Decision № 139019727, 17.08.2026, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.2026м. СумиСправа № 920/719/26Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/719/26

за позовом Фермерського господарства «ДІО» (вул. Широка, буд. 151-А,

с. Підлозіївка, Охтирський район, Сумська область, 42760,

код ЄДРПОУ 43147981)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НОУ ТІЛ ІНВЕСТ»

(вул. Центральна, буд. 24, с. Куземин, Охтирський район,

Сумська область, 42752, код ЄДРПОУ 42981413)

про стягнення 781 248 грн 81 коп.,

Суть спору. 03.06.2026 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 2010 від 20.10.2021 у розмірі 781 248 грн 81 коп., з яких: 530 000 грн 00 коп. сума основного боргу, 74 301 грн 37 коп. пеня, 139 351 грн 60 коп. інфляційні втрати та 37 595 грн 84 коп. 3 % річних, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 08.06.2026 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви та зазначено спосіб усунення недоліків.

09.06.2026 через підсистему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву від 09.06.2026 вих.№09.06.2026 (вх.№3053) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/719/26; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

10.06.2026 копія ухвали суду від 10.06.2026 про відкриття провадження у справі №920/719/26 була отримана відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «НОУ ТІЛ ІНВЕСТ» до його електронного кабінету підсистеми «Електронний суд», що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 32).

Окрім цього, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18.).

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Водночас, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні аргументованих заперечень щодо позовних вимог в установлений судом строк не подав.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої четвертої статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

20.10.2021 між Фермерським господарством «ДІО» (далі ФГ «ДІО», Позикодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОУ ТІЛ ІНВЕСТ» (далі ТОВ «НОУ ТІЛ ІНВЕСТ», Позичальник, Відповідач) було укладено Договір №2010 про надання поворотної фінансової допомоги (далі Договір).

Відповідно до п. 1 Договору Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник приймає її та зобов`язується повернути її у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 530 000,00 (п`ятсот тридцять) грн 00 коп., без податку на додану вартість.

Поворотна фінансова допомога надається Позикодавцем шляхом її безготівкового перерахунку на поточний рахунок Позичальника або шляхом внесення грошових коштів до каси Позичальника (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Позикодавця, але в межах 365 календарних днів з дня її отримання Позичальником.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позикодавця в установі банку.

Згідно з п. 4.1. Договору Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п. 4.2. Договору у випадку несвоєчасного повернення поворотної фінансової допомоги Позичальник сплачує Позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє впродовж 1 (одного) року або до моменту повного належного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань, передбачених цим Договором, зокрема до виконання Позичальником грошового зобов`язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги (п. 6.1. Договору).

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій Позивач перерахував Відповідачу за Договором поворотну фінансову допомогу в загальній сумі 530 000 грн 00 коп., зокрема 60 000 грн 00 коп. згідно з платежем № 221 від 20.10.2021, 70 000 грн 00 коп. згідно з платежем №222 від 21.10.2021 та 400 000 грн 00 коп. згідно з платіжною інструкцією №419 від 19.01.2023 (а.с. 10-12).

Отже, 19.01.2023 ТОВ «НОУ ТІЛ ІНВЕСТ» отримано поворотну фінансову допомогу у передбаченому умовами п. 2.1. Договору розмірі, а саме - 530 000 грн 00 коп. та яка згідно з п. 6.1. Договору підлягала поверненню ФГ «ДІО» до 19.01.2024.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що Відповідач порушив договірні зобов`язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги у встановлений Договором строк, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед Позивачем у сумі 530 000 грн 00 коп. Окрім цього, Позивачем нараховано Відповідачу 74 301 грн 37 коп. пені, 139 351 грн 60 коп. інфляційних втрат та 37 595 грн 84 коп. 3 % річних за неналежне виконання зобов`язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20.10.2021 №2010.

Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд встановив, що факт надання Позивачем Відповідачу поворотної фінансової допомоги в загальній сумі 530 000 грн 00 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями (а.с. 10-12).

Тоді як, Відповідач у встановлений Договором строк поворотну фінансову допомогу не повернув, чим порушив права та охоронювані законом інтереси Позивача.

Доказів повернення коштів чи обґрунтованих заперечень проти позовних вимог Відповідач не подав.

Таким чином, беручи до уваги встановлений судом факт неналежного виконання Відповідачем зобов`язань щодо повернення поворотної фінансової допомоги за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 20.10.2021 №2010, враховуючи підтвердження боргу наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 530 000 грн 00 коп.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки .

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

При цьому за приписами ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Отже, норми Цивільного кодексу України (п. 3 ч. 1 ст. 611 цього Кодексу) визначають сплату неустойки як один із видів забезпечення виконання зобов`язання, встановлених договором або законом, та як один із встановлених договором або законом правових наслідків порушення зобов`язання.

Неустойка як господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань започатковує визначеність у правовідносинах за зобов`язаннями, а саме - відповідальність має настати щонайменше в межах неустойки. Тобто неустойка підсилює дію засобів цивільно-правової відповідальності, робить їх достатньо визначеними, перетворюючи в необхідний, так би мовити, невідворотній наслідок правопорушення.

Отже, неустойка стає оперативним засобом реагування у разі порушення або неналежного виконання зобов`язання, яким можна скористатись як тільки було порушено зобов`язання, не чекаючи викликаних ним негативних наслідків. Зокрема, задля прагнення учасників зобов`язання до дійсно оперативного, негайного використання свого права на неустойку для її стягнення встановлений спеціальний скорочений строк позовної давності в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Таким чином, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 19.11.2024 у справ № 911/2269/22.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.1. Договору Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасного повернення поворотної фінансової допомоги Позичальник сплачує Позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Згідно з поданим Позивачем розрахунком (а.с. 13) сума пені становить 74 301 грн 37 коп.

Відповідач контррозрахунку пені суду не надав.

Розглянувши та перевіривши розрахунок пені, що стягується, суд встановив, що даний розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 37 595 грн 84 коп. та інфляційні втрати в розмірі 139 351 грн 60 коп., розрахунок додано до позовної заяви (а.с. 13).

Розглянувши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, доданий Позивачем до позовної заяви, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Фермерським господарством «ДІО» доведено належними та допустимими доказами всі обставини, на які він посилався, як на підставу позову, в зв`язку з чим суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, наведених вище.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судовий збір в сумі 9 374 грн 98 коп. покладається на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОУ ТІЛ ІНВЕСТ» (вул. Центральна, буд. 24, с. Куземин, Охтирський район, Сумська область, 42752, код ЄДРПОУ 42981413) на користь Фермерського господарства «ДІО» (вул. Широка, буд. 151-А, с. Підлозіївка, Охтирський район, Сумська область, 42760, код ЄДРПОУ 43147981) 781 248 (сімсот вісімдесят одна тисяча двісті сорок вісім) грн 81 коп. заборгованості за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 2010 від 20.10.2021, з яких: 530 000 (п`ятсот тридцять тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 74 301 (сімдесят чотири тисячі триста одна) грн 37 коп. пені, 139 351 (сто тридцять дев`ять тисяч триста п`ятдесят одна) грн 60 коп. інфляційних втрат та 37 595 (тридцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) грн 84 коп. 3 % річних, а також 9 374 (дев`ять тисяч триста сімдесят чотири) грн 98 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці з 17.07.2026 по 14.08.2026, повний текст рішення складено та підписано суддею 17.08.2026.

СуддяС.В. Заєць