Decision № 138854079, 03.08.2026, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1051/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Божко Є.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Ізюмської окружної прокуратури (64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, 13а) в інтересах держави в особі: 1. Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області (64309, Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, вул. Васильківського, 4), 2. Ізюмської міської ради Ізюмського району Харківської області (64309, Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, пл. Центральна, 1) до 1. Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері" (64309, Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, вул. Залікарняна/пров. Залікарняний, 5/4), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтрансенерджі" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 75, офіс 703) про визнання недійсними додаткових угод, стягнення коштів за участю представників:

прокурора - Лахтюка Л.В. (посвідчення № 072996 від 01.03.2023),

першого позивача (Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області) - не з`явився,

другого позивача (Ізюмської міської ради Ізюмського району Харківської області) - не з`явився,

першого відповідача (Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері") - не з`явився,

другого відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтрансенерджі") - Деріглазової М.О. (в порядку самопредставництва)

ВСТАНОВИВ:

Ізюмська окружна прокуратура в особі Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, Ізюмської міської ради Ізюмського району Харківської області звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері", Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтрансенерджі" в якій просить суд:

1. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 21.07.2023 до Договору № 172 від 10.05.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» (код ЄДРПОУ 02003304) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 4448878).

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 22.08.2023 до Договору № 172 від 10.05.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» (код ЄДРПОУ 02003304) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 4448878).

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 20.11.2023 до Договору № 172 від 10.05.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» (код ЄДРПОУ 02003304) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 4448878).

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 13.02.2024 до Договору № 172 від 10.05.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» (код ЄДРПОУ 02003304) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 4448878).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 4448878) на користь Ізюмської міської військової адміністрації кошти у сумі 322 481,21 грн як безпідставно сплачені.

6. Судовий збір у розмірі 14 519,38 грн стягнути з відповідачів за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 0901010.

7. Про дату та час розгляду справи повідомити сторони, Харківську обласну прокуратуру та Ізюмську окружну прокуратуру.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.03.2026 позовну заяву Ізюмської окружної прокуратури (вх.№ 1051/26) залишено без руху.

03.04.2026 від Ізюмської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 8023/26).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1051/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 29 квітня 2026 року о 12:00.

21.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтрансенерджі" через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 9512/26), в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

Відповідач зауважує, що при порівнянні положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України №922 та п.п. 2 п. 19 Особливостей вбачається, що вони не є ідентичними. Зокрема п.п. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування на відміну від п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України №922 "Про публічні закупівлі" не містить процентну ставку збільшення ціни за одиницю товару на ринку у разі коливання ціни такого товару. Отже, Кабінет Міністрів України свідомо прибрав процентну ставку допустимого розміру збільшення ціни, тим самим надав можливість сторонам по договору проявити розумну гнучкість, у разі коливання ціни такого товару в межах суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Зазначене обумовлено нестабільною ситуацією в економіці України та безпосередньо на ринку електричної енергії, внаслідок збройної агресії з боку російської федерації.

Відповідач наголошує на тому, що для підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку Постачальником Споживачу надавались експертні висновки Черкаської ТПП, що містять відомості про відсоток коливання ціни електричної енергії, визначений шляхом порівняння відповідних декад: на момент укладення Договору та на момент зміни ціни, а в подальшому - шляхом порівняння декади на дату останнього внесення змін до Договору в частині зміни ціни та декади на момент наступних змін, що цілком узгоджується з вимогами п.п.2. п. 19 Особливостей та п.п. 2 п. 2.4, п. 5.11. Договору, зокрема: від 17 липня 2023 року № О-239, відповідно до якого в торговій зоні ОЕС України, згідно інформації ДП «Оператор ринку», за результатами торгів на РДН, коливання середньозваженої ціни електричної енергії за І декаду липня 2023 року відносно І декади травня 2023 року (період укладання договору) становило 20,98%; від 10.08.2023 року № О-298, відповідно до якого в торговій зоні ОЕС України, згідно інформації ДП «Оператор ринку», по результатам торгів на РДН, коливання середньозваженої ціни електричної енергії за І декаду серпня 2023 року відносно І декади липня 2023 року (період останнього внесення змін до Договору в частині зміни ціни) становило 22,04%; від 10.11.2023 року № О-493/01, відповідно до якого в торговій зоні ОЕС України, згідно інформації ДП «Оператор ринку», по результатам торгів на РДН, коливання середньозваженої ціни електричної енергії за І декаду листопада 2023 року відносно І декади серпня 2023 року (період останнього внесення змін до Договору в частині зміни ціни) становить 4,1147%. Аналогічні дані були оприлюднені на веб-сайті АТ «ОПЕРАТОР РИНКУ». Підвищення цін було здійснено пропорційно збільшення цін на ринку і не виходило за межі відсотку коливання.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії постановою НКРЕКП від 09.12.2023 року за № 2322 має імперативний характер та підлягає обов`язковому застосуванню сторонами договору незалежно від їх волевиявлення. У зв`язку з цим внесення змін до Договору в частині приведення його умов у відповідність до зазначеного тарифу є не правом, а обов`язком сторін. Таким чином, коригування умов Договору щодо застосування тарифу, встановленого постановою НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322, є правомірним, обґрунтованим та здійснюється на виконання вимог чинного законодавства України.

Враховуючи, що зміст Додаткової угоди № 10 безпосередньо залежав від фактичних обсягів споживання електричної енергії за січень 2024 року, на відображенні яких наполягав Споживач, її укладення та направлення на погодження об`єктивно відбулося лише після отримання відповідних даних від адміністратора комерційного обліку - АТ «Харківобленерго», а саме - 09.02.2024 року. 09.02.2024 року Постачальником на електронні адреси Споживача (serg_kloch@ukr.net, izyumcml2@gmail.com) для погодження та підписання були направлені підписані зі свого боку Додаткові угоди № 9 та № 10. Того ж дня Споживач погодив зазначені додаткові угоди та звернувся з проханням направити їх оригінали разом із актом приймання-передачі електричної енергії та рахунком на його поштову адресу. 09.02.2024 року зазначені документи були направлені Постачальником Споживачу засобами поштового зв`язку - через АТ «Нова пошта». Таким чином, як зазначає відповідач, твердження Прокурора про нібито одностороннє підвищення Постачальником ціни електричної енергії у зв`язку зі зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії, встановленого постановою НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322, є безпідставними та спростовуються наведеними обставинами.

Також з урахуванням приписів ч. 6 ст. 11 ГПК України, ч. 2 ст. 19 та п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України, а також правової позиції, викладеної у Рішенні Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025, норми законодавства, які надають прокурору право звернення до суду в інтересах держави у зв`язку з неналежним здійсненням такого захисту відповідними органами, не відповідають Конституції України та не підлягають застосуванню судами, у зв`язку з чим відповідач вважає, що позов подано неналежним суб`єктом, що є самостійною підставою для відмови у його задоволенні.

21.04.2026 від Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 9586/26), в якому відповідач зазначає, що при укладанні додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 172 від 10.05.2023 року між комунальним некомерційним підприємством Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобалтрансенерджі» сторони керувались діючим на момент укладання додаткових угод законодавством з публічних закупівель. Коливання цін на ринку електроенергії було підтверджено експертними висновками торгово-промислової палати стосовно коливання цін на ринку у відповідні періоди:

- Додаткова угода № 3 від 21 липня 2023 р. - відсоток коливання ціни на ринку електроенергії 20,98 (підтверджуючий документ наданий Черкаською торгово-промисловою палатою - Експертний висновок № О-239 від 17.07.2023 р., відсоток збільшення ціни за одиницю товару 17,06081 не перевищує відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку;

- Додаткова угода № 4 від 22 серпня 2023 р. - відсоток коливання ціни на ринку електроенергії 22,04 (підтверджуючий документ наданий Черкаською торгово-промисловою палатою - Експертний висновок № О-298 від 10.08.2023 р., відсоток збільшення ціни за одиницю товару 19,2635 не перевищує відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку;

- Додаткова угода № 5 від 20 листопада 2023 р. - відсоток коливання ціни на ринку електроенергії 4,1147 (підтверджуючий документ наданий Черкаською торгово-промисловою палатою - Експертний висновок № О-493/01 від 10.01.2023 р., відсоток збільшення ціни за одиницю товару 3,68065 не перевищує відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку;

- Додаткова угода № 10 від 13 лютого 2024 р. - підвищення ціни відбулося внаслідок зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2024 рік, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09 грудня 2023 р № 2322.

Відповідач резюмує, що на момент укладання додаткових угод у комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» були відсутні підстави для ненадання згоди на внесення змін до Договору.

23.04.2026 від Ізюмської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтрансенерджі" (вх.№ 9842/26), в якій прокурор звертає увагу на таке.

Посилання представника відповідача на положення пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178, прокурор вважає необґрунтованими, оскільки зазначена постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом та не може змінювати положення, визначені Законом України.

Щодо посилання відповідача на наявність експертних висновків як на підставу обґрунтованого підвищення ціни прокурор стверджує, що експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати не є належними доказами коливання ціни, оскільки вказані документи лише констатують рівень середньозважених цін купівлі-продажу товару на певні проміжки часу (декади) та не доводять її коливання протягом всього строку дії договору чи у проміжках часу від дати укладення договору/внесення змін до нього і до дати наступного внесення змін. Зокрема, у висновках не наведено розрахунків вартості товару в динаміці з відповідною періодичністю та визначенням відсотку коливання, у тому числі відсутнє обґрунтування тенденцій щодо збільшення чи зменшення цін у різні періоди дії договору, того що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. У самих експертних висновках Черкаської торгово-промислової палати зазначено, що вони мають виключно довідковий характер. Експерт не несе відповідальності за будь-які фінансові, правові та інші судження і дії стосовно наданої інформації.

Щодо змін до Договору від 10.05.2023 № 172, внесених Додатковою угодою №10 від 13.02.2024 прокурор зауважує, що з урахуванням положень постанови НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2024 рік» в частині підвищення тарифів на послуги з передачі електричної енергії сторони мали б право збільшити вказану ціну співмірно збільшенню відповідних тарифів. Ураховуючи, що вартість послуг з передачі електричної енергії в 2024 році зросла на 0,04347 грн/кВт*од без ПДВ (з урахуванням ПДВ 0,052164 грн/кВт*год) порівняно з попереднім періодом, то й збільшення ціни мало б відбуватися в межах цієї різниці. Водночас, за умови визнання недійсними додаткових угод № 3, 4, 5 до Договору № 172 від 10.05.2023, ціна електричної енергії, що діятиме у разі продовження строку дії Договору № 172 від 10.05.2023 на новий період, мала б залишатися на рівні, встановленому Додатковою угодою № 2 від 14.07.2023 та становити 3,95292 грн/кВт*год (з ПДВ). За таких обставин ціна електричної енергії, встановлена Додатковою угодою № 10 від 13.02.2024, мала б визначатися наступним чином: 3,95292 + 0,052164 = 4,005084 грн/кВт*год з ПДВ. Однак Додатковою угодою № 10 від 13.02.2024 встановлено, що ціна електричної енергії, яка продається Постачальником, з 01.01.2024 становитиме 5,773764 грн/кВт*год. Таке збільшення ціни не є пропорційним підвищенню регульованих цін (тарифів) та суперечить пп. 7 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Щодо тверджень відповідача про те, що закупівля здійснювалася не лише за рахунок бюджетних коштів, а й за рахунок власних коштів відповідача КНП ІМР «ЦМЛ Піщанської Богоматері» прокурор звертає увагу на те, що відповідно до змісту платіжних інструкції розрахунок відбувався лише з казначейського рахунку платника, що спростовує твердження відповідача про залучення власних коштів КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері» для оплати електричної енергії отриманої за Договором №172 від 10.05.2023.

27.04.2026 від Ізюмської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив відповідача Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» (вх.№ 9988/26), в якій прокурор наголошує на тому, що посилання відповідача на пп. 2 п. 19 Особливостей, як на підставу, що дає право збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, встановленої у договорі, є безпідставним. Укладання додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу від 10.05.2023 № 172 у даному випадку спотворює результати торгів, призводить до надмірного та неефективного витрачання бюджетних коштів, не призводить до їх економії, що суперечить принципам, закладеним у Законі України «Про публічні закупівлі». Враховуючи викладене, підставою не надання згоди на укладення додаткових угод до Договору є невідповідність таких додаткових угод вимогам Закону України «Про публічні закупівлі».

При цьому, експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати, на які відповідач посилається як на обґрунтування для підвищення ціни, не є належними доказами коливання ціни, оскільки вказані документи лише констатують рівень середньозважених цін купівлі-продажу товару на певні проміжки часу (декади) та не доводять її коливання протягом всього строку дії договору чи у проміжках часу від дати укладення договору/внесення змін до нього і до дати наступного внесення змін. Фактично, вказані висновки містять в собі не послідовно обрані декади, та порівняння цін, що діли протягом вказаних декад. Вказана інформація не містить повної картини щодо динаміки ціни протягом часу дії договору.

28.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтрансенерджі" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№ 10141/26), в якому відповідач просить суд:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» строк на подання клопотання про витребування доказів з підстав, викладених у цьому клопотанні.

2. Витребувати у Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» докази, що підтверджують джерело походження коштів, сплачених за договором про постачання електричної енергії споживачу № 172 від 10.05.2023, а саме:

- договори про відшкодування витрат на електричну енергію, укладені між КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері» та орендарями приміщень, на підставі яких здійснювалися відповідні платежі;

- платіжні інструкції, банківські виписки, платіжні доручення чи інші первинні фінансові документи, що підтверджують фактичне надходження коштів від орендарів на рахунок КНП як відшкодування вартості спожитої електричної енергії;

- інформацію (довідку) КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері» із зазначенням загальної суми коштів, отриманих від орендарів як відшкодування витрат на електроенергію за період дії договору № 172 від 10.05.2023, з розбивкою по місяцях і зазначенням найменувань орендарів.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач посилається на те, що відповідно до умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 172 від 10.05.2023 оплата за електричну енергію здійснювалася КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері» як за рахунок коштів місцевого бюджету, так і за рахунок відшкодувань орендарів. Так пунктом 5.2. Договору (в редакції на дату укладання Договору) визначено: «Загальна вартість цього Договору становить 1 192 185,23 грн (в т. ч. ПДВ 198 697,54 грн). Складові ціни Договору: згідно затвердженого кошторису Споживача 1 102 185,23 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ 183697,54 грн; відшкодування витрат орендарями 90000,00 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ 15000,00 грн.». Таким чином, частина коштів, сплачених за Договором, не є бюджетними коштами, а є коштами, отриманими від орендарів у порядку відшкодування витрат за електричну енергію.

Встановлення фактичного джерела походження коштів, сплачених за Договором, на переконання відповідача, має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки кваліфікація спірних коштів як бюджетних або небюджетних безпосередньо впливає на обґрунтованість позовних вимог прокурора. Якщо частина коштів, стягнення яких заявлено, фактично була відшкодована орендарями, такі кошти не можуть вважатися бюджетними коштами Ізюмської міської територіальної громади. У зв`язку з чим розмір позовних вимог підлягає перевірці та коригуванню з урахуванням фактичного співвідношення бюджетних коштів та коштів, отриманих від орендарів.

Щодо строку подання клопотання відповідач зазначає, що після отримання копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів здійснив їх детальний аналіз, у ході якого встановлено, що прокурор не розмежовує бюджетні кошти та кошти, отримані від орендарів у порядку відшкодування витрат, незважаючи на те, що пункт 5.2 договору про постачання електричної енергії № 172 від 10.05.2023 прямо передбачає таке розмежування. Лише після встановлення зазначених обставин виникла об`єктивна необхідність у витребуванні додаткових доказів, які перебувають у володінні КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері» та підтверджують фактичні джерела оплати електричної енергії. З метою отримання таких доказів Відповідач-2 вжив усіх залежних від нього заходів, зокрема 14.04.2026 направив на адресу КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері» запит № 27 від 14.04.2026 про надання відповідної інформації та документів, проте відповідь на зазначений запит не отримана, що унеможливило подання відповідних доказів у строк, встановлений процесуальним законом.

28.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтрансенерджі" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про призначення експертизи (вх.№ 10143/26), в якому відповідач вказує, що з метою з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема щодо відповідності ціни електричної енергії, визначеної у додаткових угодах №3 від 21.07.2023, №4 від 22.08.2023 та №5 від 20.11.2023 до Договору, ринковим цінам у відповідні періоди 2023 року, а також щодо наявності факту коливання цін, підтвердженого експертними висновки Черкаської торгово-промислової палати, виникає необхідність у застосуванні спеціальних знань, у зв`язку з чим відповідач просить суд:

1. Призначити судову товарознавчу експертизу.

2. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

Якою була ціна (в грн. за 1 кВт*год., без ПДВ) на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) за результатами торгів на цьому ринку у торговій зоні ОЕС України, що проводились ДП «Оператор ринку», станом на 10.05.2023, 21.07.2023, 22.08.2023, 20.11.2023 та за періоди: перша декада травня 2023 рок, перша декада липня 2023 року, перша декада серпня 2023, перша декада листопада 2023 року?

Чи відбулось коливання (збільшення чи зменшення, на скільки відсотків) ціни на електроенергію на РДН за результатами торгів на цьому ринку у торговій зоні ОЕС України, що проводились ДП «Оператор ринку», станом на 10.05.2023 у порівнянні до станом на 21.07.2023, станом на 10.05.2023 у порівнянні до станом на 22.08.2023, станом на 10.05.2023 у порівнянні до станом на 20.11.2023, за першу декаду травня 2023 року у порівнянні до першої декади липня 2023 року, за першу декаду травня 2023 року у порівнянні до першої декади серпня 2023 року, за першу декаду травня 2023 року у порівнянні до першої декади листопада 2023 року?

3. Доручити проведення експертизи Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса" Міністерства юстиції України за адресою: 61177 Харківська обл., місто Харків 8а.

4. Покласти витрати на «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ».

5. Зупинити провадження у справі до одержання результатів експертизи.

28.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтрансенерджі" через систему "Електронний суд" надійшло заперечення (вх.№ 10148/26), в якому відповідач зауважує, що у випадку конкуренції правових норм, що регулюють спірні правовідносини, підлягають застосуванню саме спеціальні норми законодавства, які конкретизують правове регулювання відповідних відносин. Положення пункту 37 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922 є спеціальними по відношенню до положень статті 41 цього Закону. Зазначена норма прямо передбачає, що на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення публічних закупівель визначаються Кабінетом Міністрів України, що свідчить про пріоритетність застосування відповідного спеціального регулювання. Отже, у спірних правовідносинах підлягають застосуванню саме норми, прийняті на виконання пункту 37 Прикінцевих та перехідних положень Закону, зокрема положення постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, як такі, що встановлюють спеціальний порядок зміни істотних умов договору про закупівлю.

Щодо правомірності укладення додаткової угоди № 10 від 13.02.2024 року про зміну тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» відповідач зазначає, що становлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії постановою НКРЕКП від 09.12.2023 року за № 2322 має імперативний характер та підлягає обов`язковому застосуванню сторонами договору незалежно від їх волевиявлення. У зв`язку з цим внесення змін до Договору в частині приведення його умов у відповідність до зазначеного тарифу є не правом, а обов`язком сторін.

ТОВ «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» та КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері», діючи відповідно до підпункту 7 пункту 2.4 Договору та підпункту 7 пункту 19 Особливостей, правомірно уклали додаткову угоду № 10 від 13.02.2024 року за взаємною згодою сторін, що відповідає положенням статей 631, 651, 652 Цивільний кодекс України щодо можливості зміни умов договору за згодою сторін. Сторони Договору обґрунтовано погодили, що умови Додаткової угоди № 10 від 13.02.2024 поширюються на правовідносини, які фактично виникли з 01.01.2024 року, тобто з дати набрання чинності тарифом, встановленим постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2322 від 09.12.2023 року.

Посилання прокурора на лімітну довідку про бюджетні асигнування, план використання бюджетних коштів на 2023-2024 роки та платіжні інструкції, з яких убачається проведення розрахунків через казначейський рахунок КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері», відповідач вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджують виключно бюджетне походження коштів. Сам факт здійснення платежів через органи Державної казначейської служби України не визначає джерела фінансування витрат, оскільки відповідно до статті 13 Бюджетний кодекс України до спеціального фонду бюджетних установ включаються, зокрема, власні надходження, у тому числі кошти, отримані як відшкодування витрат за комунальні послуги від орендарів

Крім того, відповідач вважає, що позов подано неналежним суб`єктом, що є самостійною підставою для відмови у його задоволенні.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2026 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» строк на подання клопотання про витребування доказів. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтрансенерджі" про витребування доказів (вх.№ 10141/26 від 28.04.2026) постановлено задовольнити. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтрансенерджі" про призначення експертизи (вх.№ 10143/26 від 28.04.2026) відмовлено. Підготовче засідання відкладено на 20 травня 2026 року о 12:30.

13.05.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтрансенерджі" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№ 11566/26), в якому відповідач просить зупинити провадження у справі № 922/1051/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII.

20.05.2026 від Ізюмської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№ 12071/26).

У підготовчому засіданні 20.05.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 16.06.2026 на 11:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 20.05.2026.

12.06.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтрансенерджі" через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення щодо зупинення провадження у справі (вх.№ 14322/26).

16.06.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтрансенерджі" через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх.№ 14576/26), в яких відповідач зазначає, що кошти, відшкодовані орендарями за період з 01.07.2023 (42 988,21 грн), не є коштами місцевого бюджету, а тому не охоплюються тим інтересом держави, в захист якого Прокурором подано позов. У відповідній частині позовні вимоги Прокурора є необґрунтованими, оскільки стягнення таких коштів не відновлює і не захищає майнові інтереси територіальної громади та не відповідає підставам представництва, заявленим Прокурором. З наведеного вбачається, що оплата за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 172 від 10.05.2023 здійснювалася не виключно за рахунок бюджетних коштів, а частково - за рахунок коштів, відшкодованих орендарями приміщень, що прямо передбачено пунктом 5.2 Договору та підтверджується довідкою Відповідача-1 від 18.05.2026 № 900. За період з 01.07.2023 (дата набрання чинності першою зміною ціни) до грудня 2023 року такі відшкодування становлять 42 988,21 грн. Оскільки зазначені кошти не є бюджетними коштами Ізюмської міської територіальної громади, позовні вимоги Прокурора в частині стягнення коштів, відшкодованих орендарями, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2026 у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтрансенерджі" про зупинення провадження у справі (вх.№ 11566/26 від 13.05.2026) відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 01 липня 2026 року о 12:00.

25.06.2026 від Ізюмської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх.№ 15432/26), в яких прокурор наголошує на тому, що сума бюджетних коштів, сплачених за поставлений в ході виконання умов Договору №172 від 10.05.2023 товар, становить 1 294 298,14 грн з ПДВ. Факт сплати вказаних коштів підтверджується доданими до позовної заяви платіжними інструкціями з відмітками Ізюмського Управлінні Державної казначейської служби України Харківської області про проведення оплати. Крім того, відомості щодо кожної трансакції здійсненої на виконання умов Договору від 10.05.2023 № 172 у вигляді відкритих даних опубліковано на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів держателем якого є Міністерство фінансів України. Зокрема, щодо кожної трансакції здійсненої на виконання умов вказаного договору міститься відмітка про її здійснення за рахунок коштів бюджету Ізюмської міської територіальної громади (код бюджету 2051800000). Кошти у сумі 322 481,21 грн, про стягнення яких заявлено вимогу у позовній заяві, є бюджетними коштами, що отримані за недійсним правочином та є частиною загальної суми бюджетних коштів 1 294 298,14 грн з ПДВ, що була фактично сплачена на користь постачальника під час виконання сторонами Договору №172 від 10.05.2023. Відтак ураховуючи, що платежі на виконання договору здійснювалися за рахунок коштів місцевого бюджету, порушення, допущені при його укладенні та виконанні, призводять до порушення майнових прав Ізюмської міської територіальної громади в особі Ізюмської міської ради та Ізюмської міської військової адміністрації, як суб`єктів уповноважених на забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів. В свою чергу, виконання орендарями договірних зобов`язань (оплата спожитої електричної енергії), що виникли між ними та орендодавцем приміщень КНП Ізюмської міської ради «ЦМЛ Піщанської Богоматері», не впливає на обов`язок ТОВ «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» повернути кошти у сумі 322 481,21 грн як безпідставно сплачені.

У судовому засіданні 01.07.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника відповідача та відкладення судового засідання на 28.07.2026 на 12:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 01.07.2026.

У судовому засіданні 28.07.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про перерву в судовому засіданні до 03 серпня 2026 року до 14:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 28.07.2026.

У судовому засіданні 03.08.2026 прокурор підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачів.

Позивачі у судове засідання, призначене на 03.08.2026 на 14:00, своїх повноважних представників не направили.

Представник Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері" у судове засідання 03.08.2026 не з`явився.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалтрансенерджі" у судовому засіданні 03.08.2026 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Позивачі та відповідач Комунальне некомерційне підприємство Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері" копії ухвал суду отримували шляхом доставки в їх електронні кабінети, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

В ході розгляду справи Господарським судом Харківської області, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строків, встановлених ГПК України.

Судом в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

У судовому засіданні 03.08.2026 судом проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою судом встановлено таке.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 № 4-рп/2008).

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України надають прокурору право звертатися до суду з позов про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація інтересів держави може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 по справі №806/1000/17).

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є належною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.2018 у справі № 553/3280/16-а).

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).

Згідно з ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 висновувала, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема, подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу.

У постанові Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 906/638/22 зазначено, що прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

При цьому, при розгляді справи №4/166 «Б» у постанові від 02.10.2018 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абз. 3 п. 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені пп. 47 ст. 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (підпункт 6.20) та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 (підпункт 6.22).

Згідно зі ст. 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (п. 3 ч. 1 ст. 26).

Оскільки витрати на оплату електричної енергії за Договором № 172 від 10.05.2023, укладеним між КНП Ізюмської міської ради «ЦМЛ Піщанської Богоматері» з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛРАНСЕНЕРДЖІ», здійснювалися за рахунок коштів місцевого бюджету, прокурор зазначає, що було безпідставно витрачено бюджетні кошти Ізюмської міської територіальної громади.

Відтак, ураховуючи, що виконання договору здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, порушення, допущені при його укладенні та виконанні, призводять до порушення майнових прав Ізюмської міської територіальної громади в особі Ізюмської міської ради та Ізюмської міської військової адміністрації, за рахунок яких бюджет територіальної громади і формується.

Відповідно до п. 1.3 Статуту Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері", затвердженого рішенням 118 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 23.10.2020 (редакція, що діяла на момент укладення Договору), та Статуту, затвердженого розпорядженням начальника Ізюмської міської військової адміністрації від 11.10.2023 №856-ВС, Комунальне некомерційне підприємство Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері" створене на базі майна Ізюмської міської територіальної громади.

Пунктом 1.4. Статуту передбачено, що засновником, власником та органом управління майном Підприємства є Ізюмська міська територіальна громада в особі Ізюмської міської ради. Підприємство є підзвітним і підконтрольним Засновнику. Уповноваженим органом засновника є виконавчий комітет Ізюмської міської ради.

Відповідно до пункту 1.5. Статуту Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Підприємство є юридичною особою публічного права. Права та обов`язки юридичної особи підприємство набуває з моменту його державної реєстрації (п. 4.1. Статуту).

Відповідно до п. 4.7. Статуту Підприємство має право укладати угоди (договори), набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов`язки, бути особою, яка бере участь у справах, що розглядаються в судах України, міжнародних та третейських судах.

Відповідно до п. 5.3. Статуту джерелами формування майна та коштів Підприємства, серед іншого, є кошти місцевого бюджету.

Пунктом 7.1. Статуту передбачено, що управління Підприємством здійснює засновник - Ізюмська міська рада.

Згідно з п. 7.3.3. Статуту Засновник затверджує фінансовий план Підприємства та контролює його виконання. Засновник має право здійснювати контроль фінансово господарської діяльності Підприємства (п. 10.4 Статуту).

Таким чином, саме на Ізюмську міську раду як на засновника Підприємства покладаються функції контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, в тому числі при проведенні публічних закупівель, а тому міська рада в даному випадку становитиме собою орган, уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави в розумінні Закону України "Про прокуратуру".

