№ 139150758, 21.08.2026, Shakhtarsk City Court of Dnipropetrovsk Oblast (until 25.04.2025 - Pershotravensk City Court of Dnipropetrovsk Oblast)

Справа № 186/984/26

Номер провадження № 2-а/0186/4/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м.Шахтарське.

Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області Рукас М.С. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Новосилецького Миколи Володимировича, Департаменту патрульної поліції, про оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з адміністративною позовною заявою до інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Новосилецького Миколи Володимировича, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 27.04.2026 № ЕНА 7097557, його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП за те, що 27.04.2026 о 16:51:41 керуючи ТЗ в населеному пункті с. Пирогівці рухався зі швидкістю 103 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год в межах населеного пункту позначеного дорожнім знаком 5.49, чим перевищив встановлене обмеження швидкості на 53 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР. Відповідальність передбачена ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Вважає, що постанова є протиправною, винесена незаконно та є такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» регламентовано застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення.

За змістом ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктом 1 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Отже даною нормою закону встановлений виключний порядок застосування, зокрема, технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки та засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Таким чином ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» чітко визначає, що технічний засіб з виявлення та/або фіксації правопорушень може бути: 1. Закріплений на однострої; 2. Закріплений у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції; 3. Монтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Інших способів використання технічних засобів, а ніж ті, які визначені в ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», законодавцем не визначено.

Значення слів «монтований/розміщений» в контексті наведеної статті закону слід розуміти так, що технічний засіб має бути або ж вмонтований, або ж розміщений стаціонарно (статично), що виключало б можливість його руху (механічного (регулярного чи випадкового) коливання предмета навколо точки рівноваги) під час вимірювання швидкості.

При цьому, обидва слова «монтований» та/або «розміщений» стосуються виключно технічного засобу, а не розміщення поліцейського з технічним засобом по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Використання технічного засобу в ручному режимі (тримання в руках) законодавством не передбачено.

Також зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM ТС 000570 інспектор 1 взводу 4 роту 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області старший лейтенант поліції Новосилецький Микола Володимирович тримав саме в руках, що не передбачено Законом України «Про Національну поліцію».

Крім того, лазерний вимірювач швидкості TruCAM ТС 000570 у розумінні положень статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» якраз і є тим технічним засобом з виявлення та/або фіксації правопорушень, а відтак результати його замірів з огляду на порушення порядку використання не можуть розглядатися судом як доказ у справі.

Вищевказані обставини дають підстави вважати дії відповідача інспектора 1 взводу 4 роту 1 батальйону старшого лейтенанта поліції Новосилецького М.В. є такими, що не узгоджуються з нормами чинного законодавства, що в свою чергу є наслідком винесення протиправної постанови.

Таким чином, якщо поліцейський тримав TruCAM у руках, а не закріпив його стаціонарно, вимірювання швидкості є таким, що отримане з порушенням закону.

Прилад має бути закріплений, а не утримуватися поліцейським у руках, щоб результати були об`єктивними та допустимими.

Крім того, відповідачем у п.7 постанови не зазначені посилання на фото чи відеозапис правопорушення та не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснювався фото або відеофіксація правопорушення.

Таким чином відсутності в оскаржуваній постанові в пункті 7 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 73 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову від 27.04.2026 № ЕНА 7097557 винесену по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн., а провадження у справі, закрити.

Відповідач інспектор 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Новосилецький Микола Володимирович у встановлений судом строк відзив на позовну заяву до суду не надав.

Представник Департаменту патрульної поліції Линюк В. надав відзив на адміністративну позовну заяву, в якій прохав суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Також зазначив, що факт перевищення позивачем встановленого обмеження швидкості руху належним чином підтверджується фото та відеозаписом, здійсненим за допомогою спеціального технічного засобу вимірювання швидкості TruCam. Вказаний прилад є сертифікованим засобом вимірювальної техніки, що використовується працівниками патрульної поліції у встановленому законом порядку, а отримані з нього дані мають доказове значення. Відеозапис містить об`єктивну фіксацію факту руху транспортного засобу позивача із перевищенням встановленої швидкості, що у сукупності з іншими матеріалами справи повністю підтверджує правомірність винесеної постанови.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення проти них, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, 27.04.2026 о 16:54 год. інспектором 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Новосилецьким М.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7097557, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 27.04.2026 о 15:51:41 в с. Пирогівці, а/д М-30 Стрий-Ізварине на 288 км. водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Tesla модель Y р/н НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 103 км./год., при дозволеній швидкості 50 км./год. в межах населеного пункту позначеного дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту», чим перевищив встановлене обмеження швидкості на 53 км./год. Порушення зафіксоване приладом TruCam TC000570. Відео з бодікамери 476388, 475040., чим порушив п.12.4 ПДР України порушення швидкісного режиму в населених пунктах, та вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст. 122 КУпАП.

Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1700 гривень.

Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: в тому числі передбачені частиною першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП.

За приписами частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення: Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

З оскаржуваної постанови вбачається, що 27.04.2026 о 15:51:41 в с. Пирогівці, а/д М-30 Стрий-Ізварине на 288 км. водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Tesla модель Y р/н НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 103 км./год., при дозволеній швидкості 50 км./год. в межах населеного пункту позначеного дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту», чим перевищив встановлене обмеження швидкості на 53 км./год. Порушення зафіксоване приладом TruCam TC000570. Відео з бодікамери 476388, 475040., чим порушив п.12.4 ПДР України порушення швидкісного режиму в населених пунктах, та вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст. 122 КУпАП.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до підпункту 9 частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 вказаного закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Суд звертає увагу на те, що на наявному у матеріалах справи відеозаписі, який здійснений сертифікованим приладом TruCam ТС000570, зафіксовано, що автомобіль позивача Tesla модель Y р/н НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 103 км/год.

Також, з наявного відеозапису, що міститься в матеріалах справи встановлено, що саме позивач, керуючи автомобілем Tesla модель Y р/н НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті зі швидкістю 103 км/год.

З наданих відповідачем фото та відео вбачається, що правопорушення вчинене саме в населеному пункті, оскільки зазначено локацію (АД М-30 288 км), широту та довготу, що дає можливість пересвідчитись, що дане місце є населеним пунктом.

На записах з нагрудних відеореєстраторів 476388, 475040 зафіксовано, що після зупинки ТЗ поліцейський представився водію та проінформував про причину зупинки, після чого пред`явив водію законну вимогу про надання для перевірки посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, на що водій погодився тільки після надання для ознайомлення доказів вчинення ним адміністративного правопорушення. Працівник поліції продемонстрував відеозапис правопорушення з приладу TruCam.

Надалі, було встановлено особу водія, ним виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Безпосередньо розгляд справи зафіксовано на бодикамері 475040. Під час розгляду справи, позивача ознайомлено із правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності, передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України. Слід зауважити, що в процесі розгляду справи позивач жодного клопотання не заявляв, лише повідомив, що не погоджується із рішенням поліцейського. Встановивши всі обставини справи та факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським після розгляду справи було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень. Позивачу роз`яснено порядок виконання та оскарження даного рішення.

Щодо використання працівниками патрульної поліції лазерного вимірювача TruCam ТС000570, суд зазначає наступне.

Статтями 283 і 284 КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як постанови про накладення адміністративного стягнення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За правилами визначеними статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд звертає увагу на те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 TC00570 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-2903-2012 від 29 серпня 2012 року. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У 3197-12.

При цьому, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Більше того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року №437 і становить 1 рік.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/34245 від 17/07/2026, виданого ДП «Укрметртестстандарт» Мінекономіки України, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС 000570 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі 2 км/год. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 зареєстрований в державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад TruCam LTI 20/20 з серійним номером ТС 000570 пройшов періодичну повірку, сертифікат якої був чинний станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCam LTІ 20/20» виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку.

Суд зауважує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Разом з тим, для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Між тим, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.

Крім того, слід вказати, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року №1362 зазначений пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру, заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України. Таким чином, оскільки прилад TruCam було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатація не обмежена нормами чинного законодавства.

Посилання позивача на те, що дії поліцейських були незаконними, оскільки вимірювання швидкості руху було здійснено приладом із функцією фото- та відео фіксації TruCam, який знаходився в руках працівника поліції, а не був встановлений стаціонарно, з посиланням на те, що це суперечить статті 19 Конституції України та ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», спростовуються інформацією ДП «Укрметртестстандарт», відповідно до якої лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.

Аналогічна позиція викладена в постанові Другого адміністративного апеляційного суду від 28 травня 2024 року по справі №641/1709/24.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

Варто зауважити, що згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю та здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки судом встановлено порушення позивачем Правил дорожнього руху України, які зафіксовані лазерним вимірювачем Trucam LTI 20/20 TC 000570. Інспектором 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Новосилецьким М.В. було правомірно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КпАП України. При цьому, старший лейтенант поліції Новосилецький М.В. з`ясував всі обставини, які підлягають з`ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно - правовими актами. Відтак, постанова серії ЕНА №7097557 від 27.04.2026 винесена в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.

Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому її необхідно залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору слід залишити без відшкодування.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.9, 14, 77, 122, 123, 243, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, - суддя

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Новосилецького Миколи Володимировича, Департаменту патрульної поліції, про оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Інспектор 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Новосилецький Микола Володимирович, місце знаходження: місто Хмельницький, вулиця Коцюбинського, 35/2.

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місце знаходження: місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок №3, ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Максим РУКАС