Decision № 139112270, 11.08.2026, Commercial Court of Ternopil Oblast

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 серпня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/433/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Тернопільського обласного центру зайнятості, 46007, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вул. Текстильна, будинок 1 Б

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Струтинської Ірини Володимирівни, АДРЕСА_1

про стягнення різниці між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих працівників в сумі 75 100 грн. 66 коп.

За участі представників сторін та їх учасників:

Позивача: не з`явився;

Відповідача: не з`явився.

1. Cуть справи.

Позивач - Тернопільський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Струтинської Ірини Володимирівни, у якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Струтинської Ірини Володимирівни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) різницю між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з Порядком працівників та/ або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи-підприємці в сумі 75 100, 66 грн. (сімдесят п`ять тисяч сто грн.) 66 коп. на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк», код 00032129.

Ухвалою суду від 17.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання призначити на 11.08.2026.

10.08.2026 від відповідачки - Фізичної особи - підприємця Струтинської Ірини Володимирівни надійшла Заява про визнання позову (вх№6295 від 10.08.2026) та розстрочення заявленої до стягнення суми.

Позивач та Відповідачка участі повноважних представників у судовому засіданні 11.08.2026 не забезпечили, будь яких заяв чи клопотань процесуального характеру, суду не надали.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом, у судовому засіданні 11.08.2026, ухвалено рішення.

2. Аргументи сторін.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги, викладені позивачем у позовній заяві №7 від 10.07.2026 (вх. № 478 від 13.07.2026), мотивовані неналежним виконанням відповідачкою умов абзацу 11 пункту 20 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 (зі змінами) щодо повернення відповідачем різниці між сумою мікрогранту та сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників у розмірі 75100,00 грн, у зв`язку з тим, що відповідачкою протягом трирічного строку реалізації проекту за період з 01.12.2022 по 30.11.2025 сплачено податки та збори, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працівників, військовий збір працевлаштованих на умовах цього Порядку, в сумі 174899,34 грн, що є меншою, ніж отриманий мікрогрант.

Таким чином, позивач вважає, що належна до повернення сума складає 75100,66 грн.

Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Правова позиція відповідачки.

Відповідачка, участі у розгляді справи 11.08.2026 не забезпечила, проте надала суду заяву (вх№6295 від 10.08.2026), якою позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Також, повідомляє суд, що несвоєчасна сплата 75100,66 грн різниці між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним соціальним внеском на загальнообов`язкове соціальне страхування за працевлаштованих згідно з Порядком працівників та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи-підприємці виникла у скрутним фінансовим становищем, зокрема, у зв`язку із:

1. Наявністю заборгованості перед ТОВ "Укр Кредит Фінанс" в розмірі 46267,80 грн., що підтверджується рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.05.2026 у справі №607/26548/25.

2. Наявністю заборгованістю перед ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" в розмірі 26 101,27 грн., що підтверджується копією позовної заяви, яка буде стягнута судом.

3. Наявністю заборгованістю перед ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" в розмірі 46 148,95 грн., що підтверджується копією позовної заяви та ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.07.2026 про відкриття провадження у справі №607/15680/26, яка буде стягнута судом.

5. Наявністю на повному і самостійному утриманні неповнолітньої дитини Струтинської Каріни Андріївни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько якої ухиляється від сплати аліментів, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.08.2026 ВП №81582125 в розмірі 396 549,71 грн.

Крім того, у зв`язку із воєнним станом в Україні, проведенням мобілізації, ФОП Струтинська І.В. не здійснює повноцінно господарської діяльності, через брак працівників та замовлень послуг в цілому. Фактично станом на сьогодні, ФОП перебуває у стані часткового простою і продовжує зазнавати збитків, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу за 2025 і 2026 роки.

Разом з тим, відповідачка має на меті знайти шляхи "оздоровлення" та відновлення господарської діяльності, що неможливо без повного погашення боргу, який є предметом даного позову. Раптове стягнення суми в 75100 грн. 66 коп. при виконанні судового рішення, призведе до повного блокування можливості без вилучення і продажу основних засобів сплатити в добровільному порядку зазначену вище суму. Арешт банківських рахунків, майна, тощо унеможливить добровільне виконання рішення суду, збільшить навантаження і високо ймовірно повністю ліквідує, невеликого, але все таки платника податків.

При цьому просить про розстрочку виконання рішення суду, оскільки розстрочення суми позову надасть можливість відповідача самостійно сплатити суму позову, і продовжити господарську діяльність з метою отримання прибутку та відповідальної сплати податків.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

25.11.2022 через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» звернулась фізична особа Струтинська Ірина Володимирівна (РНОКПП НОМЕР_1 ) із заявою № 980SQP на отримання гранту на власну справу та бізнеспланом.

Відповідно до заяви на отримання гранту на власну справу та умов бізнесплану Струтинська Ірина Володимирівна (далі - ФОП Струтинська І. В., Відповідачка) планувала використовувати кошти гранту в сумі 250000,00 грн. на придбання обладнання для ведення господарської діяльності, а саме: пароконвектомат, холодильна шафа, фритюр.

Згідно з п. 17 Порядку на основі інформації уповноваженого банку, яка включає оцінку бізнес-плану та результати перевірки ділової репутації отримувача, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості, Державним центром зайнятості прийнято наказ від 09.12.2022 року № 130 «Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу», яким вирішено надати мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу 278 отримувачам на загальну суму 65 667 387 гривень 00 коп. Додатком № 1 до наказу Державного центру зайнятості визначено список заявників, які отримали позитивне рішення комісії Державного центру зайнятості та набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, у період з 14.11.2022 по 27.11.2022 року. У списку заявників, які отримали мікрогрант, була заява Відповідачки № 980SQP з порядковим номером 39, підсумковий скоринговий бал 200, із сумою виплати гранту 250 000,00 грн (регіон Тернопільська).

Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969 «Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів / грантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, форми договору про надання гранту, а також кінцевих строків подання заяв на отримання мікрогрантів / грантів» (зі змінами) затверджено форму договору про надання мікрогранту, який є договором приєднання у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ «Ощадбанк» Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором, який укладається між Державним центром зайнятості та суб`єктом господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання мікрогранту.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань фізична особа - Струтинська Ірина Володимирівна зареєструвалася фізичною особою - підприємцем - 14.12.2022.

20.12.2022 Відповідачка надала до АТ «Державний ощадний банк України» (Філія Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк») заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту, згідно з якою приєдналась до умов Договору про надання мікрогранту, оприлюдненого на офіційному сайті ДЦЗ в мережі інтернет, вільний доступ до якого здійснювався за адресою: www.dcz.gov.ua. Згідно поданої заяви сума мікрогранту становить 250 000,00 грн. Отже, між Відповідачкою та Державним центром зайнятості 20.12.2022 року укладений Договір про надання мікрогранту.

Відповідно до п.п. 1, 2 розділу III Договору про надання мікрогранту (далі по тексту - Договір) розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього договору, обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у заяві про приєднання.

Мікрогрант надається у безготівковому вигляді у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договором про взаємодію та Порядком. Уповноважений банк забезпечує оплату витрат отримувача на цілі, визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V договору та передбачені бізнес-планом.

Пунктом 6 Порядку (у редакції Порядку, який діяв на момент надання Відповідачці мікрогранту) визначено, що надання мікрогрантів здійснюється Мінекономіки через АТ «Ощадбанк» (далі - уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості.

Розділом IV Договору передбачено, що використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним в бізнес - плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача). Для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі таких документів Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану.

Розділом V Договору передбачено, що строк реалізації проєкту становить три роки, відлік строку розпочинається з дня зарахування коштів на рахунок отримувача мікрогрантів.

Матеріалами справи, зокрема, випискою філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» підтверджується, що 30.12.2022 кошти мікрогранту в сумі 250 000,00 грн. були зараховані на банківський рахунок Відповідачки, відкритий у АТ «Ощадбанк».

Таким чином, судом встановлено, що АТ «Ощадбанк» у період з 20.12.2022 по 20.03.2023 забезпечив оплату витрат Відповідачці на цілі, визначені у бізнес-плані, а саме, за придбання обладнання у контрагента згідно рахунку на оплату на загальну суму 250 000,00 грн., що підтверджується випискою філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк».

Відповідно до пп. 2 п. 2 розділу VI Договору отримувач зобов`язується виконати обов`язкову умову. Даний обов`язок визначений як у формі Договору, що затверджений наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969 так і у формі Договору у редакції наказу Міністерства економіки України від 19.01.2023 № 447). У наступних редакціях форми Договору внесеними наказами Міністерства економіки України від 24.05.2023 №4021, від 23.11.2023 №17803, від 28.11.2024 №26810, вказаний обов`язок вказаний наступним чином: «Отримувач зобов`язується виконати обов`язкову умову визначену Порядком».

Обов`язковою умовою, відповідно до п. 1 розділу V Договору (у редакції наказу Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969) є створення отримувачем протягом строку дії цього Договору робочих місць залежно від розміру мікрогранту відповідно до умов Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається у заяві.

Згідно п. 3 розділу XIIІ Договору (у редакції наказу Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969) умови цього Договору можуть бути змінені в односторонньому порядку шляхом розміщення ДЦЗ нової редакції договору (у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи ДЦЗ) на сайті не пізніше, ніж за 7 днів до дати набрання чинності такими змінами.

Отримувач зобов`язується регулярно ознайомлюватись з опублікованими на сайті новими редакціями Договору. Датою ознайомлення отримувача з оприлюдненою інформацією вважається момент, з якого інформація отримала вигляд доступної для отримувача відповідно до умов цього Договору.

Починаючи з форми Договору у редакції наказу Міністерства економіки України від 19.01.2023 № 447 і по форму Договору у редакції наказу Міністерства економіки України від 28.11.2024 № 26810 обов`язковою умовою Договору, відповідно до п. 1 розділу V Договору крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п`ятим пункту 4 Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць у значенні, наведеному в абзаці третьому пункту 20 Порядку, залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менше як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проєкту.

У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу першого цього пункту, до закінчення 24-місячного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця в межах зазначеного строку працевлаштовуються інші особи.

Також, у форму Договору у редакції наказу Міністерства економіки України від 28.11.2024 № 26810 були внесені зміни у п.2 розділу XIII Договору. Інші умови викладено у наступній редакції: «Договір укладено з урахуванням положень Порядку.

У разі розбіжності між умовами договору та умовами Порядку пріоритетними є умови Порядку».

Згідно наказу від 28.04.2023 № 1/к та витягу із ЄІАС.NЕТ (Довідник ПОУ (ЄДРС)) Відповідачем прийнято на роботу з 01.05.2023 ОСОБА_1 на посаду адміністратор, та згідно наказу від 12.05.2023 № 2/к прийнято на роботу з 15.05.2023 ОСОБА_2 на посаду бариста. В подальшому, згідно наказу № 3/к від 31.05.2023 ОСОБА_1 була переведена на посаду бариста з 01.06.2023 та звільнена з роботи з 14.06.2023 ( наказ № 4/к від 14.06.2023). Згідно наказу № 5/к від 28.08.2023 звільнено ОСОБА_2 з 28.08.2023, на її заміщення прийнято на роботу ОСОБА_3 з 01.09.2023 на посаду бариста згідно наказу № 6/к від 29.08.2023, з якою було припинено трудові відносини 31.10.2024, що підтверджується витягом із ЄІАС.NЕТ (Довідник ПОУ (ЄДРС)), інші особи на зазначені робочі місця не були прийняті.

Враховуючи вищенаведене, та з урахуванням вимог Порядку та заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту Відповідачем виконано обов`язкову умову Договору, а саме, створено 2 робочих місця та працевлаштовано 2 особи. Разом з тим, строк працевлаштування вищезазначених осіб є меншим, як 24 місяці, чим порушено вимоги Порядку та умови Договору.

Відповідно до п.4 розділу VI Договору ДЦЗ має право:

1) через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснювати моніторинг та контроль виконання умов договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача) протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в Уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку відповідно до Порядку;

2) вимагати від отримувача необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створених робочих місць тощо;

3) вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами та Порядком.

30.09.2024 працівником Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості за участю Відповідача було проведено перевірку дотримання умов Договору Відповідачем за адресою провадження господарської діяльності зазначеної у заяві на отримання гранту: АДРЕСА_2 про що складено акт перевірки/огляду дотримання умов договору мікрогранту, яким встановлено наступне.

Кошти мікрогранту використані за цільовим призначенням, що підтверджується наданою Відповідачем випискою з банку. Умови Договору, в частині виконання обов`язкової умови, а саме, створення Відповідачем протягом шести місяців з дня надання мікрогранту двох робочих місць та працевлаштування на них осіб виконано. Фактична кількість працівників, працевлаштованих після отримання мікрогранту - три особи, а саме ОСОБА_1 (дата звільнення -14.06.2023), ОСОБА_2 (дата звільнення - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які працевлаштовані на нові робочі місця та ОСОБА_3 - на заміщення посади бариста.

Відповідно до абз.2 п.5 Порядку мікрогранти надаються для покриття таких напрямків витрат: придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу ( крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави ).

Відповідно до пункту 1 Розділу IX Договору, цей Договір може бути розірваний достроково за згодою сторін, шляхом укладення додаткової угоди до цього Договору.

У такому випадку кошти мікрогранту підлягають поверненню отримувачем.

29.09.2025 працівником Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості за участю Відповідача було проведено перевірку дотримання умов Договору Відповідачем за адресою провадження господарської діяльності згідно Форми № 20-ОПП: АДРЕСА_3 про що складено акт перевірки/огляду дотримання умов договору мікрогранту № 456 від 29.09.2025, яким встановлено наступне.

Обладнання придбане за кошти мікрогранту знаходиться у отримувача мікрогранту за адресою провадження господарської діяльності у АДРЕСА_3 . Працевлаштовані особи, прийняті на умовах Порядку на дату перевірки звільнені, оскільки фізична особа - підприємець Струтинська Ірина Володимирівна подала до Державного центру зайнятості 01.11.2024 Додаткову угоду на дострокове розірвання Договору.

Щодо розірвання Договору, то Державний центр зайнятості повідомив Ірину Струтинську листом від 07.01.2025 № 33/1123/191-25 про те, що згідно даних, отриманих з ресурсу ДПС станом на останню звітну дату, ФОП Струтинською І.В. було сплачено за період з 01.12.2022 по 31.11.2024:

Єдиний податок - 31 700,00 грн.;

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплачений за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників - 30 444,02 грн.;

Податок на доходи фізичних осіб, сплачений за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників - 24781,31 грн., та зазначив про внесення коштів в сумі 163 074,67 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач: АТ « Ощадбанк»;

Код отримувача: 00032129;

Надавач платіжних послуг отримувача: АТ «Ощадбанк»;

Рахунок отримувача: UA683004650000029093142000001;

Призначення платежу: Повернення коштів мікрогранту ПІБ, РНОКПП (або серія та номер паспорту у разі відсутності коду).

Після отримання підтвердження зарахування коштів від АТ «Ощадбанк» Державний центр зайнятості здійснить процедуру розірвання договору мікрогранту.

Судом встановлено, що в акті № 456 від 29.09.2025 Відповідачкою було надано пояснення, що кошти мікрогранту не були повернуті, так як, на момент перевірки продовжувалась підприємницька діяльність відповідно до умов Договору і повернення коштів передбачається після завершення трирічного строку дії Договору, зобов`язання щодо їх повернення буде виконано після настання зазначеного терміну.

Згідно з абзацом дев`ятим пункту 20 Порядку, для виконання умови договору мікрогранту щодо працевлаштування осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов`язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із заробітної плати осіб, з якими трудові договори було укладено протягом зазначеного трирічного строку, у розмірі, не меншому, ніж розмір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, розрахований за 24 місяці з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому отримано мікрогрант, за кожне робоче місце, визначене відповідно до пункту 4 Порядку. У разі невиконання такої умови отримувач зобов`язаний не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проекту, повернути уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, різницю між зазначеними розмірами.

Абзацом одинадцятим п.20 Порядку визначено, що у разі коли отримувачем протягом трирічного строку реалізації проекту сплачено податки та збори, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працівників, працевлаштованих згідно з цим Порядком, та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи - підприємці, в сумі, що є меншою, ніж отриманий мікрогрант, різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи - підприємці, повертається отримувачем не пізніше останнього робочого дня наступного місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проекту.

Відповідно до абзаців дванадцятого і тринадцятого п.20 Порядку для цілей цього Порядку:

- до фактично сплачених податків і зборів належать податок на прибуток підприємств, екологічний податок, рентна плата, єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб, сплачений з доходу, отриманого від провадження господарської діяльності такої фізичної особи, військовий збір та податок на доходи фізичних осіб, сплачений за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників;

- до фактично сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування належить єдиний внесок, сплачений за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи - підприємці.

Відповідно до п.21 Порядку, для реалізації умов цього Порядку інформація:

- про суми сплачених податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування отримувачами подається ДПС за запитом Державного центру зайнятості. Форма подання такої інформації встановлюється Державним центром зайнятості разом з ДПС;

- про працевлаштування осіб на нові робочі місця, суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплаченого за працевлаштованих на визначених цим Порядком умовах працівників, подається Пенсійним фондом України. Тип та структура електронних даних, що передаються та приймаються, процедури взаємодії між інформаційними системами та зміни до них, форма журналів обліку запитів та відповідей визначаються Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України шляхом прийняття спільних рішень, які оформляються окремими протоколами, підготовленими на підставі цього Порядку;

- про день зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку подається уповноваженим банком відповідно до договору про взаємодію 1 та договору про взаємодію 2.

У разі коли за результатами обміну інформацією між Державною службою зайнятості, Пенсійним фондом України та ДПС відсутня інформація в частині сплати отримувачем податків, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, отримувач подає Державному центру зайнятості витяг з інформаційної системи органів ДПС або документальне підтвердження щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами (зокрема, щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску за працевлаштованих осіб відповідно до умов цього Порядку).

Трирічний строк проєкту в рамках реалізації Урядового проекту «Єробота» у Відповідачки закінчився 30.12.2025 року.

З урахуванням документів наданих Відповідачкою, та на підставі отриманих результатів обміну інформацією між Державною службою зайнятості, Пенсійним фондом України та ДПС, комісією Тернопільського обласного центру зайнятості з питань надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу № 2 ( далі - Комісія) проведено розрахунок різниці між сплаченими податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та отриманим мікрогрантом, яким встановлено, що на останню звітну дату, за період з 01.12.2022 по 30.11.2025 Відповідачкою - ФОП Струтинською І.В. було сплачено: за результатами обміну з ПФУ: сума ЄСВ, сплаченого за працевлаштованих осіб згідно з Порядком (1 працівник), а саме, за Костюк І.І. в період з травня 2023 по травень 2023 становить - 2 200,00 грн. ; сума ЄСВ, сплаченого за працевлаштованих осіб згідно з Порядком (2 працівник), а саме, за Пригоду О.М. та Руцьку Ю.М. в період з травня 2023 по жовтень 2024 становить - 28 854,13 грн.

З наведеного випливає, що Відповідачка за працевлаштування 2 працівників згідно Порядку повинна був сплатити ЄСВ у сумі 68 640,00 грн. (сума розрахована з 1430 грн. - мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2022 року (рік отримання мікрогранту)), а фактично сплатила 31 054,13 грн., що становить різницю у сумі 37 585,87 грн.

За результатами обміну з ПФУ та згідно наданих Відповідачкою платіжних інструкцій №№ 133,136,139,140,150,153,157,162,165,169,173) сума ЄСВ, сплаченого за роботодавця становить 57 574,00 грн;

За результатами обміну з ДПС: сума сплаченого єдиного податку (податок на прибуток) становить - 48 324,00 грн.

Згідно Додатку 4ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску Відповідачем було сплачено: податок на доходи фізичних осіб, сплаченого за працевлаштованих осіб згідно з Порядком в сумі 25 280,50 грн.; військовий збір, сплачений за працевлаштованих працівників осіб згідно з Порядком в сумі 2 106,71 грн.

На підставі проведеного розрахунку Комісією встановлено, що різниця між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та військовим збором за працевлаштованих згідно з Порядком працівників становить 85 660,66 грн.

Тернопільським обласним центром зайнятості на адресу Відповідача направлено лист від 26.12.2025 № 08-2/3304 щодо повернення вищезазначеної різниці не пізніше останнього робочого дня наступного місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проєкту.

Як вбачається з наявних у справі доказів, Відповідачкою лист отриманий - 02.01.2026.

Проте, Фізична особа - підприємець Струтинська Ірина Володимирівна кошти не повернула.

Відповідно до абзацу 22 пункту 20 Порядку, у разі неможливості повернення коштів мікрогранту в установлені строки отримувач має право звернутися до Державного центру зайнятості із заявою щодо встановлення нового строку повернення коштів мікрогранту. Державний центр зайнятості за результатами розгляду заяви має право укласти з отримувачем відповідний договір, який передбачає повернення коштів в інший строк. При цьому до моменту укладення такого договору мікрогранту отримувач повинен повернути не менше 20 відсотків суми отриманого мікрогранту.

Згідно інформації зазначеної у листі Державного центру зайнятості від 19.02.2026 № 33/1121/1568-26 ФОП Струтинська І.В. звернулась до Державного центру зайнятості із заявою щодо розстрочення повернення коштів мікрогранту за заявою № 980SQP. Державний центр зайнятості повідомив ФОП Струтинську І.В. про те, що він опрацював інформацію щодо суми фактично сплачених нею податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період починаючи з дня зарахування коштів мікрогранту та станом на останню звітну дату, ФОП Струтинською І.В. було сплачено за період з 01.01.2023 по 31.12.2025: Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплачений за працевлаштованих працівників - 31 054,13 грн.; Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, сплачений за працевлаштованих працівників - 27 387,21 грн.; Єдиний податок - 49 924,00 грн.; Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплачений фізичною особою - підприємцем за себе - 59 334,00 грн.; Військовий збір, сплачений фізичною особою - підприємцем за себе - 7200,00 грн.

З урахуванням вище наведеного, суд зазначає, що згідно Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, яка була подана Відповідачкою 30.01.2026, після закінчення трирічного строку реалізації проєкту, що підтверджується копією квитанції №2, Державним центром зайнятості була ще врахована сплата податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та військового збору за грудень 2025 року, а саме: військовий збір за ФОП становить 7 200,00 грн.; єдиний податок становить 1 600,00 грн. (дані обміну з ДПС); ЄСВ за ФОП становить 1 760,00 грн. (дані обміну ДПС).

Належна сума до повернення складає 75 100,66 грн.

Разом з тим, Державний центр зайнятості зазначив, що згідно з пунктом 20 Порядку, у разі неможливості повернення коштів мікрогранту в установлені cтроки отримувач має право звернутися до Державного центру зайнятості із заявою щодо встановлення нового строку повернення коштів мікрогранту. Державний центр зайнятості за результатами розгляду заяви має право укласти з отримувачем відповідний договір, який передбачає повернення коштів в інший строк. При цьому до моменту укладення такого договору мікрогранту отримувач повинен повернути не менше 20 відсотків суми отриманого мікрогранту. У разі коли надання мікрогранту здійснено за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, укладення договору про встановлення нового строку повернення коштів мікрогранту здійснюється Державним центром зайнятості за погодженням з Мінекономіки.

З урахуванням вищевикладеного, Державний центр зайнятості повідомив ФОП Струтинську І.В. про те, що вона має внести кошти в сумі не менше 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) в термін до 19.03.2026 за вищезазначеними в тексті позовної заяви реквізитами. Після отримання підтвердження зарахування коштів від АТ «Ощадбанк», на засіданні комісії Державного центру зайнятості з питань надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу буде розглянуто прохання ФОП Струтинської І.В. щодо розстрочення повернення коштів мікрогранту за погодженням Мінекономіки.

З врахуванням вищенаведеного, кошти в сумі 50 000,00 грн. не були внесені Відповідачем.

Відповідно до абз.15 п.20 Порядку відповідні рішення про повернення приймаються регіональними центрами зайнятості.

Враховуючи вищенаведене, та відповідно до абз.11,15,21 п.20 Порядку Тернопільським обласним центром зайнятості прийнято наказ від 24.04.2026 № 94 «Д» Про повернення коштів ФОП Струтинською І.В. в сумі 75 100,66 грн.

Тернопільським обласним центром зайнятості надіслано Відповідачці лист від 27.04.2026 № 11-1/1014 з копією вищезазначеного наказу, та з вимогою повернути кошти в сумі 75 100,66 грн. Даний лист отримано Відповідачем 06.05.2026 що підтверджується копією поштової квитанції.

Кошти Відповідачкою у добровільному порядку не повернено.

З урахуванням вище викладеного, та зважаючи на надходження коштів мікрогранту на рахунок Відповідача 30.12.2022, трирічний строк реалізації проекту мікрогранту сплив 30.12.2025. При цьому, Відповідачка протягом трирічного строку реалізації проєкту за період з 30.12.2022 по 30.12.2025 сплатила податків та зборів, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працівників, працевлаштованих на умовах Порядку, та за себе, в сумі 174 899,4 грн. що є меншою ніж отриманий мікрогрант - 250 000,00 грн., та не повернула, різниці між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з Порядком працівників та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи-підприємці в сумі 75 100,66 грн. чим порушила свої зобов`язання на виконання вимог Порядку.

Відповідно до абз. 11,15, 21 п.20 Порядку неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства. У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та /або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.

Разом з тим, 10.08.2026 Відповідачка у даній справі - ФОП Струтинська І.В. звернулась до суду із Заявою (вх. №6295) про визнання позову в сумі 75100,66 грн, в повному обсязі.

4. Норми права та судова практика, які застосував суд

Відповідно статті 6 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Частинами 1,3 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738.

Відповідно до статей 12 і 16 Закону України від 03.09.2023 № 4618-VI «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» Кабінет Міністрів України затвердив постановою від 21.06.2022 № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» - Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - Порядок ).

Цей Порядок визначає умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.

Метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.

Пунктом 8 Порядку (у редакції Порядку, який діяв на момент отримання Відповідачем мікрогранту) визначено, що заяву на отримання мікрогранту подають отримувачі: громадяни України, юридичні особи, засновниками яких є тільки фізичні особи - громадяни України.

Отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов`язання зареєструватися фізичною особою-підприємцем або створити юридичну особу у випадку отримання позитивного рішення про надання мікрогранту.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб`єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб`єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.

Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Пунктом 1 Порядку №738 визначено, що метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу. Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти: Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Мінекономіки "Фонд підтримки малого та середнього бізнесу", відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.

5. Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи та обставини справи.

Предметом позовних вимог є стягнення з відповідачки в користь позивача різниці між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих працівників в сумі 75 100 грн. 66 коп.

Як встановлено судом, 20.12.2022 Відповідачка надала до АТ «Державний ощадний банк України» (Філія Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк») заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту, згідно з якою приєдналась до умов Договору про надання мікрогранту, оприлюдненого на офіційному сайті ДЦЗ в мережі інтернет, вільний доступ до якого здійснювався за адресою: www.dcz.gov.ua. Згідно поданої заяви сума мікрогранту становить 250 000,00 грн.

Отже, між Відповідачкою та Державним центром зайнятості 20.12.2022 року укладений Договір про надання мікрогранту.

Факт перерахування коштів в розмірі 250 000,00 грн на рахунок ФОП Струтинської І.В. та їх зарахування на банківський рахунок Відповідачки, відкритий у АТ "Ощадбанк", підтверджується випискою філії Тернопільського обласного управління АТ "Ощадбанк".

Відповідно до пп. 2 п. 2 розділу VI Договору отримувач зобов`язується виконати обов`язкову умову Даний обов`язок визначений як у формі Договору, що затверджений наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969 так і у формі Договору у редакції наказу Міністерства економіки України від 19.01.2023 № 447). У наступних редакціях форми Договору внесеними наказами Міністерства економіки України від 24.05.2023 №4021, від 23.11.2023 №17803, від 28.11.2024 №26810, вказаний обов`язок вказаний наступним чином: «Отримувач зобов`язується виконати обов`язкову умову визначену Порядком ».

Обов`язковою умовою, відповідно до п. 1 розділу V Договору (у редакції наказу Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969) є створення отримувачем протягом строку дії цього Договору робочих місць залежно від розміру мікрогранту відповідно до умов Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається у заяві.

Згідно п. 3 розділу XIIІ Договору (у редакції наказу Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969) умови цього Договору можуть бути змінені в односторонньому порядку шляхом розміщення ДЦЗ нової редакції договору (у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи ДЦЗ) на сайті не пізніше, ніж за 7 днів до дати набрання чинності такими змінами.

Отримувач зобов`язується регулярно ознайомлюватись з опублікованими на сайті новими редакціями Договору. Датою ознайомлення отримувача з оприлюдненою інформацією вважається момент, з якого інформація отримала вигляд доступної для отримувача відповідно до умов цього Договору.

Починаючи з форми Договору у редакції наказу Міністерства економіки України від 19.01.2023 № 447 і по форму Договору у редакції наказу Міністерства економіки України від 28.11.2024 № 26810 обов`язковою умовою Договору, відповідно до п. 1 розділу V Договору крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п`ятим пункту 4 Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць у значенні, наведеному в абзаці третьому пункту 20 Порядку, залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менше як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проєкту.

У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу першого цього пункту, до закінчення 24-місячного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця в межах зазначеного строку працевлаштовуються інші особи.

Також, у форму Договору у редакції наказу Міністерства економіки України від 28.11.2024 № 26810 були внесені зміни у п.2 розділу XIII Договору.

Інші умови викладено у наступній редакції: «Договір укладено з урахуванням положень Порядку. У разі розбіжності між умовами договору та умовами Порядку пріоритетними є умови Порядку».

Згідно наказу від 28.04.2023 № 1/к та витягу із ЄІАС.NЕТ (Довідник ПОУ (ЄДРС)) Відповідачем прийнято на роботу з 01.05.2023 ОСОБА_1 на посаду адміністратор, та згідно наказу від 12.05.2023 № 2/к прийнято на роботу з 15.05.2023 ОСОБА_2 на посаду бариста. В подальшому, згідно наказу № 3/к від 31.05.2023 ОСОБА_1 була переведена на посаду бариста з 01.06.2023 та звільнена з роботи з 14.06.2023 ( наказ № 4/к від 14.06.2023). Згідно наказу № 5/к від 28.08.2023 звільнено ОСОБА_2 з 28.08.2023, на її заміщення прийнято на роботу ОСОБА_3 з 01.09.2023 на посаду бариста згідно наказу № 6/к від 29.08.2023, з якою було припинено трудові відносини 31.10.2024, що підтверджується витягом із ЄІАС.NЕТ (Довідник ПОУ (ЄДРС)), інші особи на зазначені робочі місця не були прийняті.

Враховуючи вищенаведене, та з урахуванням вимог Порядку та заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту Відповідачем виконано обов`язкову умову Договору, а саме, створено 2 робочих місця та працевлаштовано 2 особи. Разом з тим, строк працевлаштування вищезазначених осіб є меншим, як 24 місяці, чим порушено вимоги Порядку та умови Договору.

Враховуючи вищенаведене, та з урахуванням вимог Порядку та заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту Відповідачкою виконано обов`язкову умову Договору, а саме, створено 2 робочих місця та працевлаштовано 2 особи на строк менше як 24 місяці.

На момент завершення трирічного строку реалізації проєкту, тобто, до 30.12.2025 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується витягом із ЄІАС.NЕТ (Довідник ПОУ (ЄДРС)).

Відповідно до п.4 розділу VI договору ДЦЗ має право: 1) через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/ або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснювати моніторинг та контроль виконання умов договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача) протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в Уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку відповідно до Порядку; 2) вимагати від отримувача необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створених робочих місць тощо; 3) вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами та Порядком.

30.09.2024 працівником Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості за участю Відповідача було проведено перевірку дотримання умов Договору Відповідачем за адресою провадження господарської діяльності зазначеної у заяві на отримання гранту: АДРЕСА_2 про що складено акт перевірки/огляду дотримання умов договору мікрогранту, яким встановлено наступне.

Кошти мікрогранту використані за цільовим призначенням, що підтверджується наданою Відповідачем випискою з банку. Умови Договору, в частині виконання обов`язкової умови, а саме, створення Відповідачем протягом шести місяців з дня надання мікрогранту двох робочих місць та працевлаштування на них осіб виконано. Фактична кількість працівників, працевлаштованих після отримання мікрогранту - три особи, а саме ОСОБА_1 (дата звільнення -14.06.2023), ОСОБА_2 (дата звільнення - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які працевлаштовані на нові робочі місця та ОСОБА_3 - на заміщення посади бариста.

Відповідно до абз.15 п.20 Порядку відповідні рішення про повернення приймаються регіональними центрами зайнятості.

Враховуючи вищенаведене, та відповідно до абз.11,15,21 п.20 Порядку Тернопільським обласним центром зайнятості прийнято наказ від 24.04.2026 № 94 «Д» Про повернення коштів ФОП Струтинською І.В. в сумі 75 100,66 грн.

Тернопільським обласним центром зайнятості надіслано Відповідачці лист від 27.04.2026 № 11-1/1014 з копією вищезазначеного наказу, та з вимогою повернути кошти в сумі 75 100,66 грн. Даний лист отримано Відповідачем 06.05.2026 що підтверджується копією поштової квитанції.

Кошти Відповідачкою у добровільному порядку не повернено.

З урахуванням вище викладеного, та зважаючи на надходження коштів мікрогранту на рахунок Відповідача 30.12.2022, трирічний строк реалізації проекту мікрогранту сплив 30.12.2025. При цьому, Відповідачка протягом трирічного строку реалізації проєкту за період з 30.12.2022 по 30.12.2025 сплатила податків та зборів, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працівників, працевлаштованих на умовах Порядку, та за себе, в сумі 174 899,4 грн. що є меншою ніж отриманий мікрогрант - 250 000,00 грн., та не повернула, різниці між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з Порядком працівників та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи-підприємці в сумі 75 100,66 грн. чим порушила свої зобов`язання на виконання вимог Порядку.

Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст.191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як свідчать матеріали справи, Відповідачкою було визнано в повному обсязі заявлені Позивачем позовні вимоги, про що зазначено у заяві від 07.08.2026 (вх.№6295 від 10.08.2026).

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, доходить висновку про задоволення позовних вимог Тернопільського обласного центру зайнятості до Фізичної особи-підприємця Струтинської Ірини Володимирівни про стягнення різниці між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з Порядком працівників в сумі 75 100 грн. 66 коп. на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк», код 00032129).

6. Розподіл судових витрат.

Згідно частини 1 статті 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем, при зверненні до суду сплачено судового збору - 2662 грн 40 коп. (платіжна інструкція №2933 від 05.06.2026).

Оскільки заяву про визнання позову подано відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до статей 123, 130 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується 1331,20 грн судового збору. Судовий збір у сумі 1331,20 грн повертається позивачу з Державного бюджету України.

7. Щодо розстрочення заявленої до стягнення суми.

10.08.2026 Відповідачка звернулась до суду із Заявою про визнання позову (вх№6295), у якій просила позов задоволити та розстрочити виконання судового рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/433/26 рівними платежами, а саме по 6258 грн. 39 коп.

Суд, розглянувши вказане клопотання, має за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Процесуальні питання пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах регулюються Розділом V ГПК України (статті з 326 по 338).

Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Положеннями частини 4 статті 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України, заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України, заява №6962/02).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 по справі № 11-рп/2012).

Поряд з цим, господарським процесуальним законодавством передбачено механізм розстрочення виконання рішення за наявності певних умов.

Відповідно до ч.5,6 ст.238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються:

1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог;

2) розподіл судових витрат.

У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про:

1) порядок і строк виконання рішення;

2) надання відстрочки або розстрочки виконання рішення;

3) забезпечення виконання рішення;

4) повернення судового збору.

Зі змісту частини 1 статті 331 ГПК України, вбачається, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 ГПК України).

Так, за приписами частин 3, 4 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Розстрочення це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Також необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення.

При цьому, зазначена норма процесуального закону не наводить переліку обставин, за наявності яких може бути здійснено розстрочку виконання судового рішення, і покладає розв`язання цього питання, як і визначення періоду, протягом якого можливо здійснити розстрочку виконання рішення суду, безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи.

Тому, суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду із клопотанням про розстрочення заявленої до стягнення суми, Відповідачка, зазначає, що несвоєчасна сплата 75100,66 грн. різниці між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним соціальним внеском на загальнообов`язкове соціальне страхування за працевлаштованих згідно з Порядком працівників та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи-підприємці виникла у скрутним фінансовим становищем, зокрема, у зв`язку із:

1. Наявності заборгованості перед ТОВ "Укр Кредит Фінанс" в розмірі 46267,80 грн., що підтверджується рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.05.2026 у справі №607/26548/25.

2. Наявністю заборгованістю перед ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" в розмірі 26 101,27 грн., що підтверджується копією позовної заяви, яка буде стягнута судом

3. Наявністю заборгованістю перед ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" в розмірі 46 148,95 грн., що підтверджується копією позовної заяви та ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.07.2026 про відкриття провадження у справі №607/15680/26, яка буде стягнута судом.

5. Наявністю на повному і самостійному утриманні неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько якої ухиляється від сплати аліментів, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.08.2026 ВП №81582125 в розмірі 396 549,71 грн.

Крім того, у зв`язку із воєнним станом в Україні, проведенням мобілізації, ФОП Струтинська І.В. не здійснює повноцінно господарської діяльності, через брак працівників та замовлень послуг в цілому. Фактично станом на сьогодні, ФОП перебуває у стані часткового простою і продовжує зазнавати збитків, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу за 2025 і 2026 роки.

Разом з тим, відповідач має на меті знайти шляхи "оздоровлення" та відновлення господарської діяльності, що неможливо без повного погашення боргу, який є предметом даного позову. Раптове стягнення суми в 75100 грн. 66 коп. при виконанні судового рішення, призведе до повного блокування можливості без вилучення і продажу основних засобів сплатити в добровільному порядку зазначену вище суму. Арешт банківських рахунків, майна, тощо унеможливить добровільне виконання рішення суду, збільшить навантаження і високоймовірно повністю ліквідує, невеликого, але все таки платника податків.

Проте розстрочення суми позову надасть можливість відповідачці самостійно сплатити суму позову, і продовжити господарську діяльність з метою отримання прибутку та відповідальної сплати податків.

Порушення графіку розстрочення буде мати наслідком пред`явлення рішення до його примусового виконання. Тому рішення, що передбачатиме розстрочення не завдасть шкоди стягувачу, а в перспективі принесе вигоду в сплачених податках.

В даному випадку, розстрочення судового рішення про стягнення боргу в розмірі 75 100 грн. 66 коп. строком на один рік платежами по 6258 грн. 39 коп. щомісячно, протягом 10 місяців та по 6258 грн. 38 коп. протягом двох місяців, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили надасть можливість добровільного виконання судового рішення та подальшої сплати податків від здійснення господарської діяльності.

На підставі зазначеного, Відповідачка просить суд про стягнення з неї на користь Тернопільського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 05392691; вул. Текстильна,1Б, м. Тернопіль, 46007) боргу в розмірі 75100,66 грн., рівними платежами, а саме по 6258 грн. 39 коп. щомісячно, протягом 12 місяців, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України", зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, надавши оцінку клопотанню Відповідачки про розстрочку виконання рішення суду, заявленому у поданій Заяві про визнання позову у справі №921/433/26, керуючись вимогами статті 331 ГПК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вказаного клопотання щодо розстрочки виконання рішення Господарського суду Тернопільської області, строком на 12 місяців та розстрочує борг в розмірі 75100,66 грн. платежами, а саме боргу в розмірі 75100,66 грн., а саме по 6258 грн. 39 коп. щомісячно протягом 10 місяців та протягом двох місяців по 6258 грн 38 коп., починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно частини 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 241, 244, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву від 07.08.2026 (вх. № 6295 від 10.08.2026) відповідача про визнання позову.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Струтинської І.В. в користь Тернопільського обласного центру зайнятості 75100 (сімдесят п`ять тисяч сто) грн 66 коп. різниці між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним соціальним внеском на загальнообов`язкове соціальне страхування за працевлаштованих згідно з Порядком працівників та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи-підприємці.

4. Судові витрати у складі судового збору у розмірі 1331 грн 20 коп. (50% судового збору) покласти на відповідачку.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Струтинської І.В. в користь Тернопільського обласного центру зайнятості (50% судового збору) - 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп. судового збору.

6. Повернути Тернопільському обласному центру зайнятості з Державного бюджету України судовий збір (50%) у розмірі 1331 грн 20 коп., сплачений згідно платіжної інструкції №2933 від 05.06.2026 (у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті).

7. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

8. Клопотання Фізичної особи - підприємця Струтинської І.В. про розстрочення виконання судового рішення у справі №921/433/26, задовольнити частково.

9. Розстрочити виконання судового рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/433/26 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Струтинської Ірини Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 на користь Тернопільського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 05392691; вул. Текстильна,1Б, м. Тернопіль, 46007) боргу в розмірі 75100,66 грн., а саме по 6258 грн. 39 коп. щомісячно, протягом 10 місяців та протягом двох місяців по 6258 грн 38 коп. починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили, відповідно до наступного графіку:

- до 10 вересня 2026 року - 6258 грн. 39 коп.;

- до 10 жовтня 2026 року - 6258 грн. 39 коп.;

- до 10 листопада 2026 року - 6258 грн. 39 коп.;

- до 10 грудня 2026 року - 6258 грн. 39 коп.;

- до 10 січня 2027 року - 6258 грн. 39 коп.;

- до 10 лютого 2027 року - 6258 грн. 39 коп.;

- до 10 березня 2027 року - 6258 грн. 39 коп.;

- до 10 квітня 2027 року - 6258 грн. 39 коп.;

- до 10 травня 2027 року - 6258 грн. 39 коп.;

- до 10 червня 2027 року - 6258 грн. 39 коп.;

- до 10 липня 2027 року - 6258 грн. 38 коп.;

- до 10 серпня 2027 року - 6258 грн. 38 коп.

Позивач: Тернопільський обласний центр зайнятості, 46007, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вул. Текстильна, будинок 1 Б (код ЄДРПОУ 05392691);

Відповідач: Фізична особа - підприємець Струтинська Ірина Володимирівна, АДРЕСА_4 , (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Повне рішення складено - 18.08.2026. Повний текст рішення надіслати учасникам справи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або в паперовій формі рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко