Court ruling № 138917339, 12.08.2026, Khadzhybeyskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Malynovskyi District Court of Odesa City)

Справа № 521/13353/26

Провадження № 2-з/521/142/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Мурзенко М.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Домущі Василя Сергійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси через систему «Електронний Суд» звернувся представник ОСОБА_1 адвокат Домущі Василь Сергійович з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про визнання недійсним договору з розоподілу електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 , укладений між Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі» та ОСОБА_2 .

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2026 року позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Домущі Василя Сергійовича залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

Представник ОСОБА_1 адвокат Домущі Василь Сергійович подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд: призупинити дію договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за о/р НОМЕР_2 відкритим на ОСОБА_2 до ухвалення рішенні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 .

Заяву обґрунтовано тим, що позивачці на праві власності належить 195/1000 часток квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 266/1000 часток вказаної квартири належить ОСОБА_2 , яка без згоди позивачки, як співвласника квартири уклала з відповідачем АТ «ДТЕК Одеські електромережі» спірний договір розподілу, звернулась до позивачки з попередженням про можливе відключення її від електропостачання через її прилад обліку електричної енергії у разі не укладення позивачкою окремого договору розподілу електричної енергії та не облаштування власного вузла обліку електричної енергії.

Представник позивача вказує, що ОСОБА_2 вже вчинила фактичні дії, які підтверджують реальність та невідкладність загрози щодо позбавлення Позивачки електропостачання, а саме в односторонньому порядку, без згоди Заявниці та без рішення суду, встановила замок на спільному електрощітку, в якому розміщені прилад обліку електричної енергії та автоматичний вимикач кімнати Заявниці, та не надає останній ключ від замка, спираючись на неправомірно укладений договір про надання послуг з розподілу електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_2 з АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», внаслідок чого Позивачка вже зараз позбавлена можливості контролювати стан свого електропостачання та у будь-який момент може бути повністю відключена від електроенергії без попередження та без будь- якої процедури, встановленої законом.

На думку представника позивачки, право ОСОБА_2 вимагати відключення Позивачки від електропостачання та погрожувати самовільним «відрізанням світла» жодним чином не випливає з закону чи об`єктивного стану інженерних мереж воно ґрунтується виключно на оспорюваному Договорі про надання послуг з розподілу електричної енергії за о/р № НОМЕР_2 , неправомірно оформленому Відповідачем АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - одноосібно на ім`я ОСОБА_2 без згоди ОСОБА_1 , а тому призупинення його дії є необхідним заходом для збереження існуючого стану споживання електрики у вказаній квартирі та недопущення відключення позивачки від електропостачання.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Сторони в судове засідання не викликались.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір з приводу правомірності укладення оспорюваного договору, який, на думку сторони позивача, порушує право позивачки як споживача електричної енергії, проте, з урахуванням обраного позивачкою способу захисту (визнання договору недійсним) відсутня реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Згідно п. 1.2.15 розділу 1.2. «Умови розподілу/передачі та постачання електричної енергії споживачам (функціональна схема ринку)» Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених 14.03.2018 постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 (із змінами), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Зупинення дії оспорюваного договору про розподіл електричної енергії може мати наслідком припинення електропостачання квартири за адресою АДРЕСА_1 в цілому, що може призвести до порушення прав інших мешканців вказаної квартири.

Враховуючи викладене, не вбачається правових підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Домущі Василя Сергійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про визнання договору недійсним відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 12 серпня 2026 року.

Головуючий: