Court ruling № 138985384, 10.08.2026, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

10.08.2026м. ДніпроСправа № 904/5868/18

за заявою Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029, місто Одеса, вулиця Балківська, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 12, код ЄДРПОУ 34410967)

про визнання грошових вимог у сумі 32659,20 грн та окремо судового збору у сумі 6056,00 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Дяченко А.С.

Представники учасників

від кредитора: не з`явився;

від боржника: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Дніпропетровської області ухвалою від 15.01.20219 відкрито провадження у справі № 904/5868/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 12, код ЄДРПОУ 34410967).

Постановою від господарський суд вирішив визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛЮЧОВЕ РІШЕННЯ", м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967 - банкрутом; відкрити ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяці до 17.07.2019р. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЮЧОВЕ РІШЕННЯ", м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967 призначити голову ліквідаційної комісії Чичву Олега Сергійовича (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.12, оф. 16; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Справа № 904/5868/18 перебуває на стадії ліквідації. Повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович.

30.12.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (код ЄДРПОУ 34674102) про визнання грошових вимог до банкрута в розмірі 32 659, 20 грн та окремо судового збору у сумі 6056,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.01.2026 заяву Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" з грошовими вимогами до боржника - залишено без руху, кредитору запропоновано у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали усунути недоліки, шляхом надання інформації про заінтересованість кредитора стосовно боржника.

05.01.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (вх. суду №237/26) про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.01.2026 заяву Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (код ЄДРПОУ 34674102) про визнання грошових вимог по справі №904/5868/18 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (код ЄДРПОУ 34410967) прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 10.02.2026 о 11:00 год.

09.02.02026 через підсистему "Електронний суд" ліквідатор банкрута надіслав повідомлення про результати розгляду грошових вимог (вх. суду №5774/26) та клопотання про долучення доказів (вх. суду №5781/26).

09.02.02026 через підсистему "Електронний суд" представник кредитора надіслав заяву про розгляд заяви без участі представника кредитора, у зв`язку з відсутністю коштів на відрядження (вх. суду №5967/26).

10.02.02026 через підсистему "Електронний суд" ліквідатор надіслав заяву про розгляд заяви без участі ліквідатора (вх. суду №6288/26).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2026 відкладено судове засідання на 23.03.2026 о 12:30 год.

20.03.02026 через підсистему "Електронний суд" представник кредитора надіслав додаткові пояснення у справі (вх. суду №13142/26) та заяву про розгляд заяви без участі представника кредитора, у зв`язку з відсутністю коштів на відрядження (вх. суду №13197/26).

23.03.2026 через підсистему "Електронний суд" ліквідатор надіслав заяву про розгляд заяви без участі ліквідатора (вх. суду №13252/26).

У зв`язку з неявкою учасників справи, та необхідністю заслухати пояснення щодо заявлених грошових вимог, ухвалою суду від 23.03.2026 відкладено розгляд заяви на 11.05.2026 о 15:00 год.

Ліквідатор у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомлено.

У судовому засідання 11.05.2026 заслухано пояснення представника кредитора щодо заявлених грошових вимог.

Представник кредитора заявила усне клопотання про відкладення розгляду заяви, задля надання додатково часу для подання до матеріалів заяви додатних пояснень.

Заслухавши представника кредитора в судовому засіданні 11.05.2026, суд вирішив відкласти розгляд заяви на 09.06.2026 о 12:30 год та запропонувати кредитору надати відомості (із підтвердженням належними доказами) з приводу здійснених оплат за надані послуги у спірний період із визначенням особи платника.

В судовому засіданні 09.06.2026 представники учасників участі не прийняли, будь-яких додаткових пояснень та документів до матеріалів справи учасники суду не надали. З метою забезпечення участі представників у справі господарський суд вирішив відкласти слухання справи на 10.08.2026.

В судовому засіданні 10.08.2026 представники учасників участі не прийняли, будь-яких додаткових пояснень та документів до матеріалів справи учасники суду не надали.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи господарський суд вирішив розглянути заяву Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про визнання грошових вимог по суті на підставі наявних матеріалів. Після завершення з`ясування обставин справи та дослідження доказів господарський суд вирішив перейти до стадії ухвалення судового рішення та постановив скорочену ухвалу суду по суті.

Обставини справи встановлені судом

Заява Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" обґрунтована наступним.

Кредитор зазначає, що забезпечує тепловою енергією багатоквартирний будинок за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 27, корпус 1, у тому числі квартиру № 62, за якою відкрито особовий рахунок № 2486027062. Власником квартири є ТОВ «Ключове рішення».

Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформовані 01.04.2025 за № 420581479, свідчать, що квартира загальною площею 33,7 кв. м, житловою площею 17,6 кв. м належить боржнику на праві приватної власності в частці 1/1. Право власності зареєстровано 21.01.2010 на підставі договору купівлі-продажу № 2453 від 28.12.2009. У реєстрі також відображено арешт нерухомого майна, зареєстрований 19.05.2017 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2017.

КП «Теплопостачання міста Одеси» посилається на статті 526, 530, 615, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, та Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджену наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.

За твердженням заявника, текст публічного індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії оприлюднено на вебсайті підприємства 04.10.2021, а з 05.11.2021 такий договір вважається укладеним із відповідною категорією споживачів, у тому числі з боржником. Кредитор посилається, зокрема, на пункти 1, 4, 5, 11, 32, 34 і 41 договору: фактом приєднання є отримання послуги або оплата рахунку; обсяг послуги визначається за даними комерційного обліку чи розрахунково за Методикою № 315; розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата здійснюється не пізніше останнього дня місяця, наступного за розрахунковим.

На підтвердження фактичного надання послуги кредитор посилається на розпорядження Одеського міського голови про початок та закінчення опалювальних сезонів, рахунки, реєстр нарахувань та оплат за особовим рахунком. 29.09.2025 підприємство склало претензію № 13.03.-04-2947, яку, відповідно до поштової квитанції, відправило 30.09.2025 рекомендованим листом з трек-номером 0601197633070. Доказу вручення претензії адресату у наданих матеріалах немає.

Станом на 01.09.2025р. сума заборгованості перед КП «Теплопостачання міста Одеси» за надання послуги з постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 (за особовим рахунком № НОМЕР_2 ), власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю Ключове рішення, складає 32659,20 грн.

Реєстр нарахувань та оплат ведеться кредитором з 01.12.2009 до 01.09.2025. У ньому зазначено дату реєстрації особового рахунку 01.11.2006, площу для розрахунків 32,80 кв. м та вхідне сальдо станом на 01.12.2009 у сумі 1 009,01 грн. Загальна площа 32,80 кв. м у реєстрі не збігається із загальною площею 33,7 кв. м, зазначеною в інформації з Державного реєстру речових прав. Водночас менша розрахункова площа сама по собі не свідчить про завищення нарахувань.

За змістом повідомлення про результати розгляду грошових вимог ліквідатор грошові вимоги не визнав.

03.02.2026 ліквідатор подав заяву № 03/02/2026-1 про застосування позовної давності до вимог за період із 01.12.2009 по 17.01.2019 та просив зобов`язати кредитора подати уточнений розрахунок. Ліквідатор послався на статті 256 і 257 ЦК України та вказав, що вимоги заявлено за межами загальної трирічної позовної давності.

У відзиві, сформованому в підсистемі «Електронний суд» 06.02.2026, ліквідатор заперечив проти визнання заявленої суми. На його думку, вимоги за період до відкриття ліквідаційної процедури є простроченими; квартира з 01.05.2017 передана в оренду фізичній особі - ОСОБА_1 - за договором оренди № 01/05/2017, за умовами якого орендар повинен сплачувати комунальні послуги; визнання вимог до власника може створити ризик подвійної оплати. Щодо нарахувань після 17.01.2019 ліквідатор послався на статтю 59 КУзПБ та постанову Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 916/1428/19, вказуючи на неможливість виникнення у банкрута нових зобов`язань, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із ліквідаційною процедурою.

У відзиві наявні неузгодженості щодо періоду, до якого заявлено позовну давність: у різних частинах документа названі 01.12.2009 01.04.2019, 01.12.2009 17.01.2019 та 01.04.2016 17.01.2019. У прохальній частині помилково зазначено іншу особу - АТ «Криворізька теплоцентраль». За змістом документа ці неточності мають характер технічних описок і не змінюють суті заперечень: ліквідатор заперечує проти давніх нарахувань, посилається на оренду та на законодавчу заборону виникнення нових зобов`язань після визнання боржника банкрутом.

