№ 138950839, 12.08.2026, Nemyriv District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 930/1560/26

Провадження № 3/930/588/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2026 року Суддя Немирівського районного суду

Вінницької області Алєксєєнко В.М.

розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692427 від 14.06.2026 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у якому зазначено, що 13.06.2026 року близько 23:30 год. у с. Ковалівка по вул. Заводській Вінницької області водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом марки «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння за згодою водія у встановленому законом порядку проведено із застосуванням спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager Alcotest 6810». Відповідно до тесту № 3733, проведеного 14.06.2026 року о 00:01 год., результат огляду позитивний 0,33 ‰, що підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою його місця проживання, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення.

Стаття 268 КУпАП передбачає можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

На переконання суду, період часу, що фактично минув між складанням протоколу та розглядом справи, є об`єктивно достатнім для того, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, мала можливість отримати безпосередньо в суді або на вебресурсі «Судова влада України» відомості про розгляд його справи.

Отже, ОСОБА_1 не будучи обмеженим у своїх правах та знаючи про наявність складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, мав можливість самостійно цікавитись ходом розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи завдання провадження в справі про адміністративне правопорушення, правові висновки ЄСПЛ, суддя вважає за можливе та необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 14 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692427 від 14.06.2026 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , від надання будь-яких пояснень під час складання протоколу відмовився, зазначивши, що надасть їх у суді. Однак у подальшому зазначеним правом скористатися не побажав, будь-яких пояснень суду не надав, не надіслав та в судове засідання самостійно не з`явився.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. При розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлено Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Судом встановлено, що 13 червня 2026 року близько 23:30 год. у с. Ковалівка по вул. Заводській Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 .

При цьому 14 червня 2026 року о 00:01 год. проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager Alcotest 6810». Згідно з результатом тесту № 3733 показник алкоголю становив 0,33 ‰.

Зазначений результат огляду свідчить про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки відповідно до встановленого порядку огляду стан алкогольного сп`яніння має місце у разі встановлення показника алкоголю в крові понад 0,2 проміле.

Таким чином, суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Посилання на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, не спростовує встановленого факту перебування його у стані алкогольного сп`яніння, оскільки стан сп`яніння було встановлено за результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, проведеного за його згодою.

Судом також враховується, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від надання пояснень відмовився, зазначивши, що надасть їх у суді, однак у подальшому своїм правом надання пояснень не скористався, до суду не з`явився та будь-яких письмових пояснень, заперечень чи доказів на спростування обставин, викладених у протоколі, суду не надав.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692427 від 14.06.2026 року, результат тесту № 3733, проведеного за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», а також інші матеріали справи, суд приходить до висновку, що зазначені докази є належними, допустимими та достатніми для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебував у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які б пом`якшували відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено. Обставин, які б обтяжували його відповідальність, судом також не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, суд приходить до висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню ним нових правопорушень, а також запобігання вчиненню правопорушень іншими особами, до нього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.40-1,130,251,268,280,283,284,289 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України) отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником в установу банку України (отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/м.Немирів/ 21081100; код за ЄДРПОУ: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 768999980313040106000002796; код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи, Немирівський районний суд), не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В.М. Алєксєєнко