Court ruling № 139026913, 17.08.2026, Malovyskivka District Court of Kirovohrad Oblast

Справа № 392/91/25

Провадження № 2/392/82/26

У Х В А Л А

про відвід

17 серпня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Назаренка К. П., секретар Постолюк А. П., за участі представника позивача адвоката Міхальової В. В. та представника відповідача адвоката Гирі А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відповідача про відвід судді в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Маловисківський відділ державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,

УСТАНОВИВ:

06.08.2026 року відповідач ОСОБА_2 звернулася із заявою про відвід судді Назаренка К.П. В обґрунтування заяви зазначила, що нею подано дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя, щодо вчинення суддею ОСОБА_3 дисциплінарних проступків, передбачених ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Вважає, що факт ініціювання дисциплінарного провадження стосовно судді за її зверненням свідчить про виникнення глибинного конфлікту та її абсолютної суб`єктивної та об`єктивної недовіри, як до головуючого судді у справі. Крім того, створює психологічний тиск та процесуальний конфлікт інтересів, за якого в судді виникне негативне ставлення до неї, як до особи, яка ініціювала питання притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до вимог статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву про відвід судді Назаренка К. П., суд приходить до таких висновків.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в статті 36 ЦПК України.

Частиною третьою статті 39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути мотивованим.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч.2 ст.40 ЦПК України).

Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений статтею 36 ЦПК України, що виключає можливість їх розширеного тлумачення.

Зокрема, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Судом встановлено, що відповідач у даній справі ОСОБА_2 не навела достатніх підстав для відводу в контексті статті 36 ЦПК України. Однак, після винесення ухвал про застосування заходів процесуального примусу та окремої ухвали, суд констатує, що надання ним оцінки процесуальної поведінки сторони можуть викликати сумніви в неупередженості судді у стороннього спостерігача.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Castillo Algaro v. Spain» зазначено, що навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Так, у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначалося про необхідність застосування суб`єктивних та об`єктивних критеріїв. Зазначена позиція також підтримана Верховним Судом.

Згідно з об`єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з`ясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цього погляду навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості і передусім, у особи, яка звертається до суду.

У формуванні своєї практики Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що при розгляді заяви про відвід судді слід виходити з суб`єктивної оцінки сторони у справі.

Якщо сторона у справі має сумнів у безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, Суд наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд (справи "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Томанн проти Швейцарії", "Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції", "Дактарас проти Литви").

Аналогічну позицію висловлює і Європейський суд з прав людини, у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettsteinv. Switzerland).

Відтак суд доходить висновку про необхідність задовольнити відвід.

Керуючись статтями 36-37, 39-41, 258-261, 268, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відвід задовольнити.

Відвести суддю Маловисківського районного суду Кіровоградської області Назаренка Костянтина Петровича від розгляду цивільної справи № 392/91/25 (провадження № 2/82/26), за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Маловисківський відділ державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Матеріали справи 392/91/25 (провадження № 2/392/82/26) передати до канцелярії Маловисківського районного суду Кіровоградської області для здійснення автоматизованого розподілу для повторного визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя К. П. НАЗАРЕНКО