Decision № 138956749, 12.08.2026, Dnipro District Court of Kyiv City

Справа №:755/7348/26

Провадження №: 2/755/7414/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Марфіної Н. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

05 березня 2026 року ТОВ «Коллект Центр», звернулось з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва до ОСОБА_1 , зменшивши позовні вимоги просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 3289719520-20166 від 10 листопада 2020 року у розмірі 19 069,00 грн, яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 000,00 грн, 17 069,00 грн за відсотками.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10 листопада 2020 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 3289719520-20166, відповідно до умов якого позичальник отримав грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн, строком на 14 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,95 %.

Позивач зазначає що набув право вимогами за вказаними договорами у зв`язку з укладеними договорами про відступлення права вимоги.

Вказує, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання в частині своєчасного повернення грошових коштів, у зв`язку з чим станом на дату виготовлення позовної заяви виникла заборгованість, яка складає суму у розмірі 19 069,00 грн, яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 000,00 грн, 17 069,00 грн за відсотками.

21 травня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

05 червня 2026 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відзив мотивований тим, що відповідач не надав належних та допустимих доказів отримання позичальником грошових коштів у розмірі визначених умовами договору.

Позивачем нараховано відсотки поза межами строку дії кредитного договору.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

У відповіді на відзив позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 10 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 3289719520-20166, відповідно до якого Товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом, у порядку встановленому договором.

Відповідно до пункту 2.2. Договору кредит надається у загальному розмірі 2 000,00 грн.

Згідно пункту 2.3. Договору строк період користування кредитними коштами складає 14 днів та починається 10 листопада 2020 року та закінчується 24 листопада 2020 року.

Відповідно до пункту 2.5 Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 2.6 Договору розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим Договором, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника.

Плата за користування Кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування Кредитом, визначену у п.п. 2.3 цього Договору та починається у дату списання Кредитних коштів з рахунку товариства і закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

Кредит надається одноразово шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений при подачі заяви про надання кредиту та зазначений у розділі 10 цього договору (пункт 3.2 Договору).

Згідно пункту 9.4 Договору позичальник сплачує Товариству плату за користування Кредитом з розрахунку 702,00 проценти річних.

Відповідно до пункту 9.7 Договору сторони домовились, що після закінчення строку дії цього договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані товариством згідно частини 2 статті 625 ЦК України на усю суму боргу та встановлюється у розмірі передбаченому пунктом 9.4 цього Договору та підлягають сплаті не пізніше дня що слідує за днем відправлення відповідної вимоги товариства позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти позичальника.

Вказаний договір підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора B7M8C4CU. Надана АТ КБ «Приватбанк» виписка по рахунку підтверджує отримання відповідачем грошових коштів в сумі 2 000,00 грн..

Таким чином у суду немає сумнівів щодо дійсності укладеного між позичальником та кредитором договору позики та дійсності таких намірів зі сторони відповідача.

14 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 16-12/21, відповідно до якого ТОВ «Інкасо Фінанс» відсутпило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договором до позичальників в тому числі за договором № 3289719520-20166.

09 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Лігал» укладено договір № 09-03/23, відповідно до якого до ТОВ «Кампсіс Лігал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 3289719520-20166.

08 травня 2023 року між ТОВ «Дебт Форс» та ТОВ «Кампсіс Лігал» укладено договір № 08-05/23, відповідно до якого до ТОВ «Дебт Форс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 3289719520-20166.

02 вересня 2025 року між ТОВ «Дебт Форс» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 02-09/25, відповідно до якого до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги за кредитним договором № 3289719520-20166.

Угода, в якій відбувається заміна однієї зі сторін, є уступкою права вимоги. Факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), у якому відбувається заміна кредитора, є різновидом таких угод. Тобто, факторинг - це комплекс кредитно-фінансових операцій з продажу боргових прав одного підприємства іншому суб`єкту-фактору за плату (Відповідно до ст. 4 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що факторинг є фінансовою послугою).

Фактором можуть виступати банки, інвестиційні та кредитні організації, що мають ліцензію на надання кредитів іншим особам під відсотки. Поняттю продаж боргових прав тотожні поняття „продаж дебіторської заборгованості" та „продаж прав боргових вимог".

Таким чином, факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, є операцією, у якій одна сторона (фактор) передає (або зобов`язується передати) кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає (або зобов`язується відступити) факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1081 Цивільного кодексу України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до розрахунку заборгованості, за кредитним договором від 10 листопада 2020 року № 3289719520-20166 у розмірі 19 069,00 грн, яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 000,00 грн, 17 069,00 грн за відсотками.

Суд дійшов висновку, що відповідач не виконує належним чином обов`язки з повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим позивач правомірно пред`явив вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 10 листопада 2020 року № 3289719520-20166 за тілом кредиту у розмірі 2 000,00 грн, в той же час суд не погоджується з нарахованими відсотками виходячи з наступного.

Згідно розрахунку боргу, позивачем нараховані відсотки за період починаючи з 10 листопада 2020 року до 09 березня 2023 року виходячи з процентної ставки у розмірі 1,95 % денних.

Виходячи з умов договору, строк період користування кредитними коштами складає 14 днів та починається 10 листопада 2020 року та закінчується 24 листопада 2020 року.

Плата за користування Кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування Кредитом, визначену у п.п. 2.3 цього Договору та починається у дату списання Кредитних коштів з рахунку товариства і закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

Згідно пункту 9.4 Договору позичальник сплачує Товариству плату за користування Кредитом з розрахунку 702,00 проценти річних.

Відповідно до пункту 9.7 Договору сторони домовились, що після закінчення строку дії цього договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані товариством згідно частини 2 статті 625 ЦК України на усю суму боргу та встановлюється у розмірі передбаченому пунктом 9.4 цього Договору та підлягають сплаті не пізніше дня що слідує за днем відправлення відповідної вимоги товариства позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти позичальника.

Позивач в позові не пояснює порядок нарахування відсотків, однак очевидним є те, що з 24 листопада 2020 року позивачем нараховано виходячи з відсоткової ставки що встановлено в пункті 9.7 Договору у розмірі 702,00 % річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується, що пунктом 9.7 Договору сторони змінили розмір процентної ставки, яка застосовується у разі прострочення повернення грошових коштів, однак лінгвістичне тлумачення тексту цього пункту договору вказує, що проценти за користування кредитом можуть бути нараховані товариством у розмірі 702 % річних та підлягають сплаті не пізніше дня що слідує за днем відправлення відповідної вимоги товариства позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти позичальника.

Тобто право Товариства нараховувати відсотки у розмірі 702 % річних внаслідок прострочення виконання зобов`язання не є абсолютним, а виникає після вчинення відповідних дій Товариством, а саме відправлення відповідної вимоги позичальнику.

Оскільки матеріали справи не містять направлення відповідної вимоги, позивачем безпідставно нараховані відсотки у розмірі 702 % % річних.

За наведених обставин правомірним є вимоги позивача про стягнення процентів за кредитним договором, які становлять суму у розмірі 546,00 грн за період з 10 листопада 2020 року до 24 листопада 2020 року виходячи із суми боргу у розмірі 2 000,00 грн.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем порушено умови договорів в частині своєчасного повернення грошових коштів, на час звернення позивача до суду відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором позик, грошові кошти позивачу в повному обсязі не повернув, в порядку ст.1051 Цивільного кодексу України, тому позивачем правомірно пред`явлено вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за Кредитним договором від 10 грудня 2020 року № 3289719520-20166 у розмірі 2 0546,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 2 000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 546,00 грн, в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням часткового задоволення позову стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір в розмірі 355 грн. 47 коп. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 15, 525, 526, 530, 599, 610, 631,1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Кредитним договором від 10 листопада 2020 року № 3289719520-20166 у розмірі 2 546 (дві тисячі п`ятсот сорок шість)гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в сумі 355,47 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12 серпня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ. вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

С у д д я -