Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 529/268/26
Провадження № 2/529/405/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Чуб К.В.,
за участю секретаря с/з Онищенко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" звернулося з позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 938011 від 04.08.2020 у розмірі 22760,00 грн., в якому також просить стягнути з відповідача судові витрати у справі - сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Позов обґрунтовано тим, що 04.08.2020 між ТОВ Лінеура Україна та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 938011, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 грн. 24.03.2021 між ТОВ Лінеура Україна та ТОВ ФК Кредит-Капітал укладено договір факторингу № ККЛУ-24032021, відповідно до умов якого ТОВ ФК Кредит-Капітал набуло статусу нового кредитора та отримало права грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ Лінеура Україна, зокрема і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 938011 від 04.08.2020. Відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, тому позивач просить стягнути з нього заборгованість у загальному розмірі 22760,00 грн., які складаються з 7000,00 грн. за тілом кредиту, 15760,00 грн. за процентами.
24.04.2026 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, вказавши про відсутність заперечень проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, останньому ухвала про відкриття провадження по справі та повідомлення про розгляд справи надсилались за зареєстрованою адресою його проживання, однак конверти з вказаними документами повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній».
Крім того, про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлений згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення, однак у визначений йому строк відзиву на позов або інших клопотань не подав.
Враховуючи, що судом вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання ним у встановлений судом строк відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
З урахуванням положень ст.ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 04.08.2020 між ТОВ Лінеура Україна та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 938011, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 грн., строком на 30 днів, до 03.09.2020, тип процентної ставки фіксована, процентна ставка становить 1,9 % в день (а.с. 6-10).
Також відповідачем в електронній формі підписано паспорт споживчого кредиту до договору (зворот а.с. 10-11).
Відповідно до довідки про ідентифікацію договір № 938011 від 04.08.2020 відповідачем ОСОБА_1 підписано за допомогою одноразового ідентифікатора "С285", номер телефону, на який направлено ідентифікатор - НОМЕР_1 (а.с. 12).
Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260506/20766-БТ від 12.05.2026 на картку, емітовану на ім`я ОСОБА_1 , 04.08.2020 зараховано кошти в сумі 7000,00 грн.
З розрахунку за договором № 938011 від 04.08.2020, складеного ТОВ «Лінеура Україна», вбачається, що станом на 23.03.2021 заборгованість ОСОБА_1 становила 22760,00 грн., з яких 7000 грн. - за тілом кредиту, 15760,00 грн. - проценти за користування кредитом. З вказаного розрахунку також вбачається, що відповідач на виконання умов договору № 938011 вносив кошти в рахунок погашення заборгованості у сумі 200,00 грн. (а.с. зворот 13-15).
24.03.2021 між ТОВ Лінеура Україна та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу № ККЛУ-24032021, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права вимоги до боржників за кредитними договорами, що входять до портфеля заборгованості (а.с. 16-19).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вищезгаданого Договору факторингу ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло право грошової вимоги за договором №938011 від 04.08.2020 до відповідача ОСОБА_1 у загальній сумі 22760,00 грн., з яких 7000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3790,00 грн. залишок по відсотках, 11970,00 грн. залишок по простроченим відсотках (а.с. 20).
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ "Про електронну комерцію" (далі - Закон).
Згідно зі ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (позика) ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 (кредит) і не впливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідач отримав 7000 грн. кредитних коштів та не дотримався взятих на себе за спірним договором зобов`язань.
Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення заборгованості за процентами підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.3 договору про надання фінансового кредиту строк кредиту становить 30 днів. Розділом 4 договору передбачена можливість пролонгації строку кредиту, водночас, доказів такої пролонгації позивачем не надано.
З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховано у період з 04.08.2020 по 02.12.2020, отже, проценти нараховано поза межами строку договору.
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку позики.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку позики (кредиту) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Також з розрахунку вбачається, що станом на 03.09.2020 (в межах строку кредитного договору - 30 днів) заборгованість відповідача становила 3790 грн.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за процентами за спірним договором у сумі 3790 грн.
Отже стягненню з відповідача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 938011 від 04.08.2020 підлягає 7000 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 3790 грн. - заборгованість за процентами, а в загальній сумі 10790 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
В той же час, вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн. не відповідає критерію розумності, не є співмірною з ціною позову, виконаним об`ємом та складністю спору, який не є складним та розглядається в порядку спрощеного провадження, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне зменшити вказані витрати до 4000 грн., що відповідатиме критерію співмірності та справедливості таких витрат.
Такі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (справа Схід/Захід Альянс Лімітед проти України, заява № 19336/04).
Вказане взаємоузгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
За встановленими у ст. 141 ЦПК України правилами розподілу судових витрат у цивільних справах, закінчених розглядом ухваленням рішення суду, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відсоток задоволеності позовних вимог складає 47,41 %, тому з відповідача на користь ТОВ "Кредит-Капітал" підлягає стягненню судовий збір за подання позову в розмірі 1262,24 грн (2662,40 грн * 47,41 %) та та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1896,40 грн. (4000 грн * 47,41 %).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 938011 від 04.08.2020 у загальному розмірі 10790,00 грн. та судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 1262,24 грн. і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1896,40 грн, а всього 13948 (тринадцять тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн. 64 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Головуючий: К.В. Чуб
The court decision No. 139234875, Dykanka District Court of Poltava Oblast was adopted on 25.08.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 529/268/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: