Decision № 139141014, 20.08.2026, Bila Tserkva City and District Court of Kyiv Oblast

Справа № 357/21662/25

Провадження № 2/357/2258/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Кардаш О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду № 6 в м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання правничої (правової) допомоги та додаткових угод, застосування наслідків недійсності правочинів, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача борг в розмірі 1 583 931 (один мільйон п`ятсот вісімдесят три тисячі дев`ятсот тридцять одна) грн. 31 коп. та судові витрати понесені позивачем.

І. Позиція сторін у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 травня 2024 року між адвокатом Сологубом Артемом Михайловичем (далі Позивач) та ОСОБА_2 (далі Відповідач) було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 (далі - Договір). Згідно п. 1.1 Договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором та законодавством України, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами. Згідно п. 4.1 Договору, розмір оплати праці адвоката при наданні правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємною частиною. 16 травня 2024 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до вказаного Договору. Відповідно до п. 1, 2 Додаткової угоди № 1, додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокату за надання правничої (правової) допомоги: надання консультацій Клієнту, правовий аналіз документів, підготовка та подача процесуальних документів, представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції (Білоцерківський міськрайонний суд Київської області) та інші дії, передбачені Договором №05/77 від 16.05.2024. Вартість послуг (ціна договору): консультація, підготовка процесуальних документів, ведення справи №357/5225/22 в суді першої інстанції та інші послуги згідно Договору №05/77 від 16.05.2024 становить 5000 (п`ять тисяч) доларів США (еквівалентність до гривні визначається за курсом НБУ на момент розрахунку), а також додаткова винагорода адвоката (гонорар успіху) становить 5000 (п`ять тисяч) доларів США (еквівалентність до гривні визначається за курсом НБУ на момент розрахунку), що разом становить 10 000 (десять тисяч) доларів США (еквівалентність до гривні визначається за курсом НБУ на момент розрахунку). Відповідно до п. 3.1 Додаткової угоди № 1, оплата послуг адвоката (ціна договору) встановлених п. 2 Додаткової угоди (в тому числі, в разі розірвання Договору з ініціативи клієнта або адвоката) та понесені адвокатом витрати пов`язані із виконанням Договору встановлені п. 5 Додаткової угоди в повному обсязі здійснюється протягом 3-ох календарних днів після прийняття клієнтом правничої (правової) допомоги або розірвання договору. Відповідно до п. 3.5. Додаткової угоди № 1, в разі порушення клієнтом порядку оплати послуг та додаткових витрат встановленого п. 3.1 Додаткової угоди, клієнт зобов`язаний сплатити адвокату неустойку у вигляді штрафу в розмірі двадцяти відсотків від суми боргу та пеню в розмірі 0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу нарахованого протягом усього періоду прострочення зобов`язання. Клієнт зобов`язаний сплатити адвокату суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (за умови розрахунку в національній валюті), а також двадцять відсотків річних від простроченої суми. Згідно п. 7.1 Додаткової угоди № 1, правнича (правова) допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності). 29 жовтня 2024 року Позивачем та Відповідачем було підписано Акт приймання передачі наданої правничої (правової) допомоги (далі Акт 1), згідно з яким адвокат надав клієнтові юридичні послуги відповідно до вищевказаного Договору та Додаткової угоди №1, а Клієнт прийняла надані послуги. Вартість усіх послуг склала 10 000 (десять тисяч) доларів США, що еквівалентно 413 300 (чотириста тринадцять тисяч триста) грн. 00 коп. Відповідно до п. 3, 4 Акту 1, жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг клієнт до адвоката не має та стверджує, що адвокат виконав умови Договору в повному обсязі та належним чином. Вартість послуг, зазначена в п. 2 Акту підлягає оплаті в повному обсязі протягом 3-ох календарних днів з дня підписання даного Акту. Таким чином, відповідно до умов Договору, Додаткової угоди № 1 та Акту 1, сторони погодили розмір гонорару адвоката за надані послуги у фіксованому розмірі. В свою чергу Відповідач прийняла надані послуги та зобов`язалася сплатити вартість послуг в розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США, що еквівалентно 413 300 (чотириста тринадцять тисяч триста) грн. 00 коп., в повному обсязі на протязі 3-ох календарних днів з дня підписання Акту. Проте, з моменту підписання Акту 1 і до моменту звернення Позивача до суду, Відповідач не виконала своє зобов`язання та не сплатила Позивачу вказану вартість наданих послуг. Враховуючи вищевикладене, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором, Додатковою угодою № 1 та Актом 1 становить (02.11.2024 28.12.2025): Сума боргу 413 300 грн. 00 коп.; Штраф (20% від суми боргу) 82 660 грн. 00 коп.; Пеня (0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу) = (сума заборгованості) x (розмір пені, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) = 413 300 x 0.3% x 422 днів = 523 237 грн. 80 коп. Всього: 1 161 586 (один мільйон сто шістдесят одна тисяча п`ятсот вісімдесят шість) грн. 21 коп. Крім того, 16 травня 2024 року між Позивачем та Відповідачем також було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору. Відповідно до п. 1, 2 Додаткової угоди № 2, додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокату за надання правничої (правової) допомоги на стадії досудового розслідування в межах кримінального провадження №12023116030001545 за заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення відносно неї. Вартість послуг (ціна договору): консультація, підготовка процесуальних документів, надання правової (правничої) допомоги в межах кримінального провадження №12023116030001545 становить 1500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США (еквівалентність до гривні визначається за курсом НБУ на момент розрахунку). Позивач, зі своєї сторони, надав Відповідачу усі необхідні послуги в межах кримінального провадження №12023116030001545, які обумовлювалися з нею, відповідно до Договору та Додаткової угоди №2. Станом на дату подачі даної позовної заяви до суду Відповідач також не виконала свої зобов`язання і за Додатковою угодою № 2 до Договору. Відповідно до п. 3.1 Додаткової угоди № 2, оплата послуг адвоката (ціна договору) встановлених п. 2 Додаткової угоди (в тому числі, в разі розірвання Договору з ініціативи клієнта або адвоката) та понесені адвокатом витрати пов`язані із виконанням Договору встановлені п. 5 Додаткової угоди в повному обсязі здійснюється протягом 3-ох календарних днів після прийняття клієнтом правничої (правової) допомоги або розірвання договору. Відповідно до п. 3.5. Додаткової угоди № 2, в разі порушення клієнтом порядку оплати послуг та додаткових витрат встановленого п. 3.1 Додаткової угоди, клієнт зобов`язаний сплатити адвокату неустойку у вигляді штрафу в розмірі двадцяти відсотків від суми боргу та пеню в розмірі 0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу нарахованого протягом усього періоду прострочення зобов`язання. Клієнт зобов`язаний сплатити адвокату суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (за умови розрахунку в національній валюті), а також двадцять відсотків річних від простроченої суми. Згідно п. 7.1 Додаткової угоди № 2, правнича (правова) допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності). Згідно п. 7.5 Додаткової угоди № 2, якщо Клієнт ухиляється від отримання акту, або з інших причин не отримує акт, правнича допомога вважається наданою та прийнятою Клієнтом після спливу 10 календарних днів з моменту надсилання акту Клієнту і підлягає оплаті протягом 3-х календарних днів після прийняття Клієнтом правничої допомоги. 