Court ruling № 138914713, 12.08.2026, Commercial Court of Rivne Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" серпня 2026 р. м. Рівне Справа №918/268/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В., розглянувши клопотання про скасування арешту у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Секретар судового засідання Мельник В.Я.

Представники не з`явилися.

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Ухвалою від 01.04.2026, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризацію боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, призначено керуючим реструктуризацією майна боржника арбітражного керуючого Черкасова С.А., визначено дату проведення попереднього судового засідання.

Ухвалою від 20.05.2026 задоволено заяву АТ "Кредобанк" та визнано вимоги кредиторів:

- АТ "Кредобанк" в розмірі 199 261,88 грн - ІІ (друга) черга задоволення, а також включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору у розмірі 5 324 грн 80 коп.

- ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" в розмірі 5 700,00 грн - ІІ (друга) черга задоволення, а також включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору у розмірі 5 324,80 грн та 2 000 грн 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 08.07.2026 затверджено план реструктуризації боргів боржниці ОСОБА_1 , який передбачає строк виконання 60 місяців, припинено повноваження арбітражного керуючого Черкасова С.А.

29.07.2026 від боржниці ОСОБА_1 надійшло клопотання про скасування арешту, яке обґрунтоване тим, що на даний час у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 триває процедура реструктуризації боргів боржниці, зокрема виконання плану реструктуризації.

В той же час, 27.04.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Хоминим О. А. відкрито виконавче провадження №80857215 та винесено постанову про арешт коштів боржника від 27.04.2026 ВП №80857215, за яким приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржниці.

Оскільки вказаною постановою передбачено накладення арешту на всі рахунки боржниці, як існуючі, так і ті, що будуть існувати в майбутньому, остання не має можливості отримувати дохід, що перешкоджає виконанню плану реструктуризації, у зв`язку з чим вона просить суд скасувати арешт, накладений постановою про арешт коштів боржника ввід 27.04.2026 ВП №80857215 на грошові кошти ОСОБА_1 .

Ухвалою від 30.07.2026 призначено до розгляду у судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту, що накладений на кошти боржника на 12 серпня 2026 р. на 10:15 год.

У судове засідання 12.08.2026 представники сторін не з`явилися. Повідомлені про дату та час судового засідання належним чином. Явка учасників до суду не визнавалася обов`язковою.

Зібраних у справі доказів достатньо для вирішення заяви без участі представників учасників справи про неплатоспроможність.

Суд, розглянувши клопотання боржниці про скасування арешту, установив таке.

27.04.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області О.Хоминим на підставі виконавчого листа №569/20470/25, виданого 16.02.2026 Рівненським міським судом Рівненської області, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №80857215) щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК "Кредит-Капітал" заборгованості за кредитним договором №103896905 від 24.03.2024 у розмірі 10 665,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Також, 27.04.2026 на підставі виконавчого листа №569/20470/25, виданого 16.02.2026 Рівненським міським судом Рівненської області, винесено постанову про арешт коштів боржника (ВП №80857215) щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК "Кредит-Капітал" вказаної заборгованості. Цією ж постановою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 18 288,14 грн.

Суд зазначає, що виконання судових рішень є заключним етапом процедури захисту суб`єктивних прав та законних інтересів кредитора. При цьому у правовій доктрині переважає підхід до розуміння стадії виконання судових рішень саме як заключної стадії цивільного/господарського процесу. Такий підхід наразі втілений і в чинному законодавстві України (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

За ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Конституційний Суд України в Рішенні від 15.05.2019 №2-р(ІІ)/2019 наголосив, що забезпечення виконання державою судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, ст. 129-1, ч.2 якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Отже, виконавче провадження є стадією судового процесу - відокремленою системою процесуальних дій, що вкладаються в алгоритм процесуальної діяльності суду та учасників справи і спрямовані на досягнення відповідної процесуальної мети.

Судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом в юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення (див. Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18рп/2012).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з п.1 ч.2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Закон України "Про виконавче провадження" виокремлює порядок: виконання рішень немайнового характеру; виконання рішень шляхом звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Закон України "Про виконавче провадження" і КУзПБ містять прогалини і колізії в частині унормування дій виконавців у разі, якщо щодо боржника порушується процедура банкрутства. Це досить істотно ускладнює вирішення низки питань у процедурі банкрутства, створює суперечки (у тому числі судові) на практиці.

Так, у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно особи, яка є боржником у виконавчому провадженні, постає питання співвідношення цих двох процедур задоволення вимог кредиторів, оскільки метою виконавчого провадження є виконання рішення про стягнення з боржника на користь окремого кредитора без урахування зобов`язань чи вимог інших кредиторів (стягувачів), а метою справи про банкрутство - справедливе (згідно із черговістю та пропорційно) задоволення усієї сукупності кредиторів, які звернулися у справі про банкрутство (неплатоспроможність) з вимогами до боржника.

Задля вирішення проблеми такої конкуренції у спеціальному законодавстві передбачено низку запобіжників, зокрема:

- виключну підсудність справ у майнових спорах, стороною яких є боржник, або щодо його майна, інших спорів з вимогами до боржника (п.8 ч.1 ст. 20, ч.13 ст. 30 ГПК, ч.2 ст. 7 КузПБ);

- зупинення вчинення виконавчих дій (п.4 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження");

- мораторій на задоволення вимог кредиторів (ч.3 ст. 41 КУзПБ);- особливий порядок звернення стягнення на майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та застосування обмежень щодо розпорядження таким майном (ч.14 ст. 39, ч.5 ст. 41 КУзПБ).

Так, згідно з п.4 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" за загальним правилом виконавець зобов`язаний зупинити вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

За змістом ч.1 2 ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Приписами ч.3 цієї статті передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абз.1 ч.5 ст. 41 КУзПБ).

Тож на час здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) примусове виконання певної категорії рішень державним/приватним виконавцем не зупиняється та може здійснюватися, зокрема, шляхом звернення стягнення на кошти/інше майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а отже, відповідні виконавчі дії впливатимуть на обсяг, склад чи ліквідність майнових активів боржника.

У виконавчому провадженні звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Водночас, як неодноразово наголошував Верховний Суд, з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство (неплатоспроможність) він перебуває в особливому правовому режимі і нормами КУзПБ, які мають пріоритет у правовідносинах за участю боржника, встановлені спеціальні правила звернення стягнення на його майно.

Зокрема, за приписами ч.14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч.5 ст. 41 КУзПБ).

За такого правового регулювання правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20), Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №905/1923/15, Верховного Суду від 10.06.2022 у справі №918/984/21, від 26.01.2023 у справі №910/21981/16).

Здійснюючи системне тлумачення приписів діючого законодавства, слід виходити з того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.

За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно зі ст. 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Як установлено судом, 27.04.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області О.Хоминим відкрито виконавче провадження №80857215 та винесено постанову про арешт коштів боржника ввід 27.04.2026 ВП №80857215.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 та ч.4 ст. 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника. Задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній ст. 133 цього Кодексу. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом.

За ч.1 та ч.2 ст. 127 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов`язковим для боржника та кредиторів. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.

Ураховуючи зазначене, з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника виникають певні правові наслідки, зокрема: задоволення вимог кредиторів до боржника може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому КУзПБ; арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність; вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Відповідно до ч.4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених п.п.10, 15 ч.1 ст. 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Зняття арешту з майна передбачено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, ч.5 вказаного закону визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Ураховуючи, що погашення вимог кредиторів має здійснюватись саме згідно із затвердженим судом планом реструктуризації у цій справі, а наявність накладеного арешту перешкоджає виконанню плану реструктуризації, а тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 120 КУзПБ він може бути знятий на підставі ухвали господарського суду.

Отже, оскільки накладений арешт на кошти боржника є обмеженням, яке перешкоджає виконанню плану реструктуризації боргів, останній підлягає зняттю.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для зняття арешту, накладеного на грошові кошти (рахунки) боржниці в межах виконавчого провадження №80857215.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч.2 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження).

Керуючись ст. 1, 113, 120, 124, 127 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 59 Закону України Про виконавче провадження, ст. 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту коштів боржника задовольнити.

2. Скасувати арешт накладений на грошові кошти боржниці - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), згідно постанови від 27.04.2026 ВП №80857215 приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області О.А.Хомина про арешт коштів боржника.

Ухвала набирає законної сили у день її прийняття - 12.08.2026.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається:http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Бережнюк В.В.