Decision № 139200326, 25.08.2026, Krasyliv District Court of Khmelnytskyi Oblast

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/2356/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого - судді Васільєва С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 41 194,26 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 14.11.2023 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний договір № 7268516 про надання споживчого кредиту, який було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов кредитного договору клієнту було надано кредит у сумі 17500,00 грн, строк кредиту - 360 днів, зі сплатою процентів за стандартною ставкою в 1,99% в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит шляхом перерахунку на його банківську карту.

24.12.2024 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Свеа Фінанс», як фактором, укладено договір факторингу № 01.02-35/24, за результатами укладення якого право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, виникла заборгованість у сумі 41194,26 грн., з яких: 15215,71 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25978,55 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Процесуальні дії у справі

30.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими документами направлялась на адресу реєстрації позивача, однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній».

Враховуючи норми п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Також секретарем судового засідання здійснювались телефонні дзвінки на контактні номери телефону відповідача, наявні у справі, однак відповідач на дзвінки не відповідав.

Додатково копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу було надіслано на електронну адресу, наявну у матеріалах справи (кредитному договорі).

Таким чином, судом було вжито усіх доступних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відзиву на позов, заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

14.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 7268516 (далі Договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки передбачені договором (пункт 1.2 Договору).

Сума кредиту (загальний розмір) складає 17500,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів за сплати процентів 30 днів (п. п.1.3, 1.4 Договору).

Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка у розмірі 1,89 % в день застосовується, якщо споживач до 14.12.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти в сумі не менше першого платежу, визначеного графіком платежів (п. п. 1.5, 1.5.2 Договору).

Метою кредиту є споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 29653,85% річних, за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 27239,00% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 142870,00 грн, за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 142347,63 грн (п.п. 1.6 - 1.8.2 Договору).

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).

Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за реквізитами, згідно п. 2.1 Договору (п. 2.4 Договору).

Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Договору).

ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача (пп. 3 п. 4.1 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором доведено до відома відповідача інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, таблиця підписана електронним підписом - одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «ПейТек Україна» повідомило ТОВ «Авентус Україна» про успішні перерахування коштів на платіжні карти клієнтів за списком, в тому числі 14.11.2023 перераховано на платіжну карту № НОМЕР_1 суму 17500,00 гривень.

Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_1 в повідомленні ТОВ «ПейТек Україна» співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім у п. 2.1 Договору № 7268516 від 14.11.2023.

24.12.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-35/24.

Відповідно до п.1.1. договору Фактор набуває Права грошової Вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав грошових Вимог Фінансування у сумі та у строки встановлені цим Договором, а Клієнт відступає (передає) Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги), строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 до Договору Факторингу №01.02-35/24 від 24.12.2024, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №7268516 складає: 41194,26 грн з яких: залишок заборгованості по основному договору 15215,71 грн; залишок заборгованості по процентах 25978,55 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №7268516 від 14.11.2024 складає: 41194,2 грн., з яких: заборгованість по тілу 15215,71 грн; залишок заборгованості по процентах 25978,55 грн. Проценти нараховані по 03.09.2024 включно.

Водночас, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату - на загальну суму 67659,35 грн. (що вказано у розрахунку та враховано позивачем). Так, відповідачем:

-11.12.2023 сплачено 9925,13 грн. (зараховано в сплату тіла 661,68 грн. та процентів 9263,45 грн.);

-08.01.2024 сплачено 9683,89 грн. (зараховано в сплату тіла 670,17 грн. та процентів 9013,72 грн.);

-05.02.2024 сплачено 9652,39 грн. (зараховано в сплату тіла 643,50 грн. та процентів 9008,89 грн.);

-05.03.2024 сплачено 9268,22 грн. (зараховано в сплату тіла 308,94 грн. та процентів 8959,28 грн.);

-04.04.2024 сплачено 9083,78 грн. (зараховано в сплату процентів 9083,78 грн.);

-04.05.2024 сплачено 9083,78 грн. (зараховано в сплату процентів 9083,78 грн.);

-06.06.2024 сплачено 9992,16 грн. (зараховано в сплату процентів 9992,16 грн.);

-08.07.2024 сплачено 50 грн. (зараховано в сплату процентів 50 грн.);

-30.08.2024 сплачено 920 грн. (зараховано в сплату процентів 920 грн.);

Згідно розрахунку, відповідачем погашено 2284,29 грн. тіла кредиту та 65375,06 грн. процентів.

Оцінка суду.

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до позивача за кредитним договором, укладеним відповідачем.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що кредитні кошти були перераховані відповідачу, про що свідчать довідка ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20241226-41.2 від 26.12.2024 .

Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Авентус Україна» суд вважає доведеним.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав у повній мірі, внаслідок чого виникла заборгованість, яка становить 41194,20 грн з яких: заборгованості по тілу 15215,71 грн; залишок заборгованості по процентах 25978,55 грн.

Водночас, відповідач на виконання умов договору здійснив оплату на загальну суму 67659,35 грн. (що вказано у розрахунку та враховано позивачем).

Щодо стягнення суми відсотків за кредитним договором

Згідно з ч.1-2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 вказано про правильність висновків судів попередніх інстанцій про визнання недійсним спірного пункту договору (нарахування 3,8 процента від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк, зазначений у пункті 1.2 цього договору), оскільки визначений розмір процентів є непропорційно великою сумою компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості кредиту), не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23, переглядаючи справу за позовом ТОВ "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, Верховний Суд зробив такі висновки: «під час розгляду справи суд апеляційної інстанції не спростував доводів ОСОБА_1 щодо несправедливих умов нарахування розміру відсотків за несвоєчасно виконане зобов`язання за кожен день прострочення, зазначивши лише про те, що позичальник із позовом про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії не звертався. При цьому відсутність такого позову не є перешкодою для врахування інтересів відповідача у цій справі з метою дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів».

Також у цій постанові Верховний Суд вказав, що «вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами».

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 також вказано про те, що обов`язком суду під час розгляду справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦК України).

У вказаній справі, як і у справі №679/1103/23, позичальник на виконання умов договору ще в перші місяці строку дії договору сплатив грошові кошти, що перевищували розмір тіла кредиту.

Отже, суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23, згідно якого:

- обов`язком суду під час розгляду справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів;

- вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Суд також звертає увагу на мотиви висновку, викладеного у п.156 постанови Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 (який викладений хоча й у не правовідносинах, які стосуються споживчого кредитування, однак у подібних правовідносинах щодо стягнення процентів річних), згідно якого суд може зменшити розмір процентів річних у кожному конкретному випадку з урахуванням таких підтверджених обставинами справи підстав, зокрема, як дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов`язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу тощо, а також дотримуючись принципів розумності, справедливості, пропорційності та балансу між інтересами боржника і кредитора.

За наведеного, враховуючи дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов`язання, міру виконання зобов`язання боржником (який сплатив на виконання умов договору значно більшу суму, ніж ним було отримано у кредит) суд вважає, що стягнення процентів у розмірі, що набагато перевищує суму отриманого кредиту, не відповідає принципам розумності, справедливості та пропорційності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

У зв`язку з чим загальний розмір процентів слід встановити в сумі 17500 грн., що буде відповідати розміру тіла кредиту.

Водночас, відповідачем сплачено на погашення заборгованості за кредитним договором 67659,35 грн., з яких 65375,06 грн. спрямовані в оплату процентів.

Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню на користь позивача, становитиме: 15215,71 грн. по тілу кредиту + 17500,00 грн. процентів = 32 715,71 грн. 65375,06 грн. сплачених коштів, зарахованих як сплата процентів.

Отже, сплачені відповідачем суми перевищують суму визначеної заборгованості за тілом кредиту та процентами.

За таких обставин, заборгованість є повністю погашена відповідачем, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

V. Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частиною другої статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судовий збір та витрати на правничу допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРОПУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 25.08.2026

Суддя С. В. Васільєв