Court ruling № 139150299, 20.08.2026, Verkhnodniprovsk District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 607/4342/24

Номер провадження1-в/173/45/2026

УХВАЛА

іменем України

20 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області клопотання ОСОБА_3 про повернення застави,

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_3 із клопотанням про повернення частини внесеної ним застави в сумі 46844,00 грн.

В обґрунтування клопотання зазначив, що вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.03.2025 у кримінальному провадженні №607/4342/24 із нього постановлено стягнути в рахунок держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у загальній сумі 46844,00 грн за рахунок внесеної ним застави в розмірі 214720,00 грн, а в іншій частині заставу в сумі 167876,00 грн після набрання вироком законної сили повернути.

Заявник зазначив, що після набрання вироком законної сили йому було повернуто 167826,00 грн застави з урахуванням утриманої банківської комісії в розмірі 50,00 грн, однак сума 46844,00 грн за рахунок застави фактично не була спрямована на погашення процесуальних витрат.

У зв`язку з цим судом було видано виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження №80491958 про стягнення із заявника процесуальних витрат у розмірі 46844,00 грн. Заявник вказує, що 19.03.2026 ним у межах зазначеного виконавчого провадження сплачено 51897,40 грн, у тому числі 46844,00 грн процесуальних витрат, після чого 20.03.2026 виконавче провадження закінчено у зв`язку з виконанням.

Посилаючись на те, що визначена вироком сума процесуальних витрат у розмірі 46844,00 грн фактично сплачена ним у межах виконавчого провадження, тоді як відповідна частина застави не була використана для виконання майнового стягнення, заявник просить повернути йому 46844,00 грн застави, що, на його думку, залишилися на депозитному рахунку ТУ ДСА у Тернопільській області.

Також заявник зазначив, що звертався до ТУ ДСА у Тернопільській області із заявою про повернення зазначеної частини застави, а після невирішення питання звернувся до Державної судової адміністрації України, яка рекомендувала йому звернутися з відповідним клопотанням до суду.

Заявник у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд заяви за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, доходить висновку про таке.

Судом встановлено, що вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.03.2025 визначено суму процесуальних витрат за проведення судових експертиз у розмірі 46844,00 грн та постановлено стягнути її за рахунок внесеної ОСОБА_3 застави.

Разом із тим матеріалами, наданими суду, підтверджується, що зазначена сума за рахунок застави фактично не була стягнута, а ОСОБА_3 сплатив 46844,00 грн процесуальних витрат у межах виконавчого провадження №80491958, яке 20.03.2026 закінчено державним виконавцем у зв`язку з виконанням.

Таким чином, майнове стягнення у вигляді процесуальних витрат за проведення судових експертиз у розмірі 46844,00 грн фактично виконано, а зазначена сума застави не була використана для виконання цього стягнення.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно з п.4 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, у разі необхідності вирішення питань, передбачених п.14 ч.1 ст.537 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Отже, положення ч.11 ст.182 КПК України передбачають можливість використання внесеної обвинуваченим застави для виконання вироку в частині майнових стягнень. Водночас у разі, коли відповідне майнове стягнення фактично виконане особою іншим способом, зокрема шляхом сплати коштів у виконавчому провадженні, підстави для повторного утримання тієї ж суми за рахунок застави відсутні.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 року №15 (у редакції постанови КМУ від 18.01.2012 року №27), та змінами, що вносяться до вказаного порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, передбачений й порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України.

Заявник ОСОБА_3 звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області із заявою від 26.03.2026 про повернення йому частини застави в розмірі 46844,00 грн.

Згідно з відомостями щодо відстеження поштового відправлення його заява отримана ТУ ДСА у Тернопільській області 03.04.2026, однак відповідь не надійшла.

У зв`язку з невирішенням питання про повернення зазначених коштів ОСОБА_3 звернувся до Державної судової адміністрації України, яка листом від 17.06.2026 рекомендувала йому звернутися до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з відповідним клопотанням.

За таких обставин утримання 46844,00 грн із внесеної ОСОБА_3 застави призвело б до фактичного подвійного виконання одного й того самого майнового стягнення, що не відповідає положенням ч.11 ст.182 КПК України.

Враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави припинена у зв`язку з набранням вироком законної сили, визначені вироком процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 46844,00 грн фактично сплачені ОСОБА_3 у межах виконавчого провадження №80491958, а відповідна сума застави фактично не була спрямована на виконання зазначеного майнового стягнення, суд доходить висновку про наявність правових підстав для повернення ОСОБА_3 зазначеної суми застави.

Керуючись ст.ст.182, 186, 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про повернення застави - задовольнити.

Повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , внесені кошти на рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області, у сумі 46844 (сорок шість тисяч вісімсот сорок чотири) гривень, сплачених у якості застави у кримінальному провадженні № 12023211040001352 від 06.06.2023 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1