Court ruling № 139136018, 14.08.2026, Baryshivka District Court of Kyiv Oblast

Справа № 355/1873/26

Провадження № 2/355/1506/26

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 серпня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі судді Цирулевської М. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

УСТАНОВИВ:

29 липня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2026 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.

З метою визначення територіальної підсудності справи судом направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки. З відповіді № 3112729 від 31.07.2026 встановлені дані щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки, що відноситься до територіальної юрисдикції Баришівського районного суду Київської області.

За результатами дослідження матеріалів позовної заяви 03.08.2026 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, з підстав, що позов за змістом і формою не відповідав вимогам ст. 175-177 ЦПК України.

Так, позивачу ОСОБА_1 необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до позовної заяви додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 03.08.2026 отримана позивачем 08.08.2026.

11.08.2026 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

За змістом заяви про усунення недоліків позивач просить прийняти до відома надані докази майнового стану та відстрочити сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн до ухвалення остаточного судового рішення у справі.

Відтак, опрацювавши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, суд зазначає та виснує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Частиною 3 цієї статті передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (частина 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст.8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

До таких висновків дійшов Верховний Суд при розгляді справи № 912/1061/20.

Наведеними нормами права визначено можливість, право, а не обов`язок суду щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або ж звільнення від його сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20 вересня 2024 року у справі № 607/18999/22, від 17 вересня 2020 року у справі № 460/3138/19 та від 18 травня 2023 року у справі №160/19572/21.

На підтвердження майнового стану позивача до заяви долучено довідку АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» від 11.08.2026 та довідку Пенсійного фонду України (форма ОК-5) за період з 2018 року по червень 2026 року.

Із довідки АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» від 11.08.2026 вбачається, що сума залишку на картковому рахунку НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та на який отримує зарплатні виплати станом на 11.08.2026 становить 1,21 грн.

Згідно довідки форми ОК-5 за період з 2018 року по червень 2026 року позивач отримував дохід. Зокрема, за 2025 рік 321645,80 грн, та станом на 11.08.2026 розмір доходу позивача становить 156849,00 грн.

Означена довідка містить актуальні відомості щодо отриманого доходу позивача з 2018 року по червень 2026 року. Дані сформовані станом на 11.08.2026, і є достатніми доказами підтвердження майнового стану позивача, який, на переконання суду, не можна розцінювати, як скрутне матеріальне становище позивача для сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн, оскільки містять достатні відомості про майновий стан позивача.

Інших доказів скрутного матеріального стану, а саме довідки про склад сім`ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, а також відсутність інших джерел доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо), позивачем не надано, як і не додано таких доказів до позовної заяви та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Зазначені позивачем обставини не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний матеріальний стан, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору за подання позовної заяви.

Констатація позивачем, що сплата судового збору у визначеному законом розмірі є надмірною для його фінансових можливостей через неотримання доходу, без надання доказів на підтвердження цих обставин, не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його оплати. Більше того, на переконання суду, з наданої позивачем довідки (форма ОК-5) за період з 2018 року по червень 2026 року вбачається отримання позивачем доходу, розмір якого надає можливість відповідачу сплатити судовий збір за подання позову в цій справі.

Надані докази не підтверджують скрутний майновий стан позивача та відсутність у нього можливості сплатити судовий збір, а також не дають змоги оцінити його майновий стан на час звернення з позовом до суду.

Згідно із ч. 3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частинами 5 та 6 ст.185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Повернення позовної заяви відповідно до ст.185 ЦПК України не є порушенням права на справедливий суд та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки, відповідно до ч. 7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. 184, 185, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів визнати не поданою та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Копію ухвали надіслати позивачу, для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА