Court ruling № 139145682, 17.08.2026, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/5910/26

н/п 1-кс/953/4553/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025220000001306 від 04.11.2025 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Грайворон Бєлгородської області РФ, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2026 року до суду надійшло клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025220000001306 від 04.11.2025 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220000001306 від 04.11.2025 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що директор КП «Жовтневе трамвайне депо» (код ЄДРПОУ 37765988) ОСОБА_6 та заступник директора з експлуатації ОСОБА_7 , використовуючи своє службове становище, організували схему заволодіння грошовими коштами Харківської територіальної громади шляхом фіктивного працевлаштування осіб на підпорядковане їм комунальне підприємство.

До своєї злочинної діяльності останні залучили начальника відділу кадрів ОСОБА_8 , розподілювача робіт ОСОБА_9 та начальника цеху з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу депо ОСОБА_4 , які діючи злагоджено між собою, виконуючи кожен свою роль, у період з 02.08.2022 по 28.05.2026 заволоділи коштами на загальну суму понад 3,2 млн грн.

Так, у липні-серпні 2022 ОСОБА_7 , підшукав ОСОБА_10 , якого наказом директора ОСОБА_6 №440-ВК від 02.08.2022 за підготовленими начальником кадрів ОСОБА_8 документами, призначено до КП «Жовтневе трамвайне депо» на посаду інженера-електроніка 1 категорії.

У період з 02.08.2022 по 26.05.2026 розподілювач робіт ОСОБА_9 та начальник цеху ОСОБА_4 щомісяця вносили до офіційних первинних бухгалтерських документів - табелів обліку робочого часу недостовірні відомості про перебування ОСОБА_10 на робочому місці та відпрацьовані ним години, без фактичного виконання ним обов`язків та його присутності на робочому місці. Зазначені табеля обліку(використання) робочого часу затверджувались начальником цеху ОСОБА_4 , начальником кадрів ОСОБА_8 , розподілювачем робіт ОСОБА_9 директором ОСОБА_6 та ставали підставою для нараховування та виплати заробітної плати на ім`я ОСОБА_10 , що спричинило збитки бюджету Харківської територіальної громади у сумі 1 160 510 грн.

У листопаді 2022 року ОСОБА_7 підшукав ОСОБА_11 , якого наказом директора ОСОБА_6 №689-ВК від 09.11.2022 за підготовленими начальником кадрів ОСОБА_8 документами, призначено до КП «Жовтневе трамвайне депо» на посаду майстра цеху. У період з 09.11.2022 по 26.05.2026 розподілювач робіт ОСОБА_9 та начальник цеху ОСОБА_4 щомісяця вносили до офіційних первинних бухгалтерських документів - табелів обліку робочого часу недостовірні відомості про перебування ОСОБА_11 на робочому місці та відпрацьовані ним години, без фактичного виконання ним обов`язків та його присутності на робочому місці.

Зазначені табеля обліку (використання) робочого часу затверджувались начальником цеху ОСОБА_4 , начальником кадрів ОСОБА_8 , розподілювачем робіт ОСОБА_9 директором ОСОБА_6 та ставали підставою для нараховування та виплати заробітної плати на ім`я ОСОБА_11 , що спричинило збитків бюджету Харківської територіальної громади у сумі 840 304 грн.

У листопаді 2023 ОСОБА_7 підшукав ОСОБА_12 , якого наказом директора ОСОБА_6 №813-ВК від 08.11.2023 за підготовленими начальником кадрів ОСОБА_8 документами, призначено до КП «Жовтневе трамвайне депо» на посаду токаря 6го розряду. У період з 09.11.2023 по 26.05.2026 розподілювач робіт ОСОБА_9 та начальник цеху ОСОБА_4 щомісяця вносили до офіційних первинних бухгалтерських документів - табелів обліку робочого часу недостовірні відомості про перебування ОСОБА_12 на робочому місці та відпрацьовані ним години, без фактичного виконання ним обов`язків та його присутності на робочому місці.

Зазначені табеля обліку (використання) робочого часу затверджувались начальником цеху ОСОБА_4 , начальником кадрів ОСОБА_8 , розподілювачем робіт ОСОБА_9 директором ОСОБА_6 та ставали підставою для нараховування та виплати заробітної плати на ім`я ОСОБА_12 , що спричинило збитки бюджету Харківської територіальної громади у сумі 861 424 грн.

У серпні 2024 ОСОБА_7 підшукав ОСОБА_13 , якого наказом директора ОСОБА_6 №715-ВК від 21.08.2024 за підготовленими начальником кадрів ОСОБА_8 документами, призначено до КП «Жовтневе трамвайне депо» на посаду фрезерувальника 5-го розряду. У період з 22.08.2024 по 26.05.2026 розподілювач робіт ОСОБА_9 та начальник цеху ОСОБА_4 щомісяця вносили до офіційних первинних бухгалтерських документів - табелів обліку робочого часу недостовірні відомості про перебування ОСОБА_13 на робочому місці та відпрацьовані ним години, без фактичного виконання ним обов`язків та його присутності на робочому місці.

Зазначені табеля обліку (використання) робочого часу затверджувались начальником цеху ОСОБА_4 , начальником кадрів ОСОБА_8 , розподілювачем робіт ОСОБА_9 директором ОСОБА_6 та ставали підставою для нараховування та виплати заробітної плати на ім`я ОСОБА_13 , що спричинило збитки бюджету Харківської територіальної громади у сумі 467 318 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, у великих та особливо великих розмірах, повторно, а також внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі насідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

19.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими обґрунтовується пред`явлена підозра, а саме: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії візуальне спостереження за особою ОСОБА_10 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії візуальне спостереження за особою ОСОБА_13 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії візуальне спостереження за особою ОСОБА_11 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії візуальне спостереження за особою ОСОБА_14 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії візуальне спостереження за особою ОСОБА_15 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_10 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_7 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_13 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_11 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_14 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_15 ; даними, наданими АТ «Укргазбанк», згідно яких на ім`я ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_12 щомісячно виплачується заробітна плата від КП «Жовтневе трамвайне депо» з моменту їх документального працевлаштування до штату цього КП; відомостями, отриманими від ДП «Об`єднання комунар», згідно яких, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , будучи документально оформленими до штату КП «Жовтневе трамвайне депо», фактично щоденно у робочі дні перебувають протягом дня на території ДП «Об`єднання комунар», за адресою: м. Харків, вул. Рудика, 8, де орендує виробничі приміщення ТОВ «Екопроіпроект»; протоколом обшуку від 28.05.2026 у КП «Жовтневе трамвайне депо», у якому зафіксований факт вилучення особових справ на працівників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 з даними про їх призначення на різні посади, в тому числі без необхідного стажу, освіти та розряду, а також вилучення табелів обліку робочого часу, у яких містяться відомості про відпрацьовані години зазначеними особами. Зазначені табелі складені ОСОБА_9 , підписані ОСОБА_4 та ОСОБА_8 та затверджені ОСОБА_6 ; листом ДПІ Харківської області, згідно якого на ім`я ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 нараховувалась заробітна плата від КП «Жовтневе трамвайне депо»; протоколом обшуку від 28.05.2026 у ТОВ «Екопрофпроект»; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 07.07.2026; протоколом проведення впізнання особи за участю ОСОБА_16 від 07.07.2026 в ході якого останній не зміг впізнати безпосередньо підпорядкованого йому працівника ОСОБА_12 , з яким, відповідно до попередніх свідчень бачився щоденно з 2023 року; протоколом проведення впізнання особи за участю ОСОБА_16 від 07.07.2026; іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду.

23.06.2026 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання у період часу з 22.00 до 06.00 год., з покладенням обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22.00 до 06.00 год (за винятком тривоги) без дозволу слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду; негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України.

04.08.2026 Ухвалою Харківського апеляційного суду відносно підозрюваного ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з нічного домашнього арешту на цілодобовий домашній арешт.

Постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 3х місяців, тобто до 19.09.2026.

19.08.2026 строк застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту закінчується, однак закінчити досудове розслідування у зазначений строк не видається за можливе, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести значний обсяг слідчих дій, а саме: отримати висновок судової економічної експертизи, призначеної 13.06.2026 до Харківського НДЕКЦ МВС України та строк виконання якої, згідно з повідомленням експерта, запланований на вересень 2026; отримати висновок судової експертизи аудіо-відеозаписів, яка призначена 10.08.2026 до Харківського НДЕКЦ МВС України після зміни грифу з документів, що є об`єктом дослідження; провести тимчасові доступи до документів операторів мобільного зв`язку, клопотання про дозвіл на які перебувають на розгляді у Київському районному суді м. Харкова; закінчити процедуру зміни грифу з документів, створених за наслідками проведення негласних слідчих (розшукових) дії, після якої, призначити ряд фоноскопічних досліджень за мовленням осіб, зафіксованих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою встановлення усіх причетних до злочинної діяльності осіб; провести процедуру перегляду грифів таємності з документів, що стали підставами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; після завершення усіх експертних досліджень, вирішити питання остаточної кваліфікації дій підозрюваних, в тому числі усіх пособників злочинної діяльності; виконати вимоги ст. 290 КПК України, надавши підозрюваним та їх захисникам доступ до матеріалів кримінального провадження, що на теперішній час складають 11 томів; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі та розшукові дії, необхідність яких може виникнути в ході досудового розслідування.

Необхідність продовження строку домашнього арешту ОСОБА_4 обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тим, що останній може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про наявність ризиків передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Підставою продовження домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

Прокурор у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що причетність не визнає, від надання пояснень відмовився, зазначив, що проживає один та має необхідність купувати продукти та лікуватися, у зв`язку з чим просив застосувати нічний домашній арешт.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання з підстав, які наведені у письмових запереченнях. Просив змінити запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт із забороною залишати житло у період часу з 22:00 год до 06:00 год.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання, підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, оскільки наявні обставини, які виправдовують подальше продовження строку застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем його проживання.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Отже, при вирішенні питання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом стосовно ОСОБА_4 слідчий суддя керується приписами ст. 194 КПК України, а саме: під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220000001306 від 04.11.2025 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

19.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді від 23 червня 2026 року, якою підозрюваному обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з урахуванням обставин, що по справі необхідно провести ряд слідчих дій, а саме: отримати висновок судової економічної експертизи, призначеної 13.06.2026 до Харківського НДЕКЦ МВС України та строк виконання якої, згідно з повідомленням експерта, запланований на вересень 2026; отримати висновок судової експертизи аудіо-відеозаписів, яка призначена 10.08.2026 до Харківського НДЕКЦ МВС України після зміни грифу з документів, що є об`єктом дослідження; провести тимчасові доступи до документів операторів мобільного зв`язку, клопотання про дозвіл на які перебувають на розгляді у Київському районному суді м. Харкова; закінчити процедуру зміни грифу з документів, створених за наслідками проведення негласних слідчих (розшукових) дії, після якої, призначити ряд фоноскопічних досліджень за мовленням осіб, зафіксованих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою встановлення усіх причетних до злочинної діяльності осіб; провести процедуру перегляду грифів таємності з документів, що стали підставами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; після завершення усіх експертних досліджень, вирішити питання остаточної кваліфікації дій підозрюваних, в тому числі усіх пособників злочинної діяльності; виконати вимоги ст. 290 КПК України, надавши підозрюваним та їх захисникам доступ до матеріалів кримінального провадження, що на теперішній час складають 11 томів; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі та розшукові дії, необхідність яких може виникнути в ході досудового розслідування, з урахуванням усіх епізодів їх злочинної діяльності, не є можливим.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ним інкримінованого злочину.

У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження строку запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».

Слідча суддя зазначає, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, слідчий суддя, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».

Щодо наявності ризиків.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_4 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованих злочинів, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є не тяжким та особливо тяжким, та за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, може вдатися до відповідних дій.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

При оцінці доводів прокурора про існування ризику впливу на свідків, інших підозрюваних слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Покази свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України не доведено.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, суд враховує те, що, обставини кримінального правопорушення в якому він підозрюється свідчать про ймовірну його схильність до вчинення злочинів, у зв`язку з чим, суд також приймає до уваги відповідний ризик.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який має вищу освіту, має постійне місце реєстрації та проживання, вперше притягається до кримінальної відповідальності, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку дії домашнього арешту, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.

Вирішуючи клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, майновий та сімейний стан, а саме те, що він має вищу освіту, одружений, пенсіонер, має постійне місце реєстрації та проживання, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки.

Враховуючи, що чинне законодавство надає можливість покладення додаткових обов`язків при обранні такого запобіжного заходу, як домашній арешт, слідча суддя вважає за необхідне покладення на підозрюваного додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі) без дозволу слідчого, прокурора або суду; негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні; здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З урахуванням викладеного та відомостей про особу підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку про необхідність про продовження терміну дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі), з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування до 19 вересня 2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 492 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025220000001306 від 04.11.2025 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а саме заборонити підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі) в межах строку досудового розслідування до 19 вересня 2026 року включно.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі) без дозволу слідчого, прокурора або суду; негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні; здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Роз`яснити, що в разі невиконання ОСОБА_4 вказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 19 вересня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення..

Слідчий суддя: ОСОБА_1