Decision № 139016249, 17.08.2026, Zmiiv District Court of Kharkiv Oblast

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/4488/24

Провадження 2/621/87/26

17 серпня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого суддя В.Філіп`єва,

за участю секретаря судового засідання А.Головіної

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика",

представники позивача - Н.Мишевська, Я.Сімчук, ОСОБА_1 , (не з`явились),

відповідач - ОСОБА_2 , (не з`явився),

представник відповідача - адвокат В.Заботін (не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ "Бізнес Позика" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 305337-КС-001 від 08.05.2021 року в розмірі 24653,20 гривень, з яких сума прострочених платежів по тілу кредиту 10000,00 гривень, сума прострочених платежів по процентах 13153,20 гривень, сума прострочених платежів за комісією 1500,00 гривень, та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 20.12.2024 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників про дату і час судове засідання. Одночасно задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с. 71 )

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивача у поданій заяві просив розглянути справу без участі представника ТОВ "Бізнес Позика", підтримав позовні вимоги в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення. (а.с.74-75)

Представник відповідача В.Ляскало - адвокат В.Заботін у поданій заяві просив розглянути справу без участі відповідача та його представника та зазначив про часткове визнання позову. (а.с.88 89, 143-144)

Одночасно подав клопотання про відстрочення подання доказів на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі (а.с.96-97)

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності учасників справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.05.2021 року між ТОВ "Бізнес Позика" та відповідачем В.Ляскало укладено Договір № 305337-КС-001 про надання кредиту, який підписаний в порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". Позивач 08.05.2021 року направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 305337-КС-001 про надання кредиту. 08.05.2021 року, а відповідач прийняв вказану пропозицію шляхом підпису його примірника одноразовим паролем - ідентифікатором G-2907, який був направлений позивачем на номер телефону відповідача НОМЕР_1 , та введений ним. Згідно п. 1 Договору, ТОВ "Бізнес Позика" надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі Правила, а разом Договір). Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,16395 процентів (стандартна) за кожен день користування Кредитом. Строк дії договору 16 тижнів з датою повернення до 28.08.2021 року, комісія 1500,00 гривень, орієнтовна загальна вартість кредиту 21040,00 гривень.

ТОВ "Бізнес Позика" свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 гривень, шляхом їх перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , яка вказана позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).

Відповідач ОСОБА_3 свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, та станом на 14.09.2024 року його заборгованість складає 24653,20 гривень, що складається з: 10000,00 гривень сума прострочених платежів по тілу кредиту; 13153,20 гривень сума прострочених платежів по процентам; 1500,00 гривень сума прострочених платежів за комісією, в зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав і інтересів та просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та витрати зі сплати судового збору в розміріі 2422,40 гривень. (а. с. 1 - 8).

Відповідач ОСОБА_3 не погодився з позовними вимогами та через свого представника подав заяву про часткове визнання позовних вимог в частині суми тіла кредиту 10000,00 гривень та процентів за користування кредитом в розмірі 5000,00 гривень. В іншій частині просив відмовити в задоволенні позову та та зазначив, що відповідач не заперечує факт укладення Кредитного договору та отримання кредитних коштів, наявність заборгованості за тілом кредиту та процентами. Просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині нарахування комісії в розмірі 1500,00 гривень, яка є нікчемною, а також зменшити розмір нарахованих процентів за користування кредитом до 50% від суми прострочених платежів по тілу кредиту, тобто з 13153,20 гривень до 5000,00 гривень. На незаконність суми прострочених платежів по процентах посилався на рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 в якому вказано, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту, а також висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19). Зокрема, відповідно до ч.1, 2 та п.5 ч.3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є умови договору про 5) встановлення вимоги щодо сплати позивачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання зобов`язань за договором. Таким чином, нараховані відсотки можуть бути зменшені судом в зв`язку з непропорційно високою сумою їх нарахуваня. Крім того, вимога про стягнення комісії в розмірі 1500,00 грн також є нікчемною і не підлягає задоволенню (а.с.100 109)

У додаткових поясненнях по справі (по суті відповіді на відзив) представник позивача не погодилася з позицією відповідача та зазначила, що позивач, не зважаючи на невиконання відповідачем обов`язків за Договором кредиту, не нараховував пеню чи штрафи. Розмір заборгованості за відсотками був узгоджений між сторонами відповідно до положень цивільного законодавства. Відповідач та його представник, заперечуючи розмір процентів, ототожнив проценти за користування кредитом з процентами за порушення грошового зобов`язання, що нараховуються в порядку статті 625 ЦК України. Позичальник підтвердив шляхом підписання електронним цифровим підписом, що ознайомився з умовами договору, розміром відсотків, комісією в сумі 1500, 00 гривень. Вказана комісія є разовою, і її розмір є незмінним, інші нарахування, окрім встановлених договором, позивачем до розрахунку заборгованості не включалися, а отже позивач наполягає на стягненні визначеної ним суми заборгованості та просить задовольнити позов. (а.с.113 133)

Ознайомившись з позицією сторін та дослідивши письмові докази, додані до матеріалів справи, суд встановив наступне.

08.05.2021 року відповідач ОСОБА_3 уклав з позивачем ТОВ «Бізнес Позика» Договір № 305337-КС-001 про надання кредиту, шляхом його підписання одноразовим електронним ідентифікатором G-2907, за умовам якого отримав кредит у розмірі 10000,00 гривень на засадах строковості, поворотності та платності, строком на 16 тижнів, з поверненням до 28.08.2021 року, стандартна процентна ставка за кредитом в день 1.16395000, фіксована, орієнтована реальна річна процентна ставка: 519,10920500%, комісія за надання кредиту 1500,00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту 21040,00 гривень (а. с. 23 - 24).

Позивачем до позову надано Пропозицію (оферта) укласти Договір № 305337-КС-001 про надання кредиту від 08.05.2021 року та Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення Договору № 305337-КС-001 про надання кредиту від 08.05.2021 року, Паспорт споживчого кредиту, Візуальну форму послідовності дій Клієнта, Анкета клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи https://my.bizpozyka.com), Правила надання споживчих кредитів ТОВ "Бізнес Позика", затверджені наказом директора ТОВ "Бізнес Позика" від 12.03.2021 року № 7-ОД, копію паспорту громадянина України ОСОБА_2 , копію РНОКПП ОСОБА_2 (а. с. 21 31, 33 44, 58 63).

Згідно інформаційної довідки АТ «Таскомбанк» , 08.05.2021 року, о 20:15:08 год, банк здійснив грошовий переказ на картку № НОМЕР_3 в розмірі 10000,00 гривень (ID транзакції 1409361459, код авторизації 499447), з призначенням платежу: Перерахування коштів ОСОБА_2 згідно кредитного договору № 305337-КС-001 від 08.05.2021 року (а. с. 32).

Згідно довідки АТКБ "Приватбанк", на ім`я ОСОБА_3 в банку відкрито картку № НОМЕР_2 та 08.05.2021 року на вказаний рахунок (картку) було зараховано кредитні кошти у розмірі 10000,00 гривень (а. с. 82 - 83).

Факт укладення кредитного договору та отримання грошових коштів в розмірі 10000,00 гривень Відповідачем та його представником не оспорюється.

У порушення умов договору № 305337-КС-001 про надання кредиту від 08.05.2021 року, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на 14.09.2024 року, має заборгованість у загальному розмірі 24653,20 гривень, яка складається з:

10000,00 гривень сума прострочених платежів по тілу кредиту;

13153,20 гривень сума прострочених платежів по процентам;

1500,00 гривень сума прострочених платежів за комісією,

що підтверджується розрахунком заборгованості та довідкою позивача про стан заборгованості договором № 305337-КС-001 від 08.05.2021 року (а. с. 10 19, 20).

Разом з тим, згідно укладеного між сторонами Договору кредиту, а також паспорту споживчого кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,16395 процентів (стандартна) за кожен день користування Кредитом, і загальний розмір відсотків, що має сплатити відповідач, складає 9540,00 гривень. Строк дії договору 16 тижнів з датою повернення до 28.08.2021 року, комісія 1500,00 гривень, орієнтовна загальна вартість кредиту 21040,00 гривень.

