Court ruling № 139199595, 25.08.2026, Ovidiopol District Court of Odesa Oblast

Справа № 509/5918/26

УХВАЛА

25 серпня 2026 року. Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Споживчого товариства "БУДОВА-ФІНАНС" про визнання недійсним пункту договору та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Овідіопольського районного суду Одеської області від представника позивача Семенової Наталії Сергіївни надійшла вказана позовна заява.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд:

- визнати недійсним пункт 2.3 Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/86-БФ від 06.05.2020 року, укладеного між Дупонт Кімом та Споживчим товариством «Будова-Фінанс»;

- стягнути зі Споживчого товариства «Будова-Фінанс» (ЄДРПОУ 41257261, адреса: м. Одеса, вул. Осипова, 25) на користь ОСОБА_2 (посвідка на постійне проживання № НОМЕР_1 , дата видачі: 07.05.2019 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти сплачені на виконання договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 1/86-БФ від 06 травня 2020 року у гривнях України, що є еквівалентом 52302 доларів США за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу;

- стягнути зі Споживчого товариства «Будова-Фінанс» (ЄДРПОУ 41257261, адреса: м Одеса, вул. Осипова, 25) на користь ОСОБА_2 (посвідка на постійне проживання № НОМЕР_1 , дата видачі: 07.05.2019 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) штраф за прострочення зобов`язання договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 1/86-БФ від 06 травня 2020 року у розмірі 1 071 095, 49 грн.

Під час розгляду матеріалів позовної заяви було встановлено, що 06 травня 2020 року між громадянином Королевства Данії ОСОБА_3 та споживчим товариством «БУДОВА-ФІНАНС» був укладений договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/86-БФ.

Відповідно до Додатку № 1 до договору Об`єктом будівництва є трикімнатна квартира загальною площею 110 кв.м. на 12 поверсі, будівельний номер квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення. Майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав.

Із пунктів 41, 42 роз`яснень, які містяться в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» випливає, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).

З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю випливає її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Подібні правові висновки щодо застосування правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Постанова КЦС ВС від 20.03.2024 у справі № 523/14831/21 містить висновок про те, що правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Саме тому, суд вважає, що дана справа була подана до Овідіопольського районного суду Одеської області помилково, а справа територіально підсудна Приморському районному суду м.Одеси.

Згідно п.1 ч.3 ст.376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу розглянуто неповноважним складом суду.

Згідно з п. 1) ч. 1ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Встановлено, що позов виник із приводу нерухомого майна, то такий позов пред`являється за місцезнаходженням такого майна, в даному випадку за територіальною юрисдикцією Приморського районного суду м.Одеси, а отже дана цивільна справа не підсудна Овідіопольському районному суду Одеської області, у зв`язку із чим її слід направити за підсудністю.

Керуючись ст. ст. 30-32, 260, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства "БУДОВА-ФІНАНС" про визнання недійсним пункту договору та стягнення коштів, передати за підсудністю до Приморського районного суду міста Одеси (вулиця Балківська, 33, м.Одеса, 65029).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Суддя: Є. М. Панасенко