Decision № 138938834, 11.08.2026, Cherkasy District Administrative Court

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року справа № 580/3995/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №071750017836 від 05.02.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , документально підтверджені періоди: - трудовий стаж в повному обсязі, відображений у трудовій книжці НОМЕР_1 від 09.09.1983; період навчання в Донецькому індустріальному технікумі відповідно до диплому НОМЕР_2 від 27.06.1983; період навчання в Донецькому державному університеті відповідно до диплому НОМЕР_3 від 25.06.1988; періоди догляду за дітьми відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 та свідоцтва про народження ОСОБА_3 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням всіх періодів трудової діяльності, навчання та періодів догляду за дітьми з дати звернення із заявою, а саме з 27.01.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем під час розгляду заяви про призначення пенсії протиправно не зараховано до страхового стажу періоди роботи, навчання та догляду за дітьми. Позивач зауважила, що протягом особистого та трудового життя тричі змінювала прізвище, що підтверджується відповідними документами, які у своїй сукупності утворюють повний і цілісний доказовий ланцюг, що беззаперечно підтверджує тотожність особи ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ). Тому вважає, що прийняте відповідачем рішення, винесено на підставі формальних міркувань, що суперечить принципу об`єктивного та повного дослідження обставин справи.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування зазначено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано - період навчання з 01.09.1980 до 27.06.1983 згідно диплому НОМЕР_2 від 01.07.1983, оскільки прізвище ОСОБА_6 не відповідає прізвищу ОСОБА_4 згідно даним паспорта заявниці. Для зарахування необхідно долучити довідку про період, форму навчання видану на підставі первинних документів та при необхідності довідку про перейменування (реорганізацію) навчального закладу або документ про зміну прізвища; періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 09.09.1983, оскільки на титульній сторінці трудової книжки в записі про зміну прізвища ( ОСОБА_7 ) зазначено підставою довідка №590 від 23.12.2003 проте, довідка відсутня в ЕПС. Для зарахування необхідно долучити документ про зміну прізвища ОСОБА_7 або довідки про періоди роботи видані на підставі первинних документів та довідки про перейменування (реорганізацію) підприємств; період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_4 від 13.06.1997, оскільки прізвище матері ОСОБА_8 не відповідає прізвищу ОСОБА_4 згідно даним паспорта заявниці. Для зарахування періодів роботи необхідно долучити документ про зміну прізвища ОСОБА_7 ; період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_5 від 02.08.1991, оскільки заявницею подано копію свідоцтва про народження дитини.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

27.01.2026 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області рішенням від 05.02.2026 №071750017836 відмовило у призначенні пенсії позивачу за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. В обґрунтування зазначено, що для призначення пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" необхідний страховий стаж у віці 60 років становить 32 роки. Страховий стаж особи становить 12 років 3 місяці 4 дні. До страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 09.09.1983; період навчання відповідно диплому від 01.07.1983 НОМЕР_2 ; період навчання відповідно диплому від 25.06.1988 НОМЕР_3 ; період догляду за дітьми 29.07.1991 р.н. та ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відсутні підтверджуючі документи про зміну прізвища ОСОБА_9 , не надано оригінал свідоцтва про народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вважаючи протиправною відмову у призначенні пенсії позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058 встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Приписами частини першої статті 26 Закону № 1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Статтею 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

За приписами пункту 26 Порядку №637 якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №439/1148/17.

Загальний порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 (далі - Інструкція № 162).

Згідно із п.2.3 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Згідно із абзацами 2, 3 пункту 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Абзацом 1 пункту 2.11 Інструкції №162 встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Згідно із пунктом 2.12 Інструкції №162 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 162 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу і нагороди, що внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Аналогічні вимоги закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).

Тобто, надаючи оцінку викладеному, суд доходить висновку, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.

В свою чергу відповідач, обґрунтовуючи підстави для незарахування періодів роботи за записами трудової книжки від 09.09.1983 НОМЕР_1 вказав, що відсутні підтверджуючі документи про зміну прізвища ОСОБА_9 .

Щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи згідно із трудовою книжкою НОМЕР_1 від 09.09.1983, суд зазначає таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , задокументована паспортом громадянина України НОМЕР_6 .

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_7 від 29.08.1965 дівоче прізвище позивача - ОСОБА_6 .

21.05.1987 позивач уклала шлюб із ОСОБА_10 та змінила прізвище на - ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_8 від 10.07.1987.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_9 від 12.06.1997 розірвано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; прізвище після розірвання шлюбу громадянки - ОСОБА_8 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_10 від 07.03.2006 між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 23.12.2003 укладено шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 .

Отже, зміна прізвища позивача з ОСОБА_9 в сукупності підтерджується свідоцтвом про народження позивача НОМЕР_7 від 29.08.1965, свідоцтвом про шлюб НОМЕР_8 від 10.07.1987, свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_9 від 12.06.1997 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_10 від 07.03.2006.

Також суд зазначає, що пунктом 2.12 Інструкції №162 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) із посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відповідно до пункту 2.13 Інструкції № 58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, при внесенні змін мають бути дотримані такі умови:

- закреслення однією рискою;

- внесення нових даних;

- посилання на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки;

- завірення підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Як вбачається із копії трудової книжки НОМЕР_1 від 09.09.1983, наданої позивачем разом із заявою про призначення пенсії від 27.01.2026, на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки прізвища " ОСОБА_6 " та " ОСОБА_8 " взято у дужки та записано нове « ОСОБА_4 » з посиланням на внутрішньому боці обкладинки на свідоцтво про шлюб НОМЕР_8 від 10.07.1987 та довідку №590 від 23.12.2003.

Тобто, всі необхідні умови при внесенні запису про зміну прізвища позивача у трудовій книжці дотримано.

Факт зміни прізвища позивача підтверджено належними та допустимими доказами - записами на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки, які скріплені підписами уповноважених осіб та печатками роботодавців.

За таких обставин, відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди її роботи за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 09.09.1983.

Щодо зарахування до страхового стажу періодів навчання відповідно до диплому НОМЕР_2 від 27.06.1983 та диплому НОМЕР_3 від 25.06.1988.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із частиною третьою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 8 Порядку № 637 передбачено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 3.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 орган, що призначає пенсію, надає:

роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій;

у разі необхідності - бланки документів;

допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії;

у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Згідно із пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Позивач, згідно з дипломом НОМЕР_2 від 27.06.1983 навчалась в Донецькому індустріальному технікумі, а згідно диплому НОМЕР_3 від 25.06.1988 у Донецькому державному університеті.

Дипломи видано на прізвища " ОСОБА_6 " та " ОСОБА_8 ".

Зі спірного рішення вбачається, що періоди навчання позивача відповідно до вищевказаних дипломів не зараховано, так як відсутні підтверджуючі документи про зміну прізвища ОСОБА_9 .

Як вже зазначалося судом, зміна прізвища позивача із ОСОБА_6 на ОСОБА_8 , а надалі на ОСОБА_4 підтверджується в сукупності свідоцтвом про народження позивача НОМЕР_7 від 29.08.1965, свідоцтвом про шлюб НОМЕР_8 від 10.07.1987, свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_9 від 12.06.1997 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_10 від 07.03.2006.

При цьому відповідач не спростував, той факт, що якісь із вищенаведених документів про зміну прізвища позивача (з ОСОБА_9 ) не були надані нею до заяви про призначення пенсії за віком.

Крім того, відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено конкретний перелік документів, які б могли підтвердити зміну прізвища позивача (з ОСОБА_9 ).

Тому, на переконання суду дипломами НОМЕР_2 від 27.06.1983 та НОМЕР_3 від 25.06.1988 підтверджено факт навчання позивача та його періоди.

Додатково суд зазначає, що наявність сумнівів у відповідача щодо достовірності поданих документів для призначення пенсії може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №127/9055/17.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування позивачу до страхового стажу періодів навчання відповідно до диплому НОМЕР_2 від 27.06.1983 та відповідно до диплому НОМЕР_3 від 25.06.1988.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05.02.2026 №071750017836 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком, як такого, що не відповідає критеріям ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Крім того, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

За таких обставин суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення та перерахунку пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком.

Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень дійшов висновку зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 27.01.2026 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

Щодо позовних вимог про зарахування до страхового стажу періодів догляду за дітьми відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 та свідоцтва про народження ОСОБА_3 , суд зазначає таке.

Згідно оскаржуваного рішення період догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зараховано до страхового стажу позивачу, оскільки відсутні підтверджуючі документи про зміну прізвища ОСОБА_9 , не надано оригінал свідоцтва про народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом із тим, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 09.09.1983 у період з 04.10.1990 до 05.05.1993 позивач працювала у спільному радянсько-болгарському підприємстві "Тріада", з 04.05.1993 до 20.05.1994 в Українсько-польському СП "Енвікс ЛТД", з 23.05.1994 до 02.01.2002 у ТОВ "Компанія "Цирк".

Тому за відсутності факту зарахування періодів роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 09.09.1983, зарахування періодів догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про народження, на переконання суду є передчасним.

Отже, позовна заява у цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05.02.2026 №071750017836 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 09.09.1983 та періоди навчання відповідно до диплому НОМЕР_2 від 27.06.1983 та диплому НОМЕР_3 від 25.06.1988.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2026 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_11 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 700 (сімсот) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Петро ПАЛАМАР