Decision № 138854213, 29.07.2026, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" липня 2026 р. Справа № 924/570/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс", м. Київ

до 1) приватного підприємства "Агрофірма Махаринці", с. Махаринці, Хмельницький район, Хмельницька область

2) ОСОБА_1 , с. Махаринці, Хмельницький район, Хмельницька область

про стягнення індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідачів - не з`явилися,

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом у якому просить стягнути в солідарному порядку з приватного підприємства "Агрофірма Махаринці" та ОСОБА_1 17724,91 грн. боргу, з яких 12081,63 грн. індекс інфляції та 5643,28 грн. 3% річних за період від 21.12.2017 по 01.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2016 року у справі №683/2399/15-ц стягнуто з приватного підприємства "Агрофірма Махаринці" та ОСОБА_1 на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» 85630,93 грн. заборгованості за кредитним договором № 011/315966/134395 від 02 серпня 2013 року, а також по 642,08 гривень судового збору, з кожного. На виконання вищевказаного рішення, 15 липня 2016 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області видано виконавчі листи №683/2399/15-ц. Згідно відповіді приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Лабчука Романа Михайловича від 14 травня 2026 року № 02-01/5867 встановлено, що виконавчі провадження завершені 2021 року у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення. Враховуючи, що боржниками своєчасно не викопано грошове зобов`язання за кредитним договором (понад п`ять років), у них в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору поряд із сумою основного боргу, суми інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних пpoцесів у період прострочення, та трьох процентів річних від простроченої суми.

У заяві, поданій до суду через систему "Електронний суд" 26.06.2026 позивач просить розглядати справу без участі представника.

Відповідач 1 - приватне підприємство "Агрофірма Махаринці", представника для участі в судове засідання не направив, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.

Відповідач 2 - ОСОБА_1 , представника для участі в судовому засіданні не направив, відзиву на позов не подав, жодних клопотань до суду не надходило.

Ухвали суду надсилались відповідачам за місцезнаходженням відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті на адресу суду.

Частиною 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (висновок Верховного Суду в постановах від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновок Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19 та від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якої сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що учасники справи належним чином повідомлені про судове засідання 29.07.2026.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

02 серпня 2013 року між публічним акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», правонаступником якого є акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (банк), та приватним підприємством "Агрофірма Махаринці" (позичальник), укладено кредитний договір №011/315966/134395, згідно умов якого банк падав позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 123 750,00 гривень, а позичальник зобов`язався повернути кредит у повному розмірі у строку до 02 листопада 2013 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 21,5% річних.

02 серпня 2013 року між банком та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 12/01-08-0-0/09-224.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2016 року у справі №683/2399/15-ц задоволено ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до приватного підприємства "Агрофірма Махаринці", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "Агрофірма Махаринці" та ОСОБА_1 на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» 85630,93 грн. заборгованості за кредитним договором № 011/315966/134395 від 02 серпня 2013 року, а також по 642,08 гривень судового збору, з кожного.

15 липня 2016 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області видано виконавчі листи № 683/2399/15-ц.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Лабчука Романа Михайловича перебували виконавчі провадження НОМЕР_2 та НОМЕР_3 щодо виконання виконавчих листів № 683/2399/15-ц від 15.07.16.

Згідно відповіді приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Лабчука Романа Михайловича від 14 травня 2026 року № 02-01/5867 встановлено, що виконавчі провадження завершені 2021 року у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення.

18 липня 2024 року між AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та акціонерним товариством «ОКСІ БАНК» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-71, відповідно до якого AT «OKCІ БАНК» набуло права вимоги за кредитним договором та договором поруки.

18 липня 2024 року між AT «OKCI БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-71-1, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права вимоги за кредитним договором та договором поруки.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2016 року у справі №683/2399/15-ц задоволено ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до приватного підприємства "Агрофірма Махаринці", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "Агрофірма Махаринці" та ОСОБА_1 на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» 85630,93 грн. заборгованості за кредитним договором № 011/315966/134395 від 02 серпня 2013 року, а також по 642,08 гривень судового збору, з кожного.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2024 між AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та акціонерним товариством «ОКСІ БАНК» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-71, відповідно до якого AT «OKCІ БАНК» набуло права вимоги за кредитним договором та договором поруки. 18.07.2024 між AT «OKCI БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-71-1, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права вимоги за кредитним договором та договором поруки.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 ЦК України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Отже, дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.

Тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, оскільки боржником порушено позадоговірне (деліктне) грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, якою Велика Палата Верховного Суду підтвердила аналогічний висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 15.04.2015 у справі №910/2899/14 та у постанові від 01.06.2016 у справі №910/22034/15, а також у постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 у справі №910/6053/19.

У постанові від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (пункт 6.20).

У даному випадку, розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами встановлено законом, а саме частиною другою статті 625 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №910/3831/22 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Для розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 21.12.2017 по 01.03.2020 включно взято суму боргу за договором у розмірі 85610,93 грн., визначена згідно рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 квітня 2016 року у справі №683/2399/15-ц.

Суд, провівши в системі "Законодавство" перерахунок 3 % річних, дійшов висновку, що правомірною до стягнення є сума в розмірі 5643,28 грн. за період з 21.12.2017 по 01.03.2020.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання" №14 від 17.12.2013 року).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Щодо заявленої до стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19). Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19).

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат в системі "Законодавство", відповідно до якого вважає правомірною до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 12081,63 грн. за період з 21.12.2017 по 01.03.2020.

Частинами 1, 2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з приватного підприємства "Агрофірма Махаринці" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Махаринці, код ЄДРПОУ 32445411) та з ОСОБА_1 (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Махаринці, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 43453613) 12081,63 грн. (дванадцять тисяч вісімдесят одну гривню 63 коп.) індексу інфляцій та 5643,28 грн. (п`ять тисяч шістсот сорок три гривні 28 коп.) 3% річних.

Стягнути з приватного підприємства "Агрофірма Махаринці" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Махаринці, код ЄДРПОУ 32445411) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 43453613) 1664,00 грн. (одну тисячу шістсот шістдесят чотири гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Махаринці, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 43453613) 1664,00 грн. (одну тисячу шістсот шістдесят чотири гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 10.08.2026 року.

Направити рішення позивачу до електронного кабінету Електронного суду.

Відрук.: 3 примір.

1 - до справи,

2- відповідачу 1 (31185, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Махаринці, код 32445411),

3 - відповідачу 2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) надіслати реком. з повід. про вруч.