Decision № 139080697, 19.08.2026, Zarichne District Court of Rivne Oblast

Справа № 561/780/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненсьий районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

за участю секретаря Левчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне за правилами спрощеного позовного провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Підстава позову(позиція позивача).

Представник позивача звернулася суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №566504-КС-001 від 13.11.2025 в сумі 158 150,00 грн та судовий збір в сумі 2662,40 грн. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 13.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 566504-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 13.11.2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 566504-КС-001 про надання кредиту.

13.11.2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 566504-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2881, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 13.11.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 566504-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 24 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 % за кожен день користування Кредитом. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти у сумі 11 350,00 грн., чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Станом на 05.06.2026 заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 158 150,00 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000 грн, суми прострочених платежів по процентах - 76 900 грн, суми прострочених платежів за комісією в розмірі 7 250 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 24 000 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Згідно п. 2.3. Договору про надання споживчого кредиту, строк кредиту становить 24 тижні до 30.04.2026 року. Кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 50 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Графік платежів розраховується з урахуванням фіксованої, стандартної процентної ставки 1% в день, яка застосовується в межах строку кредитування, вказаного у п. 2.3 цього договору.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Згідно з умовами кредитного договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надано клієнтом товариству з метою отримання кредиту. Отже, даний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі. Оскільки, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Позиція відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, зокрема на 19.08.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Укрпошти. Відзиву на позовну заяву не подала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 02 липня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін в судове засідання, та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву. Копію ухвали відповідачу було надіслано на адресу його місця проживання, що зареєстрована у встановленому законом порядку.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак разом із позовною заявою подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

Згідно з Договором № 566504-КС-001 про надання кредиту, сума кредиту становить 50 000,00 грн.; строк кредитування: 24 тижні; мета кредитування: на задоволення потреб, не пов`язанихз підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; стандартна, фіксована процентна ставка: 1% в день.

Вказаний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

З розрахунку заборгованості за договором №566504-КС-001 від 13.11.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту вбачається, що станом на 05.06.2026, ОСОБА_1 має заборгованість перед банком в сумі 158 150,00 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000 грн, суми прострочених платежів по процентах - 76 900 грн, суми прострочених платежів за комісією в розмірі 7 250 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 24 000 грн. Також з цього розрахунку видно, що відповідач здійснив часткову оплату за Договором на загальну суму - 11 350,00 грн.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

За змістом ч. 2ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У свою чергу системний аналіз статей524-526,533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом ст. ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному уст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним уст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст.639ЦК якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205,207 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Судом встановлено, що 02.11.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № 566504-КС-001 про надання кредиту, відповідно до якого вона отримала кредит строком на 24 тижні в сумі 50 000,00 грн на платіжну картку зі сплатою відсотків за стандартною процентною ставкою 1% в день.

Цей договір укладений та підписаний сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем Договір № 566504-КС-001 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2881, номер телефону: НОМЕР_1 . Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши указаний договорів ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені Договором до закінчення строку (терміну) дії договору.

З матеріалів справи вбачається неналежне виконання відповідачем узятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту згідно узгодженого сторонами графіка.

Відповідно до розрахунку заборгованості договором, станом на 05.06.2026, ОСОБА_1 має заборгованість перед банком в сумі 158 150,00 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000 грн, суми прострочених платежів по процентах - 76 900 грн, суми прострочених платежів за комісією в розмірі 7 250 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 24 000 грн. Також з цього розрахунку видно, що відповідач здійснив часткову оплату за Договором на загальну суму - 11 350,00 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №566504-КС-001 вбачається, що всі складові заборгованості, такі як тіло кредиту та відсотки розраховані у відповідності до умов договору.

Також, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісійними винагородами у розмірі 7 250,00 грн, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», який передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 24000,00 відсутні, з огляду на таке.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та на сьогоднішній день в Україні діє воєнний стан, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України відсутні є незаконними та безпідставними.

У решті вимог суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в сумі 134 150,00 грн.

Доказів погашення вказаної заборгованості ОСОБА_1 суду не надано.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов ТОВ «Бізнес Позика» задоволено частково на 84,82% (134 150х100/158150), а тому, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача судові витрати у розмірі 2258,25 грн (2662,40х84,82).

На підставі ст. 526, 527, 530, 1050, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 280-282, 287, 289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 411) заборгованість за кредитним договором №566504-КС-001 від 13.11.2025, в сумі 134 150 (сто тридцять чотири тисячі сто п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 411) 2 258(дві тисячі двісті п`ятдесят вісім) гривень 25 копійок судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 19.08.2026 року

Суддя А.В. Дідик