Court ruling № 139202018, 25.08.2026, Znamianka City and District Court of Kirovohrad Oblast

25.08.2026

ЄУН 389/1683/26

Провадження №1-кс/389/689/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2026 року м. Знам`янка

Слідчий суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Знам`янка Знам`янського району Кіровоградської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28 ч.1 ст.125, ч.1 ст.28 ч.1 ст.122 КК України, в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121020001012 від 31.12.2025,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 , як сторона кримінального провадження, 01 липня 2026 року подав до суду дане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на 60 днів.

Клопотання обґрунтоване тим, що 15 жовтня 2023 приблизно о 00.30 год. ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 знаходились на відкритій ділянці місцевості напроти території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 .

Перебуваючи у вказаному місці між ОСОБА_4 , ОСОБА_8 з однієї сторони, та ОСОБА_9 з іншої, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 раптово виник умисел на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_4 , схопивши обома руками ОСОБА_9 , повалив останнього на землю, унаслідок чого він впав спиною на землю, вдарившись при цьому ліктями рук, після чого, перебуваючи в положенні над ОСОБА_9 , ОСОБА_4 наніс йому не менше одного удару кулаком правої руки в область голови, а саме лобної ділянки зліва.

Після того, як ОСОБА_9 підвівся на ноги та перебував в напівзігнутому положенні, до нього підбіг ОСОБА_8 , у якого, без попередньої домовленості із ОСОБА_4 , раптово виник умисел на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб.

Реалізуючи вказаний умисел, діючи без попередньої змови з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 наніс взутою ногою ОСОБА_9 не менше одного удару в область обличчя справа, від якого ОСОБА_9 впав на землю.

Після цього у ОСОБА_4 , який зрозумів, що ОСОБА_8 також буде наносити ОСОБА_9 тілесні ушкодження, виник умисел на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб.

В цей момент, реалізуючи вищевказаний умисел, ОСОБА_4 , взявши в руки невстановлений досудовим розслідуванням предмет продовгуватої форми, наніс ОСОБА_9 вказаним предметом не менше одного удару в область волосяної частини голови з права.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 спричинили ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді синців на верхній повіці правого ока, по внутрішньому краю правої брови, на спинці носа, на правій щоці біля сочки вуха, в правій тім`яній ділянці голови, саден на лобі зліва, на лівому ліктьовому суглобі, садна з синцем в лівій тім`яній ділянці голови, крововиливу в білкову оболонку правого ока, які, згідно до висновку судово-медичної експертизи №172 від 24.10.2023, по тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 скоїв умисне легке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, тобто кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.28 ч.1 ст.125 КК України.

Крім того 15.10.2023 приблизно о 00.45 год. у ОСОБА_4 та ОСОБА_8 після спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень за вищевказаних обставин, які знаходилися на відкритій ділянці місцевості напроти території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , в результаті виниклої сварки з ОСОБА_10 , який висловив обурення та заперечення щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , раптово виник умисел на спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб.

З метою реалізації вказаного умислу ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи умисно та цілеспрямовано, почали наближатись до ОСОБА_10 , який у цей час почав тікати від вказаних осіб.

Після цього ОСОБА_8 , наздогнавши тікаючого ОСОБА_10 поруч з територією домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , ззаду завдав одного удару невстановленим досудовим розслідуванням предметом продовгуватої форми по ногам ОСОБА_10 , від якого останній впав обличчям до землі. В цей час до ОСОБА_10 також підбіг ОСОБА_4 , який розташувався з правої сторони від ОСОБА_10 та ОСОБА_8 відповідно з лівої сторони.

Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи без попередньої змови, спільно нанесли ОСОБА_10 не менше десяти ударів ногами по тулубу з правої та лівої сторони, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер справа VI, VII, VIII, IX, X, XII (IX,X,XI - двійні), переломів ребер зліва III, IV, V, VI, VII, VIII, перелому правого поперечного відростка L1, двобічного гідро(гемо)тораксу, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №217 від 21.03.2023, відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я строком понад 21 добу.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.28 ч.1 ст.122 КК України.

