Decision № 13900264, 21.02.2011, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.11                                                                                           Справа№ 5015/206/11

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельпласт-Львів”, м.Городок

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестбуд», м.Львів

Про стягнення 61779,27 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Шпунт М.Б. - представник

від відповідача: Мудрак Т.Б.- представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельпласт-Львів” до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвестбуд»про стягнення 61779,27 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.01.2011 р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 07.02.2011 р.

В судовому засіданні 07.02.2011 року було оголошено перерву до 21.02.2011 року.

В продовженому судовому засіданні позивач позов підтримав повністю з мотивів, викладених в позовній заяві, матеріалах справи та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Відповідач позовні вимоги визнав, що вбачається з письмової заяви представника відповідача (а.с.24).

Не зважаючи на визнання позову представником відповідача, судом вжито заходів для встановлення всіх обставин справи в їх сукупності та визначення, чи не суперечить визнання відповідачем позову законодавству та чи не порушуються цим самим чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні 21.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

29.12.2008 р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Ельпласт-Львів” була видана довіреність Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрінвестбуд»на одержання товару (а.с.7). Факт відпуску товару підтверджується видатковими накладними № ЕЛ-05735 від 30.12.2008 р. (а.с.5) та № ЕЛ-05752 від 30.12.2008 р. (а.с.6) на загальну суму 62770,85 грн. Однак вартість отриманого товару відповідач оплатив частково, заборгувавши позивачу 61779,27 грн.

Позивачем була направлена вимога № 135 від 01.11.2010 року про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 61779,27 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінвестбуд»30.12.2008 р. було отримано товар на загальну суму 62770,85 грн. на підставі виданої 29.12.2008 р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Ельпласт-Львів” довіреності на одержання товару, що підтверджується видатковими накладними № ЕЛ-05735 від 30.12.2008 р. (а.с.5) та № ЕЛ-05752 від 30.12.2008 р. (а.с.6).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 61779,27 грн.

                    Відповідно до п.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2010 року позивачем була направлена відповідачу вимога № 135 про оплату заборгованості в розмірі 61779,27 грн. яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Відтак, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 61779,27 грн. та підлягає до стягнення.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позовні вимоги визнає, що вбачається з письмової заяви представника відповідача (а.с.24).

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 617,79 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрінвестбуд” (79000, м. Львів, вул. Рахівська, 4, код ЄДРПОУ 32640146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельпласт-Львів” (82000, Львівська область, м. Городок, вул. Заводська, 4, код ЄДРПОУ 23957545) –61779, 27 грн. –заборгованості, 617,79 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.02.2011 р.

Суддя