Court ruling № 138907730, 16.07.2026, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про визнання виконавчого документа

таким, що не підлягає виконанню

16 липня 2026 року Справа № 915/1905/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Савка К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання (вх. № 9635/26 від 01.07.2026) ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія по справі

за позовом Миколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54005 (код ЄДРППОУ 02910048)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, вул. Погранична, буд. 39/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017 (код ЄДРПОУ 42129888)

про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару та стягнення безпідставно сплачених коштів

Представники учасників справи в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальні дії у справі.

До Господарського суду Миколаївської області звернулась Миколаївська обласна прокуратура з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, в якій просить суд:

1. Визнати недійсною додаткову угоду від 01.02.2021 № 2 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія.

2. Визнати недійсною додаткову угоду від 11.03.2021 № 4 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія.

3. Визнати недійсною додаткову угоду від 24.05.2021 № 5 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія.

4. Визнати недійсною додаткову угоду від 27.07.2021 № 6 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія на користь Миколаївської обласної прокуратури кошти в сумі 145 239, 47 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір за подачу позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023 справу з єдиним унікальним номером № 915/1905/23 призначено головуючому судді Ткаченку О.В.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 1766/0/15-24 від 06.06.2024 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Миколаївської області, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2024 року № 73, у зв`язку зі звільненням у відставку головуючого судді ОСОБА_1 , здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1905/23.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю у справі Алексєєва А.П. Підстава повторного автоматизованого розподілу судової справи: звільнення судді з посади.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2024 № 94 у зв`язку з відпусткою головуючого судді Алексєєва А.П. для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1905/23.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 справу № 915/1905/23 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2024 прийнято справу № 915/1905/23 до провадження судді Олейняш Е. М. Призначено повторний розгляд справи по суті.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2025 позов задоволено частково.

Визнано недійсною додаткову угоду від 11.03.2021 № 4 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія.

Визнано недійсною додаткову угоду від 24.05.2021 № 5 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія.

Визнано недійсною додаткову угоду від 27.07.2021 № 6 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія.

Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, вул. Погранична, буд. 39/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017 (код ЄДРПОУ 42129888) на користь позивача Миколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 02910048):

- 138 808, 25 грн. (сто тридцять вісім тисяч вісімсот вісім грн. 25 коп.) - коштів;

- 8 493, 68 грн. (вісім тисяч чотириста дев`яносто три грн. 68 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2025 по справі № 915/1905/23 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2025 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ від 29.06.2026.

2. Клопотання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

01.07.2026 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему Електронний суд від відповідача надійшло клопотання (вх. № 9635/26 від 01.07.2026), в якому відповідач просить суд визнати наказ Господарського суду Миколаївської області від 29.06.2026 року по справі № 915/1905/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» на користь Миколаївської окружної прокуратури 138 808, 25 грн. суми основного боргу та 8 493, 68 витрат на сплату судового збору таким, що не підлягає виконанню.

Клопотання мотивоване тим, що ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» 30.06.2026 в добровільному порядку сплатило на користь Миколаївської окружної прокуратури 138 808, 25 грн. суми основного боргу та 8 493, 68 грн. витрат на сплату судового збору.

Таким чином, на момент звернення із цією заявою обов`язок ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» щодо виконання рішення Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1905/23 припинений, у зв`язку з його добровільним виконанням.

Клопотання обґрунтовано приписами ст. 328 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2026 призначено розгляд клопотання (вх. № 9635/26 від 01.07.2026) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в судовому засіданні на 16.07.2026.

Позивач та відповідач в судове засідання 16.07.2026 явку повноважних представників не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені в порядку ст. 120 ГПК України шляхом надсилання ухвали суду до електронних кабінетів сторін. Явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 328 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності учасників справи.

В судовому засіданні 16.07.2026 судом відповідно до ч. 4, 9 ст. 240 ГПК України підписано скорочену ухвалу (вступну та резолютивну частини) без проголошення.

3. Встановлені судом обставини. Джерела права, які застосовував суд.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2025 позов задоволено частково.

Визнано недійсною додаткову угоду від 11.03.2021 № 4 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія.

Визнано недійсною додаткову угоду від 24.05.2021 № 5 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія.

Визнано недійсною додаткову угоду від 27.07.2021 № 6 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія.

Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, вул. Погранична, буд. 39/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017 (код ЄДРПОУ 42129888) на користь позивача Миколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 02910048):

- 138 808, 25 грн. (сто тридцять вісім тисяч вісімсот вісім грн. 25 коп.) - коштів;

- 8 493, 68 грн. (вісім тисяч чотириста дев`яносто три грн. 68 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2025 по справі № 915/1905/23 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2025 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ від 29.06.2026.

Судом встановлено, що 30.06.2026 відповідачем ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» на розрахунковий рахунок позивача Миколаївської обласної прокуратури перераховано грошові кошти в загальній сумі 147 301, 93 грн., підтверджується платіжними інструкціями в національній валюті, а саме:

- платіжна інструкція в національній валюті № 17908 від 30.06.2026 на суму 138 808, 25 грн. із зазначенням призначення платежу «Стягнення по справі № 915/1905/23 від 11.06.2026 основного боргу»;

- платіжна інструкція в національній валюті № 17909 від 30.06.2026 на суму 8 493, 68 грн. із зазначенням призначення платежу «Стягнення по справі № 915/1905/23 від 11.06.2026 судового збору».

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ст. 160 ГПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання (постанова КЦС ВС від 21.12.2023 у справі № 824/2/22). Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 у справі № 824/2/22.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.06.2020 у справі № 520/1466/14-ц, від 09.09.2021 у справі № 824/67/20, від 09.06.2022 у справі № 2-118/2001.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону (постанова КЦС ВС від 06.12.2023 по справі № 756/2078/13-ц).

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 328 ГПК України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

4. Висновки суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом вище, на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2025 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 по справі № 915/1905/23 судом було видано наказ від 29.06.2026 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія (код ЄДРПОУ 42129888) на користь Миколаївської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910048) коштів у сумі 138 808, 25 грн. та 8 493, 68 грн. судового збору.

Судом також встановлено, що відповідачем 30.06.2026 в повному обсязі проведено оплату грошових коштів на виконання судового рішення у даній справі, що підтверджується платіжними інструкціями № 17908 від 30.06.2026 на суму 138 808, 25 грн. та № 17909 від 30.06.2026 на суму 8 493, 68 грн.

Заперечень щодо визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, від стягувача на адресу суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача (боржника) та визнання виконавчого документа по даній справі (наказу Господарського суду Миколаївської області від 29.06.2026 № 915/1905/23) таким, що не підлягає виконанню, оскільки обов`язок боржника відсутній повністю, у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником.

Керуючись ст. 233-235, 254-255, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія (вх. № 9635/26 від 01.07.2026) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Миколаївської області від 29.06.2026 по справі № 915/1905/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, вул. Погранична, буд. 39/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017 (код ЄДРПОУ 42129888) на користь позивача Миколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 02910048):

- 138 808, 25 грн. (сто тридцять вісім тисяч вісімсот вісім грн. 25 коп.) - коштів;

- 8 493, 68 грн. (вісім тисяч чотириста дев`яносто три грн. 68 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 253-259 ГПК України.

Повну ухвалу складено та підписано 10.08.2026

Суддя Е.М. Олейняш