Court ruling № 138913475, 11.08.2026, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

11.08.2026р. Справа № 905/169/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Руденко Е.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), від імені якого діє адвокат Токарєва Олена Геннадіївна (ордер серії АН №2032684 від 21.07.2026)

з грошовими вимогами до боржника в розмірі 192136,86 грн. (вх.№ 3511/26 від 22.07.2026), -

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ (код ЄДРПОУ 32281519)

розпорядник майна - арбітражний керуючий Гальченко Євген Анатолійович (свідоцтво №176 від 12.02.2013),

учасники справи не з`явилися, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Донецької області на стадії розпорядження майном знаходиться справа №905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ. Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ опубліковано на офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України за № 75623 від 26.03.2025. Відповідно до ухвали суду від 18.05.2026 призначено розпорядником майна боржника у справі № 905/169/25 про банкрутство ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича.

22.07.2026, тобто з порушенням строку визначеного ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Токарєва Олена Геннадіївна, подав заяву про грошові вимоги до боржника у розмірі 192136,86 грн. (вх.№3511/26 від 22.07.2026).

Ухвалою від 23.07.2026 суд залишив без руху вказану заяву з грошовими вимогами до боржника; встановив заявнику строк та спосіб усунення виявлених недоліків.

У зв`язку із усуненням виявлених недоліків, ухвалою суду від 28.07.2026 прийнято та призначено до розгляду відповідну заяву з грошовими вимогами до боржника в судовому засіданні на 11.08.2026, визнано явку представників сторін не обов`язковою, встановлено боржнику та розпоряднику майна боржника строк до 06.08.2026 для надання суду заяв по суті та документів, вирішено інші процедурні питання.

Про хід справи розпорядник майна, боржник та кредитори/їх представники повідомлені шляхом доставки процесуальних документів суду у їх зареєстровані електронні кабінети в системі "Електронний суд" та шляхом публікації на офіційному сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу Судова влада України відповідного оголошення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того всі процесуальні документи розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

В розумінні статей 6, 120, 122, 245 Господарського процесуального кодексу України, учасники даної справи вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

У встановлений строк боржник не подав суду відзив на заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги, не повідомив суд про причини та/або намір вчинити відповідні дії.

Розпорядник майна боржника також вимоги ухвали від 28.07.2026 у цій справі не виконав, повідомлення про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника не подав, про причини та/або намір вчинити відповідні дії не повідомив.

У судовому засіданні 11.08.2026 заявник, боржник, визнані кредитори та розпорядник майна участь не приймали.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Під час здійснення судових процедур щодо боржника з метою зменшення строків провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) господарський суд керується принципом процесуальної економії (ч.4 ст. 6 КУзПБ).

Враховуючи, що явка уповноважених представників сторін обов`язковою не визнавалась, сторони повідомлені про хід справи у встановленому порядку та мали достатньо часу для вчинення процесуальних дій, тому суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника за наявними у справі матеріалами у відсутність представників сторін, що не з`явились.

В обґрунтування вимог у своїй заяві ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням Господарського суду Донецької області від 02.06.2026 по справі №905/169/25 (905/213/26) було стягнуто з ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" на його користь 192136,86 грн заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за липень-серпень 2024 року, яке набрало законної сили, проте, до теперішнього часу боржником не виконано, заборгованість не сплачена.

На підтвердження вимог надано суду наступні документи: правовстановлюючі документи на представника заявника, паспортні дані та довідка про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 , рішення Господарського суду Донецької області від 02.06.2026 по справі №905/169/25 (905/213/26), наказ від 24.06.2026 по справі №905/169/25 (905/213/26).

Частиною 4 статті 45 КУзПБ унормовано, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

За правилами частини 6 статті 45 цього Кодексу заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. (Абзац шостий частини другої статті 45 КУзПБ).

Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом (частина 7 ст. 45 КУзПБ).

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Як вбачається з наданих документів та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень України офіційного веб-портала «Судова влада України», Господарським судом Донецької області в межах цієї справи про банкрутство розглядалась справа № 905/169/25 (905/213/26) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.06.2026 по справі №905/169/25 (905/213/26) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій але не сплаченій заробітній платі за липень 2024 року у сумі 24999,29 грн. та за серпень 2024 року у сумі 167137,57 грн., що разом становить 192136,86 грн. (сума вказана за вирахуванням податків та обов`язкових платежів). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на користь держави судовий збір в розмірі 2305,64 грн.

У цьому рішенні суд встановив, що ОСОБА_1 у період з 03.03.2023 по 26.08.2024 працював в ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» за сумісництвом, був звільнений за власним бажанням. Також встановлено, що ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» не виконав свій обов`язок із проведення повного розрахунку з працівником-позивачем при звільненні, заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 , таб.№ 49857, за період липень 2024р.-вересень 2024р. становить 201279,73 грн, в т.ч. помісячно: за липень 2024 року 24999,29 грн. (нараховано 64663,49 грн, перераховано 39664,20 грн), за серпень 2024 року - 167137,57 грн. (в т.ч.: заробітна плата 13162,34 грн, компенсація за невикористану відпустку 85 к.д. 153975,23 грн); за вересень 2024 року 9142,87 грн. (лікарняні за рахунок підприємства). Сума заборгованості зазначена після утримань всіх обов`язкових податків та зборів.

Виходячи з того, що позивач не довів належними та допустимим доказами суму заборгованості із нарахованої але не виплаченої заробітної плати саме в пред`явленому розмірі 267350,05 грн., але відповідач в свою чергу надав суду інформацію по актуальній заборгованості з виплати заробітної плати ОСОБА_1 станом на 30.04.2026, позивач предмет спору не змінював та вимоги не уточнював, а згідно частини 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, тому суд частково задовольнив заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість по нарахованій але не сплаченій заробітній платі за липень 2024 року у сумі 24999,29 грн. та за серпень 2024 року у сумі 167137,57 грн. (сума заборгованості зазначена після утримань всіх обов`язкових податків та зборів).

Як свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України, рішення Господарського суду Донецької області від 02.06.2026 по справі №905/169/25 (905/213/26) сторонами не оскаржувалось, нечинним повністю чи частково у встановленому порядку не визнавалось та набрало законної сили 23.06.2026. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18 зазначив про те, що згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Донецької області від 02.06.2026 по справі №905/169/25 (905/213/26), що набрало законної сили, не підлягають доказуванню у справі, що розглядається.

Станом на дату судового засідання (11.08.2026) до матеріалів справи боржником не надано доказів повного чи часткового виконання рішення Господарського суду Донецької області від 02.06.2026 по справі №905/169/25 (905/213/26), наявність невиконаного грошового зобов`язання перед заявником у сумі 192136,86 грн. не спростовано.

Розпорядником майна боржника не надано суду повідомлення про результати заявлених кредиторських вимог, не наведено будь-яких аргументів на спростування таких вимог заявника та не надано відповідних доказів на підтвердження відповідних аргументів.

Відтак, за висновком суду, наявні підстави для визнання ОСОБА_1 кредитором боржника ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства на заявлену суму 192136,86 грн., що підтверджена рішенням Господарського суду Донецької області від 02.06.2026 по справі №905/169/25 (905/213/26).

Положеннями частини 6 статті 45 КУзПБ унормовано, що за результатами розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Грошові вимоги виникли до дня порушення провадження у цій справі, є конкурсними, але оскільки заява з кредиторськими вимогами подана до суду після спливу тридцятиденного строку з дня оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, такі вимоги не мають вирішального голосу на комітеті (зборах) кредиторів, мають дорадчий голос.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в розмірі 192136,86 грн заборгованості по заробітній платі.

Зобов`язати розпорядника майна - арбітражного керуючого Гальченка Є.А. включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) грошові вимоги ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала підписана 12.08.2026.

Суддя Н.В. Величко