Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-52/11
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
17 лютого 2011 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Бонецького Л.Й., при секретарі Гавриляк О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей. В позовній заяві посилається на те, що 01 лютого 1997 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від данного шлюбу маєть двоє дітей, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказує, що подружне життя не склалося та в червні 2010 року відповідач повинув її з дітьми. Вказує, що діти проживають з нею у будинку її батьків та перебувають на її утриманні та вихованні. Просить суд стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1\3 доходу (заробітку) відповідача до досягнення найстаршою дитиною повноліття, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на одну дитину, починаючи з дня подання позовної заяви до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову підтримала та просила суд їх задоволити.
Відповідач, ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду невідомі.
Вислухавши в судовому засіданні позивачку, оглянувши та оголосивши документи по справі, вивчивши обставини, які слід враховувати при визначенні розміру аліментів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. В судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб 01.02.1997 року у Волянській сілььскій раді Старосамбірського району Львівьскої області (а.с.7). Згідно акту обстеження матеріально побутових умов проживаня від 25.10.2010 року, сім»я позивачки являється малозабезпеченою, на утриманні позивачки є двоє неповнолітніх дітей. (а.с.4). В судовому засіданні встановлено, що відповідач добровільно не дає коштів на утримання як дружини так і дітей, а тому суд вважає, що слід стягнути кошти з відповідача в користь позивачки на утримання дітей.
Керуючись ст.ст.209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, ст.ст.181 ч.3, 182, 183 Сімейного кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя: АДРЕСА_1, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки: АДРЕСА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячно, в розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.11.2010 i до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів, в межах платежів за один місяць, підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави державне мито в сумі 51 (пятдесят одна) гривня 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя: АДРЕСА_1 на користь Державного бюджету України, розрахунковий рахунок 31212259700578, МФО 825014, ЄДРПОУ 23964383, Банк ГУДКУ у Львівській області, код платежу 22050000, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського Апеляційного суду через Старосамбірський районний суд протягом 10 днів з для його оголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя
The court decision No. 13907943, Starosambir District Court of Lviv Oblast was adopted on 17.02.2011. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 2-52/11. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: