Decision № 138908174, 02.06.2026, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/359/24(925/384/26)

Вх.суду №4712/26 від 20.03.2026

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М.,

за участю у судовому засіданні: Потокі А.А. (від позивача, адвокат, за ордером), Назаренка С.А. (від позивача, адвокат, за ордером), Тютюнник Ю.О. (від відповідача, адвокат, за ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду позовну заяву від 20.03.2026 №02-46/236,

позивача, боржника у особі ліквідатора банкрута,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "А КОН ВЕБ"

про стягнення грошових коштів у сумі 500 000,00 грн.

подану для розгляду у межах справи за заявою

ініціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія"

до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв"

про банкрутство юридичної особи

УСТАНОВИВ:

1. Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., у межах справи про банкрутство подано позовну заяву від 20.03.2026 № 02-46/236 з вимогами:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю А КОН ВЕБ (код ЄДРПОУ 39450302, вул. Павлова Академіка, б. 120, м. Харків, 61054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв (код ЄДРПОУ 36860996 вул. Смілянська, буд. 127, кабінет 1,м. Черкаси, 18008) грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн.;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю А КОН ВЕБ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв судові витрати у розмірі 6 000,00 грн.;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю А КОН ВЕБ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

2. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

3. Позивач у позовній заяві від 20.03.2026 №02-46/236 на обгрунтування заявленої вимоги пояснив,

що за результатами аналізу інформації про рух коштів по рахунку ТОВ "Енергогазрезерв" № НОМЕР_1 у АБ "Південний" встановлено, що у період з 10.04.2023 по 12.05.2023 із вказаного рахунку на рахунок ТОВ "Укрфінгаз" (нова назва ТОВ "А КОН ВЕБ") було перераховано грошові кошти у сумі 3 139 480,00 грн. як повернення фінансової допомоги за договором від 01.03.2023 №ФД-01-03/23 на підставі платіжних доручень від 10.04.2023 №107, від 27.04.2023 №113, від 05.05.2023 №117, від 08.05.2023 №118, від 12.05.2023 №120;

що разом з тим, відомості про надходження на вказаний вище рахунок ТОВ "Енергогазрезерв" грошових коштів від ТОВ "Укрфінгаз" (нова назва ТОВ "А КОН ВЕБ") відсутні;

що у порушення вимог ч.2 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства посадові особи боржника не передали ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута, у зв`язку з чим, 18.03.2025 ліквідатор звернувся до суду із позовом про їх вітребування від колишнього керівника боржника Капрелова В.Л., який рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.04.2025 у справі №925/359/24(925/252/25) було задоволено;

що на виконання вказаного судового рішення 19.06.2025 був виданий наказ суду, за яким Деснянським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрито виконавче провадження №78908794, та яке 16.10.2025 було закінчене відповідно до ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із вжиттям державним виконавцем усіх можливих заходів з примусового виконання рішення та наказу суду;

що незважаючи на вжиті ліквідатором банкрута заходи, отримати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, у т.ч. документів, що стосуються його взаємовідносин з ТОВ "Укрфінгаз" (нова назва ТОВ "А КОН ВЕБ") відповідно до договору від 01.03.2023 №ФД-01-03/23 не представилось можливим;

що з метою отримання первинних документів на підтвердження дійсності перерахування грошових коштів як фінансової допомоги за договором від 01.03.2023 №ФД-01-03/23 ліквідатор банкрута направив на адресу відповідача запит від 11.03.2026 №02-46/208, у якому просив надати належним чином завірені копії договору від 01.03.2023 №ФД-01-03/23 та документів, що стосуються його укладання та виконання; що до запиту було додано акт взаємних розрахунків між ТОВ "Енергогазрезерв" та ТОВ "А КОН ВЕБ" (згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем станвоила 3 139 480,00 грн.) та запропоновано підписати його і повернути відправнику;

що будь-якої відповіді на запит позивач не отримав.

4. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання не з`явився, у направленому суду клопотанні від 01.06.2026 просив розгляд справи відкласти у зв`язку з потребою у додатковому часі для ознайомлення з матеріалами справи та формування правової позиції.

Суд вважає, що з моменту отримання ухвали суду від 24.03.2026 про відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання обгрунтованого відзиву. Будь-яких доказів існування поважних причин, які б перешкодили відповідачу реалізувати свої права у встановлений судом строк, суду не надано.

Отже, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

5. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

6. Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.

У період з 04.01.2023 до 22.10.2024 згідно з випискою АБ "Південний" по рахунку ТОВ "Енергогазрезерв" № НОМЕР_1 (а.с.7) відповідач (ТОВ "Укрфінгаз", яке на даний час має назву ТОВ "А КОН ВЕБ") отримав кошти з рахунку ТОВ "Енергогазрезерв" у загальній сумі 3 139 480 грн., зокрема:

20 480,00 грн., згідно з платіжним документом №107 від 10.04.2023, призначення платежу: "повернення фінансової допомоги по дог ФД-01-03/23 від 01.03.2023 Без ПДВ";

1 000 000,00 грн. згідно з платіжним документом №113 від 27.04.2023, призначення платежу: "повернення фінансової допомоги по до №ФД-01-03/23 від 01.03.2023 Без ПДВ";

1 145 000,00 грн. згідно з платіжним документом №117 від 05.05.2023, призначення платежу: "повернення фінансової допомоги по до №ФД-01-03/23 від 01.03.2023 Без ПДВ";

16 000,00 грн. згідно з платіжним документом №118 від 08.05.2023, призначення платежу: "повернення фінансової допомоги по до №ФД-01-03/23 від 01.03.2023 Без ПДВ";

958 000,00 грн. гідно з платіжним документом №120 від 12.05.2023, призначення платежу: "повернення фінансової допомоги по до №ФД-01-03/23 від 01.03.2023 Без ПДВ"

16.04.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.

Станом на 14.10.2024, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом 39450302 зареєстровано юридичну особу з найменуванням: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфінгаз"; місцезнаходження: 02000, місто Київ, вулиця Філатова академіка, будинок 2/1, квартира 109.

Станом на 15.10.2024 (як і на 19.03.2026), згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом 39450302 зареєстровано юридичну особу з найменуванням: товариство з обмеженою відповідальністю "А КОН ВЕБ"; місцезнаходження: 61054, Харківська обл., місто Харків, вул.Павлова Академіка, будинок 120.

21.01.2025 постановою суду боржника визнано банкрутом.

17.04.2025 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/359/24(925/252/25) задоволено позовну заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., від 18.03.2025 №18/02/25 і зобов`язано колишнього керівника боржника ОСОБА_1 , на виконання вимог ч.2 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства, передати ліквідатору банкрута, арбітражному керуючому Носань Н.С., бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності (згідно з їх передіком в ухвалі суду).

19.06.2025 на виконання вказаного судового рішення видано наказ суду, за яким 21.08.2025 заступником начальна відділу Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зленко О.В. відкрито виконавче провадження №78908794.

16.10.2025 постановою заступника начальника відділу Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зленко О.В. виконавче провадження №78908794 закінчене на підставі п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження". Мотивами прийнятого рішення, зазначено, що "державним виконавцем вжито заходів примусового виконання у відповідності до ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: складено акти про не виконання боржником рішення суду від 01.09.2025 та від 15.09.2025; винесені постанови про накладення штрафів та до органу досудового розслідування направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (...)"

11.03.2026 згідно з поштовою накладною №1801400174560 ліквідатор банкрута (позивач) направив ТОВ "А КОН ВЕБ" на адресу 61054, Харківська обл., місто Харків, вул.Павлова Академіка, будинок 120, запит арбітражного керуючого (в порядку ст.12№ Кодексу України з процедур банкрутства), у якому просив "надати, належним чином завірені, копії: договору ФД-01-03/23 від 01.03.2023 на підставі якого (...) було перераховано ТОВ "Енергогазрезерв" грошові кошти в якості повернення фінансової допомоги; документів, що стосуються укладення та виконання договору ФД-01-03/23 від 01.03.2023 " і зазначив, що "до даного запиту додаємо акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ "Енергогазрезерв" та ТОВ "А КОН ВЕБ" (колишня назва ТОВ "Укрфінгаз"), який просимо підписати та направити на адресу арбітражної керуючої разом з відповіддю на запит та копіями запитуваних документів. Також, прошу з моменту отримання даного запиту повернути грошові кошти в сумі 3139480,00 грн., які були сплачені ТОВ "Енергогазрезерв" в якості повернення поворотної фінансової допомоги. В разі не підписання вказаного акту звірки, та не повернення отриманих грошових коштів в сумі 3139480,00 грн. в якості повернення поворотної фінансової допомоги в досудовому порядку, будемо вимушені звернутись до суду для стягнення помилково сплачених грошових коштів за договором ФД-01-03/23 від 01.03.2023 (...)" (а.с.23).

Відповідач запиту не отримав, поштове відправлення повернулося позивачу 03.04.2026.

16.03.2026 між ТОВ "Енергогазрезерв" (надалі Замовник та/або Клієнт) та адвокатом Назаренко С.А. (надалі Виконавець та/або Адвокат") укладено договір про надання правової допомоги №16/03/26, згідно з яким:

п.1.1. виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати правову допомогу (юридичні послуги) в справі №925/359/24, в порядку та на умовах, визначених цим договором;

п.2.1. Відповідно до цього договору, Виконавець надає Замовнику правову допомогу (юридичні послуги) під час підготовки, подання та розгляду позовної заяви ТОВ "Енергогазрезерв" до ТОВ "А КОН ВЕБ", щодо стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, а Господарському суді Черкаської області (представництва інтересів Замовника) в межах справи про банкрутство №925/359/24 (в окремому позовному провадженні), з процесуальними правами позивача, правом підпису та подання процесуальних документів до суду, зокрема, заяв, клопотань, пояснень, заперечень, відзивів, відповідей на відзив тощо;

п.3.1. Вартість послуг (розмір гонорару) визначається за домовленістю сторін у окремих додатках до цього договору;

п.6.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту його розірвання Сторонами за взаємною згодою або в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим Договором та законодавством України.

17.03.2026 між ТОВ "Енергогазрезерв" (надалі Замовник та/або Клієнт) та адвокатом Назаренко С.А. (надалі Виконавець та/або Адвокат") укладено додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги №16/03/26 від 16.03.2026, згідно з якою, Сторони домовились про наступну вартість послуг Виконавця за 1 годину: правова консультація Замовника, визначення обставин справи, попереднє визначення правової позиції та доказової бази, необхідної для вирішення правового питання Замовника 2000,00 грн.; ознайомлення із матеріалами наданими Замовником, погодження правової позиції із Замовником, попередній аналіз правової та доказової бази, необхідних для підготовки позовної заяви 2000,00 грн.; підготовка проекту позову та додатків до нього 2000,00 грн..

19.03.2026 ТОВ "Енергогазрезерв" (надалі Замовник та/або Клієнт) та адвокатом Назаренко С.А. (надалі Виконавець та/або Адвокат") складено та підписано акт №1 приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги №16/03/26 від 16.03.2026, згідно з яким Виконавцем надано, а Замовником прийнято такі послуги: правова консультація Замовника, визначення обставин справи, попереднє визначення правової позиції та доказової бази, необхідної для вирішення правового питання Замовника 16.03.2026, 1 година, 2000,00 грн.; ознайомлення із матеріалами наданими Замовником, погодження правової позиції із Замовником, попередній аналіз правової та доказової бази, необхідних для підготовки позовної заяви 17.03.2026, 1 година, 2000,00 грн.; підготовка проекту позову та додатків до нього 19.03.2026, 8 годин 2000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг склала 20 000,00 грн.

7. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства;

ч.1 ст.16. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;

ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

ч.1, 3 і 4 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів;

ч.1, п.1 ч.3 ст.123. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;

ч.1-3 ст.124. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи;

ст.126. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

ч.4-8 ст.129. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до кодексу України з процедур банкрутства:

п.5 ч.1 ст.12. Арбітражний керуючий користується усіма правами (...) ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ (...);

ч.1 ст.61. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: (…) виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; (…) вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

ч.1, п.1 і 4 ч.2 ст.11. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти;

ч.1 і 2 ст.207. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства; правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі

п.1 і 2 ч.1 ст.208. У письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

ч.1 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;

ч.1 і 2 ст.1212. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

8. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.

8.1. Будь-які докази надання ТОВ "Укрфінгаз" (нова назва ТОВ "А КОН ВЕБ") фінансової допомоги на користь ТОВ "Енергогазрезерв" відсутні;

8.2. Згідно із випискою АБ "Південний" ТОВ "Енергогазрезерв" з рахунку № НОМЕР_1 було перераховано на користь ТОВ "Укрфінгаз" (нова назва ТОВ "А КОН ВЕБ") грошові кошти у загальній сумі 3 139 480,00 як повернення фінансової допомоги за договором від 01.03.2023 №ФД-01-03/23.

