Decision № 138947366, 07.08.2026, Radyvyliv District Court of Rivne Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа №568/658/26

Провадження №2/568/461/26

07 серпня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернувся через систему «Електронний суд» до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 26 червня 2020 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №921026417 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За умовами вказаного договору сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Відповідно умов договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. За умовами кредитного договору кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти в сумі 6000,00 гривень шляхом перерахування через банк-провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 13300,00 грн.

На підставі договору факторингу № 28/1118-01, укладеного 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», та додаткових, якими було продовжено строк дії договору факторингу, а також реєстру прав вимоги №208 від 20 грудня 2022 року до вказаного договору, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 року вказаного до договору факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.

На підставі договору факторингу №11/07/25-Е, укладеного 11 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «Ейс», а також реєстру боржників до вказаного договору, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №921026417 у розмірі 15737,90 грн.

Загальна сума заборгованості за Кредитним договором №921026417 від 26 червня 2020 року, становить 15737,90 грн., яка складається з наступного: 13300,00 грн. заборгованість по кредиту; 2437,90 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задоволити та стягнути судові витрати.

Ухвалою суду 29 квітня 2026 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з (викликом) повідомленням сторін в судове засідання. Також задоволено клопотання представника позивача щодо витребування доказів, а саме витребувано з АТ КБ «Приватбанк» інформацію про випуск банківської карти на ім`я ОСОБА_1 та інформацію щодо зарахування коштів в загальному розмірі 13300,00 гривень та банківську картку № НОМЕР_1 хх-хххх-7197.

19 травня 2026 року АТ КБ «Приватбанк» надано витребувану судом інформацію.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про слухання справи без його участі. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Тому, за згодою позивача, у відповідності до вимог ст.280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за №761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

Оскільки повне рішення складено 07.08.2026, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 28.07.2026, датою ухвалення даного рішення є саме 07.08.2026 в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (www.moneyveo.ua) ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору та подала заявку на отримання кредиту, в якій вказала свої персональні дані, а також номер банківської картки для перерахування кредитних коштів. Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою разового персонального ідентифікатора 6R728NYM. Вказані обставини підтверджуються наданою довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Пунктами 5, 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вказаний кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Таким чином, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір кредитної лінії №921026417 від 26.06.2020 року, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 6000 грн., строком на 28 календарних днів. (п.п.1.1, 1.2 кредитного договору).

На період строку, визначеного п.1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом (п.1.3 Договору).

У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п.1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, відповідно до чого, позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення) (п.1.4 Договору).

Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом вказаного в п.1.2 договору, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п.1.4. цього договору (п.1.5 Договору).

Позичальник зобов`язаний повернути товариству кредит, нараховані проценти згідно п.1.3 Договору не пізніше строку вказаного в п.1.2 цього дговору (п.1.6 Договору).

На підтвердження укладення договору позивач надав також заявку на отримання грошових коштів в кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 26.06.2020 року, яка містить відомості про відповідача (номер телефону, електронну адресу, серію та номер паспорта, дату його видачі та РНОКПП), адресу реєстрації та проживання відповідача, номер її банківської картки, суму кредиту, строк надання кредиту, дату укладення договору та номер договору оферти. Також надано довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», в якій окрім відомостей, що містяться в заявці, також зазначено, що ідентифікатор відправлено позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 , на який було надіслано одноразовий ідентифікатор 6R728NYM, який було введено позичальником, і 26.06.2020 о 08:38:55 відбулося перерахування грошових коштів позичальнику.

Довідкою, виданою ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», підтверджується, що 26.06.2020 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перераховано на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 №5168-75хх-хххх-7197 кошти в розмірі 6000,00 грн. Факт перерахування коштів підтверджується також відповідним платіжним дорученням.

27.06.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було укладено додаткову угоду до договору №921026417 від 26.06.2020 року, згідно якої сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 1000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кошти надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Всі інші умови договору, не змінені додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтвердили свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною договору.

Довідкою ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» підтверджено, що 27.06.2020 року на платіжну картку № НОМЕР_1 хх-хххх-7197, що належить ОСОБА_1 було зараховано кошти в сумі 1000,00 грн. Факт перерахування коштів підтверджується також відповідним платіжним дорученням.

05.07.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було укладено додаткову угоду до договору №921026417 від 26.06.2020 року, згідно якої сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 5300,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кошти надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Всі інші умови договору, не змінені додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтвердили свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною договору.

Довідкою ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», підтверджено, що 05.07.2020 року на платіжну картку № НОМЕР_1 хх-хххх-7197, що належить ОСОБА_1 було зараховано кошти в сумі 5300,00 грн. Факт перерахування коштів підтверджується також відповідним платіжним дорученням.

05.07.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було укладено додаткову угоду до договору №921026417 від 26.06.2020 року, згідно якої сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 1000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кошти надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Всі інші умови договору, не змінені додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтвердили свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною договору

Довідкою ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», підтверджено, що 05.07.2020 року на платіжну картку № НОМЕР_1 хх-хххх-7197, що належить ОСОБА_1 було зараховано кошти в сумі 1000,00 грн. Факт перерахування коштів підтверджується також відповідним платіжним дорученням.

З відповіді АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . 26.06.2020 на карту № НОМЕР_3 було зарахування коштів на суму 6000 грн., 27.06.2020 на карту № НОМЕР_3 було зарахування коштів на суму 1000 грн., 05.07.2020 на карту № НОМЕР_3 було зарахування коштів на суму 1000 грн., 05.07.2020 на карту № НОМЕР_3 було зарахування коштів на суму 5300 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 526, 530, 610, 612 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За положеннями ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало позику.

Всупереч умовам договору №921026417 від 26.06.2020 року відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що призвело до заборгованості у розмірі 27467,80 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13300,00 грн.; заборгованість за процентами становить 14167,80 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

З досліджених судом доказів встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово було продовжено згідно додаткових угод, на підставі якого (в редакції з урахуванням додаткових угод) ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача (відповідно до Реєстру боржників) за вищевказаним кредитним договором №921026417 від 26.06.2020 року в розмірі 27467,80 грн., яка складається з: 13300,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14167,80 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом.

На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Таліон Плюс» надано розрахунок заборгованості за кредитним договором №921026417 на суму 15737,90 грн., згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 складається: з тіла кредиту в розмірі 13300,00 грн., 2437,90 грн заборгованість за відсотками.

З даного розрахунку вбачається, що відповідачем частково вносились кошти за прострочену заборгованість на загальну суму 21000,00 грн, а саме 01.03.2021 6000,00 грн, 02.03.2021 року 5000,00 грн, 04.03.2021 року 5000,00 грн, 09.03.2021 року 3000,00 грн, 10.03.2021 року 2000,00 грн. В загальному розмірі 21000,00 грн .

В подальшому, 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого неодноразово було продовжено згідно додаткових угод, на підставі якого (в редакції з урахуванням додаткових угод) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача (відповідно до Реєстру боржників) за вищевказаним кредитним договором №921026417 від 26.06.2020 року в розмірі 15737,90 грн., яка складається з: 13300,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2437,90 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом.

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 року відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача (відповідно до Реєстру боржників) за вищевказаним кредитним договором №921026417 від 26.06.2020 року в розмірі 15737,90 грн., яка складається з: 13300,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2737,90 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом.

На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» надано виписку з особового рахунку за період з 14.07.2025 по 26.12.2025 року за кредитним договором №921026417 від 26.06.2020 року в розмірі 15737,90 грн., яка складається з: 13300,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2437,901 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений законом спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, божник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.

З огляду на те, що ОСОБА_1 згідно укладеного з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору взяв на себе зобов`язання погашати кредит у визначений договором строк, та вказаний обов`язок ним був порушений, що підтверджується випискою по рахунку та розрахунком заборгованості за договором.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості (за тілом кредиту), а тому наданий позивачем розрахунок заборгованості в цій частині, за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Встановлені фактичні обставини в справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем кредитного договору, дана фінансова установа надала позичальнику суму кредиту, яку останній зобов`язувався повернути в повному обсязі у визначений договором строк кредитування 28 днів, до 24 липня 2020 року.

Таким чином, позикодавець відповідно до ст.1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування 28 днів, тобто 24 липня 2020 року, після закінчення строку дії договору в позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, кредит надається строком на 28 днів від дати отримання кредиту позичальником.

Згідно п. 1.3 договору, сторони погодили, що на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,40 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

За п. 1.4. у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

Відповідно до п. 1.5. базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.

Позичальник зобов`язаний повернути Товариству Кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3. цього Договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього Договору. (п. 1.6. Договору).

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем оплату заборгованості за тілом кредиту та нарахованих процентів не здійснювалося, що унеможливило пролонгацію укладеного між сторонами договору. Тобто строк кредитування становить з 26.06.2020 по 24.07.2020.

Зі змісту вказаних положень договору вбачається, що зазначені проценти договір пов`язує з неповерненням у встановлений строк кредитних коштів, а відтак по суті це є санкцією для позичальника. Нарахування ж та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та правовим позиціям Верховного Суду.

Так, відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження №12-16гс22) зроблено такі висновки, що «компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)».

Верховним Судом у постанові від 19.09.2020 року у справі №686/18977/17 зазначено, що «положеннями частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.

Отже, положеннями ЦК України передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення, зокрема, у розмірі певного проценту за кожен день прострочення».

З огляду на викладене, суд вважає, що визначені умовами договору проценти за користування кредитом можуть бути нараховані лише в межах строку кредитування. Після закінчення строку кредитування кредитор має право на застосування відповідальності за невиконання грошового зобов`язання в порядку, визначеному ч. 2 статті 625 ЦК України, проте таких вимог позивачем заявлено не було.

Здійснюючи власний розрахунок відсотків за користування кредитом в розмірі 6000 грн. (з часу надання першого траншу 26.06.2020), 7000 грн. (з часу надання другого траншу 27.06.2020), 13300 грн (з часу надання третього траншу 05.07.2020), враховуючи умови договору, суд вважає, що у відповідача виник обов`язок щодо сплати кредитору відсотків за вказаним кредитним договором у розмірі 5349,90 грн (6000 грн х 1,70 % х 1 день, 7000 грн х 1,7% х 8 днів і 13300 грн х 1,70% х 19 днів).

Відповідачем в період з 01.03.2021 року по 10.03.2021 року здійснювалась часткова сплата за процентами на загальну суму 21000 грн , відтак суд приходить до висновку, що сплачені кошти повністю покривають нараховані проценти за користування кредитом у межах строку кредитування.

Оскільки відповідачем сплачено проценти понадміру нарахованих процентів у сумі 15650,10 грн (21000,00 2202,90 грн), то різницю слід зарахувати на сплату тіла кредиту, яке становить 13300,00 грн, тому заборгованість за тілом кредиту відсутня.

Таким чином, з огляду на зазначене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, оскільки суд прийшов до переконання що в задоволенні позову слід відмовити, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 626, 628, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м.Київ вул.Харківське шоссе, 19 офіс 2005, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 07.08.2026 року

Суддя В.О. Троцюк