Decision № 138944253, 24.07.2026, Darnytskyi District Court of Kyiv City

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/717/26

провадження № 2/753/4912/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Парубець А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" про визнання правовідносин трудовими, стягнення заборгованості заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку,

В С Т А Н О В И В :

12.01.2026 року позивач ОСОБА_2 сформував в системі „Електронний суд" свій позов до відповідача ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" про визнання правовідносин трудовими, стягнення заборгованості заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку (т.1, а.с.1).

Позовна заява мотивована тим, що всічні 2025 року на платформі rabota.ua ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" була розміщена вакансія на посаду Project менеджера у м. Києві. В тексті вакансії використовувалися формулювання, характерні саме для трудових відносин, зокрема: „шукаємо Project менеджера", „основні обов`язки", „оплата праці", „бонуси за досягнення результатів". 13.01.2025 року позивач відгукнувся на зазначену вакансію, подавши резюме через платформу rabota.ua. Того ж дня представник відповідача запропонував провести співбесіду 14.01.2025 року. 14.01.2025 року з 12:00 годин до 13:00 годин відбулася перша співбесіда у форматі відеоконференції через Google Meet. Того ж дня о 14:06 годин позивачу було запропоновано пройти другу співбесіду з особою, яка представилася як CEO компанії. 15.01.2025 року з 13:00 годин до 14:00 годин відбулася друга співбесіда через Google Meet за участю користувача з електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_2. 15.01.2025 року о 19:57 годин позивачу було запропоновано пройти третю співбесіду з особою на ім`я ОСОБА_3 16.01.2025 року. Усі співбесіди були проведені протягом 14-16 січня 2025 року. 16.01.2025 року о 20:51 годин на електронну адресу позивача з офіційної корпоративної адреси HR-служби відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист із темою „Job Offer", до якого було додано документ „Job Offer - Шиян ОСОБА_4 .pdf". В тексті листа містилася пропозиція підтвердити згоду шляхом зазначення ПІБ, дати та підпису. Зміст Job Offer від 16.01.2025 року за формою та суттю є пропозицією зайняття штатної посади, оскільки документ містить визначену посаду - Project Manager у проєкті з розробки інтелектуальних систем для автоматизації бізнесу AISync Global, фіксований графік роботи (5-денний робочий тиждень), умови підпорядкування, перелік посадових обов`язків, систему адаптації, кар`єрні перспективи та оплату праці у фіксованому розмірі 2000 доларів США за курсом НБУ на дату виплати. В документі відсутні будь-які ознаки договору підряду або договору про надання послуг. Job Offer також визначає випробувальний термін тривалістю два місяці, програму адаптації, очікувані результати роботи, а також перспективи кар`єрного зростання - від Project Manager до керівних посад, включно з операційним директором та CEO. Документ підписаний від імені директора WEB3 університету Learn to Earn Global М.В. Пацана шляхом зазначення його імені та посади, без власноручного підпису, та був направлений з офіційної корпоративної електронної адреси відповідача. Відповідно до Job Offer датою початку роботи було визначено 20.01.2025 року. Разом з тим фактичний допуск позивача до виконання трудових функцій відбувся 22.01.2025, коли було проведено онбординг, надано доступ до корпоративних систем та розпочато виконання трудових обов`язків. Крім того, 16.01.2025 року представник відповідача надіслав позивачу перелік кодів видів економічної діяльності (КВЕДи) для реєстрації як фізична особа-підприємець: 62.01 (Комп`ютерне програмування), 63.99 (Надання інших інформаційних послуг), 70.22 (Консультування з питань комерційної діяльності й керування). 16.01.2025 року о 13:15 годин позивач повідомив про завершення реєстрації як ФОП та відкриття рахунку. Між ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" та ФО-П ОСОБА_2 було датовано договір 22.01.2025 року про надання послуг №3/2201 (м. Київ). Сторонами договору визначено відповідача як Замовника та позивача як Виконавця. Предметом договору визначено виконання робіт, що за своїм змістом включають збір та аналіз вимог від клієнтів Замовника, формування проєктних рішень, розробку технічної та проєктної документації, підготовку презентацій та демонстрацію рішень клієнтам, організацію та контроль виконання проєктів, управління процесом постачання продуктів та забезпечення постійної комунікації з клієнтами Замовника. В пункті 1.3 договору зазначено, що виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку Замовника та організовує свою діяльність самостійно і на власний ризик, а у пункті 1.5 вказано, що договір є змішаним. Водночас фактичні обставини виконання роботи з моменту її початку не відповідали зазначеним умовам договору. Ціна робіт за договором становила 2000 доларів США без ПДВ на місяць за курсом НБУ на дату виплати. Оплата передбачалася на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт протягом 10 робочих днів з моменту їх підписання. Фактичне двостороннє підписання договору відбулося значно пізніше початку виконання роботи. Так, 21.03.2025 о 12:07 позивач підписав договір кваліфікованим електронним підписом та направив його відповідачу через платформу edo.vchasno.ua. 24.03.2025 року о 11:52 годин директор ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" підписав договір удосконаленим електронним підписом та наклав електронну печатку товариства. Таким чином, фактичне двостороннє оформлення договору відбулося більш ніж через два місяці після початку виконання позивачем роботи. Водночас фактичний допуск позивача до виконання роботи відбувся 22.01.2025. В цей день було організовано онбординг позивача з використанням Google Meet, створено відповідні календарні події та проведено вступні зустрічі. Того ж дня позивачу було надано корпоративну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3, а також доступи до внутрішніх робочих систем відповідача, зокрема Notion та Google Drive, шляхом передачі облікових даних представником відповідача. 23-24.01.2025 року позивача було включено до внутрішніх командних чатів у месенджері Telegram, де його офіційно представлено учасникам команди як „проєктного менеджера наших проєктів", а також запрошено до регулярних обов`язкових стендап-зустрічей команди, що проводилися за встановленим графіком. Надання позивачу корпоративної електронної пошти, доступів до внутрішніх інформаційних систем, включення до командних чатів та регулярних робочих зустрічей одразу після початку роботи свідчить про його фактичну інтеграцію в організаційну структуру відповідача та є типовими ознаками оформлення штатного працівника. Такі дії не характерні для відносин із незалежним виконавцем за цивільно-правовим договором та підтверджують фактичний допуск позивача до виконання трудових функцій до моменту формального договірного оформлення. Також в процесі співпраці з відповідачем позивач фактично виконував функції керівника проєктів (Project Manager) у діяльності компанії. До кола його обов`язків входили підготовка технічних завдань, управління беклогом розробки, координація роботи команд розробників, організація робочих процесів, контроль строків виконання, підготовка звітності та безпосередня взаємодія з клієнтами відповідача. Роль позивача як project manager була прямо визначена директором відповідача та підтверджується переписками і внутрішніми матеріалами компанії. Позивач одночасно виконував роботу над множиною проєктів для різних клієнтів відповідача. В лютому 2025 року директор відповідача встановив для позивача пріоритети та строки виконання щодо одинадцяти проєктів, зокрема Ощадбанк, QP, Приправка, Мінекономіки, Екобот, КМЕФ, Лакістрайк, Діром, ВТМ, Добрик, LTEG, а також надавав обов`язкові до виконання розпорядження щодо розподілу розробників між проєктами. Позивач був доданий до робочої групи з клієнтом Ощадбанк як представник компанії та брав участь у координації цього проєкту. В квітні та наступних місяцях директор відповідача систематично вимагав від позивача звітність щодо статусу проєктів, зокрема QP, Приправка, Клінпоінт, ОСК та інших, яку позивач надавав у встановленому форматі. Позивач також систематично звітував про зустрічі з клієнтами протягом усього періоду співпраці та координував збір статусної інформації по проєктах для подальшого звітування директору. В межах виконання своїх функцій позивач здійснював управління командами розробників відповідача, розподіляв між ними завдання, координував роботу та надавав конкретні доручення. За вказівками директора позивач переводив розробників між проєктами залежно від потреб бізнесу. Позивач безпосередньо координував роботу з розробниками над різними проєктами, зокрема Приправка та ОВД, надавав їм технічні завдання, контролював виконання, організовував підготовку актів виконаних робіт та вимагав звітування про стан виконання технічних завдань. Позивач перебував у прямому підпорядкуванні директора відповідача. Директор встановлював дедлайни, визначав порядок виконання робіт, вимагав регулярної звітності та запровадив обов`язкову процедуру погодження технічних рішень із технічним директором компанії. Організація робочого процесу здійснювалася за встановленими відповідачем правилами. Директор визначив фіксований графік регулярних робочих зустрічей команд (понеділок, середа, п`ятниця) та делегував позивачу повноваження щодо їх організації і формування порядку денного. Позивач безпосередньо виконував роботи для клієнтів відповідача, зокрема готував технічні завдання, статусні звіти та плани робіт для ТОВ «ПРИПРАВКА УКРАЇНА» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», які використовувалися у взаємодії відповідача з клієнтами. У своїй діяльності позивач працював у корпоративній CRM-системі відповідача з офіційною роллю PM, за дорученням директора готував комерційні пропозиції, координував дії з відділом продажів та сейлз-менеджерами компанії, взаємодіяв з керівником відділу продажів та менеджером з продажу щодо координації клієнтів та підготовки комерційних пропозицій. Позивач регулярно надавав директору аналітичну інформацію щодо завантаженості команд, структури проєктів та потреб у персоналі, зокрема пропонував збільшення штату та залучення HR до роботи з командами. Директор відповідача встановлював для позивача показники ефективності (KPI) та визначав відповідальність за своєчасне завершення окремих проєктів, зокрема проєкту «Старфін», вимагаючи професійної звітності щодо результатів виконання. В серпні 2025 року між позивачем і директором відповідача обговорювалися питання збільшення розміру винагороди та можливого кар`єрного зростання до позицій CPO або Head of Product. Директор підтвердив підвищення винагороди з 2000 до 2200 доларів США з липня 2025 року та запропонував обговорення KPI та бонусної частини оплати. Фактичні виплати здійснювалися у підвищеному розмірі та в бухгалтерських розрахунках відповідача позначалися як «ЗП». Позивач також взаємодіяв з HR-підрозділом відповідача з питань умов праці, внутрішніх правил компанії, оплати та організаційних процедур, що є характерним для відносин із штатним працівником. Позивач мав корпоративну електронну адресу, доступ до внутрішніх систем, корпоративного календаря та брав участь у регулярних робочих зустрічах, стендапах і статус-мітингах з клієнтами та керівництвом відповідача. Сукупність наведених обставин свідчить, що фактичні відносини між сторонами характеризувалися організаційною інтеграцією позивача, підпорядкуванням керівництву, виконанням постійної функції управління проєктами та контролем з боку відповідача, що є типовими ознаками трудових відносин за своїм змістом. Крім того, 21 жовтня 2025 року директор відповідача в односторонньому порядку повідомив позивача про завершення співпраці з наступного дня та вимогу передати інформацію по проєктах. При цьому будь-яке письмове повідомлення із зазначенням дати припинення правовідносин та дотримання строків, передбачених договором, надано не було. Позивач у відповідь звернув увагу відповідача на положення пункту 2.4 Договору про необхідність письмового повідомлення не менш ніж за 15 календарних днів та на обов`язок здійснити остаточний розрахунок, включаючи оплату за попередній і поточний періоди роботи, а також компенсацію за невикористані дні відпустки. Директор відповідача заперечив наявність зазначеного строку, незважаючи на його пряме закріплення у договорі. В той же день директор відповідача надіслав позивачу електронного листа про припинення ділових відносин, підписавшись як директор товариства з обмеженою відповідальністю „Лерн ту Ерн Глобал". Позивач підтвердив отримання повідомлення, повторно послався на договірні умови щодо строків припинення, повідомив про готовність продовжувати виконання обов`язків до належної дати припинення та попросив призначити відповідальну особу для передачі справ і визначити формат передачі матеріалів. Незважаючи на це, вже в ніч з 21 на 22 жовтня 2025 року відповідачем було здійснено фактичне припинення доступу позивача до робочих систем. Зокрема, GitHub автоматично повідомив про видалення користувача позивача з організації AISync Global, а 22 жовтня 2025 року позивач втратив доступ до корпоративної CRM-системи KeyCRM та інших внутрішніх ресурсів відповідача. Одночасно директор відповідача повідомив клієнтів, з якими безпосередньо працював позивач, про те, що позивач більше не працює в компанії з попереднього дня, та перебрав на себе ведення відповідних проектів. Таким чином, відповідач фактично припинив правовідносини з позивачем, не дотримавшись жодної погодженої процедури. Попри блокування доступів та відсутність призначеної відповідальної особи, позивач добросовісно здійснив передачу справ в односторонньому порядку. 23 жовтня 2025 року він надіслав директору відповідача статусний звіт по 27 проєктах із посиланнями на документацію та описом наступних кроків, повідомивши про неможливість повноцінної передачі через блокування доступів та попросивши підтвердити отримання матеріалів. В подальшому позивач неодноразово звертався до директора та HR відповідача з вимогами щодо проведення остаточного розрахунку за фактично виконану роботу, зокрема за два місяці, однак відповіді по суті надано не було. 31 жовтня 2025 року позивач направив відповідачу акт №10 виконаних робіт на суму 2400 доларів США за період фактичного виконання робіт з 01.10.2025 року по 21.10.2025 року, зазначивши, що подальше виконання робіт стало неможливим через одностороннє блокування доступів відповідачем. Лише 18 листопада 2025 року після численних нагадувань та вимог про оплату відповідач направив відмову у підписанні Акта №10, посилаючись на зауваження до якості та обсягу робіт. При цьому жодних зауважень у процесі виконання робіт, до моменту фактичного припинення доступів та правовідносин, відповідачем не висловлювалося. 19 листопада 2025 року позивач надав мотивовану відповідь на зазначену відмову, детально спростувавши висунуті звинувачення, вказавши на порушення строків заявлення претензій та повторно звернувшись із вимогою про оплату виконаних робіт і пропозицією мирного врегулювання спору. Таким чином, дії відповідача свідчать про одностороннє фактичне припинення правовідносин без дотримання встановленої процедури, блокування можливості виконання роботи та ухилення від проведення остаточного розрахунку за фактично виконані обов`язки. Водночас розмір та умови оплати праці позивача були визначені ще до початку фактичної роботи та відповідали моделі фіксованої заробітної плати, характерної для трудових відносин. 16 січня 2025 року HR відповідача направив позивачу Job Offer на позицію Project Manager у проєкті AISync Global, яким було встановлено фіксовану щомісячну оплату у розмірі 2000 доларів США за курсом НБУ на дату виплати, п`ятиденний робочий тиждень з визначеним робочим часом, випробувальний термін та перспективу перегляду оплати праці. Зазначений документ за своїм змістом не передбачав оплату за результат чи обсяг окремих робіт, а встановлював регулярну щомісячну винагороду за процес виконання трудових функцій. Фактичні виплати позивачу здійснювались відповідачем щомісячно у фіксованому розмірі, що кореспондувався з погодженою ставкою, незалежно від кількості проєктів, клієнтів або конкретного результату робіт. У внутрішніх повідомленнях бухгалтерії відповідача відповідні виплати прямо позначались як «ЗП», а бухгалтер відповідача здійснювала повний розрахунок суми «на руки», а також сум єдиного податку, військового збору та ЄСВ. Бухгалтер відповідача фактично адмініструвала податкові зобов`язання позивача: повідомляла строки сплати податків, ініціювала формування платіжних доручень у банківській системі, надавала інструкції щодо підписання та підтверджувала подання звітності до податкових органів. Така поведінка не є типовою для відносин із незалежним виконавцем, який самостійно несе підприємницькі ризики та адмініструє власні податки. Акти надання послуг оформлювались відповідачем формально та нерегулярно, часто після здійснення виплат, з різними датами в один і той самий період, а також без належного електронного підписання у момент їх складання. Зокрема, за січень 2025 року виплата була здійснена 03 лютого 2025 року, акт датовано 31 січня 2025 року, проте фактично підписано сторонами лише 07 березня 2025 року, тобто через місяць після виплати. За лютий 2025 року акт датовано 28 лютого, однак складено та підписано лише 07 березня 2025 року, що підтверджується датою електронного підпису. За березень 2025 року акт складено 31 березня, але виплата здійснена раніше. При цьому всі акти містили ідентичний перелік з шести послуг загального характеру без конкретизації обсягу чи результату виконаних робіт, що свідчить про їх формальний характер та використання виключно як бухгалтерського прикриття регулярних виплат. В липні 2025 року відповідач в односторонньому порядку погодив збільшення щомісячної оплати праці позивача до 2200 доларів США (з липня 2025 року), що було підтверджено директором відповідача у переписці. При цьому жодних змін до договору не вносилось, а сама зміна оплати була реалізована шляхом подальших регулярних виплат, як це характерно саме для трудових, а не цивільно-правових відносин. Таким чином, фактичний порядок оплати праці позивача характеризувався: фіксованою щомісячною сумою; відсутністю зв`язку між оплатою та конкретним результатом робіт; внутрішнім розрахунком виплат як «заробітної плати»; адмініструванням податків та розрахунків з боку відповідача; відсутністю підприємницького ризику у позивача. Після одностороннього фактичного припинення правовідносин у жовтні 2025 року відповідач не здійснив остаточний розрахунок з позивачем за фактично відпрацьований період, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка є предметом даного позову. Відмова відповідача від підписання акта №10 була заявлена лише після припинення доступів та не ґрунтується на будь-яких зауваженнях, висловлених у процесі виконання роботи. За таких обставин просить визнати правовідносини між ОСОБА_2 та ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" у період з 22.01.2025 року по 5.11.2025 року трудовими, стягнути з ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" на користь ОСОБА_2 заборгованість заробітної плати за період з 1.10.2025 року по 21.10.2025 року в розмірі 75 002 грн. 55 коп., заборгованість заробітної плати за період з 22.10.2025 року по 5.11.2025 року в розмірі 57 250 грн. 42 коп., компенсацію за невикористану відпустку тривалістю 18 каклендарних днів в розмірі 66 702 грн. 42 коп. (т.1, а.с.1-37).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026 року матеріали позовної заяви ОСОБА_2 14.01.2026 року о 15:44:30 годин були розподілені судді Колеснику О.М. (т.4, а.с.51-52).

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 16.01.2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору було відмовлено і надано йому 5-тиденний термін для усунення недоліків позовної заяви (т.4, а.с.53-55).

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 28.01.2026 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін (т.4, а.с.62-63).

12.02.2026 року в системі „Електронний суд" був сформований представником відповідача ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" ОСОБА_5 відзив на позовну заяву, який 13.02.2026 року був зареєстрований в канцелярії суду. За змістом даного відзиву ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" не визнало позов і просило відмовити у його задоволенні, пояснивши, що всічні 2025 року на платформі rabota.ua відповідачем була розміщена вакансія на посаду Project-менеджера. На думку позивача у тексті вакансії використовувалися формулювання, характерні саме для трудових відносин, зокрема: „шукаємо Project-менеджера". Між позивачем та представниками відповідача проведені співбесіди у форматі відеоконференції через Google Meet. 16.01.2025 року представник відповідача надіслав позивачу перелік видів діяльності за КВЕД для реєстрації як ФО-П: 62.01 (Комп`ютерне програмування), 63.99 (Надання інших інформаційних послуг), 70.22 (Консультування з питань комерційної діяльності й керування). 16.01.2025 року позивач повідомив про завершення реєстрації ФО-П на своє ім`я та відкриття ним рахунку. 22.01.2025 року між відповідачем та ФО-П ОСОБА_2 було датовано договір про надання послуг №3/2201. Сторонами договору визначено відповідача замовником та позивача - виконавцем. Договором визначено: Предмет виконання робіт, що за своїм змістом включають збір та аналіз вимог від клієнтів замовника, формування проєктних рішень, розробку технічної та проєктної документації, підготовку презентацій та демонстрацію рішень клієнтам, організацію та контроль виконання проєктів, управління процесом постачання продуктів та забезпечення постійної комунікації з клієнтами замовника; згідно п.1.3 Договору виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника та організовує свою діяльність самостійно і на власний ризик, ціна робіт за Договором - 2000 доларів США без ПДВ на місяць за курсом НБУ на дату виплати, оплата - на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт протягом 10 робочих днів з моменту їх підписання. 21.03.2025 року позивач підписав договір своїм КЕП та направив його відповідачу через платформу edo.vchasno.ua, 24.03.2025 року відповідач підписав договір удосконаленим електронним підписом та наклав електронну печатку товариства. Фактичний допуск позивача до роботи відбувся 22.01.2025 року, було організовано онбординг позивача з використанням Google Meet, створено відповідні календарні події та проведено вступні зустрічі тощо. При співпраці з відповідачем позивач виконував функції керівника проєктів у діяльності компанії. Роль позивача як project manager була прямо визначена директором відповідача та підтверджується переписками і внутрішніми матеріалами компанії. Позивач одночасно виконував роботу над множиною проєктів для різних клієнтів відповідача. В квітні та наступних місяцях директор відповідача систематично вимагав від позивача звітність щодо статусу проєктів, яку позивач надавав у встановленому форматі. Позивач також систематично звітував про зустрічі з клієнтами протягом усього періоду співпраці та координував збір статусної інформації по проєктах для подальшого звітування директору. З огляду на вказане, позивач вважає, що фактичні відносини між сторонами мають типові ознаки трудових відносин. 21.10.2025 року директор відповідача в односторонньому порядку повідомив позивача про завершення співпраці з наступного дня та вимогу передати інформацію по проєктах. 18.11.2025 року після численних нагадувань та вимог про оплату відповідач направив відмову у підписанні Акта №10, посилаючись на зауваження до якості та обсягу робіт. При цьому жодних зауважень у процесі виконання робіт, до моменту фактичного припинення доступів та правовідносин, відповідачем не висловлювалося. Позивач вважає, що з 01.10.2025 року - 21.10.2025 року він фактично виконував трудову функцію у відповідача. З огляду на вказане, на думку позивача, дії відповідача свідчать про одностороннє фактичне припинення правовідносин без дотримання встановленої процедури. З висловленою думкою позивача погодитись не можна, оскільки укладений договір між юридичною особою - відповідачем та фізичною особою - підприємцем - позивачем визначив господарські відносини між сторонами договору: позивач не дотримувався правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ, оплата за надані послуги позивачем відбувалась на підставі підписаних актів виконаних робіт, а не шляхом виплати авансу і зарплати, позивач не надавав до підрозділу кадрів своїх паспорта, трудової книжки, реєстраційного номера облікової картки платника податків, дипломів про освіту, набуття певних спеціальностей, тощо. Крім того, згідно штатного розкладу в штаті ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" не було посади Project-менеджера. Вказані обставини є підставами для відмови у задоволенні позову в повному обсязі (т.4, а.с.71-81).

В судовому засіданні представник позивача Кушнір О.С. позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, надавши суду пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" Круторогова С.І. позовні вимоги не визнала, надавши суду пояснення аналогічні змісту відзиву на позовну заяву.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 43 Конституції України зазначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Як наголошує ст.2 КЗпП України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники мають право на … звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

Як зазначає ст.2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Як встановлено у судовому засіданні, всічні 2025 року на платформі rabota.ua відповідачем ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" була розміщена вакансія на посаду Project-менеджера. В тексті вакансії використовувалися формулювання, зокрема: „шукаємо Project-менеджера". Між позивачем ОСОБА_2 та представниками відповідача проведені співбесіди у форматі відеоконференції через Google Meet. За результатами перемовин ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" вирішило укласти з ОСОБА_2 договір про надання послуг. 16.01.2025 року представник відповідача надіслав позивачу перелік видів діяльності за КВЕД для реєстрації як ФО-П: 62.01 (Комп`ютерне програмування), 63.99 (Надання інших інформаційних послуг), 70.22 (Консультування з питань комерційної діяльності й керування). І 16.01.2025 року позивач повідомив представників ТОВ про завершення реєстрації ФО-П на своє ім`я та відкриття ним рахунку.

За приписами ч.1, ст.21 КЗпП України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Як регламентує ч.1-4, ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;

6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;

6-3) при укладенні трудового договору з домашнім працівником;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1, ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Аналогічне визначення заробітної плати міститься і у статті 1 Закону України „Про оплату праці".

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України „Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові

обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно ч.1, ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як встановлено судом, 22.01.2025 року між відповідачем ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" та ФО-П ОСОБА_2 було датовано договір про надання послуг №3/2201 (т.1, а.с.149-153). Сторонами у п.1.1 договору визначено відповідача замовником та позивача - виконавцем, який зобов`язується на свій ризик виконати роботи та надати замовнику послуги, визначені у п.1.4 Договору. Договором визначено: Предмет виконання робіт, що за своїм змістом включають збір та аналіз вимог від клієнтів замовника, формування проєктних рішень, розробку технічної та проєктної документації, підготовку презентацій та демонстрацію рішень клієнтам, організацію та контроль виконання проєктів, управління процесом постачання продуктів та забезпечення постійної комунікації з клієнтами замовника; згідно п.1.3 Договору виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника та організовує свою діяльність самостійно і на власний ризик, ціна робіт за Договором - 2000 доларів США без ПДВ на місяць за курсом НБУ на дату виплати, оплата - на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт протягом 10 робочих днів з моменту їх підписання.

Також п.4.1 договору передбачає, що виконавець несе відповідальність за: незабезпечення виконання робіт, невиконання умов цього договору; правопорушення, вчинені під час здійснення своїх обов`язків за договором згідно з чинним цивільним, адміністративним і кримінальним законодавством.

За п.7.2 договору після підписання цього договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу. А п.7.5 договору вказує, що сторони особо наголошують, що цей договір не породжує трудових відносин між сторонами. Відносини між сторонами цього договору є виключно цивільно-правові, які регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормами цивільного законодавства. Також за п.7.8 договору сторони самостійно несуть відповідальність за сплату податків та подання звітності в порядку вимог чинного законодавства України.

Як зазначає ч.1 та ч.3, ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1, ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

21.03.2025 року позивач ОСОБА_2 як ФО-П підписав договір своїм КЕП та направив його відповідачу ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" через платформу edo.vchasno.ua, а 24.03.2025 року відповідач підписав договір удосконаленим електронним підписом та наклав електронну печатку товариства (т.1, а.с.154).

Фактичний допуск позивача ОСОБА_2 до роботи в ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" відбувся 22.01.2025 року, а саме: було організовано онбординг позивача з використанням Google Meet, створено відповідні календарні події та проведено вступні зустрічі тощо. При співпраці з відповідачем позивач виконував функції керівника проєктів у діяльності компанії. Роль позивача як project manager була прямо визначена директором відповідача та підтверджується переписками і внутрішніми матеріалами компанії. Позивач одночасно виконував роботу над множиною проєктів для різних клієнтів відповідача. Вказані вище обставини не заперечувались представниками сторін, були визнані ними у судовому засіданні, тому не підлягають доказуванню при розгляді даної цивільної справи в порядку ч.1, ст.82 ЦПК України.

Виконуючи умови вказаного договору, сторонами підписувались акти надання послуг: №5 від 31.05.2025 року, №3 від 31.03.2025 року, №1 від 31.01.2025 року, №6 від 30.06.2025 року, №4 від 30.04.2025 року та №2 від 28.02.2025 року, які слугували підставами для оплати виконаної роботи відповідачем позивачу (т.4, а.с.97-108). Згідно платіжних інструкцій платник ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" перераховував грошові кошти отримувачу ФО-П ОСОБА_2 як оплату за послуги згідно договору №3/2201 від 22.01.2025 року, що зазначено в графі „Призначення платежу" (т.4, а.с.89-96). Дати переказу грошових коштів є різними і не відносяться до середини чи кінця кожного місяця у порівнянні з диспозицією ч.1, ст.115 КЗпП України.

Згідно ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

Відповідно до ч.4, ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в своїй практиці неодноразово робив висновки: Суд може визнати трудовий договір укладеним за відсутності наказу чи розпорядження, лише за умови дотримання інших умов, необхідних для його укладення, зокрема, виконання працівником обов`язку щодо надання паспорта або іншого документу, що посвідчує особу, трудової книжки, а у випадках, передбачених законодавством, - також документу про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інших документів, за наявності письмових чи інших доказів дотримання цих умов. Установлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.

Аналогічні за змістом висновки містяться у Постановах Верховного Суду від 06.04.2020 року у справі № 462/7621/15-ц, від 13.04.2020 року у справі № 344/2293/19, від 24.11.2021 року у справі № 361/3422/19, від 05.03.2025 року у справі № 463/10998/23.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби таке рішення достатньою мірою висвітлювало мотиви, на яких воно ґрунтується. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення й мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ у справах «Мала проти України», «Богатова проти України»). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах «Дюлоранс проти Франції», «Донадзе проти Грузії»). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»)

Аналізуючи доказі, надані учасниками справи, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем ОСОБА_2 не надано доказів в розумінні ст.76-80 ЦПК України про те, що він надавав працівникам ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" свій паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків, трудову книжку або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи, необхідні для укладення трудового договору, вимагав від представників відповідача надати для підписання посадову інструкцію, дотримувався умов внутрішнього трудового розпорядку, був забезпечений відповідачем умовами праці і робочим місцем або наказ про дистанційну роботу, тощо, тому підстав для визнання відносин між позивачем і відповідачем в період 2025 року у суду немає. Крім того, вказані обставини спростовуються і укладеним договором про надання послуг №3/2201 від 22.01.2025 року, який за своєю природою і змістом є господарсько-правовим, а також актами виконаних робіт і платіжними інструкціями, описаними вище.

Оскільки позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 75 002 грн. 55 коп. заборгованості заробітної плати за період з 1.10.2025 року по 21.10.2025 року, стягнення 57 250 грн. 42 коп. заборгованості заробітної плати за період з 22.10.2025 року по 5.11.2025 року, стягнення 66 702 грн. 06 коп. компенсації за невикористану щорічну відпустку тривалістю 18 днівє похідними вимогами від частини позову про визнання правовідносин між сторонами по справі трудовими, в задоволенні якої судом відмовлено в повному обсязі, тому не підлягають задоволенню і зазначені похідні вимоги.

Згідно ст.133;141 ЦПК України оскільки суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі, тому не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь всіх судових витрат.

Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 141; 258-259; 263-265 ЦПК України, на підставі ст.43 Конституції України, ст.2; 2-1; 21; 24; 94; 115 КЗпП України, ст.1-2 Закону України „Про оплату праці", Постанов Верховного Суду від 06.04.2020 року у справі № 462/7621/15-ц, від 13.04.2020 року у справі № 344/2293/19, від 24.11.2021 року у справі № 361/3422/19, від 05.03.2025 року у справі № 463/10998/23; ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" про визнання правовідносин між ОСОБА_6 та ТОВ „Лерн ту Ерн Глобал" в період з 22.01.2025 року по 5.11.2025 року трудовими, стягнення 75 002 грн. 55 коп. заборгованості заробітної плати за період з 1.10.2025 року по 21.10.2025 року,стягнення 57 250 грн. 42 коп. заборгованості заробітної плати за період з 22.10.2025 року по 5.11.2025 року, 66 702 грн. 06 коп. компенсації за невикористану щорічну відпусткутривалістю 18 днів, стягнення судових витрат відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 12.08.2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Суддя :