8.3. Відповідно до ст.11, 177, 202, 509, 1212 ЦК України договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Однак у матеріалах справи відсутні як докази укладення у письмовій формі договорів (угод), згідно з якими здійснювались грошові операції, як одного цілісного документа, так і докази фіксації факту вчинення правочинів у кількох документах.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають, зокрема, у разі відсутності правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

За таких обставин надані докази безпідставного отримання коштів є більш вірогідними ніж взагалі не надані відповідачем докази на спростування цих обставин.

Отже, правові підстави для набуття ТОВ "А КОН ВЕБ" коштів ТОВ "Енергогазрезерв" відсутні, що є правовою підставою для стягнення відповідно до ст.1212 та 1213 ЦК України коштів у доведеній сумі 3 139 480,00 грн.

8.4. Позивач направив як вимогу про повернення грошей, так і вимогу про надання документів щодо наявності підстав для перерахування на користь відповідача коштів на належну юридичну адресу відповідача, однак відповідач її не отримав з власної волі (оскільки будь-яких інших доводів протилежного і доказів цьому суду не надано).

Відповідно до ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 та ч.3 ст.10 Закону України "Про Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань": в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про (…) місцезнаходження юридичної особи; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відповідно до ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори. Зважаючи на закріплений у пункті 6 статті 3 ЦК України принцип справедливості, добросовісності та розумності, негативні наслідки неодержання позичальником вимоги (звернення) до нього, якщо така вимога (звернення) здійснена добросовісно і розумно, покладаються на позичальника, а факт наявності відповідної вимоги позикодавця та доказів її належного надсилання позичальнику свідчить про добросовісне звернення позикодавця до позичальника, а відтак і про настання строку повернення позики, визначеного договором та чинним законодавством (постанова ВС у справі від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23 п.7.43-7.44).

Верховний Суд у постанові від 30.06.2022 у справі №925/367/20(925/106/21 (п.35, 36) звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення сторони належним. При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19 та від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20).

Отже усі наслідки неотримання відповідачем належно направленого на його адресу позивачем поштового відправлення покладаються повністю на відповідача.

8.5. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду, зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Це зобов`язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов`язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно. (ВП ВС від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22 (№ в ЄДРСР 117340690).

Отже у відповідача зобов`язання повернути безпідставно отримані від позивача кошти виникли з наступного дня після отримання коштів відповідно на такі суми у такі дати: 20 480,00 грн. 11.04.2023; 1 000 000,00 грн. 28.04.2023; 1 145 000,00 грн. 06.05.2023; 16 000,00 грн. 09.05.2023; 958 000,00 грн. 13.05.2023.

8.6.Позивач просить стягнути суму меншу від тієї, на яку має право, тому суд при задоволенні вимог виходить із суми вимог, яку заявлені ліквідатором банкрута 500 000,00 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю на заявлену суму 500000 грн.

8.7. Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

8.7.1. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Згідно із ч.2 ст.126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді (...) визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не має значення, чи сплачені фактично ці кошти адвокату на час вирішення по них питання судом.

Водночас за змістом ч.4 і 5 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

8.7.2. У позовній заяві від 20.03.2026 №02-46/236 позивач зазначив, що судові витрати, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, складають 6 000,00 грн. судового збору та 20 000,00 грн. на правову допомогу.

Отже судові витрати у цій справі складають 26 000,00 грн. (6 000,00+20 000,00).

Розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката Назаренка С.А. у сумі 20 000,00 грн., відповідає умовам Договору про надання правової допомоги від 16.03.2026 №16/03/26 (зокрема щодо розміру винагороди, встановленому у додатковій угоді від 17.03.2026 №1 та акті приймання-передачі).

8.7.3. Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат, передбаченого у п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи (п.97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21):

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України, ст. 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України, ст. 137 ЦПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України, ст. 141 ЦПК України;

8.7.4. Поряд зі принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

8.7.5. Суд, виходячи з відсутності у нього зобов`язання присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, дійшов висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн. є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, тому зменшує цю суму до 10 000,00 грн.

Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А КОН ВЕБ" (вул.Павлова Академіка, б.120, м.Харків, 61054, ідентифікаційний код 39450302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (вул.Смілянська, буд.127, кабінет 1, м.Черкаси, 18008, ідентифікаційний код 36860996) 500 000,00 грн. (п`ятсот тисяч гривень) безпідставно набутих грошових коштів, 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень) судових витрат зі сплати судового збору та 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень) витрат на правову допомогу, разом 516 000,00 грн. (п`ятсот шістнадцять тисяч гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 10.08.2026.

Направити це судове рішення сторонам.

С у д д я Хабазня Ю.А.

Я-3, 14-925-001