Court ruling № 139160261, 18.08.2026, Ternopil District Administrative Court

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 607/17709/22

18 серпня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої Подлісної І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2026 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 по справі за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в якій вона просила з врахуванням заяви від 03.08.2026 року про виправлення помилки:

- накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_2 у максимальному розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначеному у ст.ст. 382 - 382-3 КАС України за навмисне невиконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №607/17709/22 впродовж трьох з половиною років, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання суб`єктом владних повноважень, що проігноровано начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_2 , який свідомо вводить суд в оману, стверджуючи, що рішення суду від 06.02.2023 року виконане в повному обсязі. Половину штрафу у розмірі стягнути на користь ОСОБА_1 , а іншу половину на користь Державного бюджету України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2022 р. належним чином визначеним перерахунком ОСОБА_1 від 08.04.2026 р. проведеним у спосіб та порядок визначений рішенням суду від 06.02.2023 р., яке набрало законної сили;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виплатити ОСОБА_1 протягом двох місяців заборгованість по невиплаченій пенсії в розмірі 776 359,34 грн. яка склалась під час невиконання рішення суду від 06.02.2023 р. у справі №607/17709/22 з 01.11.2022 р. до 01.08.2026 р. у розмірі 25 217,70 грн., який визначений до виплат перерахунком з 01.11.2025 р., згідно зобов`язанням рішення суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала та просила її задовольнити повністю, подала письмову заяву про розгляд усіх трьох заявлених нею вимог, забезпечивши виконання рішення суду.

ПредставникиГоловного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській областіпроти задоволення заяви заперечили та вказали, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №607/17709/22 було повністю виконано в жовтні 2023 року, а відтак підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, проанеалізуваши матеріали справи прийшов до переконанн, що заява ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області, відповідач), у якому просила визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з її збільшенням на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до частини другої статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнати протиправним та скасувати лист-відмову (рішення) ГУ ПФУ в Тернопільській області від 05 травня 2022 року № 1709-1839/Т-02/8-1900/22 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з її збільшенням на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до частини другої статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату з 01 листопада 2022 року пенсії за віком ОСОБА_1 призначеної 21 жовтня 2022 року, з урахуванням пункту 2 статті 56 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме: збільшити пенсію на один відсоток заробітку за кожен рік роботи протягом сімнадцяти років понад п`ятнадцятирічний трудовий стаж, починаючи з 01 листопада 2005 року по 31 жовтня 2022 року.

Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 06 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2023 року, позов задовольнив повністю.

Таким чином, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду Тернопільської області від 06.02.2023 у справі №500/17709/22 набрало законної сили.

Оскільки рішення суду відповідачем виконано не було Тернопільським окружним адміністративним судом неодноразово розглядались заяви позивачки про встановлення судового контролю за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від та накладення штрафу 06.02.2023 у справі №500/17709/22 та накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Тернопільській області.

22 вересня 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 по справі за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії про продовження судового контролю за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 року по справі №607/17709/22.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про продовження судового контролю за виконанням рішення суду встановленого судом 26.12.2023, який набрав законної сили 26.04.2024 та не підлягає скасуванню, до повного виконання рішення суду від 06.02.2023 у спосіб встановлений резолютивною частиною судового рішення відмовлено.

25 березня 2026 року Постановою Восьиого апеляційного адміністративного суду Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №607/17709/22 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Після продовження розгляду справи 12 травня 2026 року Тернопільським окружним адміністративного судом винесено ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 задоволено. З ініціативи суду змінено спосіб і порядок виконання судового рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок і виплатити призначену пенсію з врахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 з 21 жовтня 2022 року, згідно наданого нею перерахунку з врахуванням 1% щорічної доплати пенсії за віком за понаднормовий стаж роботи ОСОБА_1 , додаткової пенсії за шкоду здоров`ю постраждалої від ЧАЕС 2 категорії .

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 рок Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задоволено частково. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

29.07.2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява в якій вона просила з врахуванням заяви від 03.08.2026 року про виправлення помилки:

- накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_2 у максимальному розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначеному у ст.ст. 382 - 382-3 КАС України за навмисне невиконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №607/17709/22 впродовж трьох з половиною років, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання суб`єктом владних повноважень, що проігноровано начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_2 , який свідомо вводить суд в оману, стверджуючи, що рішення суду від 06.02.2023 року виконане в повному обсязі. Половину штрафу у розмірі стягнути на користь ОСОБА_1 , а іншу половину на користь Державного бюджету України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2022 р. належним чином визначеним перерахунком ОСОБА_1 від 08.04.2026 р. проведеним у спосіб та порядок визначений рішенням суду від 06.02.2023 р., яке набрало законної сили;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виплатити ОСОБА_1 протягом двох місяців заборгованість по невиплаченій пенсії в розмірі 776 359,34 грн. яка склалась під час невиконання рішення суду від 06.02.2023 р. у справі №607/17709/22 з 01.11.2022 р. до 01.08.2026 р. у розмірі 25 217,70 грн., який визначений до виплат перерахунком з 01.11.2025 р., згідно зобов`язанням рішення суду. Аналогічна заява подана позивачкою і 18.08.2026.

В судовому засіданні встановлено, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №607/17709/22 в даний час не виконано, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачки, внаслідок чого її розмір зменшився з 6 092,60 грн. до 3 416,15 грн., ця обставина свідчить про те, що відповідач не виконав рішення суду першої інстанції у відповідності до його резолютивної частини.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Згідно із частинами другою - четвертою статті 13 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності - за її межами.

Частиною другою статті 6 КАС України, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також Конвенція) та практики Європейського Суду з прав людини (далі також ЄСПЛ) як джерела права. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції.

ЄСПЛ у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини» дійшов висновку, що із принципу верховенства права видно, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

З аналізу рішень ЄСПЛ (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП Фея та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 р. уже було накладено штраф на керівника суб`єкта владних повноважень начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_2 у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який він добровільно сплатив.

Сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених КАС України, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Аналогічні положення щодо судового контролю у вигляді зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення та накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень у зв`язку з невиконанням судового рішення містять положення статей 382 - 382-3 КАС України у редакції Закону України від 21 листопада 2024 року № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі також Закон № 4094-IX, чинний з 19.12.2024).

Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.

З огляду на те, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі № 607/17709/22 відповідачем повторно не виконано, а Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 р. уже було накладено штраф на керівника суб`єкта владних повноважень начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_2 у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд вважає за необхідне повторно накласти на керівника суб`єкта владних повноважень начальника ГУ ПФУ ОСОБА_2 штраф у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та зобов`язати його особисто, як керівника суб`єкта владних повноважень начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року в справі №607/17709/22.

При цьому з моменту призначення та нарахування пенсії позивачці ОСОБА_1 у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, як субєкта владних повноважень виникло пряме грошове зобов`язання перед позивачкою, яке має бути виконано в повному обсязі.

Створення відповідачем, після проведення перерахунку пенсії позивачки на виконання рішення суду менш сприятливих умов отримання виплати пенсії порівняно з раніше виплаченою є незаконним та протиправним.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не мало права не виконувати рішення суду та не може звужувати та обмежувати права ОСОБА_1 , які їй гарантовані законами України.

Отже з огляду вищевикладене, заяву ОСОБА_1 слід задовольнити частково, слід продовжити відповідачу строк подання звіту про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року в справі №607/17709/22 на два місяці, зобов`язавши керівника суб`єкта владних повноважень начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_2 особисто подати звіт про виконання рішення суду та наклавши на нього штраф у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 382-1 КАС України, суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Оскільки дана справа слухалась неодноразово, протягом тривалого часу, але рішення суду залишилось не виконане суд приходить до переконання про те, що слід зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника відповідача.

При цьому визначаючи розмір штрафу суд враховує, що відповідач є державним органом, фінансування якого здійснюється в основному за кошти Державного бюджету України, а відтак вважає за можливе зменшити його розмір до тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 241, 248, 381-1 - 381-3 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Продовжити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області строк подання звіту про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року в справі №607/17709/22 на два місяці.

Зобов`язати керівника суб`єкта владних повноважень начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_2 особисто подати звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року в справі №607/17709/22 про здійснення перерахунку та виплату з 01.11.2022 р. пенсії за віком ОСОБА_1 призначеної 21.10.2022 р., з врахуванням п. 2 ст.56 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію на один відсоток заробітку за кожен рік роботи протягом сімнадцяти років понад п`ятнадцятирічний трудовий стаж, починаючи з 01.11.2005 р.

Накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень за невиконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року. Половину штрафу у розмірі 49 920 (сорок дев`ять тисяч девятсот двадцять вісімдесят) гривень стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), а іншу половину у розмірі 49 920 (сорок дев`ять тисяч девятсот двадцять вісімдесят) гривень - на користь Державного бюджету України (Отримувач - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету - 21081100).

В задоволенні решти заяви ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 21 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.