20.03.2026 КП «Теплопостачання міста Одеси» подало додаткові пояснення, вихідний № 32-05-24 від 19.03.2026. Кредитор заперечив проти застосування позовної давності, стверджуючи, що її перебіг неодноразово переривався регулярними оплатами боржника, відображеними в розрахунку, а також продовжувався на період карантину та воєнного стану.

Щодо договору оренди кредитор зазначив, що отримав відомості про нього лише під час судового розгляду, тоді як боржник не повідомляв виконавця про зміну користувача квартири.

Кредитор вважає власника належним споживачем і посилається на можливість подальшого стягнення ним сплаченої суми з орендаря. Діючий Закон України «Про житлово-комунальні послуги» N 2189-VIII від 09.11.2017 р. (із змінами і доповненнями) визначає (ч. 11 п. 2 ст. 7) обов`язок саме споживача інформувати виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна).

На підставі ст.1191 Цивільного кодексу України, боржник як власник житла має право оплатити наявну заборгованість і стягнути з орендаря в регресному порядку оплачену суму заборгованості за послуги з теплопостачання.

Таким чином, право кредитора нараховувати боржнику, як власнику житла, вартість послуг за постачання теплової енергії та вимагати саме від нього виконання зобов`язання. Позбавлення кредитора такого права, на думку заявника - незаконне.

Висновки суду

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав № 420581479 від 01.04.2025 убачається, що квартира АДРЕСА_2 належить ТОВ «Ключове рішення» на праві приватної власності у частці 1/1. Державну реєстрацію права здійснено 21.01.2010 на підставі договору купівлі-продажу № 2453 від 28.12.2009. У реєстрі також міститься запис про арешт майна від 19.05.2017.

Наданий кредитором реєстр нарахувань ведеться за особовим рахунком № 2486027062 із зазначенням площі 32,80 кв. м та містить помісячні відомості за грудень 2009 року - серпень 2025 року. Початкове сальдо станом на 01.12.2009 становить 1 009,01 грн. За весь період відображено нарахування: за гарячу воду - 4 262,01 грн, опалення - 40 629,92 грн, функціонування внутрішньобудинкових систем - 622,80 грн, абонентське обслуговування - 880,25 грн; разом 46 394,98 грн. Оплати становлять 14 744,79 грн, а кінцеве сальдо станом на 01.09.2025 - 32 659,20 грн.

Останню оплату у реєстрі відображено у травні 2017 року в сумі 1 090,33 грн. Після цієї оплати залишок становив 4 261,71 грн; доказів подальших оплат матеріали заяви не містять. Нарахування за жовтень 2017 року - грудень 2018 року становлять 4 359,50 грн, а сальдо на кінець грудня 2018 року - 8 621,21 грн. За січень 2019 року одним місячним рядком нараховано 797,09 грн. За лютий 2019 року - серпень 2025 року сальдо збільшилося ще на 23 240,90 грн.

Отже, заявлена сума математично складається з: 8 621,21 грн сальдо станом на 31.12.2018; 797,09 грн нарахування за січень 2019 року; 23 240,90 грн нарахувань за лютий 2019 року - серпень 2025 року.

Окреме визначення судом нарахувань за січень 2019 має значення з огляду на той факт, що 15.01.2029 було відкрито провадження у справ про банкрутство, відповідно, виникає питання про кваліфікацію вимог за ознакою - конкурсні чи поточні вимоги.

Опис вкладення до поштового відправлення ліквідатору від 30.12.2025 містить номер заяви № 02/01-22/169, тоді як до суду подано заяву № 02/01-22/103. Водночас ліквідатор отримав можливість ознайомитися з вимогами, подав відзив, заяву про позовну давність та додаткові докази. За цих обставин технічна розбіжність у номері документа не спричинила обмеження процесуальних прав боржника і сама по собі не є підставою для залишення вимог без розгляду.

Провадження у справі відкрито та ліквідаційну процедуру введено у січні 2019 року за Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі за текстом - Закон про банкрутство). Із 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється за його положеннями незалежно від дати відкриття провадження, крім справ, які на день введення Кодексу перебували на стадії санації.

Правові наслідки визнання боржника банкрутом, що настали 17.01.2019, визначаються насамперед редакцією Закону про банкрутство, чинною на цю дату. Частина перша статті 38 цього Закону передбачала не тільки завершення господарської діяльності банкрута, а й прямо допускала укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, а також договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, до його продажу в ліквідаційній процедурі.

Та сама частина статті 38 Закону про банкрутство встановлювала, що після визнання боржника банкрутом у нього не виникає жодних додаткових зобов`язань, крім витрат, безпосередньо пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Після введення в дію КУзПБ порядок розгляду таких вимог і визначення їх черговості регулюється Кодексом, тоді як статті 38, 41 і 45 Закону про банкрутство враховуються для встановлення правової природи витрат, що виникли у період дії цього Закону.

У постанові від 09.06.2021 у справі № 911/5186/14 Верховний Суд, розглядаючи вимоги теплопостачального підприємства за послуги, надані до нерухомого майна банкрута під час ліквідаційної процедури, зазначив, що передбаченими законом випадками виникнення нових зобов`язань банкрута є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури. Верховний Суд визнав передчасною відмову у таких вимогах лише з посиланням на заборону, встановлену статтею 59 КУзПБ, та наголосив на необхідності оцінити належність нерухомості банкруту, фактичне надання послуг і обов`язок власника утримувати майно.

При цьому справа № 911/5186/14 є релевантною також у темпоральному аспекті: провадження у ній відкрито 12.03.2015, а ліквідаційну процедуру - 04.08.2016, тобто за Законом про банкрутство; заяву теплопостачального підприємства розглянуто у 2020 2021 роках уже за КУзПБ.

Отже, наведений підхід охоплює саме перехідну ситуацію, подібну до цієї справи.

Наведений висновок прямо підтверджений судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в пункті 74 постанови від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15: після визнання боржника банкрутом допустимими є, зокрема, зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури. Тому для вирішення заяви визначальним є не лише час нарахування, а й функціональне призначення витрат та їх зв`язок з утриманням і збереженням конкретного майна ліквідаційної маси.

За частинами першою та четвертою статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори з вимогами, що виникли до відкриття провадження, повинні заявити їх у встановлений строк. Вимоги, заявлені після спливу цього строку, розглядаються судом і задовольняються у порядку черговості, однак такий кредитор не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Відповідно до статей 11, 509, 525, 526, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів, інших правочинів та юридичних фактів; зобов`язання повинне виконуватися належним чином і у встановлений строк. Законодавство про житлово-комунальні послуги покладає на споживача обов`язок оплачувати фактично отримані послуги.

Верховний Суд у постанові від 07.02.2024 у справі № 372/2236/21 дійшов висновків, що відсутність письмового договору сама по собі не звільняє споживача від оплати фактично отриманих житлово-комунальних послуг. Тому сам по собі довід про відсутність індивідуального письмового договору не спростовує можливості виникнення грошового зобов`язання.

Публічний індивідуальний договір, оприлюднений КП «Теплопостачання міста Одеси» 04.10.2021 і такий, що набрав чинності 05.11.2021, регулює відносини сторін лише з відповідного періоду. Нарахування, здійснені до цієї дати, мають оцінюватися за законодавством, чинним у відповідні періоди, та за доказами фактичного надання послуг.

Передання власником квартири в оренду та покладення договором оренди обов`язку з оплати комунальних послуг на наймача регулює внутрішні відносини власника і наймача. За відсутності доказів заміни боржника у зобов`язанні за згодою кредитора така умова не припиняє можливого обов`язку власника перед виконавцем послуги. Разом із тим фактична оплата наймачем погашала б відповідне зобов`язання; доказів оплат після травня 2017 року матеріали заяви не містять. Отже, посилання на ризик подвійного стягнення не підтверджене конкретними платіжними документами.

Згідно зі статтями 73, 74, 76 79, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу та їх сукупність. У постанові від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20 Верховний Суд наголосив, що під час розгляду грошових вимог у справі про банкрутство застосовується підвищений стандарт доказування: вимоги визнаються лише за наявності достатніх первинних та інших належних документів, а суд не може покладатися виключно на односторонній розрахунок кредитора.

Право власності боржника на квартиру, статус заявника як теплопостачальної організації, помісячний реєстр нарахувань, окремі рахунки та розпорядчі акти щодо початку й завершення опалювальних сезонів у сукупності підтверджують нарахування за опалення за жовтень 2017 року - грудень 2018 року у сумі 4 359,50 грн. Ліквідатор не подав контррозрахунку або доказів оплати цієї суми.

