Decision № 138894580, 03.08.2026, Kozova District Court of Ternopil Oblast

Справа № 951/488/26

Провадження №2/951/348/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді Гриновець О. Б.

з участю секретаря судового засідання Галаса В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

у с т а н о в и в:

короткий виклад обставин справи.

16.06.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі по тексту - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») Прокопчук І. І. через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 1542-2465 від 18.04.2025 в розмірі 73 215, 49 грн й судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.04.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» й ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1542-2465.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 20 300 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту 20 % від суми кредиту; знижена % ставка 0, 90 % в день; стандартна % ставка 1 % за кожен день користування кредитом.

Додатковими угодами № 1 від 12.08.2025, № 2 від 10.09.2025, № 3 від 18.10.2025 до договору про відкриття кредитної лінії № 1542-2465 від 18.04.2025 кредитодавець й позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит в загальній сумі 3 900 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору, натомість останній не повернув в повному обсязі кредит й не виконав інших грошових зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість 73 215, 49 грн, з яких: 20 230, 79 грн тіло кредиту, 41 696, 18 грн проценти, 11 288, 52 грн відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України.

З огляду на те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань, не погашає заборгованість за кредитним договором, представник позивача просить, серед іншого, позов задовільнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1542-2465 від 18.04.2025 в розмірі 73 215, 49 грн, судові витрати, пов`язані з розглядом справи 2 662, 40 грн судового збору.

Процесуальні дії у справі.

Позовна заява надійшла до суду 16.06.2026.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Гриновець О. Б.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження в справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ухвали суду від 20.07.2026 судове засідання відкладалося з підстав, визначених у такій.

Позиція учасників справи.

17.07.2026 ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву згідно з якого, серед іншого, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих відсотків.

Зазначає, що 18.04.2025 між сторонами було укладено кредитний договір № 1542-2465 за умовами якого кредит надавався строком на 300 днів (базовий період - 14 днів) та такий закінчився в лютому 2026 року. Позивач нараховує заборгованість за відсотками у розмірі 41 696, 18 грн за ставкою 0, 90 % - 1, 00 % на день і після закінчення строку кредитування, що є прямим порушенням норм матеріального права та цивільного законодавства.

Крім того, позивач у позовній заяві покликається на укладення додаткових угод, якими було збільшено розмір кредитного ліміту. Відповідач не заперечує факт підписання зазначених додаткових угод за допомогою одноразових ідентифікаторів, однак, наголошує, що дані додаткові угоди є невід`ємною частиною основного кредитного договору № 1542-2465 від 18.04.2025 та укладалися на визначений у них строк. Згідно з чинним законодавством та практикою Верховного Суду укладення додаткових угод про збільшення кредитного ліміту чи зміну умов не дає кредитору права нараховувати щоденні договірні відсотки безстроково. Після закінчення строків, на які надавалися ці транші коштів, право позивача нараховувати щоденний відсоток за ставкою 0, 90 % - 1, 00 % на день припинилося. Тож вважає, що сума відсотків у розмірі 41 696, 18 грн, нарахована позивачем за весь період до травня 2026 року (в тому числі після закінчення строків дії додаткових угод) є безпідставною, не відповідає вимогам закону та підлягає суттєвому перерахунку й зменшенню.

Також ОСОБА_1 у поданому відзиві зазначає про безпідставне нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Прокопчук І. І. в судове засідання не з`явилася, разом із позовною заявою подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. У поданому відзив просить здійснювати розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд забезпечив сторонам можливість ефективно представляти свою справу в суді. Розгляд справи проводився у відкритому судовому засіданні. Сторони повідомлялись про дату, місце та час розгляду справи.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Про існування будь-яких інших доказів, які мають важливе значення й не були долучені до справи сторони суду не повідомляли, заразом в силу частин 2, 3, 4 ст. 83 ЦПК України вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом або в цей строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Тож якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

18.04.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які в процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1542-2465 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника НОМЕР_1 .