Відтак Ізюмська міська рада наділена повноваженнями щодо вжиття відповідних заходів у спірних правовідносинах та є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, які є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів, а тому є належним позивачем у цій справі.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Відповідно п. 3 ч. 1, ч. 5 ст. 78 до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках, передбачених законами України "Про військово-цивільні адміністрації", "Про правовий режим воєнного стану".

Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.

Указом Президента України "Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області" № 680/2022 від 01.10.2022, який набрав чинності з 06.10.2022, на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" утворено, зокрема, Ізюмську міську військову адміністрацію Ізюмського району Харківської області.

Обсяг повноважень військових адміністрацій визначений Законом України "Про правовий режим воєнного стану".

Частиною 2 ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із забезпечення ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів (пункт 2), складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету (пункт 5), управління закладами освіти, установами освіти, закладами охорони здоров`я, культури, фізичної культури і спорту, надавачами соціальних послуг, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними, підлітковими закладами за місцем проживання; організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організації надання ними послуг, у тому числі соціальних (пункт 15).

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

Таким чином, уповноваженим державою органом у правовідносинах щодо стягнення безпідставно сплачених коштів за Договором від 10.05.2023 № 172 є також Ізюмська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області.

Окружною прокуратурою 03.02.2026 за №58-385ВИХ-26 до Ізюмської міської військової адміністрації скеровано запит в порядку абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з детальним описом виявлених порушень та вимогою надати копії документів, необхідних для підтвердження позовних вимог.

Ізюмською міською військовою адміністрацією вказаний запит 05.02.2026 за №403-ВС без фактичного розгляду надіслано до Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері", яка є стороною Договору № 172 від 10.05.2023 та суб`єктом, яким приймалися рішення про укладення спірних додаткових угод до вказаного Договору. Лист Ізюмської міської військової адміністрації від 05.02.2026 №403-ВС не містить відомостей, які б підтверджували або спростовували доводи, викладені у листі прокуратури, щодо виявлених порушень вимог чинного законодавства під час виконання Договору № 172 від 10.05.2023, та не вказано на наявність самостійного бажання вжити заходів реагування до усунення цих порушень.

Крім того, листами від 11.03.2026 № 58-837ВИХ-26, № 58-836ВИХ-26 окружною прокуратурою повідомлено Ізюмську міську військову адміністрацію та Ізюмську міську раду про наявність підстав для представництва інтересів держави та запропоновано самостійно усунути виявлені порушення.

На вказані листи окружної прокуратури, які скеровувалися як до міської ради, так і до міської військової адміністрації останніми направлені тотожні за змістом відповіді від 19.03.2026 №840-ВС та від 18.03.2026 №818-ВС за підписом начальника Ізюмської міської військової адміністрації, зі змісту яких вбачається, що органи, уповноваженні здійснювати захист порушеного інтересу держави, не вбачають підстав для вжиття заходів реагування, у зв`язку з тим, що не вважають, що підвищення ціни відбулося з порушенням встановленої законом процедури.

В подальшому Ізюмською окружною прокуратурою дотримано вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та листами від 19.03.2026 за №58-962вих-26 та №58-961вих-26 повідомлено Ізюмську міську раду та Ізюмську міську військову адміністрацію про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави у даній справі шляхом звернення до Господарського суду Харківської області з вказаною позовною заявою.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р (ІІ)/2025 у справі №3-28/2024 (59/24) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

У п. 4.2. вказаного рішення Конституційний Суд України наголошує, що пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України уповноважує прокуратуру на здійснення представництва інтересів держави в суді тільки у виключних випадках та в порядку, що визначені законом, а не на здійснення такого представництва у випадках, визначених органами прокуратури.

Згідно з п. 4.3. рішення Конституційний Суд України констатував, що в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прикметник «виключний» означає виняток із загальних правил. З огляду на це словосполучення «у виключних випадках», яке міститься в зазначеному конституційному приписі, вказує на обмежувальний характер останнього. Він не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції, а стосується представництва інтересів держави в суді лише у виняткових, нетипових за своєю юридичною природою обставинах.

Відповідно й припис «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом», який міститься в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, серед іншого, означає, що хоча законодавець і має дискрецію щодо унормування в законах України випадків і порядку здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в суді, однак обов`язковим є те, щоб такі випадки не лише установлювалися законом, а й були об`єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних, обумовленими особливими обставинами та сприймалися стороннім спостерігачем не як загальні правила, а саме як винятки.

Визначення таких випадків є дискрецією законодавця. Однак, на думку Конституційного Суду України, ними можуть бути, зокрема: невизначеність (відсутність) у законодавстві України суб`єкта владних повноважень, уповноваженого на захист відповідних інтересів держави; колізії повноважень кількох органів публічної влади, якщо це унеможливлює захист ними інтересів держави в межах спірної компетенції; заподіяння шкоди інтересам держави правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, якщо цивільний позов у кримінальному провадженні не був чи не міг бути поданий або залишений без розгляду; звернення до прокуратури уповноваженого на захист інтересів держави суб`єкта з клопотанням про подання позову до суду; виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням фактів порушення або загрози порушення важливих інтересів держави, що потребують належного судового захисту.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18 зазначає, що Рішенням від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 Конституційний Суд України ухвалив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Однак відповідно до пункту 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

У мотивувальній частині цього Рішення Суд наголосив, що представництво інтересів держави суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер.

Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період.

Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва.

Спірні правовідносини виникли у сфері публічних закупівель, яка за своєю природою не може розглядатися виключно як договірна чи комерційна, оскільки передбачає використання коштів бюджету, сформованого за рахунок податків та обов`язкових платежів, а отже - стосується невизначеного кола осіб, інтересів територіальної громади та держави в цілому.

Порушення законодавчо встановлених правил зміни істотних умов договору про закупівлю, багаторазове коригування ціни за одиницю товару, а також фактичне нівелювання принципів передбачуваності та визначеності бюджетних зобов`язань створюють системну загрозу публічному інтересу, а не лише окремому бюджету чи конкретному замовнику.

Виявлені порушення у сфері публічних закупівель та використання бюджетних коштів фактично не стали предметом реального правового реагування з боку жодного з органів, уповноважених діяти у відповідній сфері, а також відсутні об`єктивні підстави очікувати такого реагування у майбутньому.

Саме тому звернення прокурора у цій справі зумовлене не формальним дублюванням повноважень інших органів, а фактичним станом речей, за якого порушений суспільний інтерес у сфері використання бюджетних коштів.

Зволікання з судовим захистом ускладнить поновлення інтересів держави (у тому числі звернення до суду в межах строку позовної давності).

Отже, невідповідність вимогам закону укладених додаткових угод до Договору від 10.05.2023 № 172 напряму шкодить місцевому бюджету, а нереагування на зазначену невідповідність уповноважених органів, насамперед Ізюмської міської ради та Ізюмської міської військової адміністрації, є підтвердженням того, що у такій ситуації звернення прокурора до суду є єдиним реальним процесуальним механізмом, здатним трансформувати суспільний інтерес у судовий захист, забезпечити правову оцінку спірних правовідносин і відновити баланс публічних інтересів шляхом визнання спірних додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно отриманих за ними бюджетних коштів, що і становить сутність виключного даного випадку представництва прокурором інтересів держави.

Таким чином, прокурором дотримані процедури, передбачені законодавством України для звернення до суду в інтересах держави, так само як і обґрунтовано, в чому може полягати порушення інтересів держави, а також обґрунтовано виключність випадку. Тобто вбачаються обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави Ізюмською окружною прокуратурою в особі Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, Ізюмської міської ради Ізюмського району Харківської області.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Ізюмською окружною прокуратурою здійснено опрацювання відомостей, розміщених у відкритому доступі на веб-порталі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель «Prozorro» - https://prozorro.gov.ua щодо проведених процедур публічних закупівель розпорядниками бюджетних коштів та, керуючись вимогами ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», констатовано наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру.

Встановлено, що за результатами відкритих торгів з особливостями на закупівлю електроенергії (ідентифікатор https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2023-04-19-007562-a) Комунальним некомерційним підприємством Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» (далі - КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44488783) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу від 10.05.2023 № 172 (далі - Договір) на загальну суму 1 192 185,23 грн, у т.ч. ПДВ - 198 697,54 грн, з обсягом постачання 306 703 кВт*год, строком - від 11.05.2023 до 31.12.2023.

За цим Договором Постачальник продає Електричну енергію, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно зі Специфікацією (Додаток № 1) та умовами цього Договору (п. 2.1. Договору).

Істотними умовами цього Договору є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії цього Договору. Інші умови цього Договору істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів України (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, зазначених у пункті 19 Особливостей, а саме:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача. Сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача, а також у випадку зменшення обсягу споживчої потреби товару/обсягу послуг. У такому випадку ціна договору про закупівлю зменшується залежно від зміни таких обсягів.

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару, Постачальник письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни такого товару на ринку підтверджується довідкою/ми або листом/ми (завіреними копіями цих довідки/ок або листа/ів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни такого товару на ринку. До розрахунку ціни одиницю товару приймається ціна щодо розміру ціни на товар на момент укладання Договору (з урахуванням внесених раніше змін до Договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку такого товару, що є предметом закупівлі за цим Договором.

Сторони погоджуються, що документальне підтвердження ціни на ринку має містити інформацію на період порівняння ціни, а саме: з моменту укладання договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару та до моменту виникнення необхідності у внесення відповідних змін;

Сторони погоджуються і допускають, що документальним підтвердженням коливання ціни на ринку можуть бути надані документи, які видані уповноваженим на це органами та які підтверджують коливання ціни на ринку такого товару, або інші факти, на які посилається Сторона. Документальне підтвердження коливання ціни на ринку має містити:

- інформацію про стан цін щонайменше на дві дати, що визначають початок (момент укладання договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару) та кінець часового інтервалу, у якому здійснювалося дослідження цін;

- результат порівняння цій у відсотковому вираженні.

