Decision № 138960922, 07.08.2026, Babushkinskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 932/9001/24

Провадження № 2-др/932/41/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

07 серпня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого - судді Потоцької С.С., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника позивача - адвоката Кока Станіслава Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФЕСТ МАСТЕР» про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебувала справа № 932/9001/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФЕСТ МАСТЕР» про захист прав споживачів.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 11.08.2025 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФЕСТ МАСТЕР» про стягнення моральної шкоди - задоволено частково:

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФЕСТ МАСТЕР» (код ЄДРПОУ 40915747) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 14300 (чотирнадцять тисяч триста ) грн 00 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФЕСТ МАСТЕР» (код ЄДРПОУ 40915747) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 968 грн 96 коп.

В іншій частині позову-відмовлено.

До Шевченківського районного суду міста Дніпра представником Бражника Є.П. (позивача) ОСОБА_2 подана заява про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 598,00 грн.

Представник відповідача проти задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 598,00 грн заперечував, посилаючись на відсутність доказів здійснення фактичної оплати витрат на правничу допомогу (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки), та не відповідність обсягу наданої правової допомоги, складності справи та загальноприйнятим цінам на такі послуги. Вважає, що погодинна ставка адвоката Кок С.А. є занадто завищеною. Крім того, представник відповідача зазначає, що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, тому, що не є складною, а заявлений розмір витрат, на його думку, є надмірним та необґрунтованим. Також звертає увагу на те, що позовні вимоги були задоволені частково, у зв`язку з чим судові витрати, відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч.3 ст. 270 ЦПК України).

Оскільки заява стосується лише питання про судові витрати, суд розглядатиме заяву без проведення судового засідання, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши матеріали заяви та справи, суд дійшов такого висновку.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

За приписами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Водночас зі змісту ч. 4ст. 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5ст. 137ЦПК України).

У ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц(провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18(провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги-це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок міститься постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі надані: Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 23.09.2024; Акт виконаних робіт (надання послуг) від 11.08.2025.

Відповідно до Акту виконаних робіт (надання послуг) від 11.08.2025 за Договором про надання професійної правничої (правової) допомоги від 23.09.2024 адвокатом Коком С.А. надано ОСОБА_1 професійну правничу (правову) допомогу, яка включала такі види послуг:

підготовка позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФЕСТ МАСТЕР» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди у зв`язку із виселенням 05.06.09.2024 та подання позову до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська; Участь в судових засіданнях у справі № 932/9001/24 (22.04.2025, 05.08.2025).

Вартість наданої правничої допомоги становить 10 598,00 грн.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Тому відсутність документів, які підтверджують факт оплати, не впливає на можливість розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 133, 137 ЦПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Заперечуючи проти розміру витрат на правничу допомогу, відповідач посилався на частково задоволення позову і відповідно на необхідність зменшення розміру правничої допомоги попорційно задоволеним позовним вимогам.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл втрат на правничу допомогу, суд враховує предмет позову, а саме: стягнення моральної шкоди, яка була спричинена неправомірними діями відповідача.

За обставинами справи, суд вважав доведеним факт завдання позивачу моральної шкоди. При цьому розмір моральної шкоди у грошовому визначенні, на переконання суду, не впливає у цьому випадку на зміну розміру витрат на правничу допомогу, оскільки звернення за правничої допомогою було викликано найперше протиправними діями відповідача. І тому відсутні підстави для пропорційного зменшення витрат на правничу допомогу.

Отже, оцінюючи надані суду докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що представником позивача доведено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий.

З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 10 598,00 грн.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву адвоката Кока Станіслава Анатолійовича про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФЕСТ МАСТЕР» (код ЄДРПОУ 40915747) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі у розмірі 10 598, 00 (десять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) гривень (нуль) копійок.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФЕСТ МАСТЕР», ЄДРПОУ 40915747, адреса 61145, Харківська область, м. Харків, вул. Новгородська, буд.3а;

Представник відповідача: Бродська Анастасія В`ячеславівна, РНОКПП НОМЕР_3 ,

адреса: м. Дніпро, Донецьке шосе, 123/44.

Суддя С.С. Потоцька