Court ruling № 139182011, 24.08.2026, Lozova City and District Court of Kharkiv Oblast

Справа № 629/8138/25

Номер провадження 1-кп/629/93/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова, судовий розгляд по кримінальному провадженню №12025221110000835 від 02.08.2025 року, відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що спливає строк тримання під вартою, який був обраний, а ризики передбачені ст. 177 КПК України не змінились та продовжують існувати, а саме обвинувачений може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити вчинювати аналогічні кримінальні правопорушення. Також зазначив, що застосування до останнього менш суворих запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією від суспільства, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого і унеможливити настання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що клопотання є необгрунтованим, прокурором не надано доказів, які б підтверджували ризики передбачені ст. 177 КПК України. Зазначила, що у обвинуваченого залишилась одна матір, яка є інвалідом по зору і потребує стороннього догляду, племінник, який її доглядав, був мобілізований, батько помер. Обвинувачений має тяжкі захворювання, однак позбавлений можливості отримати належне лікування. Просила змінити запобіжний захід на більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, судом встановлене наступне.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;

В силу ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

Як зазначено в ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Отже, суспільний інтерес у сфері кримінального судочинства полягає в обов`язку суду забезпечити належний захист прав не лише обвинувачених, а також потерпілих, свідків, усталених суспільних відносин через заохочення правомірної поведінки їх учасників та вжиття передбачених законом запобіжних заходів для унеможливлення або ж мінімізації вчинення протиправних діянь.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні в іспитовий строк тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за які передбачено позбавлення волі на строк до десяти років, враховуючи встановлення існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України: вірогідність переховування обвинуваченого від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, суд приходить до висновку, що застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого і унеможливити настання ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому задовольняє клопотання прокурора, продовжує ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та зазначає, що тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення викликає саме ту реакцію суспільства і наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення ОСОБА_5 , як виключну міру запобіжного заходу.

Суд не ігнорує аргументи і доводи, які наводяться обвинуваченим та його захисником, проте ці аргументи, на думку суду недостатньо свідчать про можливість належного виконання процесуальних обов`язків покладених на обвинуваченого, у тому числі щодо вчинення інших кримінальних правопорушень та забезпечення його явки до суду, оскільки зазначені обставини існували на час вчинення злочину, який йому інкримінується, та не стали для нього стримуючим фактором, тому в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенню перешкоджання цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконанні процесуальних рішень у справі та не можуть бути достатніми для спростування наявності ризиків переховування обвинуваченого від правосуддя, та вчинення інших правопорушень. При цьому, суд враховує, що обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч.2 ст.183 КПК України.

Будь-яких даних про відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, у зв`язку з чим підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі відсутні, тому суд відмовляє у задоволені клопотання захисника.

Керуючись ст.331, 371,372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Лозова Харківської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», на строк до 60 днів, а саме до 22.10.2026 року.

Визначити розмір застави в розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок, які необхідно внести до сплину терміну тримання під вартою на відповідний рахунок, а саме на UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м. Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора, чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у цей же строк з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.

Суддя ОСОБА_6