Court ruling № 139152136, 20.08.2026, Slobidskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Kominternivskyi District Court of Kharkiv City)

Провадження №2-о/641/57/2026 Справа № 641/243/26

У Х В А Л А

"20" серпня 2026 р. м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чабанової А.В.,

представника заявника ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника заінтересованої особи Подоліна М.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Слобідського районного суду м. Харкова в порядку окремого провадження цивільну справу № 641/243/26

заявник: ОСОБА_2

заінтересовані особи: Управління Служби безпеки України в Харківській області, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3

про встановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою, заінтересовані особи: УСБ України в Харківській області, Перший ВДРАЦС у місті Харкові Харківського МУ МЮ, в якій просить встановити факт батьківства ОСОБА_4 по відношенню до дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язати Перший ВДРАЦС у місті Харкові Харківського МУ МЮ внести зміни в актовий запис про народження № 3564, зазначивши в графі батько дитини " ОСОБА_4 , громадянин України", замість " ОСОБА_6 , громадянин України".

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 16.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 27.01.2026 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Августової М.В. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 02.02.2026 року частково задоволено клопотання представника заявника адвоката Августової М.В. про витребування доказів.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 19.03.2026 року залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи ОСОБА_3 .

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 19.03.2026 року задоволено клопотання представника ОСОБА_3 адвоката Подоліна М.О. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 03.04.2026 року задоволено клопотання представника ОСОБА_3 адвоката Подоліна М.О. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 20.04.2026 року частково задоволено клопотання представника заявника адвоката Августової М.В. про витребування доказів.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 25.05.2026 року витребувано у П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори належним чином посвідчену копію спадкової справи № 309П/2025, заведеної після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представником ОСОБА_3 адвокатом Подоліним М.О. через систему "Електронний суд" подано клопотання про залишення заяви про встановлення факту батьківства без розгляду.

В обґрунтування заяви представник заінтересованої особи зазначає, що заявниця в своїй заяві вказує чітку мету її подання, зокрема: «встановлення факту батьківства надає право дитині бути повноцінним конкурентом у спадкових відносинах з будь-якими претендентами на спадщину померлого батька». Отже, фактично, справа в межах окремого провадження про встановлення батьківства має на меті конкурування за спадщину померлого ОСОБА_4 . Спадкова справа № 309П/2025, заведена після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у П`ятій Харківській міській державній нотаріальній конторі за заявою ОСОБА_3 . Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 та її неповнолітній син є спадкоємцями ОСОБА_4 , встановлення юридичного факту по справі №641/243/26 може істотно вплинути на розподіл спадкового майна.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат Подолін М.О. клопотання про залишення заяви без розгляду підтримав, додатково зазначив, що ОСОБА_3 категорично заперечує як проти спадкування, так і проти отримання соціальних виплат після померлого ОСОБА_7 іншими особами, з огляду на що в межах цих правовідносин існує спір про право.

Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечує, зазначає, що основна мета встановлення факту батьківства є отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою годувальника, а спадкові права є додатковою метою, тому питання щодо батьківства ОСОБА_7 відносно ОСОБА_5 може бути вирішено в порядку окремого провадження.

Представник Управління Служби безпеки України в Харківській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, причини до суду не повідомив.

Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України направив клопотання про розгляд справи за відсутності представника відділу.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_8 про залишення заяви про встановлення факту батьківства без розгляду, заслухавши пояснення учасників справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 135 СК України встановлено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Передумовою звернення до суду з заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.

Юридичні факти це обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено частиною першою статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зроблено висновок, що:

у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом з заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18), від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 (провадження № 61-1128св20), від 27 серпня 2020 року у справі № 201/1935/20 (провадження № 61-8149св20), від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19 (провадження № 61-872св21), від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 30 червня 2023 року у справі № 490/1819/22 (провадження № 61-7230св23).

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту батьківства адвокат Августова М.В. в інтересах ОСОБА_2 просила встановити факт батьківства ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якою є ОСОБА_2 .

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із положеннями статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша, друга статті 1223 ЦК України).

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, вимога заявника у цій справі пов`язана з доведенням наявності підстав як для отримання грошової виплати, оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 , так і для визнання (підтвердження) за дитиною певного соціально-правового статусу.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_4 25.11.2011 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 , у яких ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.02.2012 року.

13.11.2025 року ОСОБА_3 звернулась до П`ятої ХМДНК з заявою про прийняття спадщини за себе та за свого малолітнього сина ОСОБА_10 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також спадкова справа містить нотаріально посвідчені заяви батьків померлого ОСОБА_4 - матері ОСОБА_11 та батька - ОСОБА_12 , в яких вони відмовляються від належної їм частки спадкового майна після смерті їх сина на користь сина померлого - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відтак, під час розгляду справи встановлено наявність щонайменше чотирьох родичів померлого ОСОБА_4 (дружини ОСОБА_3 , сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матері ОСОБА_11 , батька ОСОБА_12 ), а також можливість отримання ними одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю батька, чоловіка та сина.

У постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23) зроблено висновок, що:«звернення до суду з заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України в порядку окремого провадження є належним способом вирішення питання щодо батьківства загиблого військовослужбовця, якщо особи, які також мають право на отримання одноразової грошової виплати, не заперечують проти встановлення такого факту і його встановлення не пов`язується з наступним вирішенням спору про право».

Судом встановлено, що дружина померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 заперечує проти заяви ОСОБА_2 встановлення факту батьківства, оскільки встановлення такого юридичного факту може істотно вплинути на розподіл розміру грошової допомоги та розподіл спадкового майна, а тому існує спір про право. Доказів того, що особи (батьки померлого), які також мають право на отримання одноразової грошової допомоги не заперечують проти встановлення факту батьківства ОСОБА_4 щодо сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріали справи не містять.

Отже, у цій справі наявний спір про право, оскільки встановлення факту батьківства ОСОБА_4 щодо дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , автоматично породить право дитини на певний соціально-правовий статус та спадкування, а також впливатиме на права й обов`язки уже існуючих родичів/спадкоємців померлого.

Частиною 6 ст. 294 ЦПК України передбачено, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Управління Служби безпеки України в Харківській області, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства.

З огляду на викладене, заява представника ОСОБА_3 - ОСОБА_8 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 13, 257 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_8 задовольнити.

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Управління Служби безпеки України в Харківській області, Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства - залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_2 право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя С. О. Ященко