Decision № 138936627, 11.08.2026, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 серпня 2026 року Справа № 280/4757/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000287/1 від 07.05.2026.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4757/26 без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року у задоволенні клопотання Тернопільської митниці про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" щодо заміни первісного позивача належним задоволено. Замінено первинного позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд.13, прим.19, код ЄДРПОУ 44830259) належним позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд.13, прим.23, код ЄДРПОУ 42822115).

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначено, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для рішення у справі, з огляду на наступне.

23.04.2024 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (Покупець) уклало з компанією «GS DALIAN CO., LTD» (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № DALIAN-1-2024-TD на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому компанією «GS DALIAN CO., LTD» відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, специфікації №10 від 12.08.2025, додаткової угоди №10/2 від 24.11.2025, рахунку-фактури №0228125 від 20.01.2026 було здійснено поставку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» товарів, а саме: пластин, листів з непористої, незатверділої вулканізованої гуми, доріжки гумової та пластин, листів з пористої, незатверділої вулканізованої гуми.

Перевезення товару здійснювалось відповідно до умов Договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів № 0303/912/25 від 03.03.2025, укладеного ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» з компанією-експедитором Global Container Lines SIA.

Вартість транспортних витрат товариства до місця ввезення на митну територію України склала 2420,00 доларів США.

Після ввезення в Україну товарна партія, а саме: пластини, листи з непористої, незатверділої вулканізованої гуми, доріжка гумова та пластини, листи з пористої, незатверділої вулканізованої гуми, загальною фактурною вартістю 13507,02 доларів США, була задекларована до відділу митного оформлення №3 митного посту «Тернопіль» Тернопільської митниці шляхом електронного декларування за електронною митною декларацією (ЕМД) №26UA403070005053U4 від 06.05.2026 (номенклатура, кількість, характеристики товару зазначені у графі 31 ЕМД, товари № № 1-3).

Товарна партія поставлялась на умовах FOB Xingang згідно з міжнародними торговельними правилами ІНКОТЕРМС-2010.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № DALIAN-1-2024-TD від 23.04.2024; специфікацію №10 від 12.08.2025; додаткову угоду №10/2 від 24.11.2025; банківську платіжну інструкцію №541 від 29.01.2026; рахунок-фактуру №0228125 від 20.01.2026; пакувальний лист б/н від 20.01.2026. підприємство

Для підтвердження транспортних витрат до місця ввезення на митну територію України підприємство надало митниці: договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів № 0303/912/25 від 03.03.2025; заявку на перевезення № G260420-21 від 20.01.2026; коносамент № BW26020629 від 16.02.2026; залізничну накладну від 28.04.2026 №04030; рахунок № G260420-21 від 20.04.2026; акт виконаних послуг від 05.05.2026; довідку про транспортні витрати від 20.04.2026.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, підприємству було направлено електронне повідомлення від 06.05.2026, в якому зазначено про виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також зазначено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.

Листом №002-06/05 від 06.05.2026 товариство додатково надало митниці виписку з власного банкiвського рахунку за січень 2026 року, заявку №G260420-21 від 20.01.2026, прайс-лист виробника від 24.07.2025, комерційну пропозицію від 28.07.2025 та повідомило митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

07.05.2026 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000287/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №№ 1-3 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у митному оформленні випуску товарів шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2026/000401.

Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 26UA403070005166U3 від 07.05.2026 із застосуванням індивідуальної гарантії №26UA1200120017SU0 від 07.05.2026, виданої гарантом Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20602681).

Загальна різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 199 369,55 грн.

Позивач вважає, що митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

1. «Відповідно до відомостей декларації митної вартості від 06.05.2026 № б/н, до ціни товару додані витрати на транспортування в сумі 106406,9160 грн. З метою підтвердження зазначених витрат надано до митного оформлення такі документи: Договір перевезення №0303/912/25 від 03.03.2025, укладений з експедитором «Global Container Lines SIA», рахунок від 20.04.2026 № G260420-21 на оплату транспортно експедиторських послуг, довідку про транспортні витрати №б/н від 20.04.2026. Відповідно до рахунку від 20.04.2026 № G260420-21 визначено витрати на транспортування партії товару в контейнері. Витрати на перевезення враховують: фрахт з урахуванням перевантаження за маршрутом Ксінганг, Китай - Пшемисль, Польща Мостиська, Україна становить 2420 доларів США; доставка по маршруту Пшемисль - Мостиська Україна Тернопіль, Україна 1040 доларів США. У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 06.05.2026 № 26UA403070005053U4 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнері з порту Xingang, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від 28.04.2026 №04030 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Пшемисль/Мостиська та до м. Тернопіль залізничним транспортом.

Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

Відповідно до пункту 3.1.1 Контракту № DALIAN-1-2024-TD від 23.04.2024 Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна на товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була. Вищенаведені факти не дають можливості перевірити числові значення понесених витрат на транспортування товару, які є складовою митної вартості товару.

Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме - витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується.».

Суд зазначає, що відповідно до рахунку від 20.04.2026 № G260420-21, акту виконаних послуг від 05.05.2026, довідки про транспортні витрати від 20.04.2026, заявки №G260420-21 від 20.01.2026 та інших транспортних документах, поданих до митного оформлення, визначено маршрут перевезення спірного товару, як: Морський фрахт, включаючи перевантаження: Ксінґанґ, Китай - Гданськ, Польща; Міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща - митний перехід Хрубешув - Володимир-Волинський; Міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: митний перехід Хрубешув - Володимир Волинський - Тернопіль, Україна.

Отже, посилання митного органу на маршрути Ксінганг, Китай Пшемисль, Польща Мостиська, Україна та Пшемисль Мостиська Україна Тернопіль, Україна не підтверджуються матеріалами справи та поданими до митного оформлення документами.

З матеріалів справи вбачається, що перевезення товару здійснювалось на підставі Договору на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №0303/912/25 від 03.03.2025, укладеного з «GLOBAL CONTAINER LINES SIA».

Відповідно до п. 1.1. Договору, цей договір регулює взаємовідносини сторін під час виконання міжнародних перевезень та/або мультимодальних перевезень зовнішньоторговельних вантажів замовника в морських контейнерах.

Відповідно до п. 1.2. Договору, Виконавець зобов`язується здійснити міжнародне перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом у стандартних 20-ти, 40-ка та 45-ти футових контейнерах за маршрутами та інструкціями, зазначеними Замовником, за взаємно затвердженими умовами та тарифами.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, вартість транспортних витрат зазначається в інвойсі Виконавця. Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю перевезення (морський фрахт, наземне перевезення), а також усі інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажів.

Відповідно до пункту 3.3 Договору, у випадку перевантаження контейнера на інший транспортний засіб в проміжному порту або терміналі вартість даного перевантаження включається в загальну вартість перевезення, що зазначена в рахунку та акті виконаних робіт.

Заявкою №G260420-21 від 20.01.2026 сторонами погоджено мультимодальний маршрут перевезення товару: від порту Ксінганг, Китай до порту Гданськ, Польща та міста Тернопіль, Україна, тип транспортного засобу: судно-контейнеровоз та залізничний транспорт, а також загальну вартість послуг за вказаним маршрутом в сумі 3460,00 доларів США за один контейнер.

На підтвердження транспортної складової митної вартості позивачем було подано митниці договір на перевезення №0303/912/25 від 03.03.2025, коносамент №BW26020629 від 16.02.2026, залізничну накладну №04030 від 28.04.2026, рахунок №G260420-21 від 20.04.2026, довідку про транспортні витрати від 20.04.2026 та акт виконаних послуг від 05.05.2026, листом №002-06/05 від 06.05.2026 та додатково надано Заявку на перевезення №G260420-21 від 20.01.2026.

Рахунком №G260420-21 від 20.04.2026 підтверджено вартість перевезення одного контейнера MBXU2604943 у загальній сумі 3460,00 доларів США, а саме: морський фрахт, включаючи перевантаження, за маршрутом Ксінганг, Китай- Гданськ, Польща 1420,00 доларів США; міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження, за маршрутом Гданськ, Польща митний перехід Хрубешув Володимир-Волинський 1000,00 доларів США; міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження, за маршрутом митний перехід Хрубешув Володимир-Волинський Тернопіль, Україна 1040,00 доларів США.

Оскільки до митної вартості товарів підлягають включенню витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, позивачем було включено до митної вартості витрати на перевезення товару до митного кордону України у сумі 2420,00 доларів США, а саме: морський фрахт, включаючи перевантаження, за маршрутом Ксінганг, Китай - Гданськ, Польща 1420,00 доларів США та міжнародну залізничну доставку, включаючи перевантаження, за маршрутом Гданськ, Польща митний перехід Хрубешув Володимир-Волинський 1000,00 доларів США.

Вартість міжнародної залізничної доставки за маршрутом митний перехід Хрубешув Володимир-Волинський - Тернопіль, Україна у сумі 1040,00 доларів США до митної вартості не включалась, оскільки такі витрати понесені після ввезення товару на митну територію України та не є витратами на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Таким чином, до митної вартості було включено ту частину транспортних витрат, яка відповідно до положень ч.10 ст.58 МК України підлягає включенню до митної вартості товарів.

Щодо посилання митниці на відсутність відомостей щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів.

Як було зазначено вище, товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно з міжнародними торговельними правилами Інкотермс-2010.

Відповідно до п.п. 3.1.1 Контракту № DALIAN-1-2024-TD від 23.04.2024, у разі використання правил Інкотермс FOB продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в погоджену дату або в межах погодженого строку в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу товару.

Цим же пунктом Контракту передбачено, що ціна FOB означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки товару в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Отже, витрати на доставку товару до порту відвантаження та завантаження товару на борт судна за умовами FOB вже включені до контрактної ціни товару та не є окремою витратою позивача, яка повинна додатково підтверджуватись окремими рахунками, актами чи платіжними документами.

Крім того, відповідно до п. 4.2 Контракту № DALIAN-1-2024-TD від 23.04.2024, у ціну Товару включена вартість упаковки і маркування.

Отже, витрати, пов`язані з пакуванням, маркуванням та підготовкою товару до транспортування, вже включені до контрактної ціни товару та не є окремими витратами позивача.

Разом з тим, навантажувально-розвантажувальні роботи, перевантаження та обробка контейнера після прийняття товару до міжнародного перевезення є складовими процесу перевезення контейнера та іншими платежами, пов`язаними з перевезенням вантажу, у розумінні пункту 3.1 Договору №0303/912/25 від 03.03.2025.

Такі витрати підтверджені наданими до митного оформлення документами, а саме рахунком №G260420-21 від 20.04.2026, довідкою про транспортні витрати від 20.04.2026 та актом виконаних робіт від 05.05.2026, оскільки включені до загальної вартості перевезення контейнера MBXU2604943 у сумі 3460,00 доларів США.

Той факт, що такі витрати не виділені окремим рядком у рахунку чи акті, не свідчить про їх непідтвердження, оскільки відповідно до пункту 3.1 Договору №0303/912/25 від 03.03.2025 вартість транспортних витрат та інших платежів, пов`язаних із перевезенням вантажів, зазначається в інвойсі Виконавця, а відповідно до пункту 3.3 цього ж Договору у випадку перевантаження контейнера на інший транспортний засіб у проміжному порту або терміналі вартість такого перевантаження включається в загальну вартість перевезення, що зазначена в рахунку та акті виконаних робіт.

На виконання зазначених умов Договору у рахунку №G260420-21 від 20.04.2026, у довідці про транспортні витрати від 20.04.2026 та акті виконаних робіт від 05.05.2026 зазначено, що морський фрахт та міжнародна залізнична доставка включають перевантаження.

Таким чином витрати на перевантаження є підтвердженими, оскільки документально та фактично включені до загальної вартості перевезення, що відповідає пункту 3.3 Договору №0303/912/25 від 03.03.2025.

За таких обставин посилання митного органу на те, що наявність перевантаження, навантажувально-розвантажувальних робіт свідчить про наявність додаткових непідтверджених витрат, є безпідставним, оскільки такі витрати враховані у рахунку, акті та довідці про транспортні витрати.

Крім того, Заявкою №G260420-21 від 20.01.2026 у пункті 10 сторонами погоджено загальну вартість послуги з перевезення за маршрутом від порту Ксінганг, Китай до порту Гданськ, Польща та міста Тернопіль, Україна у сумі 3460,00 доларів США.

Пункт 11 Заявки №G260420-21 від 20.01.2026 стосується додаткових витрат та передбачає, що додаткові витрати відсутні. Відсутність додаткових витрат у пункті 11 Заявки не свідчить про те, що перевантаження не здійснювалось або що його вартість не підтверджена. Навпаки, це підтверджує, що окремих додаткових витрат понад погоджену у пункті 10 Заявки комплексну вартість перевезення не виникало, а перевантаження контейнера було включено до загальної вартості перевезення відповідно до пункту 3.3 Договору №0303/912/25 від 03.03.2025.

З викладеного вбачається, що заявлена позивачем транспортна складова митної вартості є підтвердженою належними, допустимими та взаємоузгодженими документами, які містять необхідні відомості для перевірки її числового значення.

2. «Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року). В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ. На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо.».

Зазначені твердження митниці є безпідставними та такими, що суперечать положенням Митного кодексу України, оскільки копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається за наявності на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Посилання митниці на контракт є необґрунтованим, оскільки зовнішньоекономічний контракт не містить обов`язків для сторін вимагати та надавати документи, які підтверджують включення у вартість товару витрат, які несе постачальник в країні відправлення.

Умовами Контракту, його сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись компанією-продавцем для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.

Так, відповідно до пункту 3.5 Контракту Продавець повинен передати засобами електронного зв`язку копії наступних документів: рахунок-фактуру, пакувальний лист, морський коносамент.

Відповідно до пункту 3.6 Контракту Продавець зобов`язаний направити Покупцю оригінали рахунку-фактури, морського коносаменту або телекс-релізу, пакувального листа.

Таким чином, товариство не має права вимагати від іншої сторони документи, надання яких не передбачено Контрактом.

Крім того, здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства - постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Відповідно до правової позиції, щодо ненадання декларації країни відправника Верховного Суду,висловленою в постанові від 19.03.19 по справі № 810/4116/17: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня, у зв`язку з чим надання її було неможливим.

Таким чином, зауваження відповідача про відсутність копії митної декларації не відповідає положенням Митного кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. Митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 30.01.2018 по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 по справі № 815/6698/17, митна вартість товарів, відкорегована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Під час митного оформлення позивач подав визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

За положеннями ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000287/1 від 07.05.2026 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд.13, прим.23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000287/1 від 07.05.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривнi 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова