Decision № 138923005, 11.08.2026, Ternopil District Administrative Court

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/859/26

11 серпня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Скалатської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач 1), Скалатської міської ради (далі відповідач 2) та просить суд, з урахуванням позовної заяви у новій редакції, ухвалити рішення, яким:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області щодо невиплати компенсації ОСОБА_1 витрат за серпень-вересень 2024 року у розмірі 72947 грн. за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб у житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити виплату компенсації ОСОБА_1 витрат за серпень-вересень 2024 року у сумі 72 947 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на постійній основі надає приміщення для розміщення внутрішньо переміщених осіб, виконуючи обов`язки, покладені на нього, як власника приміщення, що використовується для потреб держави під час воєнного стану та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 261 від 11.03.2022 "Про затвердження Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб" щомісячно отримую від держави компенсацію за фактично надані послуги з розміщення ВПО. Розпорядженням Тернопільської обласної військової адміністрації від 27.12.2024 № 841/01.02 01 було передбачено виділення коштів з резервного фонду державного бюджету, які спрямовані Скалатській міській раді для забезпечення виплати компенсації власникам житлових приміщень приватного житлового фонду за серпень вересень 2024 року. Незважаючи на це, позивачу не було виплачено компенсацію: за серпень 2024 року у розмірі 32 862 грн та за вересень 2024 року у розмірі 40 085 грн. Відтак позивач неодноразово звертався до Скалатської міської ради та Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області з вимогою виплати такої компенсації, однак отримував відмову, що й слугувало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнало та просило відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень представник вказав, що позивач 18.12.2025 звернувся із заявою відповідно до Закону України "Про звернення громадян" щодо компенсації за серпень-вересень 2024 року. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 16.01.2026 № 1900-0316-8/2432 позивача повідомлено про відсутність підстав для виплати компенсації, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не наділене повноваженнями щодо виплати компенсації за період серпень-вересень 2024 року та жодним чином не порушувало права позивача на отримання даної компенсації.

Скалатська міська рада подала пояснення та відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень представник вказав, що на виконання розпорядження Тернопільської обласної військової адміністрації від 27.12.2024 № 841/01.02-01 Скалатською міською радою 27.12.2024 було сформовано та подано до Управління Державної казначейської служби України кошторис на суму 72 947 грн, що відповідала загальній сумі компенсацій за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб за відповідний період. Однак кошти на рахунок міської ради не надійшли, а 30.12.2024 були відкликані державним органом і повернуті на рахунок платника, у зв`язку з чим проведення виплати стало фактично неможливим.

Позивачем надіслано до суду відповідь на відзив, у якій він заперечує щодо викладених у відзиві доводів. В обґрунтування заперечень зазначає, що Пенсійний фонд України з травня 2025 року отримав повноваження щодо адміністрування відповідної програми компенсацій, що фактично означає виникнення публічного правонаступництва. Згідно зі статтею 22 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів зобов`язаний забезпечувати виконання всіх зобов`язань у межах бюджетної програми, незалежно від того, коли саме такі зобов`язання виникли. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України набуло обов`язку завершити виконання невиконаних виплат, у тому числі за 2024 рік. Крім того, відповідач 2 фактично визнає, що позивач мав право на компенсацію відповідно до Постанови КМУ № 261, а виплата не відбулася лише через технічні причини. Внутрішні процедури органів державної влади не можуть впливати на наявність або обсяг прав громадянина та не повинні створювати штучні перешкоди у їх реалізації. Таким чином, аргументи відповідача 2 про відсутність повноважень щодо виплат за 2024 рік є необґрунтованими та такими, що суперечать принципам правової визначеності та неприпустимості звуження змісту вже існуючих прав. Позивач виконав усі дії, передбачені законодавством, а відтак саме на відповідача 2 покладено обов`язок забезпечити виплату належної компенсації.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 23.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання нової редакції позовної заяви з уточненням суб`єктного складу учасників справи чи змісту позовних вимог до відповідачів. У вказаний строк позивач виконав в повному обсязі вимоги ухвали суду, подав до суду позовну заяву у новій редакції.

Ухвалою суду від 10.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 1 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали суду від 10.03.2026 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачу 1 через електронний кабінет 10.03.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 17.06.2026 змінено процесуальний статус сторони у справі - Скалатської міської ради, з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача на другого відповідача у справі. Розгляд справи розпочати спочатку.

Відповідно до статей 162-164 КАС України встановлено відповідачу 2 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали суду від 17.06.2026 про зміну процесуального статусу третьої особи у справі доставлено відповідачу 2 через електронний кабінет 17.06.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Інших заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 володіє на праві приватної власності приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . Дане приміщення включено до Переліку місць тимчасового проживання Тернопільської області, який затверджений розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 03.11.2023 № 627/01.02-01.

У зв`язку з цим, позивач на постійній основі надає дане приміщення для розміщення внутрішньо переміщених осіб, виконуючи обов`язки, покладені на нього як власника даного приміщення, що використовується для потреб держави під час воєнного стану.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 261 від 11.03.2022 "Про затвердження Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб" систематично щомісячно отримував компенсацію за фактично надані послуги з розміщення ВПО.

Розпорядженням Тернопільської обласної військової адміністрації від 27.12.2024 № 841/01.02 01 було передбачено виділення коштів з резервного фонду державного бюджету, які спрямовані Скалатській міській раді, як розпоряднику відповідних бюджетних коштів, для забезпечення виплати компенсації власникам житлових приміщень приватного житлового фонду за серпень-вересень 2024 року.

Однак, позивачу не було виплачено компенсацію: за серпень 2024 року у розмірі 32 862 грн та за вересень 2024 року у розмірі 40 085 грн.

22.10.2025 позивач звернувся з відповідним листом-вимогою до Скалатської міської ради про виплату належної компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб у житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом Скалатської міської ради від 08.12.2025 повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 261 від 11.03.2022 "Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб" Скалатська міська рада дійсно систематично щомісячно здійснювала виплату компенсацію від держави щодо розпоряджень Тернопільської обласної військової адміністрації до 22.05.2025. Щодо виплат за серпень-вересень 2024 року зазначають, що кошти з резервного фонду державного бюджету, передбачені розпорядженням Тернопільської ОВА № 841/01.02 від 27.12.2024 були розподілені для здійснення виплат компенсацій за надане житло внутрішньо переміщеним особам. Відтак, Скалатською міською радою 27.12.2024 сформовано і подано кошторис на загальну суму 72 947 грн, що відповідає періоду серпень-вересень 2024 року до Управління державної казначейської служби України в Підволочиському районі. Станом на 16:00 год (закінчення робочого дня п`ятниця ) 27.12.2024 кошти на рахунок Скалатської міської ради не надійшли. А в понеділок 30.12.2024 були відкликані та повернуті з рахунку міської ради у зворотньому напрямку на рахунок платника. У зв`язку з цим виплата компенсації не відбулася. Враховуючи зміну розпорядника бюджетних коштів (Головне управління Пенсійного фонду України) згідно з постановою КМУ № 616 від 27.05.2025 "Деякі питання надання державної підтримки щодо розміщення внутрішньо переміщених осіб" відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Скалатська міська рада на даний час не є отримувачем чи розпорядником коштів, призначених для виплати компенсацій за тимчасове розміщення ВПО і не може перебирати на себе функції, віднесені до компетенції інших державних органів, тому немає правових підстав для проведення таких виплат.

18.12.2025 позивачем було подано лист-вимогу до Головного управління Пенсійного Фонду Тернопільської області про здійснення виплати належної компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб за серпень-вересень 2024 року у розмірі 72 947 грн.

Листом Головного управління Пенсійного Фонду України від 16.01.2025 повідомлено, що на підставі заяв з травня 2025 року здійснюють виплату компенсації передбачені постановою КМУ від 27.05.2025 "Деякі питання надання державної підтримки щодо розміщення внутрішньо переміщених осіб". Одночасно повідомлено, що обов`язку здійснювати виплату компенсації власникам житла за розміщення внутрішньо переміщених осіб за попередні роки, на Пенсійний фонд України не покладено.

Таким чином, компенсація за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб за серпень - вересень 2024 року у сумі 72 947 грн позивачу не виплачена, хоча приміщення, що належить позивачу на праві приватної власності, включене до Переліку місць тимчасового проживання Тернопільської області (розпорядження начальника ОВА № 627/01.02-01 від 03.11.2023) та фактично використовувалося для розміщення ВПО під час воєнного стану.

Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо невиплати компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб у житловому приміщенні, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Мотивувальна частина

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує нормативні акти, чинні на момент існування спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет правомірності такої бездіяльності відповідачів, оцінивши їх через призму верховенства права та критеріїв законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб`єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.

Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Частиною першою статті 1 Закону №1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Через військову агресію російської федерації Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні запроваджено воєнний стан.

Станом на час прийняття рішення у справі в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону № 1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Частиною першою статті 5 Закону № 1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Суд зауважує, що предметом судового розгляду у цій справі є невиплата Скалатською міською радою компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб у житловому приміщенні за серпень вересень 2024 року у сумі 72 947 грн.

На момент виникнення зобов`язань спірні правовідносини були врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 261 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 1045), яка затверджувала Порядок та умови надання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об`єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану (далі - Порядок та умови надання компенсації), що визначають механізм надання компенсації центральним та місцевим органам виконавчої влади, військовим адміністраціям за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об`єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану (далі - компенсація).

Відповідно до пункту 3 Порядку та умов надання компенсації обласні держадміністрації (обласні військові адміністрації) спрямовують компенсацію зокрема сільським, селищним та міським радам (військовим адміністраціям населених пунктів у разі їх створення) для комунальних підприємств, установ і закладів територіальної громади.

Компенсація надавалась за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету та спрямовується на покриття додаткових видатків на оплату комунальних послуг зазначеним у пунктах 2-4 цих Порядку та умов надання компенсації підприємствам, установам і закладам (далі - заклади), які обумовлені розміщенням на безоплатній основі внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) таких закладів, а також спожитих у побутових будівлях (приміщеннях), призначених для життєзабезпечення розміщених внутрішньо переміщених осіб, а також передбачала низку обов`язків для приватних закладів, що розміщували внутрішньо переміщених осіб на безоплатній основі.

Зокрема пункт 8 Порядку та умов надання компенсації встановлював, що для отримання компенсації закладами забезпечується подання в повному обсязі передбаченої цими Порядком та умовами інформації.

Пунктом 10 Порядку та умов надання компенсації передбачено, що приватні заклади (крім приватних закладів освіти) для отримання компенсації щомісяця до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають відповідному органу заяву згідно з додатком 2 разом з підтвердними документами щодо виставлених рахунків на оплату комунальних послуг за звітний місяць.

У пункті 11 Порядку та умов надання компенсації вказано, що заяви і документи, зазначені у пунктах 9 і 10 цих Порядку та умов, подаються приватними закладами (крім приватних закладів освіти) залежно від їх територіального розміщення - сільським, селищним та міським радам (військовим адміністраціям населеного пункту (населених пунктів) у разі їх створення) для узагальнення та подання обласним держадміністраціям (обласним військовим адміністраціям), а також Київській міській держадміністрації (Київській міській військовій адміністрації).

Відповідно до пункту 13 Порядку та умов надання компенсації власники приватних закладів (крім приватних закладів освіти), які виявили бажання розмістити у своїх будівлях (приміщеннях) внутрішньо переміщених осіб, подають відомості щодо таких будівель (приміщень), доступних для безоплатного розміщення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці та/ або громаді, згідно з пунктом 3 Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 333 (із змінами).

На підставі поданих відомостей сільська, селищна, міська рада, Київська міська держадміністрація (відповідна військова адміністрація) шляхом внесення даних до інформаційно-аналітичної системи обліку даних, пов`язаних з компенсацією витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, формують реєстр будівель (приміщень), доступних для безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. Наявність відомостей про будівлі (приміщення) у зазначеному переліку не є обов`язковою умовою отримання компенсації. Під час подання відомостей про такі будівлі (приміщення) зазначається загальна їх площа, частина, в якій повинні розміщуватися внутрішньо переміщені особи, та кількість виділених ліжко-місць для розміщення таких осіб. Власники приватних закладів (крім приватних закладів освіти): не пізніше наступного дня з дня поселення або виселення внутрішньо переміщених осіб подають інформацію про зміни щодо вільних місць згідно з пунктом 3 Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 333 (із змінами).

Згідно з пункту 15 Порядку та умов надання компенсації сільські, селищні, міські ради (військові адміністрації населених пунктів у разі їх створення), районні держадміністрації (військові адміністрації) узагальнюють інформацію, отриману від закладів, та не пізніше 5 числа місяця, другого за звітним місяцем, подають відповідній обласній держадміністрації (обласній військовій адміністрації) заяву про отримання компенсації за формою згідно з додатками 1 і 2 (далі - заява) разом з документами, що зазначені у пунктах 9 і 10 цих Порядку та умов.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 333 затверджено Порядок компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб (далі - Порядок № 333), який визначає механізм компенсації витрат, що пов`язані з безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до пункту Порядку № 333 особи, що розмістили внутрішньо переміщених осіб, зобов`язані не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня розміщення внутрішньо переміщених осіб подати повідомлення за формою згідно з додатком 1 до виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі їх створення) ради, місцевої держадміністрації, відповідної військової адміністрації за місцем розташування житлового приміщення.

Для отримання компенсації особа, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, не пізніше ніж протягом п`яти днів з дня закінчення звітного місяця подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі їх створення) ради, місцевої держадміністрації, відповідної військової адміністрації за місцем розташування житлового приміщення заяву за формою згідно з додатком 2 (пункт 5 Порядку № 333).

Заява розглядається виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі їх створення) ради, місцевою держадміністрацією, відповідною військовою адміністрацією протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви. За результатами розгляду заяви виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі їх створення) ради, місцеві держадміністрації, відповідні військові адміністрації вносять відомості до інформаційно-аналітичної системи (пункт 6 Порядку № 333).

Судом встановлено, що на виконання розпорядження Тернопільської обласної військової адміністрації від 27.12.2024 № 841/01.02-01 Скалатською міською радою 27.12.2024 було сформовано та подано до Управління Державної казначейської служби України кошторис за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб у житловому приміщенні, розташованому за адресою: с. Остап`є, вул. Кривляни, 180 за серпень-вересень 2024 року у сумі 72947 грн, що відповідала загальній сумі компенсацій ОСОБА_1 за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб за відповідний період.

Однак, як вказує відповідач 2, станом на 16:00 год (закінчення робочого дня п`ятниця) 27.12.2024 кошти на рахунок Скалатської міської ради не надійшли. А в понеділок 30.12.2024 були відкликані та повернуті з рахунку міської ради у зворотньому напрямку на рахунок платника. У зв`язку з цим виплата компенсації не відбулася.

Суд зазначає, що відповідачем 2 не надано доказів своєчасного забезпечення виплати компенсації за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб у житловому приміщенні, та відповідно вчинення усіх необхідних дій спрямованих на виплату такої компенсації.

За наведеного правового регулювання та обставин у спірних правовідносинах, суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність Скалатської міської ради щодо невиплати компенсації ОСОБА_1 витрат за серпень-вересень 2024 року у розмірі 72947 грн за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб у житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із тим, суд зауважує, що пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1544 "Деякі питання надання державної підтримки внутрішньо переміщеним особам" визначено, що Пенсійному фонду України необхідно забезпечити проведення починаючи із 2025 виплати компенсації витрат і компенсації за розміщення згідно з Порядком компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 333, і Порядком надання закладам, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, фізичним особам - підприємцям компенсації за спожиті житлово-комунальні послуги, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива під час тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2025 № 616 "Деякі питання надання державної підтримки щодо розміщення внутрішньо переміщених осіб".

Згідно із пунктом 5 Порядку № 333 особам, які мали право на отримання компенсації і включені до списків, поданих Мінінфраструктури до Пенсійного фонду України згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1544 "Деякі питання надання державної підтримки внутрішньо переміщеним особам", виплата компенсації із січня 2025 року продовжується автоматично (без додаткового звернення) після перевірки Пенсійним фондом України актуальності поданої Мінінфраструктури інформації щодо відповідності пункту 1 цього Порядку.

Наступна перевірка права на отримання компенсації особам, які мали право на отримання компенсації і включені до списків, поданих Мінінфраструктури до Пенсійного фонду України згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024. № 1544 "Деякі питання надання державної підтримки внутрішньо переміщеним особам", проводиться органами Пенсійного фонду України автоматично кожні шість місяців починаючи з 1 липня 2025 року.

У разі коли особам, зазначеним у абзацах першому та другому цього пункту, не було продовжено виплату компенсації автоматично, їм може бути призначено компенсацію за їх зверненням, про що Пенсійний фонд України інформує осіб у спосіб, визначений пунктом 8 цього Порядку.

Отож, враховуючи, що починаючи із 2025, саме на Пенсійний фонд України покладено забезпечення проведення виплати компенсації витрат і компенсації за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у зв`язку із нездійсненням такої виплати позивачу.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованою вимогу в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити виплату компенсації ОСОБА_1 витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб за серпень - вересень 2024 року у сумі 72 947 грн.

Суд зазначає, що відповідачами не оспорюється сума у розмірі 72 947 грн, яку позивач просить зобов`язати виплатити в якості компенсації за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб.

Щодо інших посилань, викладених відповідачами у відзивах на позовну заяву, то суд зазначає, що за практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльність Скалатської міської роди та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо невиплати компенсації ОСОБА_1 витрат за серпень-вересень 2024 року у розмірі 72947 грн за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб у житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язанням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити виплату компенсації ОСОБА_1 витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб у житловому приміщенні за серпень - вересень 2024 року у сумі 72 947 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, а позивач не у повній мірі довів обґрунтованість позовних вимог, з огляду на це, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією № 1.537296435.1 від 18.02.2026.

У зв`язку із тим, що цей позов задоволено повністю, суд стягує порівну з відповідачів на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за рахунок їх бюджетних асигнувань у розмірі 532,48 грн грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Скалатської міської ради задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Скалатської міської ради та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо невиплати компенсації ОСОБА_1 витрат за серпень-вересень 2024 року у розмірі 72 947 грн за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб у житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити виплату ОСОБА_1 компенсацію витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб у житловому приміщенні за серпень - вересень 2024 року у сумі 72 947 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Скалатської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні, 48 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 11 серпня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідачі:

- Скалатська міська рада (місцезнаходження: вул. Грушевського, 2, м. Скалат, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47851 код ЄДРПОУ: 04058445);

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ:14035769).

Головуючий суддя Юзьків М.І.