Водночас суд не вправі самостійно формувати замість кредитора новий розрахунок. Місячне нарахування за січень 2019 року у сумі 797,09 грн охоплює період як до відкриття провадження у справі (01 14.01.2019), так і після його відкриття, у тому числі після визнання боржника банкрутом (17 31.01.2019). Однак для визначення правової природи цієї грошової вимоги має значення не механічний розподіл місячного нарахування за днями, а момент виникнення у споживача обов`язку сплатити визначену за підсумками розрахункового періоду суму.

Розрахунковим періодом для оплати послуг з централізованого опалення був календарний місяць, а плата вносилася не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку. Остаточний обсяг наданої протягом січня послуги та належна до сплати місячна сума могли бути визначені після завершення цього розрахункового періоду. Отже, грошовий обов`язок зі сплати 797,09 грн за січень 2019 року сформувався після закінчення січня, а строк його виконання настав у лютому 2019 року, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство та після визнання боржника банкрутом.

За таких обставин вимога у сумі 797,09 грн є поточною вимогою з віднесенням до четвертої черги відповідно до статті 64 КУзПБ.

Нарахування за лютий 2019 року - серпень 2025 року у сумі 23 240,90 грн здійснені після визнання боржника банкрутом. Із помісячного реєстру вбачається, що ця сума складається з 21 737,85 грн плати за централізоване опалення, 622,80 грн плати за функціонування внутрішньобудинкових систем та 880,25 грн плати за абонентське обслуговування. Нарахування за гаряче водопостачання у цьому періоді відсутні.

Квартира є об`єктом нерухомого майна банкрута, включеним до ліквідаційної маси, та розташована у багатоквартирному будинку із централізованою системою опалення. Підтримання належного температурного режиму запобігає промерзанню, надмірній вологості, пошкодженню конструкцій та інженерних мереж, тобто спрямоване на збереження фізичного стану і майнової вартості квартири до її реалізації. Забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем безпосередньо пов`язане зі справністю системи, через яку тепло надходить до приміщення. Абонентська плата є похідною складовою надання та обліку цієї комунальної послуги відповідно до публічного індивідуального договору і поданого кредитором розрахунку.

За таких обставин зазначені витрати мають об`єктивний зв`язок з утриманням і збереженням активу ліквідаційної маси. Для виникнення обов`язку власника оплатити фактично надану централізовану послугу не вимагається окреме замовлення ліквідатора або попереднє включення суми до його звіту. Відсутність таких документів не спростовує права кредитора, якщо належність майна банкруту, фактичне надання послуг, період і розмір нарахувань підтверджені сукупністю доказів.

Тому нарахування за лютий 2019 року - серпень 2025 року у сумі 23 240,90 грн охоплюються винятком, передбаченим статтею 38 Закону про банкрутство та частиною першою статті 59 КУзПБ, як комунальні й експлуатаційні витрати, безпосередньо пов`язані зі збереженням майна банкрута та здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги є грошовими, не забезпечені заставою та підлягають задоволенню у четверту чергу відповідно до статті 64 КУзПБ.

Ліквідатор до ухвалення рішення по суті заявив про застосування позовної давності. За статтями 256, 257, 261 і частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України загальна позовна давність становить три роки; її перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, а сплив позовної давності за заявою сторони є підставою для відмови у вимозі.

Для щомісячних платежів позовна давність обчислюється окремо щодо кожного платежу. За Правилами надання послуг з централізованого опалення, чинними у спірний період, розрахунковим був календарний місяць, а плата вносилася не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Верховний Суд у постанові від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17 зазначив, що часткова оплата може свідчити про визнання боргу залежно від конкретних обставин. Водночас у постанові від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18 наголошено, що таке визнання має підтверджуватися належними первинними документами та стосуватися відповідного зобов`язання.

Навіть за найбільш сприятливого для кредитора припущення, що остання відображена у реєстрі оплата, здійснена наприкінці травня 2017 року, визнавала весь накопичений на той час борг, новий трирічний строк спливав 31.05.2020. Станом на 02.04.2020 до його спливу залишалося не більше 60 днів.

Законом на час карантину строки позовної давності були продовжені, а під час воєнного стану з 30.01.2024 - зупинені. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 роз`яснила послідовність застосування цих законодавчих режимів. Законом України № 4434-IX відповідний пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено з 04.09.2025, після чого невикористана частина строку продовжила перебіг.

Отже, навіть з урахуванням усіх законодавчих продовжень і зупинень строк щодо залишку 4 261,71 грн сплив не пізніше 03.11.2025. Заяву подано 30.12.2025, тобто після спливу позовної давності. Претензія кредитора від 29.09.2025 є односторонньою дією кредитора, не підтверджує визнання боргу боржником та не поновлює строк, який спливав без відповідної дії боржника.

Інший висновок стосується нарахувань за жовтень 2017 року - грудень 2018 року. Перший із цих платежів мав бути сплачений у листопаді 2017 року. На 02.04.2020 трирічний строк за ним ще не сплив; після врахування карантинного продовження, воєнного зупинення та відновлення перебігу 04.09.2025 він не закінчився до дня подання заяви 30.12.2025. Тому позовна давність не перешкоджає визнанню 4 359,50 грн.

Із заявлених 32 659,20 грн основного боргу суд визнає 4 359,50 грн - нарахування за опалення за жовтень 2017 року - грудень 2018 року. Ці вимоги виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, є конкурсними, не забезпечені заставою та підлягають включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. Оскільки їх заявлено після спливу встановленого строку, кредитор не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Вимога у сумі 797,09 грн за послуги, надані у січні 2019 року, є поточною, оскільки визначений грошовий обов`язок зі сплати місячної вартості послуг сформувався після завершення розрахункового періоду, а строк його виконання настав у лютому 2019 року. З огляду на функціональне призначення послуги ця вимога є витратою, пов`язаною з утриманням і збереженням майна банкрута, та підлягає задоволенню у четверту чергу.

Також суд визнає 23 240,90 грн нарахувань за лютий 2019 року - серпень 2025 року як комунальні та експлуатаційні витрати, безпосередньо пов`язані зі збереженням майна банкрута і здійсненням ліквідаційної процедури. Ці вимоги не є конкурсними вимогами, що виникли до відкриття провадження, однак як незабезпечені грошові вимоги підлягають задоволенню у четверту чергу.

У решті 4 261,71 грн основного боргу за період з 01.12.2009 по 31.05.2017 належить відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності.

За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; вимоги кредиторів за договорами залучення проміжного та/або нового фінансування у процедурі превентивної реструктуризації;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Пенсійного фонду України за громадян, які застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Пенсійному фонду України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Судовий збір у сумі 6 056,00 грн сплачено 27.10.2025, тобто після відкриття ліквідаційної процедури 17.01.2019. У чинній редакції пункту 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги належать витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство, які понесені й не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури. У справі № 910/13822/24 апеляційний суд змінив черговість судового збору за подання заяви з грошовими вимогами із першої на четверту саме тому, що збір сплачено після відкриття ліквідаційної процедури; Верховний Суд постановою від 19.02.2026 залишив таку черговість незміненою та включив відповідну суму до підсумкового складу вимог четвертої черги. Тому 6 056,00 грн судового збору слід визнати з черговістю задоволення у четверту чергу.

Загальний розмір визнаних судом грошових вимог КП «Теплопостачання міста Одеси» до боржника становить 34 453,49 грн, з яких: конкурсні вимоги 4 359,50 грн основного боргу, що виник до відкриття провадження у справі про банкрутство - четверта черга задоволення вимог кредиторів; поточні вимоги 24 037,99 грн основного боргу як комунальні та експлуатаційні витрати, безпосередньо пов`язані зі збереженням майна банкрута у належному стані - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 6 056,00 грн витрат зі сплати судового збору - четверта черга задоволення вимог кредиторів. (четверта черга задоволення вимог кредиторів). У решті - 4 261,71 грн основного боргу (накопичення основного боргу станом на 31.05.2017) вимоги підлягають відхиленню.

Відповідно до вимог статті 48 КУзПБ у зборах боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу, зокрема, конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання.

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 45, 46, 47, 48, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати грошові вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029, місто Одеса, вулиця Балківська, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 12, код ЄДРПОУ 34410967) частково - в розмірі 28 397,49 грн основного боргу, 6 056,00 грн витрат зі сплати судового збору із включенням до 4 черги задоволення вимог кредиторів, із правом дорадчого голосу на зборах кредиторів боржника.

В іншій частині грошові вимоги в розмірі 4 261,71 грн (залишок станом на 31.05.2017) - відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 235 ГПК України) та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.08.2026.

Суддя Ю.Ю. Первушин