Decision № 138952467, 13.08.2026, Commercial Court of Rivne Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/47/25

Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І., розглянувши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грілікс"

до AGRIAL (SOCIETE COOPERATIVE AGRICOLE ET AGRO - ALIMENTAIRE)

про стягнення заборгованості у розмірі 17 740,80 євро

Без повідомлення представників сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Рівненської області 21.01.2025 звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Грілікс" до відповідача AGRIAL (SOCIETE COOPERATIVE AGRICOLE ET AGRO - ALIMENTAIRE) про стягнення заборгованості у розмірі 17 740,80 євро.

Рішенням суду від 27.07.2026 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Грілікс" до відповідача AGRIAL (SOCIETE COOPERATIVE AGRICOLE ET AGRO - ALIMENTAIRE) про стягнення заборгованості у розмірі 17 740,80 євро відмовлено.

03.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою суду від 03.08.2026 прийнято заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №918/47/25 та постановлено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи.

06.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення.

Розглянувши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд звертає увагу на те, що додаткове судове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлюють, що: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 євро представником відповідача надано копії: договору про надання юридичних послуг № 2026.02.18 від 18 лютого 2026 року укладеного між Адвокатським об`єднанням "ВБ ПАРТНЕРС" та SOCIETE COOPERATIVE AGRICOLE ET AGRO - ALIMENTAIRE AGRIAL; виписки про зарахування коштів від 16.03.2026; виписки про зарахування коштів від 18.03.2026; інших документів, складених іноземною (англійською) мовою.

Як свідчать матеріали справи, з метою отримання правової допомоги SOCIETE COOPERATIVE AGRICOLE ET AGRO - ALIMENTAIRE AGRIAL звернулося до Адвокатського об`єднання "ВБ ПАРТНЕРС", про що було укладено відповідний про надання юридичних послуг № 2026.02.18 від 18 лютого 2026 року (договір).

У даній справі інтереси відповідача представляла адвокат Черепахіна Анастасія Романівна.

Відповідно до п. 1 договору за цим Договором Адвокатське об`єднання надає Клієнту професійні юридичні послуги з питань представництва інтересів в судовій справі № 918/47/25 за позовом ТОВ "Грілікс" до SOCIETE COOPERATIVE AGRICOLE ET AGRO - ALIMENTAIRE AGRIAL про стягнення 17 740,80 євро.

Винагорода, сплачується на умовах погодинної оплати на рахунок Юридичної компанії, вказаний в Договорі за такими ставками: (1) Партнер - 250 Євро/година (2) Адвокат - 200 Євро/година (3) Молодший юрист 120 Євро/година. Рахунки-фактури від юридичної фірми повинні супроводжуватися детальною інформацією про надані послуги. Клієнт сплачує retainer за надані послуги в розмірі, що є еквівалентом 3 000,00 (три тисячі) євро протягом 30 днів з дня отримання Рахунку. Retainer у зазначеному розмірі завжди знаходиться в розпорядженні Адвокатського об`єднання. Сплачений retainer використовується при наданні правової допомоги відповідно до цього Договору (п. 3.1 договору).

Винагорода в розмірі, визначеному п. 3.1 Договору, підлягає сплаті впродовж 30 (тридцяти) робочих днів з дня виставлення рахунку Клієнту (п. 3.2 договору).

За результатом надання юридичних послуг за Договором, Сторони підписують Акт приймання-передачі виконаних робіт (п. 3.3 договору).

Однак, в матеріалах справи відсутні документи що підтверджують обсяг наданих адвокатом послуг та їх вартість, які складені українською мовою, а також відсутній переклад українською мовою документів, складених іноземною мовою, що засвідчений належним чином.

Конституцією України статус державної мови надано українській мові (ч. 1 ст. 10).

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

У п. 5.2 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 8-рп/2008 зазначено, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Тобто необхідність використання української мови, зокрема і в роботі судів, унормовано чинним законодавством.

За ч. 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, мають визначення доказів (ст. 73 ГПК України).

Як встановлено, ч. 1 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. 2 ст. 86 ГПК України).

За змістом статей 76, 77, 78 докази мають бути належними, допустимими та достовірними і кожний доказ суд оцінює окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тобто процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, повинні бути викладені українською (державною), зрозумілою суду мовою.

Згідно із ч. 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Пунктом 2 гл. 8 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок № 296/5), визначено: якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Отже, докази, не перекладені з іноземної мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», не є належними документами, оскільки вони не оформлені в установленому законом порядку.

Така позиція викладена в постановах КГС ВС від 12.03.2025 у справі №910/20940/21 (910/19964/23), від 03.03.2025 у справі № 910/628/20, від 13.05.2026 у справі № 922/3866/25.

Частина 8 статті 129 ГПК України передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені (договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, а також у постановах Верховного Суду від 22.08.2024 у справі № 380/8230/23, від 31.05.2022 у справі 927/728/21, від 18.06.2026 у справі № 922/2185/19.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні докази підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат відповідача на правову допомогу.

Статтею 127 Господарського процесуального кодексу України визначено витрати, пов`язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз.

Частиною другою та четвертою статті 127 ГПК України унормовано, що експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

На підтвердження витрат, пов`язаних із залученням перекладача, у розмірі 10948,00 грн представник відповідача надала копії: рахунку-фактури № 5990 від 02 червня 2026 р. на суму 800,00 грн, рахунку-фактури № 5911 від 06 березня 2026 р. на суму 3200,00 грн, рахунку-фактури № 5982 від 25 травня 2026 р. на суму 3000,00 грн, рахунку-фактури № 5904 від 20 лютого 2026 р. на суму 1700,00 грн, рахунку-фактури № 5895 від 09 лютого 2026 р. на суму 18400,00 грн.

Разом з тим, представником відповідача не надано копію договору на виконання робіт (надання послуг) перекладача, акту прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг), доказів оплати виконаних робіт.

З урахуванням викладеного, враховуючи положення статей 13, 73, 74 ГПК України суд дійшов висновку про відсутність доказів понесення витрат пов`язаних із залученням перекладача саме у зв`язку з розглядом справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грілікс" та відповідно підстав для покладення витрат, пов`язаних із залученням перекладача на суму 10948,00 грн на ТОВ "Грілікс".

Керуючись ст. ст. 123, 126, 127, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя А.І.Мовчун