На підставі яких умов Договору позивач збільшив суму відсотків до 13153,20 гривень, ТОВ «Бізнес Позика» не зазначило.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76 - 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За загальним правилом, встановленим статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одним з видів зобов`язання є договір, вимоги до укладення якого встановлені главою 52 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, загальні вимоги до кредитного договору встановлені нормами Цивільного кодексу України, а також Законами України "Про споживче кредитування" та "Про захист прав споживачів".

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийнятої 09 квітня 1985 року N 39/248 зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Згідно ч.5, ч.6 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.1, ч.2 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно частин першої, другої статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзацем 2 частини другої статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Частиною першою статті 13 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, що прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, який надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

В свою чергу, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Судом встановлено, що відповідач особисто звернувся до інформаційно-телекомунікаційної системи позивача та шляхом застосування одноразового паролю підписав електронні примірники договору, в яких сторони узгодили всі істотні умови кредитування, тобто акцептував запропоновану оферту, після чого отримав на власний рахунок грошові кошти в обумовленому розмірі.

Вказаний факт відповідачем не оспорювався.

Отже, кредитний договір між сторонами є таким, що укладений в електронній формі, та відповідає письмовій формі правочину.

Відповідно до положень §2 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. (ч.1, ч.3 статті 1054 ЦК України)

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка. У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Аналогічні положення містяться в статті 536 Цивільного кодексу України, згідно яких за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 1049 Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судовим розглядом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір в електронній формі, за яким позивач надав відповідачеві у користування кредитні кошти на умовах строковості, платності та поверненості.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредитні кошти разом з процентами не повернув, в зв`язку з чим позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню в межах узгодженого сторонами розміру відсотків та комісії.

Щодо посилання відповідача на необхідність зменшення розміру відсотків до 5000,00 грн, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.5, ч.6 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу другого ч.2 статті 21 Закону України "Про споживче кредитування", сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Як слушно зазначав позивач, в позовній заяві містяться вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів за тілом кредиту, відсотками та комісії, розмір яких прямо передбачений договором, і з яким погодився відповідач, підписавши електронним цифровим ідентифікатором Договір кредиту, паспорт споживчого кредиту, де містяться відповідні суми та графіки погашення. Жодних сум, не зазначених в Договорі кредиту, а також суми штрафних санкцій позивачем не нараховувалося й не заявлялося до стягнення.

Посилання представника відповідача на рішення Конституційного суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013, суд вважає помилковим, оскільки правовідносини, що досліджувалися Конституційний Судом стосувалися нарахування неустойки, а не порядку нарахування відсотків за користування кредитом та їх сплати, що визначені умовами Договору кредиту між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18, на яку посилається представник відповідача, вказано, що Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Тобто, посилання представника відповідача на норму абз.2 ч.2 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідну практику її застосування судами вищих інстанцій є нерелевантними до спірних правовідносин.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «Бізнес Позика» підлягає частковому задоволенню, і з відповідача підлягають стягненню сума заборгованості в ромірі 10000,00 гривень за тілом кредиту, 9540,00 гриивень за узгодженими відсотками, комісія за надання кредиту 1500,00 гривень, а всього заборгованість в сумі 21040,00 гривень

Крім того, статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, частиною 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви до суду пропорціонально сумі задоволених позовних вимог. (85,3%)

Одночасно, відповідно до поданої під час судового розгляду заяви, належить надати відповідачу та його представнику строк у п`ять днів з дня ухвалення рішення суду для подання доказів щодо розміру понесених витрат на правничу (правову) допомогу, а вирішення якого підлягає шляхом ухвалення додаткового рішення у справі.

На підставі викладеного, керуючись статями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 274-279, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за договором про надання кредиту № 305337-КС-001 від 08.05.2021 року у розмірі 21040,00 (двадцять одну тисячу сорок грн. 00 коп) гривень

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", ЄДРПОУ 41084239, суму сплаченого судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 2066,31 (дві тисячі шістдесят шість грн. 31 коп) гривень

В іншій частині позову - відмовити.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", юридична адреса: б.Лесі Українки, б. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.Філіп`єва