Decision № 138917177, 12.08.2026, Kyivskyi District Court of Odesa City

______________________

Справа № 947/23691/26

Провадження № 2/947/5694/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Петрової А.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи Київська районна адміністрація Одеської міської ради та Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський» про визнання осіб такими, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просила постановити рішення про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_1 , згідно Розпорядження про переоформлення договору найму №1114/149-л/е від 17.06.2003 року, виданого Київською районною адміністрацією Виконавчого комітету Одеської міської ради на підставі розпорядження голови Київської районної адміністрації №701 від 29.05.2003 року, є наймачем квартири АДРЕСА_2 . Згідно вказаного розпорядження до складу родини наймача входять чотири особи: ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_5 1964 року народження; син ОСОБА_3 1990 року народження; брат ОСОБА_4 , 1972 року народження. Зазначає, що на момент видання Розпорядження всі вказані особи проживали у квартирі АДРЕСА_2 та були там прописані (зареєстровані), крім ОСОБА_3 , який був зареєстрований 20.11.2006 року по досягненню 16 років. Стверджує, що у 2015 році ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виїхали за кордон на заробітки й з 2015 року зв`язок з ними перервався. Зазначає, що з 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_2 ( ОСОБА_6 ) не проживають, не з`являлись, речей не залишили, участі в утриманні квартири не приймають.

Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 10.06.2026 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судове засідання з`явилася позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , які позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові. Також позивач пояснила, що несе додаткові витрати на оплату комунальних послуг за відповідачів, які в квартирі не проживають.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від них до суду не надійшло. Відзив на позовну заяву не надали.

Судова кореспонденція, скерована на ім`я відповідачів повернута до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.

Частиною 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Представники третіх осіб Київської районної адміністрації Одеської міської ради та Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський» у судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення сповіщалися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від них до суду не надійшло.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів та третіх осіб, які сповіщені про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , згідно Розпорядження про переоформлення договору найму №1114/149-л/е від 17.06.2003 року, виданого Київською районною адміністрацією Виконавчого комітету Одеської міської ради на підставі розпорядження голови Київської районної адміністрації №701 від 29.05.2003 року, є наймачем квартири АДРЕСА_2 ( ОСОБА_6 .

Згідно вказаного розпорядження до складу родини наймача входять чотири особи: ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_5 1964 року народження; син ОСОБА_3 1990 року народження; брат ОСОБА_4 , 1972 року народження.

Згідно відповіді Відділу адресної довідкової роботи Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області від 23.06.2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , з 20.11.2006 року.

Згідно відповіді Відділу адресної довідкової роботи Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області від 23.06.2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно Відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.08.2026 року, ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого нерухомого майна не мають.

Згідно Відповіді з реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, за період 1 квартал 2016 року 4 квартал 2026 року, ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , доходів не мають.

Згідно заяви мешканців будинку АДРЕСА_4 від 03.04.2026 року,останні підтверджують той факт, що в квартирі АДРЕСА_2 більш ніж 10 років не проживають громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Повідомляють, що відомо від них самих про те, що вони виїхали за кордон на постійне місце проживання. Зазначають, що постійно спілкуються із мешканцями квартири АДРЕСА_2 : ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_5 (а.с. 10).

У судовому засіданні була допитана в якості свідка ОСОБА_7 , яка проживає та зареєстрована по АДРЕСА_5 з 1996 року, яка повідомила, що з 2014 року не бачила відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 .

Свідок пояснила, що їй відомо, що спочатку брат позивача, а потім й її син поїхали працювати до росії, де й залишилися мешкати. Раніше, до початку повномаштабного втрогнення, вона через соціальні мережі спілкувалась з ОСОБА_8 , та знає, що він не мав наміру повертатися в Україну.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів особи може бути припинення дії, яка порушує право.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Статтею 71 ЖК України встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Відповідно до абзацу 6 ст. 3 Закону України від 11.12.2003 року №1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Тобто, правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Як випливає із цієї норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачає, що положення ст.7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про позбавлення власника права власності на житлове приміщення або права користування такої особи житловим приміщенням.

У Постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 344/7064/16-ц зазначено, що у справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов`язок із доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким законом пов`язана можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача, відповідно, покладається обов`язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк.

Оцінюючі встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідачі понад рік відсутні за місцем своєї реєстрації, витрати за житлово-комунальні послуги не сплачують. Отже, відповідачі є особами, що втратили право користування вказаним житловим приміщення.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 317, 319, 328, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 71,72 Житлового кодексу України, ст.ст. 2, 4, 16, 76-81, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи Київська районна адміністрація Одеської міської ради та Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Чорноморський» про визнання осіб такими, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Київським РВ ОМУ УМВС в Одеській області 20.11.2006 року, таким, що втратив право користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Київським РВ УМВС в Одеській області 17.04.1998 року, таким, що втратив право користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Куриленко