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю. Сторони можуть внести зміни до договору у разі покрашення якості предмета закупівлі за умови, що така зміна не призведе до зміни предмета закупівлі га відповідає тендерній документації в частині встановлення вимог та функціональних характеристик до предмета закупівлі і є покращенням його якості. Підтвердженням можуть бути документи технічного характеру з відповідними висновками, наданими уповноваженими органами, що свідчать про покращення якості, яке не впливає на функціональні характеристики предмета закупівлі;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Споживача, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Сторони можуть внести зміни до Договору в разі узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.

Сторони можуть внести зміни до цього Договору в разі зміни згідно із законодавством ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. Зміна ціни у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування, може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума цього Договору може змінюватися залежно від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Підтвердженням можливості внесення таких змін будуть чинні (введені в дію) нормативно-правові акти Держави;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Сторони можуть внести відповідні зміни в разі зміни регульованих цін (тарифів), при цьому підтвердженням можливості внесення таких змін будуть чинні (введені в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу або Держави щодо встановлення регульованих цін;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону, а саме дія цього Договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Ці зміни можуть бути внесені до закінчення терміну дії договору про закупівлю. 20% будуть відраховуватись від початкової суми укладеного договору про закупівлю на момент укладання договору про закупівлю згідно з ціною переможця процедури закупівлі.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору «Специфікація» обсяги закупівлі електричної енергії за цим Договором становлять 306 703 кВт*год, ціна товару за 1 кВт*год складає 3,8871 грн з ПДВ.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначені комерційною пропозицією, яка є Додатком № 3 до Договору.

Загальна вартість Договору (п. 5.2 Договору) - 1 192 185,23 грн, у т.ч. ПДВ - 198 697,54 грн. Складові його ціни:

згідно з кошторисом Споживача - 1 102 185,23 грн, в т.ч. ПДВ - 183 697,54 грн;

відшкодування витрат орендарями - 90 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 15 000,00 гривень.

Відповідно до п. 2 Комерційної пропозиції, яка є Додатком № 3 до Договору, ціна на електричну енергію, що постачається Споживачу, складає 3,8871 грн/ кВт*год (з ПДВ) та включає в себе:

- середньозважену ціну купівлі електричної енергії Постачальником на організованих сегментах ринку (ринок двосторонніх договорів, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок в розрахунковому періоді);

- тариф на передачу електричної енергії операторами системи передачі; коефіцієнт прибутковості постачальника.

Сума коштів, яку має оплатити Споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію, визначається як добуток фактичного обсягу спожитої електричної енергії на визначену у розрахунковому періоді фактичну ціну.

Пунктом 7 Комерційної пропозиції передбачено, що Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу електричної енергії Оператору системи розподілу.

Розрахунковим періодом (п. 4 Комерційної пропозиції) є календарний місяць.

У подальшому сторонами укладено низку Додаткових угод до Договору від 10.05.2023 № 172, якими, серед іншого, неодноразово підвищено вартість (ціну) за одиницю товару та зменшено обсяги закупівлі електричної енергії.

12.05.2023 сторонами укладено Додаткову угоду № 1, якою пункт 3.1. Договору доповнено реченням наступного змісту: «Місце поставки товару за цим Договором: 64300, Україна, Харківська область, місто Ізюм, вулиця Залікарняна/провулок Залікарняний, будинок 5/4». Інші умови Договору лишилися незмінними.

14.07.2023 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору. Необхідність її укладення обґрунтовано тим, що Постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 «Про встановлення тарифу за послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» передбачено тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) на рівні 0,48510 грн/кВт*год (без урахування податку на додану вартість).

У зв`язку з цим за Додатковою угодою № 2 сторони домовилися з 01.07.2023 змінити вартість електричної енергії за 1 кВт*год та застосовувати Додаток № 3 до Договору «Комерційна пропозиція» у новій редакції, викладеній у Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди (п. 1 Додаткової угоди № 2 від 14.07.2023) і Додаток № 1 до Договору «Специфікація» - в редакції, викладеній у Додатку № 2 до даної Додаткової угоди (п. 2 Додаткової угоди № 2 від 14.07.2023).

Правовою підставою внесення змін до Договору вказано пп. 7 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», відповідно до якого істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Таким чином, у редакції Додатку № 3 до Договору «Комерційна пропозиція», узгодженому шляхом укладення Додаткової угоди № 2 від 14.07.2023, визначено, що ціна на електричну енергію, що постачається Споживачу з 01.07.2023, складає 3,95292 грн/кВт*год (з ПДВ), тобто ціну збільшено у порівнянні з ціною 3,8871 грн/кВт*год (з ПДВ), що була встановлена первинним Договором, на 1,69 %.

Крім того, в редакції Додатку № 1 до Договору «Специфікація», узгодженому шляхом укладення Додаткової угоди № 2 від 14.07.2023, визначено, що обсяг товару, який постачається, становить 301 596 кВт*год, тобто обсяг постачання зменшено у порівнянні з обсягом 306 703 кВт*год, встановленим первинним Договором.

21.07.2023 сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору з посиланням на пп. 2 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі». Укладення цієї Додаткової угоди обґрунтовано коливанням ціни товару на ринку.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 3 від 21.07.2023 сторони домовилися з 01.07.2023 змінити вартість електричної енергії за 1 кВт*год та застосовувати Додаток № 3 до Договору «Комерційна пропозиція» у новій редакції, викладеній у Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди.

У редакції Додатку № 3 до Договору «Комерційна пропозиція», узгодженому шляхом укладення Додаткової угоди № 3 від 21.07.2023, визначено ціну на електричну енергію в розмірі 4,62732 грн/кВт*год (з ПДВ), яка у порівнянні з ціною Договору (3,8871 грн/кВт*год (з ПДВ) зросла на 19,04 %.

Крім того, в редакції Додатку № 1 до Договору «Специфікація» та Додатку № 4 до Договору «Обсяги електричної енергії на 2023 рік», узгодженій шляхом укладення Додаткової угоди № 3 від 21.07.2023, визначено, що обсяг товару, який постачається, становить 257 640 кВт*год, тобто обсяг постачання зменшено у порівнянні з обсягом 306 703 кВт*год, передбаченим первинним Договором.

Обґрунтуванням для укладення Додаткової угоди № 3 від 21.07.2023 став експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-239 від 17.07.2023, виконаний експертом Кононець Л.К. на підставі відомостей з веб-сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» (https://www.oree.com.ua/), які містять аналіз середньозважених цін на електричну енергію за І декаду липня 2023 року, ІІ декаду березня 2023 року, ІІІ декаду квітня 2023 року, І та ІІ декади травня 2023 року, ІІ та ІІІ декади червня 2023 року.

22.08.2023 сторонами укладено Додаткову угоду № 4 до Договору. Необхідність її укладення з посиланням на пп. 2 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 обґрунтовано коливанням ціни товару на ринку.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 4 від 22.08.2023 сторони домовилися з 01.08.2023 змінити вартість електричної енергії за 1 кВт*год та застосовувати Додаток № 3 до Договору «Комерційна пропозиція» у новій редакції, викладеній у Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди.

У редакції Додатку № 3 до Договору «Комерційна пропозиція», узгодженому шляхом укладення Додаткової угоди № 4 від 22.08.2023, визначено, що ціна на електричну енергію, що постачається Споживачу, складає 5,518704 грн/кВт*год (з ПДВ), тобто ціну збільшено у порівнянні з ціною 3,8871 грн/кВт*год (з ПДВ), що була встановлена первинним Договором, на 41,97 %.

Крім того, в редакції Додатку №1 до Договору «Специфікація» та Додатку № 4 до Договору «Обсяги електричної енергії на 2023 рік», узгоджених шляхом укладення Додаткової угоди № 4 від 22.08.2023, визначено, що обсяг товару, який постачається, становить 216 026 кВт*год, тобто обсяг постачання зменшено у порівнянні з обсягом 306 703 кВт*год, що був встановлений первинним Договором.

Обґрунтуванням для укладення Додаткової угоди № 4 від 22.08.2023 став експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-298 від 10.08.2023, виконаний експертом Кононець Л.К. на підставі відомостей з веб-сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» (https://www.oree.com.ua/) з додатком - роздрукованою сторінкою вказаного ресурсу, які містять показники середньозважених цін на електричну енергію за ІІ та ІІІ декади грудня 2022 року, І, ІІ та ІІІ декади січня 2023 року, ІІІ декаду лютого 2023 року, І та ІІ декади липня 2023 року.

20.11.2023 сторонами укладено Додаткову угоду № 5 до Договору. Укладення цієї угоди з посиланням на пп. 2 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 обґрунтовано коливанням ціни товару на ринку.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 5 від 20.11.2023 сторони домовилися з 01.11.2023 змінити вартість електричної енергії за 1 кВт*год та застосовувати Додаток № 3 до Договору «Комерційна пропозиція» у новій редакції, викладеній у Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди.

У редакції Додатку № 3 до Договору «Комерційна пропозиція», узгодженому шляхом укладення Додаткової угоди № 5 від 20.11.2023, визначено, що ціна на електричну енергію, котра постачається Споживачу, складає 5,721828 грн/кВт*год (з ПДВ), тобто ціну збільшено у порівнянні з ціною 3,8871 грн/кВт*год (з ПДВ), встановленою первинним Договором, на 47,2 %.

