Decision № 139131439, 20.08.2026, Hadiach District Court of Poltava Oblast

Справа № 526/596/26

Провадження № 2/526/805/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 526/380/26 за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Дружба-Нова» про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою,

у с т а н о в и в:

09 березня 2026 року ОСОБА_1 через адвоката Хоруженка С.Г. звернувся до суду з позовом до СТОВ «Дружба-Нова» про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320482600:00:005:0017, за 2024 рік, що складає: 11 013,99 грн. з них 9 926,13 грн. (орендна плата за 2024 рік), 790,07 грн. (інфляційні втрати), 297,78 грн. (3% річних) та за 2025 рік, що складає: 11 117,27 грн., з них 11 117,27 грн. (орендна плата за 2025 рік).

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 11 березня 2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.

Позивач копію ухвали отримав 19.03.2026.

Відповідач копії ухвали отримав 12.03.2026.

25.03.2026 СТОВ «Дружба-Нова» направило до суду відзив на позовну заяву, в якому надав свій розрахунок заборгованості за 2024 рік = 12265,54 грн * 105,1% = 12 891,08 грн, після вирахування податків та зборів сума до виплати становить 9 926.13 грн. Орендна плата за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5320482600:00:005:0017 за 2025 рік = 12265,54 грн * 112,0% = 13737,40 грн, після вирахування податків та зборів сума до виплати за повний рік становить 10 577,79 грн. Вказує, що строк дії договору оренди закінчився 27.08.2025 року, отже оренда плата за 2025 рік підлягає пропорційному обрахуванню за кількість днів оренди і відповідно дорівнює: 10577,79грн : 365днів х 239днів = 6 926,28 грн. Також вказує, що заявлено загальну суму витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн, що є неспіврозмірним із здійсненою фактичною професійною правничою допомогою у даній справі та підлягає зменшенню.

Судом установлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.01.2004 № 77 є власником земельної ділянки площею 3.22 га, розташованої в с. Качанове, Гадяцького району, Полтавської області.

19.04.2012 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Дружба-Нова» укладено Договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3.22, кадастровий номер 5320482600:00:005:0017, яка розташована на території Качанівської сільської ради.

Згідно п. 3.1 договору оренди землі, договір укладено на 10 років. Земельні ділянки передані в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 4.2 Договору оренди землі - обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації.

За умовами Договору оренди землі п.4.5 - Орендна плата вноситься у такі строки: щорічно до 31 грудня року.

10.05.2017 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 19.04.2012 року, відповідно до якої орендна плата вноситься орендарем в розмірі 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації, що складає 12265.54 грн за рік оренди. Договір діє до 27.08.2025.

Отже орендна плата за оренду земельної ділянки площею 3.22 га, кадастровий номер 5320482600:00:005:0017 станом на 01.01.2024 становить 12265.54 грн. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За нормами статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов`язаний, зокрема, передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, орендар - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Із огляду на викладене, саме на орендаря покладається обов`язок щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачем не сплачувалася орендна плата за 2024 рік, а тому виникла заборгованість у розмірі 11013.99 грн, з них 9926.13 грн - орендна плата після відрахування податків та зборів, 297.78 грн - 3% річних, 790.07 грн - інфляційні втрати.

У відзиві відповідач визнав здійснені позивачем розрахунки за 2024 рік.

З наданих до суду доказів вбачається, 10.05.2017 між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди землі від 7 квітня 2021 року за умовами якої згідно п. 4.1 - орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін в розмірі 12265.54 грн за один повний рік користування земельною ділянкою, що у відсотковому співвідношенні становить 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в пункті 2.4 даного договору.

Крім того, згідно пункту 3.1 додаткової угоди до договору оренди землі від 7 квітня 2021 року строк дії договору вказаний до 27.08.2025.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Ч.1 ст. 626 ЦК України передбачено, що підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до абз. 2 п. 4.1 до додаткової угоди оренди землі від 10.05.2017 - обчислення розміру орендної плати за кожний наступний рік оренди, здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше).

Згідно пункту 4.4 - орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на користь орендодавця щорічно, в строк до 30 грудня поточного року користування.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За умовами Договору оренди землі - Орендна плата вноситься у такі строки - до 30 грудня поточного року. Орендна плата сплачується шляхом видачі готівкових коштів через касу або шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок орендодавця.

Як вбачається з наведених вище норм права, договір оренди землі обов`язково є платним. Розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди землі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що СТОВ «Дружба-Нова» має заборгованість по орендній платі за землю перед ОСОБА_2 за 2024 рік в сумі 9926.13грн (12265.54 грн орендна плата х 105.1 % індекс інфляції = 12891,08 гр та відрахування 18% ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) та 1,5% військового збору), яку не виплачує без поважних причин, тому вважає, що позов в цій частині підлягає повному задоволенню.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо стягнення 3% річних від простроченої суми заборгованості, яка складає 297.78 грн та 790.07 грн - інфляційні втрати за 2024 рік.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку по оплаті орендної плати та наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості та інших виплат, передбачених чинним законодавством.

Що стосується стягнення орендної плати за 2025 рік у розмірі 11117.27 грн., суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ЗУ «Про оренду землі», строк дії договору оренди є істотною умовою договору оренди (ст.15), а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.14 ЗУ).

У разі припинення договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (ст.34 ЗУ «Про оренду землі»).

Як вбачається з наведених вище норм права, договір оренди землі обов`язково є платним. Розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди землі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач просить стягти орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5320482600:00:005:0017 за 2025 рік у загальному розмірі 11117.27 грн.

Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом встановлено, що строк дії договору оренди між СТОВ «Дружба-Нова» та ОСОБА_1 закінчився 27.08.2025року, отже кількість днів оренди у цьому році становить 239 днів.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року (справа № 917/1307/18), роз`яснив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Позивач стверджує, що СТОВ «Дружба-Нова» користувався земельною ділянкою повний рік, проте доказів користування земельною ділянкою у даний період та правову підставу такого користування позивачем суду не надано.

Отже позивач з 28.08.2025 мав реалізувати своє законне право як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

На даний час СТОВ «Дружба-Нова» має заборгованість перед ОСОБА_1 за 2025 рік в сумі 6926.28 грн, яку не виплачує без поважних причин ( 12265.54 грн орендна плата х 112.0% - інфляційні втрати, після вирахування податків та зборів сума до виплати за повний рік становить 10577.79 грн : 365 днів року х 239 днів оренди).

Таким чином, заявлена позивачем заборгованість за оренду земельної ділянки за 2025 рік в сумі 11117.27 грн. не знайшла свого підтвердження в процесі дослідження доказів по справі, тому позов підлягає частковому задоволенню на суму 6926.28 грн.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку по оплаті орендної плати.

Щодо судових витрат, понесених під час розгляду справи судом.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19.

Підсумовуючи, для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи яких очікує зазнати у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у цій справі у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

На підтвердження понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, позивачем до суду подано: копію договору про надання правової допомоги №28 від 05.03.26, укладеного між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Хоруженко С.Г., згідно умов п.3.1 клієнт зобов`язаний сплатити адвокату вартістю юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються, яка становить 5000 грн, акт виконаних робіт № 1 до договору від 05.03.2026 на суму 5000 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1250.

Ознайомившись з вимогами позивача щодо відшкодування судових витрат, відповідачем до суду подано клопотання про їх зменшення, у якому останній, зокрема, прохав зменшити розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами по даній справі.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами спору закріплений положеннями статті 141 ЦПК України, зокрема частиною першою, другою якої передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення орендної плати за 2025 рік підлягає задоволенню на 81 відсоток та беручи до уваги подані відповідачем заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що стягненню з СТОВ «Дружба-Нова» на користь ОСОБА_1 підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн та судовий збір у розмірі 1078.27 грн.

Керуючись ст. 12, 81, 263-265, 268, 273ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до СТОВ «Дружба-Нова» про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою - задовольнити частково.

Стягнути з СТОВ «Дружба-Нова», код ЄДРПОУ 31333767 на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 5320482600:00:005:0017 за 2024 рік в сумі: 11 013,99 грн. з них 9 926,13 грн. - орендна плата за 2024 рік, 790,07 грн. - інфляційні втрати, 297,78 грн. - 3% річних.

Стягнути з СТОВ «Дружба-Нова», код ЄДРПОУ 31333767 на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 5320482600:00:005:0017, за 2025 рік в сумі 6926.28 гривень.

Стягти з СТОВ «Дружба-Нова» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1078,27 грн.

Стягти з СТОВ «Дружба-Нова» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач СТОВ «Дружба-Нова», місцезнаходження вул. Кропиви Костянтина, 59, селище Варва, Прилуцького р-ну, Чернігівської обл., ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 31333767.

Головуюча: Л. В. Максименко