Decision № 139224708, 25.08.2026, Korsun-Shevchenkivskyi District Court of Cherkasy Oblast

Справа № 699/285/26

Номер провадження № 2/699/637/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначає, що 22.06.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 4351281, за умовами якого кредитодавець зобов`язався на визначених договором умовах надати позичальнику грошові кошти у розмірі 4 800,00 грн на строк 30 днів, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 1,9 % за кожен день.

У позові вказано, що кредитодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в передбаченому умовами договору порядку, однак відповідач кредит не повернув, та проценти не сплатив.

Позивач стверджує, що 21.01.2022 за факторинговим договором ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» права вимоги за спірним кредитом.

ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», у свою чергу, 07.11.2025 за факторинговим договором відступило на користь позивача права вимоги за цим спірним кредитним договором.

Ураховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 4351281 від 22.06.2021 у розмірі 15 744,00 грн, з якої: 4 800,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 944,00 грн заборгованість за процентами. Також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить розглядати справу за його відсутності, а у випадку неявки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у його відсутність від відповідача не надходило. Відзив на позовну заяву він не подав.

Ураховуючи відсутність заперечень позивача, повторну неявку в судове засідання відповідача, відсутність відзиву на позов, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в заочному порядку.

Відповідно до вимог ч. 14 ст.7, ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив такі обставини.

Між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 22.06.2021 був укладений Договір №4351281 про надання споживчого кредиту. (а.с. 27-31).

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5.1 кредит надається у сумі 4 800,00 грн строком на 30 днів зі встановленням стандартної процентної ставки у розмірі 1,9 % за кожен день користування кредитом.

Умовами договору передбачена можливість його пролонгації, однак відсутні докази того, що пролонгація відбулася, оскільки відповідач заборгованість за спірним договором не погашав, проценти за користування кредитом не сплачував.

Згідно з пунктом 1.8.1 спірного Договору орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою складає 7 536,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору кошти надаються у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем кредиту.

У додатку № 1 до спірного договору викладена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до цієї таблиці обчислення, проценти за користування кредитом складуть 2 736,00 грн, загальна вартість кредиту складе 7 536,00 грн (а.с. 47).

Договір підписано 22.06.2021 о 05:55:05 год. електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором А595695 (а.с. 31).

Відповідно до довідки ТОВ «Авентус Україна» від 23.12.2025 на користь відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 через платіжну систему WayForPay 22.06.2021, було перераховано 4 800,00 грн, ID транзакції creditplus 19863884 (а.с. 60 звор.).

Відповідно до довідки ТОВ ВК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 6523-вп ВІД 19.12.2025 це підприємство надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Між цим підприємством та ТОВ «Авентус Україна» укладено угоду на переказ коштів № ВП-200417-1 від 20.04.2017, відповідно до умов якого підприємство успішно перерахувало кошти на рахунки клієнтів, зокрема (запис № 32): 22.06.2021 на суму 4 800,00 грн, маска картки НОМЕР_3 , код авторизації 527536, номер транзакції в системі WayForPay creditplus 19863884 (а.с. 57-59).

Згідно з карткою обліку договору (розрахунок заборгованості), підписаною директором ТОВ «Авентус Україна», відповідач не здійснив жодної оплати за спірним договором. Щоденно у період з 22.06.2021 до 20.10.2021 відповідачу нараховувалися відсотки за користування кредитом у сумі 91,20 грн. Загальний розмір нарахованих відсотків за цей період 10 944,00 грн, а загальний розмір заборгованості 15 744,00 грн (а.с. 62-66).

Між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (фактор) 21.01.2022 укладено договір факторингу № ФК 21-01/22, за умовами якого клієнт відступає факторові права вимоги за основними зобов`язаннями, що існують на дату відступлення права вимоги (а.с. 8-9).

Акт прийому-передачі Реєстру боржників до цього договору факторингу підписали 21.01.2022 (а.с. 11).

Відповідно до витягу з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами від 21.01.2022, клієнт відступає факторові вимоги у тому числі до ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , № договору 4351281, заборгованість за основним зобов`язанням 4 800,00 грн, заборгованість за відсотками 10 944,00 грн, сума заборгованості разом 15 744,00 грн, код підтвердження отримання кредитних коштів creditplus 19863884 (запис № 4085) (а.с. 12).

Між ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Факторинг партнерс» (фактор) 07.11.2025 укладено договір факторингу № 07-11/25, за умовами якого клієнт відступає факторові за плату належні клієнту права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (а.с. 13-23).

Згідно з п. 6.2.3 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у день здійснення фінансування (оплати) на користь клієнта у повному обсязі в сумі, указаній в п. 7.1 цього договору, після чого фактор стає кредитором боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання Акта приймання-передачі Реєстру боржників.

Відповідно до п. 7.1 цього договору за придбання(відступлення) прав вимоги фактор у дату укладення цього договору сплачує клієнту плату у розмірі 900 000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції кредитного переказу коштів від 07.11.2025 позивач сплатив на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» 900 000,00 грн за договором факторингу № 07-11/25 від 07.11.2025 (а.с. 23).

За цим договором факторингу № 07-11/25 сторони 07.11.2025 підписали Акт приймання-передачі Реєстру боржників (а.с. 24, 25).

З Реєстру боржників до договору факторингу № 07-11/25 від 07.11.2025 вбачається, що під № 6275 міститься запис про боржника ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , № договору 4351281, дата договору 22.06.2021, заборгованість за основним зобов`язанням 4 800,00 грн, заборгованість за відсотками 10 944,00 грн, сума заборгованості разом 15 744,00 грн (а.с. 26, 32-33).

При вирішенні спору суд застосовує такі норми законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Як вбачається з досліджених доказів, умови кредитного договору відповідачем належним чином не виконані, у визначений договором строк грошові кошти не повернуто.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена в статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. При цьому відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Факт правонаступництва, за яким до ТОВ «Факторинг партнерс» перейшло право кредитора за спірним договором про споживчий кредит підтверджується дослідженими судом доказами.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Суд установив, що відповідач, ні до, ні після заміни кредитора, не вчиняв дій щодо погашення заборгованості за спірним договором про споживчий кредит.

Відповідач не скористався своїм правом надати суду у встановленому законом порядку відзив на позовну заяву з викладом своїх заперечень щодо стягнення заборгованості, у зв`язку із чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням таких процесуальних дій.

Суд на підставі наявних у справі доказів дійшов висновку, що відповідач свого зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом не виконав, а права вимоги за спірним кредитним договором перейшло до позивача.

Суд дійшов висновку, що з відповідача на користь відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4 800,00 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 10 944,00 грн суд зазначає таке.

Умовами спірного договору встановлено строк кредитування у 30 днів, тобто до 21.07.2021. Відомостей про пролонгацію цього строку матеріали справи не містять.

Відповідно до умов спірного кредитного договору (п. 1.8.1) орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою складає 7 536,00 грн, тобто розмір процентів за весь строк кредитування 2 736,00 грн.

Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком до договору, проценти за користування кредитом визначаються у розмірі 2 736,00 грн за весь строк кредитування, а загальна вартість кредиту складає 7 536,00 грн (а.с. 47).

Позивач просить стягнути з відповідача проценти у розмірі 10 944,00 грн, які були нараховані за період з 22.06.2021 до 20.10.2021. Проте, строк кредитування закінчився 21.07.2021.

Отже, відповідачу нараховувалися проценти за користування кредитом поза межами строку кредитування.

Із цього приводу Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, провадження № 12-16гс22, звернула увагу на таке.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

Отже, позичальник отримує «чужі» грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.

Поняття «користування кредитом» є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів. Так, неможливо розумно пояснити, чому, наприклад, замовник робіт або послуг, який прострочив їх оплату, має сплачувати проценти річних за статтею 625 ЦК України, розмір яких може бути зменшений судом, якщо він надмірно великий порівняно зі збитками кредитора, а за прострочення повернення кредиту в такій самій сумі позичальник має додатково сплачувати ще й проценти як плату за «користування кредитом», розмір якої не може бути зменшений судом.

На відміну від розміру процентів за «користування кредитом», розмір процентів як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання може бути зменшений судом (пункт 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Вирішуючи спір, суд застосовує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитом у визначеному спірним договором розмірі 2 736,00 грн.

Проценти, нараховані у період з 22.07.2021 до 20.10.2021 є мірою відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, що передбачено ст. 625 ЦК України. Виплати за ст. 625 ЦК це спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за неправомірне утримання грошей (прострочення)

Позивач не заявляв вимог про стягнення з відповідача відшкодування за неправомірне утримання грошових коштів на підставі ст. 625 ЦК України, а суд не може виходити за межі позовних вимог.

Тому суд відмовляє у стягненні процентів за період з 22.07.2021 до 20.10.2021.

Отже, суд стягує з відповідача на користь позивача прострочене тіло кредиту у розмірі 4 800,00 грн та відсотки за користування кредитом за встановлений договором період кредитування у розмірі 2 736,00 грн, усього 7 536,00 грн.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов у цій справі задоволено на 26,81 %, отже судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 274,49 грн.

Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 4 308,30 грн, тобто у розмірі 47,87 % від підтвердженої вартості наданих позивачу правничих послуг.

На підставі статей 525, 526, 536, 626-629, 1054, 1077 ЦК України та керуючись статтями 12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 272-274, 280-284, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за договором № 4351281 про надання споживчого кредиту від 22.06.2021 у розмірі 7 536,00 (сім тисяч п`ятсот тридцять шість грн 00 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 274,49 (одна тисяча двісті сімдесят чотири грн 49 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 308,30 грн (чотири тисячі триста вісім грн 30 коп.) грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, інші дані суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.

СуддяЛітвінова Г.М.