Court ruling № 139169721, 24.08.2026, Zakharivka District Court of Odesa Oblast (until 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 517/602/26

Провадження № 2/517/323/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

установив:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 11 червня 2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін(а.с. 46).

20 серпня 2026 року від представника позивача, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», надійшла заява про закриття провадження у справі, з якої убачається, що між сторонами відсутній предмет спору. Тому просить суд закрити провадження у справі та повернути сплачений судовий збір (а.с. 65-66).

У судове засідання представник позивача не з`явилась, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялась належним чином (а.с. 64). Водночас в заяві про закриття провадження просить суд розглядати справу за відсутності представника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с. 66).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання, не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в порядку визначеному статтями 128-131 ЦПК України (а.с. 62).

Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судовий розгляд заяви представника позивача за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки неявка останніх не перешкоджає розгляду питань про закриття провадження у справі та повернення судового збору.

Розглянувши заяву представника позивача судом установлено таке.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.

Судом установлено, що між сторонами у позасудовому порядку врегульовано питання щодо стягнення грошових коштів, а тому між сторонами відсутній предмет спору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви та закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Крім цього, відповідно до частини 2 статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Частиною 2 статті 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законодавство України однією з умов розгляду справи судом визначає сплату судового збору у розмірі та у випадках, визначених законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі, крім випадків відмови від позову.

Отже, законодавець прямо передбачає, що у випадку закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору судовий збір підлягає поверненню особі, яка його сплатила, з державного бюджету, а не покладається на іншу сторону спору як елемент відповідальності.

Пунктом 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов`язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Як убачається з матеріалів справи ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» під час звернення до суду з позовною заявою, відповідно до платіжної інструкції № 156908 від 19 травня 2026 року сплачено 2662 гривні 40 копійок судового збору через АТ «Сенс Банк» (а.с. 5).

Отож з огляду на викладене вище суд вважає, що вимоги представника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» щодо повернення сплаченого судового збору ґрунтуються на законі.

Водночас суд звертає увагу представника на те, що процедура повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 № 787.

07 січня 2025 року набув чинності наказ Міністерства фінансів від 26 листопада 2024 року № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів».

Даним наказом внесені зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого, органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого Державною судовою адміністрацією України, або її територіальними управліннями, або відповідним судом.

Отже, повернення судового збору (в усіх випадках) здійснюється органами Казначейства виключно на підставі електронного подання, сформованого у даному випадку Захарівським районним судом Одеської області на підставі заяви платника.

Таке подання формується безпосередньо відповідним судовим органом на підставі поданої платником (його уповноваженою особою) заяви про повернення коштів з бюджету, складеної із зазначенням усіх необхідних реквізитів, визначених абзацом 7 пункту 5 Розділу І «Загальні положення» Порядку.

Заява про повернення судового збору складається платником із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності:

- найменування платника (суб`єкта господарювання), латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті;

- код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);

- дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого);

- місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою);

- сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню);

- причина повернення (перерахування) коштів з бюджету;

- найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг;

- місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті - латиницею), в якому відкрито рахунок отримувача коштів;

- реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до зазначених органів оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

З огляду на наведене, заява представника позивача в частині повернення судового збору також підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 13, 255, 259, 260 ЦПК України, статтею 7 ЗУ «Про судовий збір», суд

постановив:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити.

Провадження у цивільній справі № 517/602/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк», місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари Київської області, 07400), сплачений при подачі позову, через АТ «Сенс Банк», судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, відповідно до платіжної інструкції № 156908 від 19 травня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали суду складено 24 серпня 2026 року.

Суддя