Крім того, в редакції Додатку № 1 до Договору «Специфікація» та Додатку № 4 до Договору «Обсяги електричної енергії на 2023 рік», узгоджених шляхом укладення Додаткової угоди № 5 від 20.11.2023, визначено, що обсяг товару, який постачається, становить 208 357,4 кВт*год, тобто обсяг постачання зменшено у порівнянні з обсягом 306 703 кВт*год, передбаченим первинним Договором.

Обґрунтуванням для укладення додаткової угоди № 5 від 20.11.2023 став експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-493/01 від 10.11.2023, виконаний експертом Кононець Л.К. на підставі відомостей з веб-сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» (https://www.oree.com.ua/), які містять показники середньозважених цін на електричну енергію за І декаду серпня 2023 року та І декаду листопада 2023 року.

14.12.2023 сторонами укладено Додаткову угоду № 6 до Договору. Необхідність її укладення з посиланням на пп. 1 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 обґрунтовано фактичною зміною видатків Споживача в бік зменшення.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 6 від 14.12.2023 сторони домовилися пункт 5.2. розділу 5 «ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії» Договору викласти в наступній редакції: «5.2. Загальна вартість цього Договору становить 1 055 861,10 грн, в тому числі ПДВ - 175 976,85 грн. Складові ціни договору: згідно затвердженого кошторису Споживача 1 055 861,10 грн, у тому числі ПДВ 175 976,85 грн.

Ураховуючи зміни, викладені у п. 1 Додаткової угоди № 6 від 14.12.2023, Сторони домовилися Додаток № 1 до Договору «Специфікація» застосовувати в редакції, викладеній в Додатку № 1 до даної Додаткової угоди; Додаток № 4 до Договору «Обсяги електричної енергії на 2023 рік» застосовувати в редакції, викладеній в Додатку № 2 до даної Додаткової угоди (п. 2, 3 Додаткової угоди № 6 від 14.12.2023). Ціна за одиницю товару даною Додатковою угодою не змінювалася.

Разом з тим, у редакції Додатку № 1 до Договору «Специфікація», узгодженого сторонами шляхом укладення Додаткової угоди № 6 від 14.12.2023, визначено наступні обсяги та ціну товару, за якими відбувався продаж протягом строку дії Договору № 172 від 10.05.2023 з урахуванням змін, що вносилися:

40885 кВт*год за ціною 3,88710 грн/ кВт*год (з ПДВ), загальною вартістю 158 924,09 грн (з ПДВ);

21463 кВт*год за ціною 4,62732 грн/ кВт*год (з ПДВ), загальною вартістю 99 316,16 грн (з ПДВ);

98151 кВт*год за ціною 5,518704 грн/ кВт*год (з ПДВ), загальною вартістю 541 666,32 грн (з ПДВ);

44733 кВт*год за ціною 5,721828 грн/ кВт*год (з ПДВ), загальною вартістю 255 954,52 грн (з ПДВ).

Всього поставлено 205 232 кВт*год електричної енергії, загальною вартістю 1 055 861,10 грн (з ПДВ).

Тотожну кількість поставленої електричної енергії відображено в Додатку № 4 до Договору «Обсяги електричної енергії на 2023 рік» 205 232 кВт*год.

27.12.2023 сторонами укладено Додаткову угоду № 7 до Договору, яку обґрунтовано необхідністю продовження строку дії Договору про закупівлю на строк, необхідний для проведення процедури закупівлі /спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому Договорі закупівлі, укладеному в попередньому році. У якості правового обґрунтування вказано пп. 8 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Пунктом 1 вказаної Додаткової угоди строк дії Договору № 172 від 10.05.2023 продовжено до 31.03.2024.

05.01.2024 сторонами укладено Додаткову угоду № 8 до Договору. Зі змісту вказаної Додаткової угоди вбачається, що сторони дійшли згоди збільшити ціну договору на 238 437,04 грн, у т.ч. ПДВ 39 739,51 грн, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому Договорі закупівлі, укладеному в попередньому році (п. 1 Додаткової угоди № 8 від 05.01.2024).

Також сторони дійшли згоди про те, що загальна вартість Договору становить 1 430 622,27 грн, у тому числі ПДВ 238 437,04 грн. Складові ціни Договору: згідно затвердженого кошторису споживача - 1 430 622,27 грн, в тому числі ПДВ 238 437,04 грн (п. 2 Додаткової угоди № 8 від 05.01.2024).

Крім того, внесено зміни до строку дії Договору, зокрема початком постачання електроенергії визначено 11.05.2023, моментом закінчення строку дії Договору - 31.03.2024.

12.02.2024 сторонами укладено Додаткову угоду № 9 до Договору, якою внесено зміни до п. 2 Додаткової угоди № 8 від 05.01.2024, визначивши, що загальна вартість Договору становить 1 294 298,14 грн, у тому числі ПДВ 215 716,35 грн. Складові ціни Договору: згідно затвердженого кошторису споживача - 1 294 298,14 грн, у тому числі ПДВ 215 716,35 гривень.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 9 від 12.02.2024 передбачено, що усі інші умови Договору, не охоплені Додатковою угодою, залишаються незмінними і є обов`язковими до виконання Сторонами.

13.02.2024 сторонами укладено Додаткову угоду № 10 до Договору. Її укладення обґрунтовано постановою НКРЕКП від 09.12.2023 №2322 «Про встановлення тарифу за послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО», якою встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств «зеленої» металургії): на період з 01.01.2024 по 31.12.2024 на рівні 0,52857 грн/кВт*год (без урахування податку на додану вартість), з посиланням на пп. 7 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

За вказаною додатковою угодою Сторони дійшли згоди з 01.01.2024 змінити вартість електричної енергії за 1 кВт*год та застосовувати Додаток № 3 до Договору «Комерційна пропозиція» у новій редакції, викладеній у Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди.

Ураховуючи зміни, передбачені цією Додатковою угодою, Сторони домовилися Додаток № 1 до Договору «Специфікація» застосовувати в редакції, викладеній у Додатку № 2 до цієї Додаткової угоди, та Додаток № 4 до Договору «Обсяги електричної енергії на 2023 рік» застосовувати в редакції, викладеній у Додатку № 3 до цієї Додаткової угоди.

Згідно з додатками № 1 «Комерційна пропозиція», № 2 «Специфікація» та № 3 «обсяги електричної енергії на 2023-2024 рік» до Додаткової угоди № 10 від 13.02.2024 сторонами погоджено ціну за 1 кВт*год електроенергії - 5,773764 грн (п. 2 Додатку № 1 «Комерційна пропозиція» до Додаткової угоди № 10), тобто ціну збільшено у порівнянні з ціною 3,8871 грн/кВт*год (з ПДВ), встановленою первинним Договором, на 48,54 %.

Відповідно до Додатку № 2 «Специфікація» до Додаткової угоди № 10 від 13.02.2024 Постачальником протягом строку дії Договору поставлено 246 528,638 кВт*год електричної енергії, загальною вартістю 1 294 298,14 грн (з ПДВ), з них:

40885 кВт*год за ціною 3,88710 грн/ кВт*год (з ПДВ), загальною вартістю 158 924,09 грн (з ПДВ);

21463 кВт*год за ціною 4,62732 грн/ кВт*год (з ПДВ), загальною вартістю 99 316,16 грн (з ПДВ);

98151 кВт*год за ціною 5,518704 грн/ кВт*год (з ПДВ), загальною вартістю 541 666,32 грн (з ПДВ);

44733 кВт*год за ціною 5,721828 грн/ кВт*год (з ПДВ), загальною вартістю 255 954,53 грн (з ПДВ);

41296,638 кВт*год за ціною 5,773764 грн/ кВт*год (з ПДВ), загальною вартістю 237 437,04 грн (з ПДВ).

Тотожну загальну кількість поставленої електричної енергії відображено в Додатку № 3 до додаткової угоди № 10 від 13.02.2024 «Обсяги електричної енергії на 2023-2024 рік» - 246 528,638 кВт*год, з них:

протягом травня 2023 року - 18585 кВт*год;

протягом червня 2023 року - 22300 кВт*год;

протягом липня 2023 року - 21463 кВт*год;

протягом серпня 2023 року - 29216 кВт*год;

протягом вересня 2023 року - 28979 кВт*год;

протягом жовтня 2023 року - 39956 кВт*год;

протягом листопада 2023 року - 44733 кВт*год;

протягом грудня 2023 року - 0 кВт*год;

протягом січня 2024 року - 41296,638 кВт*год;

Відтак, відповідно до умов Договору № 172 від 10.05.2023 КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері» отримано 246 528,638 кВт/год, за які сплачено 1 294 298,14 грн з ПДВ, що підтверджується актами приймання-передачі електроенергії та копіями платіжних інструкцій:

1. Відповідно до Акту приймання-передачі електроенергії № 31/05-179 від 31.05.2023 за травень 2023 року поставлено 18,585 МВт*год електроенергії (18585 кВт*год), за які сплачено 72 241,75 грн з ПДВ. Факт сплати вказаних коштів підтверджується Платіжною інструкцією № 36 від 14.06.2023 на суму 72 241,75 грн, призначення платежу: «0212010;2610; оплата за електр. енергію за травень зг. дог. від 10.05.2023 №172, а.н.п. від 31.05.2023 р. №31/05-179, в т.ч. ПДВ 12 040,29».

2. Згідно з Актом приймання-передачі електроенергії № 30/06-241 від 30.06.2023 за червень 2023 року поставлено 22,300 МВт*год електроенергії (22300 кВт*год), за які сплачено 86 682,34 грн з ПДВ. Факт сплати вказаних коштів підтверджується Платіжною інструкцією № 46 від 26.07.2023 на суму 86 682,34 грн, призначення платежу: «0212010;2610; оплата за електр. енергію за червень зг. дог. від 10.05.2023 №172, а.н.п. від 30.06.2023 р. №30/06-241, в т.ч. ПДВ 14447,06».

3. За даними Акту приймання-передачі електроенергії № 31/07-316 від 31.07.2023 за липень 2023 року поставлено 21,463 МВт*год електроенергії (21463 кВт*год), за які сплачено 99 316,16 грн з ПДВ. Факт сплати вказаних коштів підтверджується Платіжною інструкцією № 62 від 16.08.2023 на суму 99 319,16 грн, призначення платежу: «0212010;2610; оплата за електр. енергію за липень зг. дог. від 10.05.2023 №172, а.н.п. від 31.07.2023 р. №30/07-316, в т.ч. ПДВ 16 552,69».

4. Відповідно до Акту приймання-передачі електроенергії № 31/08-373 від 31.08.2023 за серпень 2023 року поставлено 29,216 МВт*год електроенергії (29 216 кВт*год), за які сплачено 161 234,46 грн з ПДВ. Факт сплати вказаних коштів підтверджується Платіжною інструкцією № 73 від 13.09.2023 на суму 161,234,46 грн, призначення платежу: «0212010;2610; оплата за електр. енергію за серпень зг. дог. від 10.05.2023 №172, а.н.п. від 31.08.2023 р. №30/08-373, в т.ч. ПДВ 26 872,41».

5. Відповідно до Акту приймання-передачі електроенергії № 30/09-436 від 30.09.2023 за вересень 2023 року поставлено 28,979 МВт*год електроенергії (28 979 кВт*год), за які сплачено 159 926,52 грн з ПДВ. Факт сплати вказаних коштів підтверджується Платіжною інструкцією № 84 від 19.10.2023 на суму 159926 грн, призначення платежу: «0212010;2610; оплата за електр. енергію за вересень зг. дог. дід 10.05.2023 №172, а.н.п. від 30.09.2023 р. №30/09 436, в т.ч. ПДВ 26 654,42».

6. Відповідно до Акту приймання-передачі електроенергії № 31/10-496 від 31.10.2023 за жовтень 2023 року поставлено 39,956 МВт*год електроенергії (39 956 кВт*год), за які сплачено 220 505,34 грн з ПДВ. Факт сплати вказаних коштів підтверджується Платіжною інструкцією № 101 від 21.11.2023 на суму 220 505,34 грн, призначення платежу: «0212010;2610; оплата за електр. енергію за жовтень зг. дог. від 10.05.2023 №172, а.н.п. від 31.10.2023 р. №30/10-496, в т.ч. ПДВ 36 750,89».

7. Відповідно до Акту приймання-передачі електроенергії № 30/11-574 від 30.11.2023 за листопад 2023 року поставлено 44,733 МВт*год електроенергії (44 733 кВт*год), за які сплачено 255 954,53 грн з ПДВ. Факт сплати вказаних коштів підтверджується Платіжною інструкцією № 111 від 19.12.2023 на суму 255 954,53 грн, призначення платежу: «0212010;2610; оплата за електр. енергію за листопад зг. дог. від 10.05.2023 №172, а.н.п. від 30.11.2023 р. №30/11-574, в т.ч. ПДВ 42 659,09».

8. У відповідності з Актом приймання-передачі електроенергії № 31/1-000060 від 30.01.2024 за січень 2024 року поставлено 41,296638 МВт*год електроенергії (41 296,638 кВт*год), за які сплачено 238 437,04 грн з ПДВ. Факт сплати вказаних коштів підтверджується Платіжною інструкцією № 7 від 16.02.2024 на суму 238 437,04 грн, призначення платежу: «0212010;2610; оплата за електр. енергію зг. дог. від 10.05.2023 № 172, а.н.п. від 30.01.2024 р. №31/1-000060, в т.ч. ПДВ 39 739,51».

Згідно з лімітною довідкою про бюджетні асигнування та кредитування на 2023 рік та планом використання бюджетних коштів на 2023 рік, на підставі розпорядження начальника Ізюмської міської військової адміністрації від 23.12.2022, з загального фонду бюджету Ізюмської міської територіальної громади для покриття видатків споживання КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері» виділено 1 606 500 грн, з яких 1 407 012 грн - для оплати електричної енергії.

Відповідно до розподілу показників зведених кошторисів на 2024 рік та плану використання бюджетних коштів на 2024 рік із загального фонду бюджету Ізюмської міської територіальної громади для покриття видатків споживання КНП ІМР «ЦМЛ Піщанської Богоматері» виділено 3 115 500,0 грн, з яких 1 666 300,0 грн для оплати електричної енергії.

Вказане підтверджує факт придбання електричної енергії за Договором №172 від 10.05.2023 за кошти місцевого бюджету Ізюмської міської територіальної громади.

Прокурор стверджує, що при укладенні додаткових угод № 3, 4, 5 та 10 до Договору № 172 від 10.05.2023 про постачання електричної енергії споживачу збільшено ціну електричної енергії на 48,54 % від ціни, встановленої Договором, чим порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», з огляду на що на підставі ст. 203, 215 ЦК України вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними. Крім того, КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері» на користь ТОВ «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» за Договором № 172 від 10.05.2023 всього було надмірно сплачено 322 481,21 грн з ПДВ, а тому ТОВ «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» зобов`язане їх повернути на користь бюджету Ізюмської міської територіальної громади, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За змістом статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (преамбула).

З аналізу положень Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель і повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/22).

Частиною 1 статті 2 Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

За змістом частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

У пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачена така підстава зміни істотних умов договору як збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Згідно з пунктами 3-7 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

Підпунктом 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості), визначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Таким чином, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, неухильним аспектом при застосуванні підпункту 2 пункту 19 Особливостей при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

Отже, сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару, але кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За змістом частин 3, 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України Про державні закупівлі нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів (постанова Великої Палати Верховного Суду №922/2321/22 від 24.01.2024).

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору (додаткової угоди) і до внесення відповідних змін до нього.

Таким чином, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, мусить бути достатнє обґрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення Договору до дати першої зміни ціни додатковою угодою до договору, а в разі наступних змін - між черговими такими змінами на підставі додаткових угод.

Згідно усталеної практики Верховного Суду постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (постанови Верхового Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 927/491/19, пункт 5.46 Постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21).

Таким чином, лише якщо постачальник документально підтвердить замовнику, що ціна на товар збільшилась на ринку такого товару від ціни в договорі і до ціни на момент підписання додаткової угоди (або між додатковими угодами), обґрунтує та доведе, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції), є підстави для внесення змін до договору.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

У постановах від 21.11.2024 у справі №920/19/24, від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України №Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 зазначила, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Верховного Суду від 13.10.2020 року у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 року у справі №913/368/19, від 11.05.2023 року у справі №910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

У постанові від 16.02.2023 у справі №903/383/22, прийнятій у подібних правовідносинах, Верховний Суд вже звертав увагу на те, що будь-який покупець товару за звичайних умов не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника".

При цьому, Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.06.2014 №442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І Господарського процесуального кодексу України.

Зі змісту підпункту 2 пункту 19 Особливостей вбачається, що документ, який передає постачальник на підтвердження коливання ціни на ринку товару ініціюючи зміну істотних умов договору про закупівлю товару, має підтвердити саме зміну (коливання) ціни на ринку, тобто містити інформацію про попередню ціну і про ціну станом на певну дату.

Отже, для підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18.

При внесенні змін до договору в частині вартості товару, постачальнику потрібно не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №913/166/19.

Сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. Умовою такого підвищення обов`язково є неможливість спрогнозувати таке підвищення та закласти відповідні ризики при формуванні тендерної пропозиції. Зазначене є особливо актуальним у тому випадку, якщо коливання цін на товар обумовлюється його сезонним характером або у випадку, коли за умовами тендерної документації товар повинен бути наявним у постачальника. На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постанові від 02.07.2024 у справі №910/13579/23.

Отже, на підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

З матеріалів справи вбачається, що для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку та в підтвердження обґрунтованості змін істотних умов договору, що має своїм наслідком підставу для внесення змін до Договору згідно з додатковими угодами № 3 від 21.07.2023, № 4 від 22.08.2023, № 5 від 20.11.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ" надано відповідні експерті висновки Черкаської торгово-промислової палати.

Суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №926/3244/22), де, зокрема, зазначено на те, що довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар.

З приводу аргументів відповідачів про те, що додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару укладені між сторонами відповідно до діючих як на час укладення основного договору, так і на час їх підписання Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, то постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану, (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 21.11.2025 у справі №920/19/24).

Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 також вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Окрім того, у постанові від 02.02.2026 у справі № 922/2121/25 Верховний Суд зазначив, що Постановою № 1178 Кабінет Міністрів України встановив певні особливості здійснення закупівель товарів замовниками, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", під час дії воєнного стану, основна мета яких є вжиття заходів щодо забезпечення захищеності саме замовників від воєнних загроз.

Разом з тим, така Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 не скасовує та не передбачає внесення будь-яких змін до Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема до норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 вказаного Закону (схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах 06.02.2025 у справі № 916/747/24, від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23 тощо).

Відповідно, як на момент виникнення спірних правовідносин (укладення основного Договору та Додаткових угод до нього), так і на момент розгляду справи в суді норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" була чинною та незміною за своїм буквальним змістом. Дія такої норми на час дії воєнного стану не скасовувалась та не призупинялась. Ураховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд зазначає, що затвердження Кабінетом Міністрів України, у межах визначених законом повноваженнях, Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанови №1178), не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спірних правовідносин, які унормовані Законом України Про публічні закупівлі, зокрема пунктом 2 п`ятої статті 41, оскільки:

1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом;

2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Схожих висновків щодо правозастосування Постанови №1178 дійшов Верховний Суд також у постанові від 28.08.2024 у справі №918/694/23.