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 20 300 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту 20 % від суми кредиту; знижена % ставка 0, 90 % в день; стандартна % ставка 1 % за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 2.2 договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а останній зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

Додатковими угодами № 1 від 12.08.2025, № 2 від 10.09.2025, № 3 від 18.10.2025 до договору про відкриття кредитної лінії № 1542-2465 від 18.04.2025 кредитодавець й позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит в загальній сумі 3 900 грн. Такі угоди підписані за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами позичальника НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Як видно з довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту й повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий дім» видача коштів за кредитним договором № 1542-2465 від 18.04.2025 на загальну суму 24 200 грн здійснювалося за допомогою платіжної системи «EasyPay».

Відповідно до розрахунку ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1542-2465 від 18.04.2025 становить 73 215, 49 грн, з яких: 20 230, 79 грн тіло кредиту, 41 696, 18 грн проценти, 11 288, 52 грн відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України.

07.05.2026 позивач направив відповідачу досудову вимогу щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 1542-2465 від 18.04.2025 в розмірі 73 215, 49 грн.

Застосоване судом законодавство та висновки суду.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Згідно з ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 й 10.06.2021 в справі № 234/7159/20.

Факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису) договір між відповідачем та кредитором не було б укладено.

Підписання кредитного договору й додаткових угод ОСОБА_1 підтверджується змістом таких, які містять усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, номер паспорта та дату його видачі, РНОКПП, адресу місця проживання та номер особистого електронного платіжного засобу.

Доказів підписання договорів від імені відповідача іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачем суду не надано, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надано.

Отож суд вважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договорів відповідачем, за умовами якого останній отримав кредит у сукупному розмірі 24 200 грн.

До того ж суд враховує, що за умовами п. 6.9. договір позичальник був вправі протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин, протягом 7 (семи) календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від цього договору повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з договором, однак не скористався таким правом.

Тож суд вважає, що між сторонами був укладений електронний договір кредиту відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти під проценти, на умовах, вказаних в договорі.

Водночас відповідач не довів належними й допустимими доказами, що кредитні кошти на його рахунок, зазначений при укладенні договору, не надходили.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Враховуючи, що у справах про стягнення кредитної заборгованості до предмета доказування включаються серед іншого обставини щодо розміру заборгованості, відповідно розрахунок заборгованості є належним доказом наявності та розміру заборгованості.

Зважаючи на викладені вище обставини справи та норми закону, суд вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним доказом та допустимим засобом доказування у цій справі та в сукупності з іншими доказами свідчить як про отримання відповідачем кредитних коштів так і користування ними. При цьому відповідачем не було спростовано факт наявності та розміру заборгованості, хоча це є його процесуальним обов`язком.

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту й нарахованими процентами в сумі 61 926, 97 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 11 288, 52 грн, то суд вважає, що такі вимоги задовільненню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан діяв, триває і не припиняв свою дію в період укладення договору, тому відповідач як позичальник звільнений від обов`язку сплати процентів на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки такі нараховані під час дії воєнного стану.

Отож суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задовільненню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 1542-2465 від 18.04.2025 в розмірі 61 926, 97 грн, з яких: 20 230, 79 грн тіло кредиту, 41 696, 18 грн проценти.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 46343 від 10.06.2026 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.

Так як заявлені позовні вимоги задовільнено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задовільнених позовних вимог у розмірі 2 251, 90 грн (з розрахунку 61 926, 97 х 2 662, 40/73 215, 49).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268ЦПК України

ухвалив:

задовільнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1542-2465 від 18.04.2025 в розмірі 61 926 /шістдесят одна тисяча дев`ятсот двадцять шість/ гривень 97 /дев`яносто сім/ копійок.

Відмовити у задовільнені решти позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 251 /дві тисячі двісті п`ятдесят одна/ гривень 90 /дев`яносто/ копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного рішення суду 10.08.2026.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»; місцезнаходження: бульв. Лесі Українки, 26/407, м. Київ; код ЄДРПОУ: 38548598;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя О. Б. Гриновець