№ 138953513, 13.08.2026, Shevchenkivskyi District Court of Zaporizhzhia City

ЄУН: 336/5642/26

Провадження №: 3/336/2246/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Худіна О.О., за участі секретаря судового засідання Дорошенко К.В., адвоката Коляда О.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 від 27.03.2012, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

Встановив:

31.05.2026 о 14 годині 16 хвилин у м. Запоріжжі, вул. Миколи Краснова, 36Б, водій ОСОБА_1 керував т/з BMW д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я відмовився. Про повторність попереджений. Від керування відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР України. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а ПДР України відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, вказав, що дійсно перебував у стані алкогольного сп`яніння, за кермом не перебував. За кермом була його дружина ОСОБА_2 . Коли до автомобіля підійшли робітники поліції за кермом нікого не було, так як його дружина пішла за ліками додому. Робітники поліції його провокували на агресивні дії. При складанні протоколу він присутній не був, так як пішов додому. Факту роз`яснення йому прав та повідомлення про складання протоколу не заперечує. Робітникам поліції він казав, що за кермом був його товариш, для того, щоб захистити дружину. Підтримав клопотання захисника про закриття провадження у справі.

Від адвоката Коляда О.І. до суду надано письмове клопотання про закриття провадження у справі.

Клопотання мотивоване наступним:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 31.05.2026 року о 14-16 годині в м. Запоріжжя вул. Миколи Краснова, буд.36Б водій ОСОБА_1 керував т.з. BMW д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager та в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КПАП України.

ОСОБА_1 свою вину не визнає, вважає, що протокол серії ЕПР1 №680300 від 31.05.2026 року складений незаконно.

31.05.2026 року приблизно о 14-16 годині у вказаному в протоколі місці він керування автомобілем не здійснював. У вказаний час ОСОБА_1 знаходився на задньому сидінні припаркованого біля будинку автомобілі, разом зі своїм знайомим - ОСОБА_3 , де вони чекали його дружину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за декілька хвилин до того як підійшли поліцейські, припаркувала автомобіль та пішла додому за ліками.

Дані свідчення ОСОБА_1 підтверджуються поясненнями свідків по справі: водія - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та пасажира - ОСОБА_3 .

За протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680300 від 31.05.2026 року, кваліфіковані дії водія ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП, за ознакою відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто порушення п. 2.5 ПДР України.

Предметом доказування винуватості особи за даним складом правопорушення є факт керування транспортним засобом та факт належного документування відмови від проведення огляду на стан сп`яніння.

Факт керування 31.05.2026 року о 14-16 годині ОСОБА_1 транспортним засобом не знайшов свого підтвердження в наданих суду матеріалах справи, зокрема матеріалах відео фіксації правопорушення, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Приєднані до протоколу матеріали відео фіксації, зокрема перший та другий файли «з позначкою джерело Import» здійснено не на службовий технічний пристрій, тобто не на службовий портативний відео реєстратор патрульного поліцейського, відомості про який відсутні в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Згідно матеріалів відео з БК № 470988, 474984 працівники УПП в 14-20 годині підходять до автомобіля BMW д.н.з. НОМЕР_2 , який стоїть припаркований у дворі біля будинку, на місці водія нікого немає, на передньому сидінні сидить пасажир - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 сидить на задньому сидінні та керування транспортним засобом BMW д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 не здійснює.

Далі, на відеозаписах «з позначкою ID 470988», які зроблено на нагрудну боді-камеру поліцейського відбувається спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , який заперечує факт керування транспортним засобом та взагалі наявність у нього документів, в тому числі і водійського посвідчення, зокрема об 14:20:51 поліцейський підійшов до ОСОБА_1 , представився, та попросив документи, на що останній відповів не розуміючи підстав для перевірки «які?....нема вообще». Далі, об 14:24:29 знову на прохання поліцейського надати посвідчення водія, ОСОБА_1 відповідає «немає документів, що случилось? ….. немає вообще, ми з братиком пиво пили». Також, ОСОБА_1 повністю заперечував факт його зупинки під руху ймовірного руху транспортного засобу, зокрема зафіксовано об 14:30:00 «кого зупинили? та вона стояла….. у меня немає прав».

В той же час, згідно із відеозапису з нагрудної камери № 470988, час запису 31.05.2026 об 14:21:42 підійшла жінка ОСОБА_1 ОСОБА_4 , яка пояснила патрульним поліцейським, що за кермом була саме вона, що зафіксовано на відеозапису об 14:38:15, а також під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення вона надавала свій номер телефону, так як саме вона була за кермом.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, яке інкримінується йому, не знайшов підтвердження, не доведений належними та допустимими доказами, і його пояснення про те, що при складанні протоколу були допущені істотні порушення, які унеможливлюють притягнення його до відповідальності не були спростовані матеріалами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, з доданих до протоколу відеофайлів не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 31.05.2026 року о 14-16 годині.

Враховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, як передбачено ч. 3 ст. 62 Конституції України, це дає підстави дійти висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.

Адвокат Коляда О.І. в судовому засіданні підтримала клопотання про закриття провадження на підставі доводів, викладених у останньому.

У судовому засіданні у якості свідків було опитано

-ОСОБА_3 , який суду пояснив, 31.05.2026 він разом із ОСОБА_1 перебували у якості пасажирів в автомобілі. Він сидів на передньому пасажирському, а ОСОБА_5 на задньому. За кермом була ОСОБА_2 дружина ОСОБА_5 . Він та ОСОБА_5 перебували у стані алкогольного сп`яніння. Чому ОСОБА_5 сказав робітникам поліції, що за кермом був його товариш, він не знає. Також свідок на запит захисника, вказав, що мабуть не дуже хороша пам`ятає події того дня.

-ОСОБА_4 , яка суду пояснила, що 31.05.2026 вона перебувала за кермом автомобіля. Також в автомобілі знаходились її чоловік та товариш ОСОБА_6 . Обидва були у стані алкогольного сп`яніння. Коли вона приїхала до будинку, то пішла по ліки, а коли повернулась побачила поліцейських, які спілкувалися з її чоловіком. Робітникам поліції вона казала, що за кермом була сама вона. Факт пропонування неправомірної винагороди для вирішення питання «мирним» шляхом робітникам поліції вона не заперечує. Була у сильному душевному хвилюванні. Також не заперечує факт того, що при спілкуванні з робітниками поліції вживала алкоголь. Патрульну машину вона бачила, коли та їхала за ними. Коли вона виходила з машини, робітників поліції поряд із машиною не було. Після огляду відео у судовому засіданні, свідок зазначила, що мабуть забула, що робітник поліції відчиняв їй дверцята.

Статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, заслухавши ОСОБА_1 , думку захисника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

На час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 діяла наступна редакція ч. 1 ст. 130 КУпАП «Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

До події, факту, суд, застосовує той закон під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 680300 від 31.05.2026, який відповідає вимогам чинного законодавства, складений уповноваженою особою та в якому розкрито обставини вчиненого правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП;

- Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 31.05.2026 та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.05.2026, в яких зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду;

- відеозаписом з місця скоєння правопорушення, який підтверджує обставини викладені в протоколі (в останньому зафіксовано відмову від проходження медичного огляду з використанням спеціальних технічних засобів, а також у закладі охорони здоров`я).

Відповідно до довідки інспектора САП ЗРУП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, згідно бази даних підсистем «Адмінпрактика», а саме інформаційно телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторність за ст. 130 КУпАП не має. Має посвідчення водія НОМЕР_1 від 27.03.2012.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства.

Вказаний протокол складений з дотриманням вимог ст. 254-256 КУпАП, містять всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені вищевказаною статтею, та суттєвих недоліків не має. Достовірність відомостей, зазначених у протоколах, сумнівів не викликають.

Порушень з боку поліцейських при оформленні вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів не вбачається.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, під час провадження у справі відсутні і не встановлені.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 Закону

України «Про Національну поліцію» та статті 266 Кодексу України

про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року N? 1452/735, огляд проводиться із застосуванням спеціальних технічних засобів, допущених до застосування у встановленому

законодавством порядку.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

В даному випадку, ознайомившись з відеозаписом фіксації правопорушення, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 , свідчать про свідоме ухилення та в подальшому відмову від проходження медичного огляду щодо стану алкогольного сп`яніння, що також підтверджується й іншими доказами в сукупності.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Суд критично ставиться до показань свідків, адже вони є не послідовними, та такими які повністю протирічать іншим доказами у справі, а також до зауважень ОСОБА_1 та його захисника про відсутність доказів, які підтверджують факт керуванням ОСОБА_1 авто. Такі твердження повністю спростовуються відеозаписом, на якому зафіксований факт правопорушення (зокрема з 1 с. та до 20 хв.; з 20 хв. до 25; з 37 хв. до 40; з 44 хв. до 58 хв.).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння 31.05.2026 підтверджений наявними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи.

Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст.61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися

Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, та винуватість у ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у судді немає.

Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглядаючи такі справи і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на вказані випадки, необхідно звернути увагу, що виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).

Зокрема, в даному випадку можна врахувати, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.

Адміністративне правопорушення передбачене статтею 130 КУпАП може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Вчинення дій передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даному випадку особа на яку накладено адміністративне стягнення повинна сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 1, 23, 33, 36, 40-1, ч.5 ст.126, ч. 3 ст. 130, 245, 280, 283-285 КУпАП, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, на користь держави судовий збір в сумі 665,60 гривень (Шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Штраф сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001 Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету:22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя Олена Худіна

Строк пред`явлення виконавчого документ «_____»_______20___року

Постанова набрала законної чинності «_____»_______20___року

Дата видачі «_____»_______20___року