27 листопада 2025 року Позивачем було складено Акт приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги відповідно до Договору та Додаткової угоди №2 від 16.05.2024 року (далі Акт 2) у двох примірниках та 27 листопада 2025 року відправлено засобами поштового зв`язку (цінним листом з описом вкладення) на адресу Відповідача, що підтверджується супровідним листом від 27.11.2025, накладною №0911713350551 про відправлення цінного листа 27.11.2025, описом вкладення у цінний лист №0911713350551 від 27.11.2025 та інформацією із офіційного сайту Укрпошти: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html . Проте Відповідач не забрала лист, який після закінчення встановленого терміну зберігання, 15.12.2025 був повернений Позивачу. Таким чином, відповідно до умов Договору, Додаткової угоди № 2 та Акту 2, сторони погодили розмір гонорару адвоката за надані послуги у фіксованому розмірі. В свою чергу Відповідач прийняла надані послуги та зобов`язалася сплатити вартість послуг в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США, що еквівалентно 63 450 (шістдесят три тисячі чотириста п`ятдесят) грн. 00 коп. Проте Відповідач дане зобов`язання не виконала. Тому враховуючи вищевикладене, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором, Додатковою угодою № 2 та Актом 2 становить (11.12.2024 28.12.2025): Сума боргу 63 450 грн. 00 коп.; Штраф (20% від суми боргу) 12 690 грн. 00 коп.; Пеня (0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу) = (сума заборгованості) x (розмір пені, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) = 63 450 x 0.3% x 18 днів = 3426 грн. 30 коп.; 20% річних = (сума заборгованості) x (відсоток річних, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році) = 63 450 грн. 00 коп. x 20% x 18 днів : 365 днів = 625 грн. 81 коп. Всього: 80 192 (вісімдесят тисяч сто дев`яносто дві) грн. 11 коп. Також 21 квітня 2025 року між Позивачем та Відповідачем також було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору. Відповідно до п. 1, 2 Додаткової угоди № 3, додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокату за надання правничої (правової) допомоги: надання консультацій клієнту, правовий аналіз документів, підготовка та подача документів, та інші дії, передбачені Договором №05/77 від 16.05.2024. Вартість послуг (ціна договору): консультація, підготовка установчих документів та інших документів з питань правового забезпечення функціонування ТОВ Білоцерківське районне товариство «ЛВО», учасником та керівником якого є Клієнт та інші послуги згідно Договору №05/77 від 16.05.2024 становить 2000 (дві тисячі) доларів США (еквівалентність до гривні визначається за курсом НБУ на момент розрахунку), а також інші послуги згідно Договору №05/77 від 16.05.2025 становить 100 (сто) доларів США за годину (еквівалентність до гривні визначається за курсом НБУ на момент розрахунку). Відповідно до п. 3.1 Додаткової угоди № 3, оплата послуг адвоката (ціна договору) встановлених п. 2 Додаткової угоди (в тому числі, в разі розірвання Договору з ініціативи клієнта або адвоката) та понесені адвокатом витрати пов`язані із виконанням Договору встановлені п. 5 Додаткової угоди в повному обсязі здійснюється протягом 3-ох календарних днів після прийняття клієнтом правничої (правової) допомоги або розірвання договору. Відповідно до п. 3.5. Додаткової угоди № 3, в разі порушення клієнтом порядку оплати послуг та додаткових витрат встановленого п. 3.1 Додаткової угоди, клієнт зобов`язаний сплатити адвокату неустойку у вигляді штрафу в розмірі двадцяти відсотків від суми боргу та пеню в розмірі 0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу нарахованого протягом усього періоду прострочення зобов`язання. Клієнт зобов`язаний сплатити адвокату суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (за умови розрахунку в національній валюті), а також двадцять відсотків річних від простроченої суми. Згідно п. 7.1 Додаткової угоди № 3, правнича (правова) допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності). Згідно п. 7.5 Додаткової угоди № 3, якщо Клієнт ухиляється від отримання акту, або з інших причин не отримує акт, правнича допомога вважається наданою та прийнятою Клієнтом після спливу 10 календарних днів з моменту надсилання акту Клієнту і підлягає оплаті протягом 3-х календарних днів після прийняття Клієнтом правничої допомоги. 27 листопада 2025 року Позивачем було складено Акт приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги відповідно до Договору та Додаткової угоди №3 від 21.04.2025 року (далі Акт 3) у двох примірниках та 27 листопада 2025 року відправлено засобами поштового зв`язку (цінним листом з описом вкладення) на адресу Відповідача, що підтверджується супровідним листом від 27.11.2025, накладною №0911713350551 про відправлення цінного листа 27.11.2025, описом вкладення у цінний лист №0911713350551 від 27.11.2025 та інформацією із офіційного сайту Укрпошти: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html . Проте Відповідач не забрала лист, який після закінчення встановленого терміну зберігання, 15.12.2025 був повернений Позивачу. Відповідно до Акту 3, вартість послуг (ціна договору), які надавалися за Договором, Додатковою угодою № 3, разом становить 6400 (шість тисяч чотириста) доларів США, що еквівалентно 270 720 (двісті сімдесят тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. Таким чином, відповідно до умов Договору, Додаткової угоди № 3 та Акту 3, сторони погодили розмір гонорару адвоката за надані послуги у фіксованому розмірі. Позивач надав Відповідачу усі послуги в межах Договору, Додаткової угоди № 3 та Акту 3. В свою чергу Відповідач прийняла надані послуги та зобов`язалася сплатити вартість послуг в розмірі 6400 (шість тисяч чотириста) доларів США, що еквівалентно 270 720 (двісті сімдесят тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. Проте Відповідач зобов`язання не виконала. Тому враховуючи вищевикладене, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором, Додатковою угодою № 3 та Актом 3 становить (11.12.2024 28.12.2025): Сума боргу 270 720 грн. 00 коп.; Штраф (20% від суми боргу) 54 144 грн. 00 коп.; Пеня (0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу) = (сума заборгованості) x (розмір пені, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) = 270 720 x 0.3% x 18 днів = 14 618 грн. 88 коп.; 20% річних = (сума заборгованості) x (відсоток річних, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році) = 270 720 грн. 00 коп. x 20% x 18 днів : 365 днів = 2670 грн. 11 коп. Всього: 342 152 (триста сорок дві тисячі сто п`ятдесят дві) грн. 99 коп. Варто наголосити, що відповідно до умов Договору, Додаткової угоди № 1 та Акту 1, Додаткової угоди № 2 та Акту 2, Додаткової угоди № 3 та Акту 3, Позивач надав усі передбачені послуги, а Відповідач прийняла їх. Тобто, станом на 29.12.2025 у Відповідача утворилася заборгованість за надану їй та прийняту нею правничу допомогу за Договором, Додатковою угодою № 1 та Актом 1, Додатковою угодою № 2 та Актом 2, Додатковою угодою № 3 та Актом 3 в розмірі 1 583 931 (один мільйон п`ятсот вісімдесят три тисячі дев`ятсот тридцять одна) грн. 31 коп.

05.02.2026 р. представник відповідача адвокат Населенко Марія Михайлівна подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У відзиві зазначила, що саме Позивач повинен довести у сукупності: 1. наявність підстав для виникнення грошового зобов`язання у Відповідачки у заявленому розмірі; 2. факт і обсяг фактично наданих послуг; 3. момент настання строку оплати (ст. 530 ЦК України); 4. факт порушення грошового зобов`язання (за потреби прострочення) і період такого порушення (ст. 610, 611 ЦК України); 5. правові підстави та правильність розрахунку кожної заявленої складової (борг/ штраф/пеня/інфляційні/проценти). Правовідносини щодо правничої допомоги в цивільно-правовому вимірі підпадають під правове регулювання договору про надання послуг (ст. 901907 ЦК України). Відповідно до ст. 903 ЦК України замовник зобов`язаний оплатити послуги у строки та порядку, встановлені договором, за умови, що послуги фактично надані та існує можливість визначити їх обсяг і вартість. Позивач у позові не надав належного доказового масиву, який би дозволяв суду встановити: які саме дії/роботи виконані (перелік робіт не загальними фразами, а конкретно); коли саме вони виконані; який результат отримала/мала отримати Відповідачка (підготовлені документи, подані процесуальні документи, участь у засіданнях, листування тощо); підтвердження виконання: копії поданих документів з відмітками, квитанції/реєстраційні підтвердження, докази направлення документів адресатам, інші первинні підтвердження. За відсутності таких доказів суд позбавлений можливості перевірити не лише розмір заявленого «боргу», а й сам факт виникнення зобов`язання щодо оплати в заявленому Позивачем обсязі. Позивач фактично просить суд погодитися з тим, що строк оплати настав автоматично, однак без належних підтверджень (вручення рахунку/акту/іншої підстави, визначеної договором) такі твердження не відповідають стандарту доказування у цивільному процесі. Позивач не довів факту відсутності оплати. Розрахунок Позивача не є доказом і не підлягає перевірці без первинних даних. За відсутності первинних підтверджень розрахунок Позивача є лише позицією сторони, але не доказом у розумінні ст. 76 ЦПК України. Позивач не доводить наявність збитків та співмірність неустойки, натомість заявляє значні санкції, що свідчить про їх каральний характер і порушення засад розумності та справедливості. Представник відповідача вказує, що позовні вимоги не доведені належними та допустимими доказами, зокрема: не підтверджено факт і обсяг наданих послуг; не доведено настання строку оплати у заявленому Позивачем порядку; не доведено факт відсутності оплат належними фінансовими документами; розрахунок є одностороннім і не може бути перевірений судом; санкції заявлені без належних підстав, у завищеному та неспівмірному обсязі.

17.02.2026 р. ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просила: визнати недійсним Договір про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 від 16.05.2024, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнати недійсними додаткові угоди до Договору № 05/77 від 16.05.2024, а саме: Додаткову угоду № 1, Додаткову угоду № 2, а також Додаткову угоду № З від 21.04.2025; застосувати наслідки недійсності правочинів відповідно до ст. 216 ЦК України, а саме: визнати відсутнім грошове зобов`язання ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 , сформоване на підставі Договору № 05/77 та додаткових угод до нього, у сумі 1 583 931,31 грн. У зустрічному позові зазначено, що 16.05.2024 між ОСОБА_2 (Клієнтом) та ОСОБА_1 (Адвокатом) було підписано Договір про надання правничої (правової) допомоги № 05/77. Того ж дня було оформлено додаткові угоди № 1 та № 2 до Договору, якими визначалась вартість послуг у доларах США (в еквіваленті до гривні за курсом НБУ) та передбачались значні штрафні санкції у разі прострочення оплати. Зміст та спосіб укладення зазначених документів, їх умови щодо ціни, строків, відповідальності, а також подальша поведінка ОСОБА_1 свідчать про наявність підстав для визнання правочинів недійсними, зокрема через введення її в оману, істотну невідповідність умов принципам добросовісності та справедливості, а також через зловживання довірою клієнта. ОСОБА_1 неодноразово сприяв, погоджувався з діями, які призводили до закриття кримінального провадження, що суперечило її інтересам як заявниці/потерпілої. Вона була змушена наполягати на вчиненні процесуальних дій щодо поновлення розслідування. В останній раз ОСОБА_1 висловлювався зневажливо та прямо пов`язував можливість подальших дій із наявністю у мененеї коштів («якщо у вас є гроші будемо поновлювати, а якщо грошей немає поновлювати не будемо»), що є неприпустимим і свідчить про використання її уразливого стану та залежності від професійної допомоги. Також зазначає, що ОСОБА_1 був пов`язаний із ОСОБА_3 та, на її переконання, діяв узгоджено з ним у її справі, що виявлялося у позиції та діях, які не відповідали її інтересам. Зокрема, документи щодо корпоративних змін (статут, зміни часток), які були підготовлені нею та перевірені на етапі державної реєстрації, для підпису у нотаріуса готував, оформлював саме ОСОБА_4 , а не вона. Фактично залишалося лише підписати документи, нотаріально посвідчити та подати для державної реєстрації, однак процес був організований не в її інтересах. Відповідач зазначила, що поведінка ОСОБА_1 під час надання правничої допомоги та формування «боргу» свідчить про системні порушення професійних обов`язків і етичних стандартів, тому нею подано скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

15.04.2026 р. ОСОБА_1 подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні зустрічного позову та первісний позов задовольнити у повному обсязі. У відзиві зазначив, що 15.03.2023 між ОСОБА_2 та адвокатом Сологубом А. М. були укладені договір про надання правової допомоги №2/15 та додаткові угоди №1 та №2 до даного договору у письмовій формі. У 2024 році у адвоката Сологуб А. М. змінилися умови надання ним правничої допомоги клієнтам. У зв`язку з цим, при попередньому обговоренні та погодженні з Позивачем за зустрічним позовом (що підтверджується її особистим підписом під застереженням до договору), договір про надання правової допомоги №2/15 від 15.03.2023втратив юридичну силу, оскільки між адвокатом Сологубом А. М. та ОСОБА_2 був укладений у письмовій формі новий договір про надання правничої (правової) допомоги №05/77 від 16.05.2024. Відповідно до нового договору про надання правничої (правової) допомоги №05/77 від 16.05.2024 між адвокатом Сологубом А. М. та ОСОБА_2 були укладені у письмовій формі і додаткові угоди: № 1 та № 2 від 16.05.2024, № 3 від 21.04.2025, а також підписаний акт приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 29.10.2024 (відповідно до нового договору про надання правничої (правової) допомоги №05/77 від 16.05.2024 та додаткової угоди № 1 від 16.05.2024 до нього), що підтверджує визнання Позивачем за зустрічним позовом дійсними всіх вищевказаних документів. Заперечень ні усних, ні письмових від неї не надходило. Примірники усіх договорів, додаткових угод, акта, були попередньо надані Позивачу за зустрічним позовом для ознайомлення, їхні умови обговорені. Лише після цього між адвокатом Сологубом А. М. та клієнтом ОСОБА_2 була досягнута згода щодо усіх умов співпраці та надання Відповідачем за зустрічним позовом правничої допомоги, про що свідчать особисті підписи на вказаних документах та наявність відповідних примірників у Позивача за зустрічним позовом . Підписуючи вказані договори, додаткові угоди та акт, сторони діяли добровільно, без примусу, відкрито, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та розуміючи їхні наслідки. Волевиявлення сторін було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Доказів, які б підтверджували зворотнє, Позивач за зустрічним позовом не надає. Крім того, зміна умов надання адвокатом правової допомоги є правом адвоката, як надавача послуг. А правом клієнта є прийняття таких умов чи не прийняття. Клієнт вільний у виборі особи, яка буде надавати йому правову допомогу. Договір про надання правничої (правової) допомоги №05/77 від 16.05.2024 та додаткові угоди до нього не суперечать Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; сторони при підписанні вказаних договору та додаткових угод мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення сторін було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, про що свідчить виконана робота Відповідача за зустрічним позовом, підтверджена доказами, які були подані з первісним позовом. Позивач за зустрічним позовом не заперечувала проти дійсності договору про надання правничої (правової) допомоги №05/77 від 16.05.2024 та до Додаткової угоди №2 від 16.05.2024 до нього. Заперечень ні усних, ні письмових від неї не надходило. Відповідач за зустрічним позовом (Позивач за первісним позовом) не погоджується з позовними вимогами зустрічної позовної заяви та просить суд відмовити у їхньому задоволені в повному обсязі, натомість підтримує свою позовну заяву в повному обсязі та просить суд її задовольнити.

ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 09 січня 2026 року частково задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Постановив накласти арешт на частку у розмірі 51,07% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське районне товариство «ЛВО», код ЄДРПОУ: 19414046, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), у межах суми позову 1583931 (один мільйон п`ятсот вісімдесят три тисячі дев`ятсот тридцять одна) грн. 31 коп.

Ухвалою від 12 січня 2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

26.01.2026 р. представник відповідача адвокат Населенко М. М. подала заяву про вступ у справу як представника та надання доступу до матеріалів справи.

05.02.2026 р. представник відповідача адвокат Населенко М. М. подала до суду відзив на позовну заяву.

17.02.2026 р. відповідач подала зустрічну позовну заяву.

17.02.2026 р. позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 19.03.2026 залишено без руху зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання правничої (правової) допомоги та додаткових угод, застосування наслідків недійсності правочинів.

25.03.2026 р. позивач за зустрічним позовом подала заяву про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 19.03.2026.

Судом 31.03.2026 р. отримано клопотання, в якому позивач просив розгляд справи проводити за його відсутності, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року прийнято до спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання правничої (правової) допомоги та додаткових угод, застосування наслідків недійсності правочинів.

15.04.2026 р. відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву.

20.04.2026 р. представник позивача за зустрічним позовом адвокат Населенко М. М. подала до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

20.04.2026 р. судом отримано від позивача за зустрічним позовом додаткові пояснення до зустрічного позову.

27.04.2026 р. представник відповідача за первісним позовом адвокат Ковальчук Я. В. подав заяву про вступ у справу та надання доступу до електронної справи.

21.05.2026 р. представник відповідача за первісним позовом адвокат Ковальчук Я. В. подав додаткові пояснення у справі, в яких просив: на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір нарахованої ОСОБА_1 пені до розумних та справедливих 41 330,00 грн.; 2. відмовити ОСОБА_1 повністю в стягненні нарахованих ним: штрафу в розмірі 82 660 грн. 00 коп., інфляційного збільшення в розмірі 46 819 грн. 86 коп., 3. застосувавши принцип співмірності, зменшити розмір нарахованих ОСОБА_1 річних відсотків з 20 % до законних 3 %, а саме до 2 867 грн. 06 коп., 4. відмовити ОСОБА_1 повністю в стягненні нарахованих ним: А). заборгованості в розмірі 80 192 грн. 11 коп., а саме: суми боргу 63 450 грн. 00 коп., штрафу (20 % від суми боргу) 12 690 грн. 00 коп., пені (0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу) 3 426 грн. 30 коп., 20 % річних - 625 грн. 81 коп.; Б). заборгованості в розмірі 342 152 грн. 99 коп., а саме: суми боргу 270 720 грн. 00 коп., штрафу (20% від суми боргу) 54 144 грн. 00 коп., пені (0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу) 14 618 грн. 88 коп., 20 % річних = 2670 грн. 11 коп.

26.05.2026 р. представник відповідача за первісним позовом адвокат Ковальчук Я. В. подав клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 26.05.2026 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом адвоката Ковальчука Я. В. про зупинення провадження у справі. Закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

27.05.2026 р. позивач за первісним позовом подав заперечення на додаткові пояснення представника відповідача за первісним позовом адвоката Ковальчука Я. В. від 21.05.2026.

09.07.2026 р. представник відповідача за первісним позовом адвокат Ковальчук Я. В. подав до суду додаткові пояснення.

20.07.2026 р. представник відповідача за первісним позовом адвокат Ковальчук Я. В. подав до суду заяву про припинення представництва інтересів ОСОБА_2

20.07.2026 р. представник відповідача за первісним позовом адвокат Населенко М. М. подала заяву про припинення представництва та повідомлення про одностроннє розірвання договору про надання правничої допомоги.

23.07.2026 р. відповідач за первісним позовом направила до суду заяву про припинення повноважень представників.

23.07.2026 р. судом отримано клопотання від відповідача за первісним позовом про долучення доказів до матеріалів справи.

10.08.2026 р. позивач за первісним позовом направив до суду заперечення на клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 23.07.2026.

10.08.2026 р. судом отримано клопотання від відповідача за первісним позовом про долучення доказів до матеріалів справи та додаткові пояснення.

10.08.2026 р. позивач за первісним позовом подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності. Первісний позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити. У задоволенні зустрічного позову просить відмовити.

Відповідач за первісним позовом в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином у відповідності до вимог ЦПК України. Відповідач має зареєстрований кабінет у системі «Електронний суд», матеріали справи містять довідки про доставку відповідачу викликів до суду та процесуальних документів у справі.

Суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності сторін та прийняття судового рішення на підставі наявних матеріалів, оскільки всі учасники справи були належним чином та завчасно у відповідності до вимог ЦПК України повідомлені по дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 16.05.2024 між адвокатом Сологубом Артемом Михайловичем та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги № 05/77.

Відповідно до п. 1.1 Договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором та законодавством України, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно п. 4.1 Договору, розмір оплати праці адвоката при наданні правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємною частиною.

16.05.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 від 16.05.2024, відповідно до якої, дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокату за надання правничої (правової) допомоги: надання консультацій Клієнту, правовий аналіз документів, підготовка та подача процесуальних документів, представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції (Білоцерківський міськрайонний суд Київської області) та інші дії, передбачені Договором №05/77 від 16.05.2024. Вартість послуг (ціна договору): консультація, підготовка процесуальних документів, ведення справи №357/5225/22 в суді першої інстанції та інші послуги згідно Договору №05/77 від 16.05.2024 становить 5000 (п`ять тисяч) доларів США (еквівалентність до гривні визначається за курсом НБУ на момент розрахунку), а також додаткова винагорода адвоката (гонорар успіху) становить 5000 (п`ять тисяч) доларів США (еквівалентність до гривні визначається за курсом НБУ на момент розрахунку), що разом становить 10 000 (десять тисяч) доларів США (еквівалентність до гривні визначається за курсом НБУ на момент розрахунку).

Відповідно до п. 3.1 Додаткової угоди № 1, оплата послуг адвоката (ціна договору) встановлених п. 2 Додаткової угоди (в тому числі, в разі розірвання Договору з ініціативи клієнта або адвоката) та понесені адвокатом витрати пов`язані із виконанням Договору встановлені п. 5 Додаткової угоди в повному обсязі здійснюється протягом 3-ох календарних днів після прийняття клієнтом правничої (правової) допомоги або розірвання договору.

Відповідно до п. 3.5. Додаткової угоди № 1, в разі порушення клієнтом порядку оплати послуг та додаткових витрат встановленого п. 3.1 Додаткової угоди, клієнт зобов`язаний сплатити адвокату неустойку у вигляді штрафу в розмірі двадцяти відсотків від суми боргу та пеню в розмірі 0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу нарахованого протягом усього періоду прострочення зобов`язання. Клієнт зобов`язаний сплатити адвокату суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (за умови розрахунку в національній валюті), а також двадцять відсотків річних від простроченої суми.

Правнича (правова) допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності)(п. 7.1 Додаткової угоди № 1).

29.10.2024 сторони підписали Акт приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги, згідно з яким адвокат надав клієнтові юридичні послуги відповідно до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 від 16.05.2024, а Клієнт прийняла надані послуги. Вартість усіх послуг склала 10 000 (десять тисяч) доларів США, що еквівалентно 413300 (чотириста тринадцять тисяч триста) грн. 00 коп. (п. 2 Акту)

Відповідно до п. 3 - 4 Акта приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 29.10.2024, жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг клієнт до адвоката не має та стверджує, що адвокат виконав умови Договору в повному обсязі та належним чином. Вартість послуг, зазначена в п. 2 Акту підлягає оплаті в повному обсязі протягом 3-ох календарних днів з дня підписання даного Акту.

Також, 16.05.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 від 16.05.2024.

Відповідно до п. 1, 2 Додаткової угоди № 2, додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокату за надання правничої (правової) допомоги на стадії досудового розслідування в межах кримінального провадження №12023116030001545 за заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення відносно неї. Вартість послуг (ціна договору): консультація, підготовка процесуальних документів, надання правової (правничої) допомоги в межах кримінального провадження №12023116030001545 становить 1500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США (еквівалентність до гривні визначається за курсом НБУ на момент розрахунку).

Відповідно до п. 3.1 Додаткової угоди № 2, оплата послуг адвоката (ціна договору) встановлених п. 2 Додаткової угоди (в тому числі, в разі розірвання Договору з ініціативи клієнта або адвоката) та понесені адвокатом витрати пов`язані із виконанням Договору встановлені п. 5 Додаткової угоди в повному обсязі здійснюється протягом 3-ох календарних днів після прийняття клієнтом правничої (правової) допомоги або розірвання договору.

Відповідно до п. 3.4. Додаткової угоди № 2, в разі порушення клієнтом порядку оплати послуг та додаткових витрат встановленого п. 3.1 Додаткової угоди, клієнт зобов`язаний сплатити адвокату неустойку у вигляді штрафу в розмірі двадцяти відсотків від суми боргу та пеню в розмірі 0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу нарахованого протягом усього періоду прострочення зобов`язання. Клієнт зобов`язаний сплатити адвокату суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (за умови розрахунку в національній валюті), а також двадцять відсотків річних від простроченої суми.

Згідно п. 7.1 Додаткової угоди № 2, правнича (правова) допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Згідно п. 7.5 Додаткової угоди № 2, якщо Клієнт ухиляється від отримання акту, або з інших причин не отримує акт, правнича допомога вважається наданою та прийнятою Клієнтом після спливу 10 календарних днів з моменту надсилання акту Клієнту і підлягає оплаті протягом 3-х календарних днів після прийняття Клієнтом правничої допомоги.

Як встановлено судом, адвокат Сологуб А. М. надав послуги ОСОБА_2 згідно додаткової угоди № 2 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 від 16.05.2024, в межах кримінального провадження №12023116030001545, що підтверджується ухвалами слідчих суддів від 10.10.2024 та 13.06.2025 у справі №357/7537/24 (провадження 1-кс/357/2189/24, 1-кс/357/1089/25), від 06.02.2025 у справі № 757/4805/25-к (провадження №1-кс-6457/25).

Крім того, 21 квітня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 від 16.05.2024.

Відповідно до п. 1, 2 Додаткової угоди № 3, додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокату за надання правничої (правової) допомоги: надання консультацій клієнту, правовий аналіз документів, підготовка та подача документів, та інші дії, передбачені Договором №05/77 від 16.05.2024.

Вартість послуг (ціна договору): консультація, підготовка установчих документів та інших документів з питань правового забезпечення функціонування ТОВ Білоцерківське районне товариство «ЛВО», учасником та керівником якого є Клієнт та інші послуги згідно Договору №05/77 від 16.05.2024 становить 2000 (дві тисячі) доларів США (еквівалентність до гривні визначається за курсом НБУ на момент розрахунку), а також інші послуги згідно Договору №05/77 від 16.05.2025 становить 100 (сто) доларів США за годину (еквівалентність до гривні визначається за курсом НБУ на момент розрахунку).

Відповідно до п. 3.1 Додаткової угоди № 3, оплата послуг адвоката (ціна договору) встановлених п. 2 Додаткової угоди (в тому числі, в разі розірвання Договору з ініціативи клієнта або адвоката) та понесені адвокатом витрати пов`язані із виконанням Договору встановлені п. 5 Додаткової угоди в повному обсязі здійснюється протягом 3-ох календарних днів після прийняття клієнтом правничої (правової) допомоги або розірвання договору.

В п. 3.4. Додаткової угоди № 3, сторони погодили, що в разі порушення клієнтом порядку оплати послуг та додаткових витрат встановленого п. 3.1 Додаткової угоди, клієнт зобов`язаний сплатити адвокату неустойку у вигляді штрафу в розмірі двадцяти відсотків від суми боргу та пеню в розмірі 0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу нарахованого протягом усього періоду прострочення зобов`язання. Клієнт зобов`язаний сплатити адвокату суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (за умови розрахунку в національній валюті), а також двадцять відсотків річних від простроченої суми.

Згідно п. 7.1 Додаткової угоди № 3, правнича (правова) допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Відповідно до п. 7.5 Додаткової угоди № 3, якщо Клієнт ухиляється від отримання акту, або з інших причин не отримує акт, правнича допомога вважається наданою та прийнятою Клієнтом після спливу 10 календарних днів з моменту надсилання акту Клієнту і підлягає оплаті протягом 3-х календарних днів після прийняття Клієнтом правничої допомоги.

27 листопада 2025 року адвокатом Сологубом А. М. було складено Акт приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги відповідно до Договору та Додаткової угоди №2 від 16.05.2024 та Додаткової угоди №3 від 21.04.2025 у двох примірниках та 27 листопада 2025 року відправлено засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, що підтверджується супровідним листом від 27.11.2025, накладною №0911713350551 про відправлення цінного листа 27.11.2025, описом вкладення у цінний лист №0911713350551 від 27.11.2025 та інформацією із офіційного сайту Укрпошти: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html. Вказаний лист не отриманий відповідачем та 15.12.2025 після закінчення встановленого терміну зберігання був повернений позивачу.

Відповідно до умов Договору про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 від 16.05.2024, Додаткової угоди № 1 та Акту 1, сторони погодили розмір гонорару адвоката за надані послуги у фіксованому розмірі та відповідач прийняла надані послуги та зобов`язалася сплатити вартість послуг в розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США, що еквівалентно 413 300 (чотириста тринадцять тисяч триста) грн. 00 коп., в повному обсязі на протязі 3-ох календарних днів з дня підписання Акту.

Згідно умов Договору, Додаткової угоди № 2 та Акту 2, сторони погодили розмір гонорару адвоката за надані послуги у фіксованому розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США, що еквівалентно 63 450 (шістдесят три тисячі чотириста п`ятдесят) грн. 00 коп.

На підтвердження надання відповідачу послуг в межах Договору, Додаткової угоди № 3 та Акту 3, позивач надав проекти документів, які ни готувалися, а саме:гарантійний лист, протокол №1 позачергових загальних зборів від 21.03.2025, протокол №2 позачергових загальних зборів від 24.04.2025, статут ТОВ «Білоцерківське районне товариство «ЛВО» (нова редакція 2025 року), схематичне зображення структури власності ТОВ «Білоцерківське районне товариство «ЛВО». Вартість послуг становить в розмірі 6400 (шість тисяч чотириста) доларів США, що еквівалентно 270 720 (двісті сімдесят тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що відповідач ОСОБА_2 не виконала свої зобов`язання та не сплатила йому вказану вартість наданих послуг.

Згідно наданого позивачем ОСОБА_1 розрахунку, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №05/77 від 16.05.2024, Додатковою угодою № 1 та Актом 1 становить 1161586,21 грн за період з 02.11.2024 до 28.12.2025, з яких: сума боргу 413 300,00 грн; штраф (20% від суми боргу) 82 660,00 грн; пеня (0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу) = (сума заборгованості) x (розмір пені, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) = 413 300 x 0.3% x 422 днів = 523 237 грн. 80 коп.; інфляційне збільшення = 413 300 грн. 00 коп. x 1.113283 - 413 300 грн. 00 коп. = 46 819 грн. 86 коп. 20% річних = (сума заборгованості) x (відсоток річних, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році) = 413 300 грн. 00 коп. x 20% x 422 днів : 365 днів = 95 568 грн. 55 коп.

Відповідно до наданого позивачем ОСОБА_1 розрахунку, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №05/77 від 16.05.2024, Додатковою угодою № 2 та Актом 2 становить 80192,11 грн , з яких: сума боргу 63 450 грн. 00 коп.; штраф (20% від суми боргу) 12 690 грн. 00 коп.; пеня (0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу) = (сума заборгованості) x (розмір пені, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) = 63 450 x 0.3% x 18 днів = 3426 грн. 30 коп.; 20% річних = (сума заборгованості) x (відсоток річних, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році) = 63 450 грн. 00 коп. x 20% x 18 днів : 365 днів = 625 грн. 81 коп.

Згідно наданого позивачем ОСОБА_1 розрахунку, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №05/77 від 16.05.2024, Додатковою угодою № 3 та Актом 3 становить 342 152,99 грн, з яких: сума боргу 270 720 грн. 00 коп.; штраф (20% від суми боргу) 54 144 грн. 00 коп.; пеня (0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу) = (сума заборгованості) x (розмір пені, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) = 270 720 x 0.3% x 18 днів = 14 618 грн. 88 коп.; 20% річних = (сума заборгованості) x (відсоток річних, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році) = 270 720 грн. 00 коп. x 20% x 18 днів : 365 днів = 2670 грн. 11 коп.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 № 2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягни згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом пункту 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.п.6, 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч. 3 ст. 27 Закону про адвокатуру).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання гл. 63 ЦК (постанови Верховного Суду від 03.02.2022 у справі №910/17183/20, від 21.06.2022 у справі №904/2925/18, від 30.06.2022 у справі №915/517/21 тощо).

Глава 52 ЦК регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Вимоги щодо оплати послуг за договором про надання правової допомоги передбачені, зокрема, ст. 30 Закону про адвокатуру, у ч.1 якої зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч. 2 ст. 30 Закону про адвокатуру).

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3 ст. 30 зазначеного Закону).

Аналогічні положення містяться і у ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 (далі - Правила адвокатської етики).

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та / або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Не погодження клієнтом та / або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката (ч. 4 ст. 28 Правил адвокатської етики).

Адвокат, який надає безоплатну правову допомогу, отримує винагороду виключно за рахунок держави у порядку та розмірах, встановлених законодавством (ч. 6 ст. 28 Правил адвокатської етики).

З наведеного вбачається, що договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно із частиною першою статті 27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону).

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд встановив, що за своєю правовою природою укладений між сторонами у справі Договір про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 від 16.05.2024 та відповідні додаткові угоди є договором про надання послуг.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом частин першої та четвертої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорів встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, про що зазначено у частині першій статті 26 Закону № 5076-VI.

Як зазначено судом вище, 16 травня 2024 року між адвокатом Сологубом Артемом Михайловичем та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 та відповідні додаткові угоди.

В свою чергу ОСОБА_1 зазаначає, що ним були виконані умови договору, однак відповідач ОСОБА_2 не виконала умови договору та не сплатила кошти за надані послуги, що не було спростовано з боку відповідача.

Звертаючись до суду з зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 просила визнати недійсним Договір про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 від 16.05.2024 та додаткові угоди до Догвору, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та застосувати наслідки недійсності правочину.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 231 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Для визнання правочину недійсним позивач має довести наступні обставини: 1) факт застосування до нього (до потерпілої сторони правочину) фізичного чи психологічного тиску з боку іншої сторони чи з боку третьої особи; 2) вчинення правочину проти своєї справжньої волі; 3) наявність причинного зв`язку між фізичним або психологічним тиском і вчиненням правочину, який оспорюється.

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом

Відповідно до ст. 233 ЦПК України Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Закон покладає на позивача за зустрічним позовом обов`язок доведення тих обставин, на які він посилається. Оцінка наданих ним доказів має відбуватися через призму їхньої належності, допустимості та достовірності.

Позивач за зустрічним позовом не виконав свого процесуального обов`язку та не надав суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу, який би вказував на недійсність Договору про надання правничої допомоги. Посилання позивача за зустрічним позовом на факт подання скарги до КДКА не свідчить про недійсність договору. КДКА оцінює виключно наявність або відсутність дисциплінарного проступку в діях адвоката (порушення Правил адвокатської етики), а не правомірність цивільно-правового правочину. Надані позивачем за зустрічним позовом скриншоти переписок не є електронними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки вони не дозволяють встановити автентичність авторів, дату відправлення, а також не містять обов`язкових реквізитів електронного документа (ЕЦП). Таким чином, презумпція правомірності правочину позивачем за зустрічним позовом не спростована.

Оскільки встановлена статтею 204 ЦК України презумпція правомірності правочину стороною позивача за зустрічним позовом не спростована, а самі вимоги є повністю необґрунтованими та недоведеними, у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору про надання правничої допомоги слід відмовити у повному обсязі..

Натомість, позивачем за первісним позовом, на виконання вимог статті 81 ЦПК України, повною мірою доведено факт укладення Договору про надання правничої допомоги, факт реального надання цієї допомоги, а також деталізований обсяг та вартість наданих послуг. Ці обставини підтверджуються належними, допустимими та достовірними письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України вказано про те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно постанови Верховного Суду від 25.01.2018 р. у справі № 401/1466/15-ц відмова відповідача від виконання зобов`язання в односторонньому порядку за договором про надання юридичних послуг, а саме відмова сплатити винагороду, на яку при укладенні цього договору розраховував позивач, є істотним порушенням його умов.

Верховний суд у постанові від 11.02.2019 року у справі №643/13788/15-ц вказує, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок, що «доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

За таких обставин, оскільки грошове зобов`язання перед позивачем за первісним позовом не виконано відповідачем відповідно до умов Договору про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 від 16.05.2024 та Додаткових угод до вказаного договору, як встановлено матеріалами справи ОСОБА_2 отримала послуги з надання правової допомоги, вартість яких складає 747470,00 грн (413 300,00 грн згідно Акту від 29.10.2024, 63 450,00 грн та 270 720,00 грн згідно Актів від 27.11.2025), зі свого боку адвокатом Сологубом А. М. умови Договору про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 від 16.05.2024 та Додаткові угоди були виконані, тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача розмір грошової винагороди у загальному розмірі 747470,00 грн.

Стосовно стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору, то з цього приводу суд зазначає про наступне.

Згідно з вимогами статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється в письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За порушення строків виконання грошового зобов`язання, кредитор має право застосовувати фінансові санкції, зокрема нараховувати пеню у розмірі, встановленому у договорі.