Відтак, укладаючи спірні додаткові угоди № 3 від 21.07.2023, № 4 від 22.08.2023, № 5 від 20.11.2023, №10 від 13.02.2024 та змінюючи ціну на одиницю спірного товару, сторони Договору мали керуватись імперативними приписами положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Доводи відповідачів щодо пріоритетності застосування до спірних правовідносин лише положень Постанови № 1178 фактично зводяться до власного суб`єктивного тлумачення таких норм права, що не має нічого спільного з їх дійним змістом.

Як вже зазначалося, пунктом 5.1. Договору передбачено, що споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначені комерційною пропозицією, яка є Додатком № 3 до Договору.

Загальна вартість Договору (п. 5.2 Договору) - 1 192 185,23 грн, у т.ч. ПДВ - 198 697,54 грн. Складові його ціни: згідно з кошторисом Споживача - 1 102 185,23 грн, в т.ч. ПДВ - 183 697,54 грн; відшкодування витрат орендарями - 90 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 15 000,00 гривень.

Відповідно до п. 2 Комерційної пропозиції, яка є Додатком № 3 до Договору, ціна на електричну енергію, що постачається Споживачу, складає 3,8871 грн/ кВт*год (з ПДВ) та включає в себе:

- середньозважену ціну купівлі електричної енергії Постачальником на організованих сегментах ринку (ринок двосторонніх договорів, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок в розрахунковому періоді);

- тариф на передачу електричної енергії операторами системи передачі; коефіцієнт прибутковості постачальника.

В подальшому, за Додатковою угодою № 2 від 14.07.2023 сторони домовилися з 01.07.2023 змінити вартість електричної енергії за 1 кВт*год та застосовувати Додаток № 3 до Договору «Комерційна пропозиція» у новій редакції, викладеній у Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди (п. 1 Додаткової угоди № 2 від 14.07.2023) і Додаток № 1 до Договору «Специфікація» - в редакції, викладеній у Додатку № 2 до даної Додаткової угоди (п. 2 Додаткової угоди № 2 від 14.07.2023).

У редакції Додатку № 3 до Договору «Комерційна пропозиція», узгодженому шляхом укладення Додаткової угоди № 2 від 14.07.2023, визначено, що ціна на електричну енергію, що постачається Споживачу з 01.07.2023, складає 3,95292 грн/кВт*год (з ПДВ), тобто ціну збільшено у порівнянні з ціною 3,8871 грн/кВт*год (з ПДВ), що була встановлена первинним Договором, на 1,69 %.

Крім того, в редакції Додатку № 1 до Договору «Специфікація», узгодженому шляхом укладення Додаткової угоди № 2 від 14.07.2023, визначено, що обсяг товару, який постачається, становить 301 596 кВт*год, тобто обсяг постачання зменшено у порівнянні з обсягом 306 703 кВт*год, встановленим первинним Договором.

Разом з тим, при укладанні Додаткової угоди №3 від 21.07.2023, Додаткової угоди №4 від 22.08.2024, Додаткової угоди №5 від 20.11.2023 сторони збільшили ціну електричної енергії, порівняно з первісними умовами Договору, на 19,04%, на 41,97% та на 47,2% відповідно.

Зазначене є порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якою передбачено, що обмеження 10% щодо зростання ціни застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі.

Надані Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ" експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати не підтверджують належним чином саме пропорційність зміни ціни та не доводять об`єктивної необхідності її зміни у конкретному розмірі.

Зі змісту вказаних висновків вбачається, що вони містять виключно узагальнені показники середньоринкової ціни з відсотком її зміни, без зазначення, зокрема, переліку та кількості досліджених суб`єктів господарювання, критеріїв формування вибірки, джерел отримання цінової інформації, методики розрахунку середньоринкової ціни. Висновки прямо визначені як такі, що мають довідковий характер.

Крім того, сам по собі факт коливання ціни на ринку не є достатньою підставою для зміни ціни договору, якщо не доведено, що виконання договору на первісних умовах стало економічно невигідним або неможливим.

Щодо змін до Договору від 10.05.2023 № 172, внесених Додатковою угодою №10 від 13.02.2024, то з урахуванням положень постанови НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2024 рік» в частині підвищення тарифів на послуги з передачі електричної енергії, сторони мали б право збільшити вказану ціну співмірно збільшенню відповідних тарифів. Ураховуючи, що вартість послуг з передачі електричної енергії в 2024 році зросла на 0,04347 грн/кВт*од без ПДВ (з урахуванням ПДВ 0,052164 грн/кВт*год) порівняно з попереднім періодом, то й збільшення ціни мало б відбуватися в межах цієї різниці. Водночас, ціна електричної енергії, що діятиме у разі продовження строку дії Договору № 172 від 10.05.2023 на новий період, мала б залишатися на рівні, встановленому Додатковою угодою № 2 від 14.07.2023 та становити 3,95292 грн/кВт*год (з ПДВ). Однак Додатковою угодою № 10 від 13.02.2024 встановлено, що ціна електричної енергії, яка продається Постачальником, з 01.01.2024 становитиме 5,773764 грн/кВт*год.

Таке збільшення ціни не є пропорційним підвищенню регульованих цін (тарифів) та суперечить пп. 7 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

Щодо посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» на те, що закупівля здійснювалася не лише за рахунок бюджетних коштів, а й за рахунок власних коштів відповідача КНП ІМР «ЦМЛ Піщанської Богоматері», суд зазначає, що відповідно до умов Договору № 172 від 10.05.2023 КНП «ЦМЛ Піщанської Богоматері» отримано 246 528,638 кВт/год, за які сплачено 1 294 298,14 грн з ПДВ, що підтверджується актами приймання-передачі електроенергії та копіями платіжних інструкцій.

Обсяги фактично поставленої електричної енергії підтверджуються підписаними сторонами та зареєстрованими в Ізюмському Управлінні Державної казначейської служби України Харківської області актами прийому-передачі, що додані до позовної заяви. Сума бюджетних коштів, сплачених за поставлений в ході виконання умов Договору №172 від 10.05.2023 товар, становить 1 294 298,14 грн з ПДВ. Факт сплати вказаних коштів підтверджується доданими до позовної заяви платіжними інструкціями з відмітками Ізюмського Управлінні Державної казначейської служби України Харківської області про проведення оплати.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи вищенаведене, суд, встановивши наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання Додаткових угод недійсними на момент їх укладення, дійшов висновку, що Додаткові угоди № 3, 4, 5, 10 до Договору суперечать наведеним вище положенням ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому наявні підстави для визнання вказаних Додаткових угод недійсними відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Щодо позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» на користь Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області коштів у сумі 322 481,21 грн як безпідставно сплачених суд зазначає про таке.

Згідно із частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину стороною сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача, зокрема на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частини першої - другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною третьою статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо правової природи коштів, сплачених споживачем постачальнику електричної енергії за ціною, визначеною у додаткових угодах, якими були внесені зміни до істотних умов договору про закупівлю щодо ціни товару, зважаючи на те, що такі додаткові угоди були визнані недійсними (а відтак і не породили жодних правових наслідків для їх сторін), виснувала, що грошові кошти (надмірно сплачені за додатковими угодами), є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, а тому підлягають поверненню у відповідності до вимог статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що додаткові угоди № 3, 4, 5, 10, якими змінювалася ціна за електричну енергію, підлягають визнанню недійсними, відповідно сума за електричну енергію за Договором має розраховуватися за ціною, встановленою Додатковою угодою №2 від 14.07.2023, а саме 3,95292 грн*кВт/год.

Отже, розмір грошових коштів, отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» на підставі недійсних додаткових угод, становить 322 481,21 грн.

Зважаючи на наведене, грошові кошти в сумі 322 481,21 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ», а тому Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» зобов`язане їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 80, 86, 123, 126, 129, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 21.07.2023 до Договору № 172 від 10.05.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» (код ЄДРПОУ 02003304) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44488783).

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 22.08.2023 до Договору № 172 від 10.05.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» (код ЄДРПОУ 02003304) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44488783).

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 20.11.2023 до Договору № 172 від 10.05.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» (код ЄДРПОУ 02003304) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44488783).

Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 13.02.2024 до Договору № 172 від 10.05.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством Ізюмської міської ради «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері» (код ЄДРПОУ 02003304) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 44488783).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 75, офіс 703, код ЄДРПОУ 44488783) на користь Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області (64309, Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, вул. Васильківського, 4, код ЄДРПОУ 44893979) кошти у сумі 322 481,21 грн як безпідставно сплачені.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері" (64309, Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, вул. Залікарняна/пров. Залікарняний, 5/4, код ЄДРПОУ 02003304) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 0901010) судовий збір у розмірі 7 259,69 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 75, офіс 703, код ЄДРПОУ 44488783) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 0901010) судовий збір у розмірі 7 259,69 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ізюмська окружна прокуратура Харківської області (64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, 13а, код ЄДРПОУ/Умовний код: 0291010830).

Позивач: Ізюмська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області (64309, Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, вул. Васильківського, 4, код ЄДРПОУ 44893979).

Позивач: Ізюмська міська рада Ізюмського району Харківської області (64309, Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 26201641).

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері" (64309, Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, вул. Залікарняна/пров. Залікарняний, 5/4, код ЄДРПОУ 02003304).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛТРАНСЕНЕРДЖІ» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 75, офіс 703, код ЄДРПОУ 44488783).

Повне рішення складено "10" серпня 2026 р.

СуддяО.О. Присяжнюк