Єдиний державний реєстр судових рішень
Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/2046/26
Провадження № 2/332/2629/26
Рішення
Іменем України
12 серпня 2026 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Яцуна О.С.,
при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,
за участю представника відповідача: адвоката Писаренка С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 14.01.2022 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір № 3347408749-583058 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 ЦК України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок».
Відповідач не виконала свої зобов`язання за укладеним договором, не повернула кредит та не сплатила проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду, утворилась заборгованість в розмірі 11 924,80 грн.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в загальному розмірі 11 924,80 грн, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, через свого представника адвоката Писаренка С.Ю., надала до суду відзив, в якому зазначає, що позовні вимоги вона визнає частково, лише в сумі 4 000,00 грн за тілом кредиту. Проценти в розмірі 7 924,80 грн нараховані з порушенням умов договору, адже строк дії договору становить лише 12 діб, згідно паспорта споживчого кредиту проценти складають 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Також просить зменшити розмір правничої допомоги до справедливої, співмірної та обґрунтованої суми на розсуд суду.
Ухвалою суду від 08.04.2026, при відкритті провадження у справі, задоволено клопотання представника позивача, у АТ КБ «ПриватБанк» витребувано докази, необхідні для повного та всебічного розгляду справи. Вимоги ухвали виконані 06.05.2026.
Представник позивача просив розгляд справи здійснювати без участі їх представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
В судовому засіданні, що було призначено на 05.08.2026, представник відповідача підтримав позицію, наведену у відзиві.
Суд, з`ясувавши позицію сторін, вивчивши матеріали справи, всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.01.2022 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір № 3347408749-583058 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі (а.с. 22-23).
За умовами договору, сума кредиту становить 4 000,00 грн. (п. 1.1), строк кредитування 12 діб (п. 2.1), проценти нараховуються в розмірі 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.3.2).
Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 ЦК України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок».
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію» (надалі Закон), електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
У відповідності до ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону).
Наведене знаходить своє підтвердження у постанові Верховного Суду по справі № 524/5556/19 від 12.01.2021.
14.01.2022 відповідачем також підписаний паспорт споживчого кредиту (а.с. 22).
Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 27.04.2026, 14.01.2022 відповідач отримала на свою картку № НОМЕР_1 суму в розмірі 4 000,00 грн (а.с. 47-47а).
Вказане також підтверджується повідомленням платіжної системи ТОВ «Тас Лінк» (а.с. 12).
Відповідач не виконала свої зобов`язання за укладеним договором, не повернула кредит та не сплатила проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду, утворилась заборгованість в розмірі 11 924,80 грн, що складається з наступного: 4 000,00 грн заборгованість за сумою кредиту; 7 924,80 грн заборгованість за відсотками.
Вказане підтверджується відповідними детальним розрахунком заборгованості (а.с. 24-25).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частин 1-2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.
Під час розгляду справи встановлено та підтверджується наданими позивачем доказами, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, що свідчить про порушення прав позивача, тому суд дійшов висновків про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеної за кредитом заборгованості, однак лише в частині тіла кредиту в сумі 4 000,00 грн.
В частині нарахування процентів суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено раніше, згідно п. 1.3.2 Договору проценти нараховуються в розмірі 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Кредит надавався строком на 12 днів.
У постанові від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
З розрахунку вбачається, що за 12 днів користування кредитом, з 14.01.2022 по 26.01.2022 включно сума процентів становить 4,80 грн. В подальшому, з 27.01.2022 по 25.04.2022 проценти були нараховані в загальному розмірі 7 920,00 грн.
Судом встановлено, що відповідачеві були надані кредитні кошти, якими вона користувалась лише в період строку кредитування: 14.01.2022 26.01.2022. Доказів на підтвердження тих обставин, що після 26.01.2022 кредитний договір було пролонговано та строк користування кредитом було продовжено, позивачем суду не надано, як і не містять таких доказів матеріали справи, а несплата та/або несвоєчасна сплата позичальником кредитних платежів не може слугувати належною підставою для продовження строку користування кредитом без наявності волевиявлення сторін, зокрема вчинення відповідних дій.
Вимог щодо нарахування процентів згідно ст. 625 ЦК України, у позові не заявлено.
Таким чином, розмір процентів за користування кредитом в межах строку кредитування, що підлягає стягненню з відповідача, складає 4,80 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Участь адвоката, який представляє інтереси відповідача у справі та факт надання правової допомоги підтверджено наступними документами: копією договору про надання правової допомоги, укладеного 12.02.2025 між ТОВ «Кошельок» та адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери», копією додатку до договору про надання правової допомоги від 20.02.2026 на загальну суму 10 000,00 грн, копією акта приймання-передачі правової допомоги від 17.03.2026 на суму 10 000,00 грн, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Кошельок» підлягають задоволенню частково, на 33,58%, то розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, що становить 3 358,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги ТОВ «Кошельок» задоволені частково, на 33,58%, відповідно, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 894,03 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України,
Ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (місцерозташування: Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8-а, ЄДРПОУ 40842831, рахунок НОМЕР_2 , банк АТ «Таскомбанк», код банку 339500) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором № 3347408749-583058 від 14.01.2022 в загальному розмірі 4 004,80 грн, що складається з наступного: 4 000,00 грн заборгованість за сумою кредиту; 4,80 грн заборгованість за відсотками; судовий збір в розмірі 894,03 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 358,00 грн.
У задоволенні інших вимог позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).
Повний текст рішення складений 12.08.2026
Суддя О.С. Яцун
The court decision No. 138923905, Zavodskyi District Court of Zaporizhzhia City was adopted on 12.08.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 332/2046/26. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: