Decision № 138985659, 13.08.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2026Справа № 910/4817/26За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНТЕР-ПОЛІС"

про стягнення 106 955,14 грн

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі також - позивач, ПрАТ «СГ «ТАС») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (далі також - відповідач, ПрАТ «СК «Інтер-Поліс») про стягнення 106 955,14 грн страхового відшкодування.

Відповідно до ухвали від 01.05.2026 відкрито провадження у справі № 910/4817/26, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику учасників справи та зобов`язано МТСБУ - Моторне (транспортне) страхове бюро України надіслати на адресу Господарського суду міста Києва поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № 225481970 - для приєднання до матеріалів справи.

12.05.2026 на адресу суду від МТСБУ надійшла відповідь на запит, а саме - інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ за полісом за № 225481970, згідно з яким франшиза становить 0 грн, а страхова сума за шкоду майну - 160 000 грн.

14.05.2026 відповідачем подано відзив, а 21.05.2026 позивач надав відповідь на відзив.

Розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно з ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (як страховиком) та ІП «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД» (як страхувальником) було укладено договір страхування наземних транспортних засобів FА-00352505 від 13.06.2025 року (далі-Договір страхування), відповідно до умов якого було застраховано ризик настання збитків страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою забезпечених транспортних засобів, серед яких і автомобіль SEAT д.р.н. НОМЕР_1 .

Як вказує позивач, 25.11.2025 по вул. Отамана Головатого, в м. Одесі, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі також - ДТП), за участі автомобіля Hyundai, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Seat, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

25.12.2025, постановою Пересипського районного суду м. Одеси, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розмір матеріального збитку визначений згідно Рахунку-фактури № ИС-00000420 від 26.11.2025 та складає 106 955,14 грн.

За вказаною ДТП, АТ «СГ «ТАС» відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування» (в редакції, чинній на момент укладення поліса відповідачем), на підставі Заяви про страхову виплату вх.№15612/25 від 10.12.2025, Страхового акту № 37448/01/925 від 12.12.2025, та згідно умов Договору страхування, здійснило страхову виплату в розмірі 106 955,14 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 107525 від 15.12.2025.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП, була застрахована у ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНТЕР-ПОЛІС» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 225481970, за яким останнє взяло на себе обов`язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам внаслідок експлуатації автомобіля Hyundai, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 особою відповідальність якої застрахована.

30.12.2025 АТ «СГ «ТАС» направило заява про виплату страхового відшкодування вих. № 09468/9225 від 30.12.2025 разом із документами визначеними ст. 35 ЗУ (в редакції чинній на момент настання події) «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що жодних листів про прийняте рішення від відповідача не надходило. Станом на дату подання позовної заяви страхове відшкодування не виплачене, рішення про відмову у виплаті не надходило, що змусило АТ «СГ «ТАС» звернутись за захистом своїх прав до суду.

Відповідач проти позовних вимог заперечував у повному обсязі посилаючись, здебільшого, на наступне:

- 26.11.2025 проведено огляд пошкодженого транспортного засобу марки «SEAT IBIZA» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Огляд проведено за відсутності представника відповідача, без його повідомлення;

- з часу ДТП, яка мала місце 25.11.2025 та до теперішнього часу від ПАТ «СГ «ТАС», потерпілого чи іншої особи, яка має право на отримання відшкодування, відповідна заява про отримання страхового відшкодування із додатками до ПАТ «СК «Інтер-Поліс» не надходили;

- позивачем не подано до суду належних доказів направлення на адресу відповідача впродовж одного року з моменту скоєння ДТП та отримання останнім відповідної заяви із додатками;

- на підтвердження суми матеріального збитку, позивачем не подано ні Акту огляду пошкодженого транспортного засобі, ні звіту про оцінку КТЗ, ні акту оцінки КТЗ, ні висновку експерта.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 108 Закону України "Про страхування" страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

За змістом статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед особою, якій завдано збитки (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому зобов`язання не припиняються, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора): замість особи, якій завдано збитки, прав кредитора набуває страховик.

Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією (аналогічну правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17).

Право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою (Постанова КГС ВС від 19.09.2024 у справі № 910/10606/23).

Судом встановлено, що виплата страхового відшкодування була здійснена позивачем у зв`язку зі страховою подією та у повній відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, укладеного з ІП «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД».

Таким чином, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є такими, що засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Враховуючи вищевикладене, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України "Про страхування", які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому.

За приписами п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв`язку з укладенням відповідачем з власником автомобіля Hyundai, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 полісу страхування цивільно-правової відповідальності № 225481970, відповідач прийняв на себе обов`язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.

Зважаючи на положення ст. 993 ЦК України, ст.ст. 12, 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та з огляду на те, що полісом № 225481970 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 160 000,00 грн і франшизу в сумі 0 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування в розмірі 106 955,14 грн.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму страхового відшкодування.

Доводи відповідача про порушення його права бути присутнім під час огляду пошкодженого транспортного засобу, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Чинне законодавство України не містить жодної імперативної норми, що б зобов`язувала страховика повідомляти чи запрошувати на проведення огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектування) представників страховика другого учасника дорожньо-транспортної пригоди.

Розмір матеріального збитку визначений згідно Рахунку-фактури № ИС-00000420 від 26.11.2025 та складає 106 955,14 грн.

15.12.2025 АТ «СГ «ТАС» на підставі Заяви про страхову виплату вх. № 15612/25 від 10.12.2025, Страхового акту № 37448/01/925 від 12.12.2025, та згідно умов Договору страхування, здійснило страхову виплату в розмірі 106 955,14 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 107525 від 15.12.2025

Відповідно до платіжної інструкції, яка було подано до суду разом із позовною заявою, позивач перерахував страхувальнику грошові кошти із відповідним призначенням платежу.

Крім того, наявними у справі доказами підтверджується, що позивач, в порядку передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», звернувся до відповідача із Заявою про виплату страхового відшкодування вих. № 09468/9225 від 30.12.2025 до якої було додано необхідний пакет документів для прийняття рішення, відповідно до вимог встановлених Законом.

Також до матеріалів позовної заяви позивачем було долучено сканкопію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0505531989842, із якого вбачається що 30.12.2025, позивач засобами поштового зв`язку (АТ «УКРПОШТА») надіслав на адресу відповідача заяву на виплату страхового відшкодування в порядку суброгації, яку відповідач отримав 05.01.2026.

Відповідач, в свою чергу не надає жодних доказів про те що не отримав заяву про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації.

Згідно з п. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Отже, Заяву було направлено відповідачу за його місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, позивач виконав свій обов`язок щодо належного повідомлення відповідача про пред`явлення Заяви про виплату страхового відшкодування вих. № 04434/9224 від 13.08.2024 з необхідним пакетом документів, відповідно ст. 35 Закону №1961-IV.

Також у відзиві відповідач вказує, що на підтвердження суми матеріального збитку, позивачем не подано ні звіту про оцінку КТЗ, ні акту оцінки КТЗ, ні висновку експерта. За відсутності означеного, відповідач позбавлений можливості надати належну оцінку порядку проведеного огляду пошкодженого транспортного засобу та визначення вартості матеріального збитку.

У той же час, вартість відновлювального ремонту автомобіля Seat, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , визначена за допомогою рахунку станції технічного обслуговування, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та складає 106 955,14 грн.

Згідно частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з пунктом 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003, відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника (-ів) та відновлення їхніх ресурсів, а вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу, відповідно до п. 2.3. Методики, це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження транспортного засобу розмір шкоди, завданої транспортному засобу, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.

Тобто, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком авто товарознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Тому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір витрат понесених на відновлювальний ремонт.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою,яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

З огляду на вищезазначене, викладені у відзиві доводами жодним чином не спростовують розміру страхового відшкодування та виникнення у відповідача обов`язку з оплати такого відшкодування на користь позивача в розмірі 106 955,14 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 106 955,14 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пунктом 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 231, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, м. Київ, вул Володимирська, 69; код ЄДРПОУ 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03117, м. Київ, пр. Берестейський, 65; код ЄДРПОУ 30115243) страхове відшкодування в розмірі 106 955,14 грн та судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13.08.2026.

Суддя Ю.О. Підченко