Court ruling № 139133039, 20.08.2026, Monastyryshche District Court of Cherkasy Oblast

Справа № 705/7202/24

Провадження № 1-кп/702/76/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі колегії:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ)

захисника ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ)

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище Черкаської області обвинувальний акт по кримінальному провадженню за № 12024250320000763 від 13.05.2024 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 194-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 194-1 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250320000763 від 13.05.2024.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб без визначення розміру застави.

Подане клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, та у разі визнання обвинуваченого винуватим йому загрожує максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. На теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які обумовлені тим, що ОСОБА_7 розуміючи ступінь тяжкості інкримінованих злочинів та суворість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватості, може переховуватись від суду. Також, згідно позиції прокурора, обвинувачений перебуваючи на волі, з метою перешкоджання встановленню обставин по кримінальній справі може налагодити зв`язки зі спільниками для вжиття відповідних заходів та продовжити диверсійну діяльність, яка була для обвинуваченого єдиним джерелом доходів. На переконання прокурора жоден із більш м`яких запобіжних заходів, крім як тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник просили у задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на відсутність зазначених прокурором ризиків.

Також на адресу суду від захисника надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою на інший, не пов`язаний з позбавленням волі. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_7 бажає добровільно вступити на військову службу до Збройних Сил України та брати участь у захисті держави.

Колегія суддів заслухавши прокурора, доводи обвинуваченого та захисника, дослідивши матеріали справи в розрізи клопотання прокурора, дійшла до таких висновків.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Відповідно до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 194-1 КК України.

Зокрема злочин за ч. 2 ст. 113 КК України відповідно до ст. 12 КК України класифікується як особливо тяжкий, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі із конфіскацією майна.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

У ч.1 ст. 178 КПК наведено перелік обставин, які суд має оцінити в сукупності при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу. Так колегія суддів бере до уваги, що обвинувачений є особою молодого віку, раніше не судимий, одружений, нерухомого майна у власності не має, офіційно не працює, має постійне місце проживання, що підтверджує наявність у обвинуваченого сталих соціальних зв`язків.

Колегія суддів приймає до уваги, що ризиками у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Колегія суддів бере до уваги ризик того, що обвинувачений зокрема, може переховуватись від суду, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує у разі доведеності вини та ризик вчинення інших правопорушень, враховуючи, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, отже, без постійного джерела доходів та обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень.

Встановлені на стадії застосування запобіжного заходу ризики з часом зменшуються, разом із тим зазначені ризики є достатньо суттєвими, що дає підстави дійти висновку, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе запобігти існуючим ризикам, що, в свою чергу, не буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК.

Поряд із цим колегія суддів враховує положення ч. 6 ст. 176 КПК України, якими регламентується, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При цьому колегія суддів виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , мають досить високий ступінь суспільної небезпечності, наявність якої, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Обставини, зазначені захисником та обвинуваченим у клопотанні про зміну запобіжного заходу , не можуть бути підставою для відмови в продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та заміни на більш м`який запобіжний захід, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тобто на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність ризиків встановлених судом, продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, виправданим, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту необхідно відмовити.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109 - 114-1, 258 - 258-5, 260, 261, 437-442 КК України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає необхідним продовжити запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 строком на 60 діб, тобто до 18.10.2026 включно, без визначення застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, ч. 6 ст. 176, ч. 4 ст. 183 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов`язаний з позбавленням волі.

Задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, починаючи з 20 серпня 2026 року до 18 жовтня 2026 року включно, без визначення застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_7 , захиснику обвинуваченого адвокату ОСОБА_6 , прокурору та направити уповноваженій службовій особі Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор".

Ухвала про продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена, в частини продовження запобіжного заходу, безпосередньо до Черкаського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Відкласти розгляд справи на 23.09.2026 на 15 год.

Головуючий суддя ОСОБА_8

судді: ОСОБА_9

ОСОБА_10