Пеня це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на пеню не нараховуються. Сплата пені не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України N 265 від 27.07.2007, а також методика, яка викладена у листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р. та методика, яка викладена у Постанові Верховного Суду України у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, Постанові ОП КГС ВС від 20.11.2020 у справі No910/13071/19. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ N 1078).

Відповідно до п. 3.4. Додаткових угод № 1 та №2 від 16.05.2024, №3 від 21.04.2025 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 від 16.05.2024 , в разі порушення клієнтом порядку оплати послуг та додаткових витрат встановленого п. 3.1 Додаткової угоди, клієнт зобов`язаний сплатити адвокату неустойку у вигляді штрафу в розмірі двадцяти відсотків від суми боргу та пеню в розмірі 0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу нарахованого протягом усього періоду прострочення зобов`язання. Клієнт зобов`язаний сплатити адвокату суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (за умови розрахунку в національній валюті), а також двадцять відсотків річних від простроченої суми.

Стороною позивача долучаючи до матеріалів справи розрахунки заборгованості, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором, Додатковою угодою № 1 та Актом 1 становить: штраф 82 660 грн. 00 коп.; пеня - 523 237 грн. 80 коп.; інфляційне збільшення - 46 819 грн. 86 коп; 20% річних - 95 568 грн. 55 коп.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором, Додатковою угодою № 2 та Актом 2 становить : штраф 12 690 грн. 00 коп.; пеня - 3426 грн. 30 коп.; 20% річних - 625 грн. 81 коп.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором, Додатковою угодою № 3 та Актом 3 становить: штраф 54 144 грн. 00 коп.; пеня - 14 618 грн. 88 коп.; 20% річних - 2670 грн. 11 коп.

Отже, як зазначено вище, п. 3.4. Додаткових угод № 1 та №2 від 16.05.2024, №3 від 21.04.2025 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 від 16.05.2024 , встановлено, що в разі порушення клієнтом порядку оплати послуг та додаткових витрат встановленого п. 3.1 Додаткової угоди, клієнт зобов`язаний сплатити адвокату неустойку у вигляді штрафу в розмірі двадцяти відсотків від суми боргу та пеню в розмірі 0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу нарахованого протягом усього періоду прострочення зобов`язання. Клієнт зобов`язаний сплатити адвокату суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (за умови розрахунку в національній валюті), а також двадцять відсотків річних від простроченої суми.

Оскільки як встановлено судом, відповідач не виконав умови вищевказаного договору, не сплатив розмір грошової винагороди, позивач має право вимагати з боку відповідача сплати вказаних сум, що передбачено умовами вищевказаного договору, з чим погодився останній укладаючи його.

Позивачем нараховані штрафні санкції за Додатковою угодою № 1 та Актом 1 за період з 02.11.2024 до 28.12.2025. Водночас, суд не може погодитися з доводами позивача в частині періоду нарахування штрафних санкцій.

Спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Враховуйчи викладене суд приводить власний розрахунок у межах строку позовної давності, а саме за період з 28.12.2024 до 28.12.2025.

Тому, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором, Додатковою угодою № 1 та Актом 1 становить: сума боргу 413 300 грн. 00 коп.; за штраф (20% від суми боргу) - 82 660 грн. 00 коп.; за пенею - 453 803,40 грн. (41 330,00 x 0,3% x 366 : 100); інфляційне збільшення - 32 896,91 грн. (розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. Останній період IIc (101,20 : 100) x (100,80 : 100) x (101,50 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,80 : 100) x (99,80 : 100) x (99,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,90 : 100) x (100,40 : 100) x (100,20 : 100) = 1.07959571. Інфляційне збільшення: 413 300,00 x 1.07959571 - 413 300,00 = 32 896,91 грн); 20% річних - 82 883,99 грн.( (413 300,00 x 20 % x 4 : 366 : 100) + (413 300,00 x 20 % x 362 : 365 : 100). Всього: 1065544,30 грн.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором, Додатковою угодою № 2 та Актом 2 становить: сума боргу 63 450 грн. 00 коп.; штраф (20% від суми боргу) 12 690 грн. 00 коп.; пеня (0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу) = (сума заборгованості) x (розмір пені, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) = 63 450 x 0.3% x 18 днів = 3426 грн. 30 коп.; 20% річних = (сума заборгованості) x (відсоток річних, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році) = 63 450 грн. 00 коп. x 20% x 18 днів : 365 днів = 625 грн. 81 коп. Всього: 80 192 (вісімдесят тисяч сто дев`яносто дві) грн. 11 коп.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором, Додатковою угодою № 3 та Актом 3 становить: сума боргу 270 720 грн. 00 коп.; штраф (20% від суми боргу) 54 144 грн. 00 коп.; пеня (0,3 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу) = (сума заборгованості) x (розмір пені, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) = 270 720 x 0.3% x 18 днів = 14 618 грн. 88 коп.; 20% річних = (сума заборгованості) x (відсоток річних, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році) = 270 720 грн. 00 коп. x 20% x 18 днів : 365 днів = 2670 грн. 11 коп. Всього: 342 152 (триста сорок дві тисячі сто п`ятдесят дві) грн. 99 коп.

Даючи оцінку наданим доказам, суд прийшов до висновку, що на користь позивача належить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання правничої (правової) допомоги № 05/77 від 16.05.2024 та Додаткових угод до Договору в загальному розмірі 1487889,40 грн.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що первісний позопозовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг є такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням вищенаведеного. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання правничої (правової) допомоги та додаткових угод, застосування наслідків недійсності правочинів задоволенню не підлягає.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача. У разі відмови в позові - на позивача.

При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем за первісним позовом були плачені судові витрати в розмірі 12112,00 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог.

Так, позивачем до відповідача заявлено позовні вимоги на загальну суму 1583931,31 грн., задоволено судом до стягнення суму 1487889,40 грн, тобто 93,94% від заявленого розміру.

Таким чином, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 11378,01 грн. (12112 х 93,94%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258- 265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 1487889,40 грн (один мільйон чотириста вісімсот сім тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять гривень сорок копійок).

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 11378,01 грн (одинадцять тисяч триста сімдесят вісім гривень одна копійка).

У задоволенні решти вимог первісного позову - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання правничої (правової) допомоги та додаткових угод, застосування наслідків недійсності правочинів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 20 серпня 2026 року.

Суддя Б. І. Кошель