Court ruling № 138856032, 10.08.2026, Obolonskyi District Court of Kyiv City

10.08.2026 Справа № 756/15749/18

Номер справи 756/15749/18

Номер провадження 6/756/965/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Венгерський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Капіталресурс» у липні 2026 року звернувся до суду зі заявою, у якій просить: замінити стягувача у виконавчому листі Оболонського районного суду міста Києва у цивільній справі № 756/15749/18 з АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс» та видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа Оболонського районного суду міста Києва у цивільній справі № 756/15749/18 від 25 червня 2019 року.

В обґрунтування заяви вказує, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року у цивільній справі № 756/15749/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» борг у розмірі 37732,38 грн та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк», та ТОВ «Капіталресурс», укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким відступлені права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № б/н від 02 лютого 2011 року, укладеним між Банком та ОСОБА_1 .

Вказують, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа.

11 грудня 2019 року державним виконавцем завершено виконавче провадження, оригінал виконавчого документа повернутий стягувачеві. Однак, як вказує заявник, виконавчий лист ТОВ «Капіталресурс» не передавався.

ТОВ «Капіталресурс» звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» та отримав відповідь про знищення документів, що на переконання заявника свідчить про те, що виконавчий документ втрачено. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2026 року визначено головуючим суддю Шролик І.С.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року заяву прийнято до провадження, призначено розгляд заяви на 10 серпня 2026 року.

Сторони в судове засідання призначене на 10 серпня 2026 року не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності вказаних осіб, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заяву необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року у цивільній справі № 756/15749/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» борг у розмірі 37732,38 грн та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Постановою старшого державного виконавця Оболонського РВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Ярового О.В. від 11 грудня 2019 року виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк», та ТОВ «Капіталресурс», укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким відступлені права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № б/н від 02 лютого 2011 року, укладеним між Банком та ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження (правова позиція Верховного суду України висловлена у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10), яка згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

22.08.2025 між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та заявником укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за умовами якого до заявника перейшло право грошової вимоги до боржника за зазначеним кредитним договором.

Зважаючи на те, що заявником надано суду належні та допустимі докази на підтвердження переходу до нього права вимоги за договором факторингу № 8-22-08/2025 та актом приймання-передачі реєстру боржників до боржника, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити заяву в частині заміни стягувача.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у випадку, якщо виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання немає і підстав для процесуального правонаступництва.

Згідно з п. 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання ним чинності (постанова Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 756/2078/13-ц).

За положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Нормою ч. 5 ст. 12 цього Закону передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

У п. 102 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», доповненого згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-IX, який набрав чинності 26 березня 2022 року, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан в Україні із 24 лютого 2022 року, який надалі неодноразово продовжувався і триває до теперішнього часу.

У постанові Верховного Суду від 24 вересня 2025 року у справі № 1625/2550/12 зазначено, що переривання строків пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання згідно з п. 102 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» означає анулювання строку, який сплив до моменту запровадження воєнного стану, та зупинення перебігу трирічного строку до дня припинення або скасування воєнного стану. У постановах від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22 та від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22 Верховний Суд зазначив, що якщо закінчення строку пред`явлення виконавчого документа припало на період воєнного стану, виконавець має приймати такий виконавчий документ до виконання без звернення стягувача до суду за поновленням строку його пред`явлення.

Відповідно до пп. 17.4 п. 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 186/871/14-ц вказано, що аналіз пп. 17.4 п. 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України дає підстави для висновку про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Як убачається з матеріалів заяви, ні постанова про повернення виконавчого документа, ні оригінал виконавчого листа стягувачеві не надходили та під час приймання-передавання реєстру боржників не передавались, що підтверджує втрату виконавчого листа. Оскільки право вимоги до боржника перейшло до заявника, місцезнаходження виконавчого листа невідоме, а його втрата позбавляє стягувача права на звернення рішення до виконання, при цьому судове рішення не виконано, суд дійшов висновку, що заява про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 351-353,442, пп. 17.4 п. 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа,- задовольнити .

Замінити стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» у виконавчих листах виданих на виконання заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року у цивільній справі № 756/15749/18.

Видати дублікат виконавчого листа № 756/15749/18, який виданий Оболонським районним судом міста Києва 25 червня 2019 року на виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року у справі № 756/15749/18.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 10 серпня 2026 року.

Суддя І. С. Шролик