01 грудня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні злочинів передбачених, ч.1 ст.28, ч.1. ст.125, ч.1 ст.28, ч.1 ст.122 КК України, а саме:

01.12.2025 року на адресу місця проживання та реєстрації ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 у відповідності до ст.278, 135, 136 КПК України скеровано поштою (замовним листом) повідомлення про підозру у скоєнні ним злочинів передбачених, ч.1 ст.28, ч.1. ст.125, ч.1 ст.28, ч.1 ст.122 КК України.

Таким чином, згідно з ч.1 ст.42 КПК України вжиті заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 у скоєнні злочинів передбачених, ч.1 ст.28, ч.1. ст.125, ч.1 ст.28, ч.1 ст.122 КК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами:

допитом в якості потерпілого ОСОБА_10 який показав, що 14.10.2023 близько 17.00 години до місця проживання потерпілого прийшли ОСОБА_11 разом з дружиною ОСОБА_12 . Приблизно о 22.00 години ОСОБА_13 вирішили йти додому та потерпілий пішов їх провести до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Близько 00.00 години ОСОБА_10 зібрався йти додому разом з ОСОБА_11 . В цей час з домоволодіння навпроти вийшли ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Між ОСОБА_17 та ОСОБА_9 виник конфлікт на ґрунті раніше виниклих неприязнених відносин, що переріс в бійку між ОСОБА_9 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , а саме поряд з домоволодінням за адресою: АДРЕСА_2 . Під час бійки потерпілий стояв осторонь та кричав, щоб не били ОСОБА_9 , на що ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 кинулись до нього, та ОСОБА_10 почав тікати, пробігши близько 30 м. до домоволодіння НОМЕР_1 . В цей час відчув удар в область зап`ястя правої ноги, від чого впав обличчям на землю, в цей час отримав удар ногою в область обличчя від ОСОБА_23 . Йому стали наносити удари з двох боків ОСОБА_15 та ОСОБА_24 в область тулуба ногами, ударів було більше 10. Внаслідок чого потерпілий втратив свідомість. Прийшов до тями коли приїхала «швидка».

Проведено слідчий експеримент з потерпілим ОСОБА_10 в ході якого він підтвердив свої покази;

допитом в якості потерпілого ОСОБА_9 який показав, 14.10.2023 близько 17 години разом із ОСОБА_25 перебував у його вдома святкували одруження хрещеника, трохи посидівши, близько 22 години пішов від нього та ОСОБА_26 запропонував провести до його будинку. Прийшовши до будинку він зайшов усередину та з ним поспілкувалися з приводу котлів. Близько 23 год. 20 хв. вийшли на вулицю та почав проводити ОСОБА_27 до воріт, розмовляючи з ним хвилин 5-10, почули, як із сусіднього подвір?я було чути гомін, на той момент там знаходилися ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , почувши наші голоси ОСОБА_28 крикнув, та почав у бік потерпілого вигукувати образи та різні нецензурні слова, ОСОБА_9 відповів йому, щоб ОСОБА_28 заспокойся вже ніч подвір`ї. Після цього ОСОБА_28 почав підходити ближче та відкривши ворота ОСОБА_28 вийшов на вулицю, почав нецензурно розмовляти та ображати, після цього схопив потерпілого за верхній одяг, а саме за курточку, потягнувши до себе, після цього потерпілий намагався прибрати його руки та направити його у бік власного подвір?я, але не відпускаючи вони разом потрапили у подвір?я ОСОБА_29 , в цей час ОСОБА_30 та ОСОБА_26 стояли біля воріт із другої сторони, та ОСОБА_31 звертався до ОСОБА_28 щоб він заспокоївся та до ОСОБА_32 , щоб той забрав ОСОБА_28 від ОСОБА_9 , на прохання ОСОБА_33 , ОСОБА_34 ніяких дій не вчинив. Тримаючись один за одного певний час разом впали на землю, та ОСОБА_28 відразу намагався встати. ОСОБА_9 в цей час заблокував ногами його рух, щоб він не пішов до ОСОБА_27 , так як сильно рвався до нього, тому що ОСОБА_35 зробив йому зауваження. Потім коли з ОСОБА_28 знаходилися у положенні лежачі, тримаючи його за ногу, щоб він не встав ОСОБА_28 правою рукою наніс один удар в область голови, а саме у лобну ділянку зліва, через деякий час конфлікт завершився та вони піднялися та перебували у положенні стоячи, Після чого ОСОБА_28 вибіг на вулицю, та почав розмахуватися руками на ОСОБА_27 , ОСОБА_9 в цей час почав казати ОСОБА_36 не бий його, він п?яний, ці дії тривали близько 10 хв., ОСОБА_9 за ними спостерігав осторонь уже заходячись на вулиці, жодного удару ніхто нікому не наніс. Потім коли знову всі заспокоїлись почав шукати телефон разом з кумом та ОСОБА_28 у цей момент всі знаходилися поруч, та зі спини почув кроки, повернувшись побачив, що це ОСОБА_8 , ОСОБА_37 почав знімати куртку зі словами «Ну дядя ОСОБА_38 », та в цей момент він наніс удар правою ногою в обличчя коли ОСОБА_9 знаходився у нагнутому положенні, удар відбувся саме в праву частину обличчя, у верхню ділянку повіки, брови та праве око також у переносицю носа, від удару ОСОБА_9 впав назад на землю на ліву сторону. В цей час встиг почути слова від свого кума « Мужики что вы делате?» та в цей момент знаходячись на землі почув удари ззаду по тім`яній ділянці справа, який можливо відбувся предметом, що знаходився у ОСОБА_28 в руці. 3 приводу синця та садна на лівій тім`яній ділянці пояснив що дане ушкодження могло утворитися внаслідок удару ногою по голові, але хто саме бив не бачив, тому що все це відбувалося ззаду зі спини також додав що в цей час наносилися удари в область спини ймовірно удари наносилися ногою, кількість ударів було 6-8, що було далі не пам`ятає, так, як втратив свідомість.

Проведено слідчий експеримент з потерпілим ОСОБА_9 в ході якого він підтвердив свої покази;

допитом в якості свідка ОСОБА_39 , яка показала, що 15.10.2023 близько 00.00 години ночі перебувала за місцем свого проживання. Перебувала в літній кухні та відпочивала. В цей час почула крики з вулиці та звуки начеб-то хтось когось б`є. На вулиці в цей час було дуже темно в звя`зку з чим тривалий час виходила з будинку. Коли вийшла то побачила як на землі по ліву сторону від будинку лежав ОСОБА_10 , а саме коли підійшла він лежав на лівому боці. В цей час йому завдавали тілесні ушкодження гр. ОСОБА_24 та ОСОБА_15 , а саме на скільки пам`ятає ОСОБА_28 був по ліву сторону а ОСОБА_37 стояв по праву сторону від ОСОБА_26 . Вони в цей час спричиняли йому удари обутмими ногами по тілу зі значною силою. На скільки пам`ятає кожен з них завдав не менше 10 ударів по тілу ОСОБА_26 , останні били в таз, грудну клітку та в голову. Удари були з дуже великою силою. Дані дії добре бачила так як над ОСОБА_40 в цей час стояв ОСОБА_41 , який в руках тримав телефон з включеним фанариком, щоб все було добре видно. Коли хлопці пробачили свідка та почули як почала кричати їм щоб заспокоїлись то вони втройом почали бігти з місця в невідомому напрямку. Коли підійшла до ОСОБА_33 то він просто не міг говорити та в нього був тяжкий стан. В подальшому ОСОБА_42 викликала швидку допомогу та поліцію. Так вже тривалий час проживає в с. Знам`янка Друга та гр. ОСОБА_24 та ОСОБА_15 добре відомі, які ведуть аморальний спосіб життя, поводять себе неадекватно та агресивно.

Проведено слідчий експеримент з свідком ОСОБА_43 в ході якого вона підтвердила свої покази;

допитом в якості свідка ОСОБА_44 , який показав що 14.10.2023 приблизно о 17.00 год. він прийшов до свого знайомого ОСОБА_4 , що мешкає АДРЕСА_2 . Вони випили пива та пізно ввечері лягли спати. Десь опівночі вони почули крики біля двору та на вулицю вийшов ОСОБА_20 , свідок він пішов за ним. Біля двору знаходився ОСОБА_9 та ОСОБА_45 , які були в стані сп`яніння. Коли ОСОБА_20 відчинив хвіртку то ОСОБА_46 та ОСОБА_45 зайшли до двору та ОСОБА_9 став казати ОСОБА_47 чого той не служе, а його син повинен воювати. Між ОСОБА_48 та ОСОБА_49 виникла бійка та вони впали на землю, під час бійки ОСОБА_45 намагався також вдарити ОСОБА_50 . Потім бійка припинилась та всі вийшли з двору на вулицю, де між ОСОБА_49 та ОСОБА_51 знову виникла бійка, під час якої ОСОБА_45 став кидати каміння в ОСОБА_50 . Потім він побачив, що ОСОБА_20 погнався за ОСОБА_25 та вони побігли по вулиці. На той час вулиця була не освітлена. Він пішов за ним та побачив, що ОСОБА_45 лежить на дорозі, а ОСОБА_20 бив його по тулубу пластикою трубою, побачивши його ОСОБА_20 припинив бити ОСОБА_52 ;

висновком судово медичної експертизи № 217 від 21.03.2024 року згідно якого у ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 маються тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер з права VI,VII,VIII, IX, X, XII (IX, X, XI - двійні) переломів ребер зліва ІІІ, ІV,V,VІ,VІІ, VІІІ; перелом ржавого поперечного відростка L1; двобічний гідро(гемо)торакс, що відносяться до категорії середньої ступені тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я строком понад 21 добу;

висновком судово медичної експертизи № 217 від 21.03.2024 року згідно якого у гр. ОСОБА_9 мають місце тілесні ушкодження у вигляді: синців на верхній повіці правого ока, по внутрішньому краю правої брови, на спинці носа, на правій щоці біля сочки вуха, в правій тім`яній ділянці голови, саден на лобі зліва, на лівому ліктьовому суглобі. Садна з синцем в лівій тім`яній ділянці голови. Крововиливу в білкову оболонку правого ока, які в своїй сукупності і окремо відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Підозрюваний ОСОБА_4 скоїв кримінальний проступок, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року та злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років

З метою встановлення місця перебування ОСОБА_4 оперативному підрозділу ВП №1 (м.Знам`янка) КРУП ГУНП в Кіровоградській області направлені доручення в порядку ст.40 КПК України. У відповідь надійшли матеріали, з яких вбачається що оперативно - пошуковими заходами місцезнаходження ОСОБА_8 встановити не представилось можливим.

Так, ОСОБА_4 за даними досудового розслідування будь - яких осіб на утриманні не має, місця роботи не встановлено.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 не проживає за місцем реєстрації та з метою ухилення від кримінальної відповідальності уникає від досудового слідства, тим самим він здійснює переховування від органів досудового розслідування, з метою ухилення від відповідальності за вчинені злочини.

Також, вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, крім іншого, підтверджується показами свідків та потерпілих, тому існує ймовірність того, що ОСОБА_4 може здійснювати незаконний вплив на свідків, потерпілих з метою зміни наданих ними показань з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєні злочини та тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Окрім цього, під час досудового розслідування встановлено, що особисте зобов`язання не може бути застосоване до підозрюваного ОСОБА_4 , так як даний запобіжний захід є найбільш м`яким, а злочини, які вчинив останній, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

Особиста порука не може бути застосована, оскільки на даний час не встановлено осіб, які б могли поручитися за ОСОБА_4 .

Також, щодо ОСОБА_4 не може бути застосовано такий запобіжний захід, як застава, оскільки в ході досудового розслідування не встановлено офіційне місце працевлаштування останнього.

Крім того, до ОСОБА_4 не доцільно застосовувати запобіжний захід у виді домашнього арешту оскільки за місцем реєстрації останній не проживає.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання переховування ним від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків.

Беручи до уваги неможливість запобігання вищезазначених ризиків застосуванням більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий просить задовольнити подане клопотання.

У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, просила його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечили щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати менш суворий запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний вказав, що підстав для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання підвартою немає, оскільки підозра йому не вручалась, він її особисто не отримував, жодних інших викликів з боку правоохоронних органів також не було. Зазначив, що він не переховувався від слідства. Також додав, що з братом ОСОБА_8 він не спілкується, жодних відносин не підтримує.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши додані до клопотання та надані стороною захисту матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою (ч.1 ст.176 КПК України).

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положенями ст.178 КПК України передбачено, що вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й особисте зобов`язання.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі Мюррей проти Сполученого Королівства № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об`єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).

Встановлено, що у провадженні СВ відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121020001012 від 31.12.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28 ч.1 ст.125, ч.1 ст.28 ч.1 ст.122 КК України.

01 грудня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні злочинів передбачених, ч.1 ст.28, ч.1. ст.125, ч.1 ст.28, ч.1 ст.122 КК України, а саме:

01.12.2025 року на адресу місця проживання та реєстрації ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 у відповідності до ст.278, 135, 136 КПК України скеровано поштою (замовним листом) повідомлення про підозру у скоєнні ним злочинів передбачених, ч.1 ст.28, ч.1. ст.125, ч.1 ст.28, ч.1 ст.122 КК України.

01 липня 2026 року ухвалою слідчого судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області, надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу до Знам`янського міськрайонного суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

21 серпня 2026 року о 18:12 год. ОСОБА_4 затримано на виконання вказаної ухвали слідчого судді від 01 липня 2026 року.

Сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, які вивчені слідчим суддею, свідчить про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопрушень, передбачених ч.1 ст.28 ч.1 ст.125, ч.1 ст.28 ч.1 ст.122 КК України. Їх аналіз вказує на те, що вони об`єктивно зв`язують підозрюваного зі злочином, а тому слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, а отже існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Слід відзначити, що на даному етапі досудового розслідування, слідчий суддя не входить в обговорення питань про наявність або відсутність у діях ОСОБА_4 складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень, достатності або відсутності зібраних у справі доказів, їх належності та допустимості для доведеності або недоведеності обвинувачення. При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування стосовно нього запобіжного заходу. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З урахуванням наявності долучених до клопотання доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочинів, їх тяжкість, міри покарання, а також особи підозрюванго, міцності його соціальних зв`язків, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих.

Надаючи оцінку можливості підозрюваним ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя враховує, що він має постійне місце проживання, раніше не судимий. Разом з тим, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального проступку, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавленням волі на строк до трьох років. Також судом з`ясовано, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, за даними досудового розслідування будь - яких осіб на утриманні не має. На думку суду зазначені обставини вказують на відсутність у підозрюваного достатньо міцних соціальних зв`язків. Окрім того, ОСОБА_4 залишив місце свого проживання та переховувався від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим слідчим суддею надано дозвіл на його затримання. Зазначене свідчить про ймовірність переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Переховування від органу досудового розслідування та/або суду можливе як за, так і в межах території України.

Також є вірогідним ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих. Втім, на переконання слідчого судді вказаний ризик є не досить високим, оскільки відомомсті про вказане кримінальне провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідуваню ще у грудні 2025 року, а сама подія мала місце в 2023 році.

При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. («Гаважук проти України», п. 63654); («Мурукін проти України», п.34); («Буряга проти України», п.54655); («Фельдман проти України», п. 68656).

У п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» вказано, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно з ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.

Слідчий суддя вважає, що у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 відсутнє достатнє обґрунтування, що більш м`який запобіжний захід від такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, не здатний запобігти ризикам у кримінальному провадженні, необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не доведено і в судовому засіданні.

З урахуванням наведеного, на переконання слідчого судді достатнім запобіжним заходом, який може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, за вказаного вище обґрунтування, є цілодобовий домашній арешт з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно з ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК, який в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Такий запобіжний захід співмірний з особою підозрюваного, має забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та буде запобігати встановленим ризикам.

Підстав для застосування до підозрюваного більш м`яких видів запобіжних заходів ніж цілодобовий домашній арешт слідчий суддя не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131,132,176-179,184,194,196 - 197,309,395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 22 жовтня 2026 року, який полягає в забороні для нього цілодобово залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 в строк до 22 жовтня 2026 наступні обов`язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні за винятком їх участі у процесуальних діях;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

У разі невиконання покладених обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Дата закінчення дії даної ухвали 22 жовтня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1