Decision № 139080100, 19.08.2026, Rokytne District Court of Kyiv Oblast

Справа № 369/11756/25

Провадження № 2/375/1118/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.,

за участю секретаря судового засідання Киричок І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач, через свого представника ОСОБА_2 , звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 24930,58 грн, а також, судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

У обґрунтуванні позову позивач зазначив, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 (відповідач) було укладено Кредитний договір № 827011994 від 31 серпня 2021 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису. У вказаному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Відразу після вчинених дій відповідача, 31 серпня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 6100,00 грн на її банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклали договір факторингу № 28/1118-01. За умовами якого та відповідно до реєстру прав вимоги № 157 від 26 жовтня 2021 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами.

У подальшому до договору факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладались додаткові угоди у тому числі щодо продовження дії договору факторингу.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01 про перехід права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27 травня 2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.

29 травня 2025 року ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № б/н від 29 травня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 24930,58 грн.

Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № 827011994 від 31 серпня 2021 року, становить 24930,58 грн, яка складається з: 6100,00 грн - заборгованість по кредиту; 18830,58 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2026 року справу передано за підсудністю для розгляду до Яготинського районного суду Київської області.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 5 травня 2026 року справу передано за підсудністю для розгляду до Рокитнянського районного суду Київської області.

15 червня 2026 року матеріали справи надійшли до Рокитнянського районного суду Київської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Банах-Кокус О.В.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 18 червня 2026 року позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня отримання ухвали.

22 червня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 23 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

В прохальній частині позову представник позивача просив розгляд справи провести без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження шляхом направлення копії ухвали за зареєстрованим місцем проживання, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних усправі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явивсяв судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення. Суд, на підставі статті 280 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Відзив на позовну заяву до суду не надходив. Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_3 (відповідач) було укладено Договір кредитної лінії № 827011994 від 31 серпня 2021 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно умов якого відповідач отримав кредит у сумі 6100,00 грн, Договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора MNV7F3B4.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6100,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до пункту 1.3. кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надає відповідачу перший транш за договором в сумі 6100,00 грн, одразу після укладення Договору, який має бути повернуто до 22 вересня 2021 року.

Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту отриманих протягом всього строку дії Договору (пункт 1.5 договору).

Пунктом 1.6 договору встановлено, що позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання.

Відповідно до пункту 1.9. Договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

- виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9.1. Договору);

- за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті (п.1.9.2. Договору).

Пунктом 1.9.3. Договору передбачено, що, якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду, є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.

Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Відповідно до пункту 1.10. Договору позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

Пунктом 1.12 Договору передбачено, що Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

- зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду (п. 1.12.1 Договору),

- з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.12.2. Договору).

Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником (п. 1.13. Договору).

Невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця (пункт 4.1. договору).

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (пункт 4.4 договору).

На підтвердження укладення договору ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» надало довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якій зазначено, що договір № 827011994 від 31 серпня 2021 року був підписаний відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора MNV7F3B4, направленого останній 31 серпня 2021 року о 1:55:17, на номер мобільного телефону вказаний нею в заявці на отримання грошових коштів 0950732959. Відразу (31 серпня 2021 року о 1:58:14), після вчинених дій товариством було перераховано грошові кошти на банківську карту, що належить відповідачу, що в свою чергу слугує доказом того, що останній прийняв пропозицію ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

На підтвердження надання кредиту шляхом безготівкового зарахування грошей позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» надав платіжне доручення №ac686a2f-d60d-4416-872b-47c6e19be91c від 31 серпня 2021 року, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів у розмірі 6100,00 грн згідно з договором № 827011994 від 31 серпня 2021 року ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості наданим ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за кредитним договором № 827011994 від 31 серпня 2021 року заборгованість відповідача станом на 26 жовтня 2021 року становить 14937,68 грн.

Встановлено, що 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклали договір факторингу № 28/1118-01. За умовами якого, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклали ряд додаткових угод: № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, № 32 від 31 грудня 2023 року - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 31 грудня 2024 включно, всі інші умови залишились без змін.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 157 від 26 жовтня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 14932,68 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданим ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 827011994 від 31 серпня 2021 року заборгованість відповідача станом на 27 травня 2024 року становить 24930,58 грн.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01 про перехід права вимоги за кредитними договорами, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27 травня 2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24930,58 грн.

29 травня 2025 року, ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № б/н за договором факторингу № № 29/05/25-Е від 29 травня 2025 року, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 24930,58 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 827011994 від 31 серпня 2021 року заборгованість відповідача станом на 5 червня 2025 року становить 24930,58 грн з яких: 6100,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 18830,58 грн заборгованість за нарахованими процентами.

На виконання ухвали Рокитнянського районного суду Київської області від 23 червня 2026 року про витребування доказів АТ «Універсал Банк» надав лист від 28 червня 2026 року № БТ/Е-27910 та від 22 липня 2026 року БТ/Е-31777 якими повідомляє, що ОСОБА_4 емітовано банківську карту № НОМЕР_2 .

Також, надано виписку про рух коштів по рахунку за період з 31.08.2021 по 05.09.2021, де відображено рух коштів по карті НОМЕР_2 із зарахування коштів у сумі 6100,00 грн від 31 серпня 2021 року на рахунок ОСОБА_1 .

Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним Договором та його припинення відповідач суду не надав та не спростував доказів, наданих позивачем.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, дійшов наступних висновків.

Згідно із частиною 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позикодавець надавши відповідачу кредитні кошти, зобов`язання за договором виконав, а позичальник порушив взяті на себе зобов`язання та не повернув отримані кошти з відсотками за користування.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Станом на день відступлення позивачу прав грошової вимоги за кредитним договором у відповідача наявна прострочена заборгованість в загальному розмірі 24960,58 грн, яка складається з: 6100,00 грн - заборгованість по кредиту; 18830,58 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких відомостей (доказів) на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості у заявленому позивачем розмірі, що виникла внаслідок порушення договірних зобов`язань відповідачем.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Згідно з приписами пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137ЦПК України).

Відповідно до приписів частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн до матеріалів справи надано: договір про надання правничої допомоги № 29/05/2025-01 від 29 травня 2025 року, укладеного між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» і ТОВ «ФК «ЕЙС», Додаток № 1 до Договору про надання правничої допомоги Протокол погодження вартості послуг; додаткова угода № 25770718160 від 30 травня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 29/05/2025-01 від 29 травня 2025 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 5 червня 2025 року (до договору про надання правничої допомоги № 29/05/2025-01 від 29 травня 2025 року), відповідно до якого послуги надано на загальну суму 7000,00 грн, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю Тараненко А.І.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, № 58442/00, 28.11.2002), зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає обґрунтованим розміром витрати позивача на професійну правову допомогу, наданих у цій справі, - 3000,00 грн (вивчення матеріалів справи і складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором), у зв`язку з чим дану вимогу слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача реальну та обґрунтовану суму витрат 3000,00 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, як передбачено статтею 4 ЗУ «Про судовий збір».

Таким чином, з урахуванням положень частин 1, 2 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу адвоката розміром 3000,00 грн. Також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору розміром 2422,40 грн за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 268, 274-289, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 827011994 від 31 серпня 2021 року у сумі 24930 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот тридцять) гривень 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005.

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 19 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Банах-Кокус