№ 138908670, 12.08.2026, Radomyshl District Court of Zhytomyr Oblast

Справа № 289/1158/26

Номер провадження 3/289/437/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП в матеріалах справи відсутній,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

03.05.2026 о 00:37 год. в м. Радомишль по вул. Велика Житомирська, 101, Житомирської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 316I», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР.

ОСОБА_1 судове засідання не з`явився, однак звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, оскільки він є військовослужбовцем та в силу завдань військової служби не може забезпечити свою участь у судовому засіданні.

Захисник у судовому засіданні підтримав клопотання ОСОБА_1 та просив відкласти розгляд справи, посилаючись на те, що ОСОБА_1 бажає надати особисто у суді свої пояснення.

Вирішуючи питання щодо можливості відкладення розгляду справи суд зважає на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 23.08.2018 у справі № 11-237сап18) звертає увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.

Як вбачається з матеріалів справи 07 липня 2026 року розгляд по справі було відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання захисника про відкладення засідання, надання можливості ознайомитись зі справою та підготуватись до її розгляду.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, окрім іншого має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати суду свої письмові пояснення щодо суті інкримінованого йому адміністративного правопорушення. До того ж, в даному випадку право на захист останнього реалізовано шляхом залучення до участі у справі захисника.

Також окремо слід звернути увагу на те, що вищевказане клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи не містить належних доказів того, що останній дійсно 12 серпня 2026 року у зв`язку із проходженням військової служби не мав можливості взяти участь у судовому засіданні безпосередньо або ж за допомогою засобів відеоконференцзв`язку.

Вищевказане клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи суд розцінює, як таке, що спрямоване на затягування розгляду справи.

За таких обставин, відповідно до ст. 268 КУпАП, враховуючи, що участь ОСОБА_1 в судовому засіданні не є обов`язковою, та зважаючи на відсутність обставин, які б свідчили про поважність неявки в судове засідання ОСОБА_1 , суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Захисник Закатюк О.А. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зазначивши, що працівники поліції не складали письмове направлення та відповідно не направляли ОСОБА_1 до медичного закладу з метою проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, що на його думку свідчить про те, що в силу ст. 266 КУпАП результат огляду у лікарні у вигляді висновку на стан алкогольного сп`яніння є недійсним.

Заслухавши доводи захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.

Як регламентовано пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні наведеного адміністративного правопорушення підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення від 03.05.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

-рапортом поліцейського від 03.05.2026, згідно якого зупинка працівниками поліції вищевказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_1 03 травня 2026 року була зумовлена його рухом під час комендантської години. Під час спілкування з ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів;

-висновками лікаря КНП «Радомишльська лікарня» від 03.05.2026 та 28 травня 2026 року, результатом токсикологічного дослідження методом ГХ крові на вміст алкоголю №1297 від 07.05.2026, згідно яких огляд ОСОБА_1 було проведено о 01 год. 30 хв. 03 травня 2026 року, у останнього було відібрано зразок крові на токсикологічне дослідження крові, за результатом якого у цьому зразку виявлено етиловий алкоголь в концентрації 0,76 проміле. Відтак 03.05.2026 ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння;

-відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, якими зафіксовано факт керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом. Вказаними відеозаписами також підтверджується те, що у зв`язку із виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, поліцейський запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак той відмовився. В подальшому ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського погодився пройти такий огляд у лікарні. Під час огляду останнього у лікарні було відібрано зразок крові на токсикологічне дослідження крові. Також з досліджених відеозаписів вбачається, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 поводив себе агресивно, зухвало, оскільки неодноразово погрожував працівникам поліції та виражався в їх бік нецензурними словами. Така поведінка ОСОБА_1 , на думку суду, підтверджує наявність у нього виявлених ознак алкогольного сп`яніння.

Доводи захисника про те, що відсутність у матеріалах справи письмового направлення ОСОБА_1 до медичного закладу з метою проведення огляду на стан сп`яніння свідчить про недійсність вказаних медичних висновків, суд оцінює критично, оскільки таке процесуальне порушення у даному випадку є формальним і було зумовлено тим, що згідно дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, на працівників поліції під час доправлення ОСОБА_1 до лікарні чинився психологічний тиск з боку пасажирів, які створювали перешкоди для руху патрульного автомобіля, у якому знаходився ОСОБА_1 , не підкорялись на вимоги працівників поліції припинити такі дії. До того ж, згідно відеозапису №858879 ОСОБА_1 не висловлював заперечень поїхати до лікарні з метою огляду на стан сп`яніння та в подальшому у лікарні (01:27:45) останньому працівник пред`явив для ознайомлення письмове направлення до Радомишльської лікарні з метою огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Водночас, суд враховує, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне правопорушення, є грубим правопорушенням. За своїм характером воно має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров`я водіїв, пішоходів та інших учасників дорожнього руху, тому формальні недоліки огляду на стан сп`яніння, на які посилається сторона захисту у своїх клопотаннях, не можуть свідчити про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до довідки ВП №2 ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Згідно з вимогами ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суддею враховуються обставини справи, характер правопорушення, особа ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, тому суд дійшов висновку, що до останнього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.

Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 130, 252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф належить стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у м. Житомирській обл. / Житомир. 21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; р/р: UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», стягувачем є Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 діб з моменту її винесення.

Строк звернення постанови суду до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО

Постанова набирає законної сили ____ 202__