Decision № 138853545, 10.08.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.08.2026Справа № 910/6425/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Морозова С.М., розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ

до Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний технологічний коледж", м. Київ

про стягнення 3 887,79 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (позивач) про стягнення з Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний технологічний коледж" (відповідач) суми заборгованості в розмірі 3 167,35 грн, суми пені в розмірі 494,91 грн, суми 3% річних в розмірі 67,86 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 157,67 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору постачання природного газу, який набрав чинності 01.05.2025 року, в частині оплати вартості спожитого газу в травні та червні 2025 року.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 23.06.2026 року в електронному вигляді було надіслано відповідачу в його електронний кабінет (довідка про доставку електронного листа 23.06.2026 року міститься в матеріалах справи).

29.06.2026 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому ним визнано позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний технологічний коледж» (надалі - Відповідач, Споживач) направив Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (надалі - Позивач, Постачальник) Заяву про приєднання до договору постачання природного газу, у якій Відповідач повідомив Позивача про приєднання до умов Договору на постачання природного газу на період з 01 травня 2025 року по 31 жовтня 2025 року.

Разом із заявою про приєднання до договору постачання природного газу від 25.04.2025 № 25-9129/25-БО-Т Відповідачем було надано всі необхідні для укладення договору документи.

25.04.2025 Позивач надав згоду на приєднання до Договору постачання природного газу та повідомив, що між Позивачем і Відповідачем укладено Договір постачання природного газу від 25.04.2025 № 25-9129/25-БО-Т (надалі - Договір) шляхом приєднання Споживача до умов Договору, з урахуванням умов та інформації, зазначених Споживачем у заяві про приєднання до договору постачання природного газу від 23.04.2025 № 66.

Датою набрання чинності Договором є 01.05.2025.

Відповідно до п. 1.2 Договору природний газ, шо постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб.

Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період, зазначений Споживачем у Заяві, але не раніше ніж з дати набрання чинності цим Договором відповідно до пункту 13.1 Договору, в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені Споживачем у Заяві, за умови акцепту Постачальником Заяви в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цього Договору.

У будь-якому разі обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленому з боку Постачальника відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично спожитим за цим Договором обсягом природного газу. Для підтвердження (у разі такої потреби) обсягу фактично переданого газу у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) Постачальник на письмове звернення Споживача надає у термін до 30-ти (тридцяти) днів акт звірки, в якому зазначаються обсяги газу відповідно до інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 2.6 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору Постачальник передає Споживачу в загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача в момент передачі природного газу. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Згідно з п. 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу за формою згідно з Додатком № 3 до Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 3.5.1 Договору Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

У випадку не підписання Споживачем акта до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даними щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (п. 3.5.4 Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: Ціна природного газу за 1 000 куб. м газу без ПДВ - 13658,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 501,97 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, - 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 552,167 грн, крім того ПДВ 20% - 110,433, всього з ПДВ - 662,60 грн за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, за цим Договором становить 17052,60 грн.

Згідно з п. 4.3 Договору загальна фактична вартість цього Договору дорівнює вартості фактично спожитого за цим Договором природного газу та визначається як добуток фактично використаного (переданого, спожитого) за цим Договором обсягу газу та ціни газу за 1000 куб. м з ПДВ. з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед.

Цей Договір набирає чинності з дати, зазначеної в письмовій Згоді на приєднання до Договору постачання природного газу Постачальника, надісланої Споживачу відповідно до пункту 1.7 Договору, та діє до дати, зазначеної у цій Згоді на приєднання до Договору постачання природного газу включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Постачання природного газу Споживачу згідно з цим Договором здійснюється з врахуванням умов, зазначених у пунктах 2.1 та 3.3 цього Договору (п. 13.1. Договору).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач не у повному обсязі оплатив вартість спожитого природного газу у травні та червні 2025 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 3 167,35 грн. Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача суму пені в розмірі 494,91 грн, суму 3% річних в розмірі 67,86 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 157,67 грн.

Відповідачем позовні вимоги визнано в повному обсязі.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

За приписами частин 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні (частина 1 статті 669 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач на виконання Договору поставив відповідачу природний газ на загальну суму 3 167,35 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи, підписані ЕЦП обох сторін, акти приймання-передачі природного газу від 10.07.2025 (за червень 2025 року) на суму 1 359,78 грн та від 10.06.2025 (за травень 2025 року) на суму 1 807,57 грн.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За приписами частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням погодженого сторонами у пункті 5.1 Договору порядку розрахунків, зобов`язання відповідача щодо здійснення оплати за поставлений природний газ здійснюється до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.

З наведеного слідує, що попри визначення обсягів природного газу, що підлягає оплаті у кожному розрахунковому періоді відповідно до акта приймання-передачі природного газу, строк оплати пов`язаний саме із розрахунковим періодом, у якому було здійснено постачання газу, а не з датою підписання акта приймання-передачі природного газу.

Отже підписання сторонами ЕЦП актів приймання-передачі природного газу свідчить про погоджений сторонами обсяг природного газу, що був фактично поставлений і є таким, що підлягає оплаті, тобто визначає розмір грошового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здійснив оплату вартості поставленого йому природного газу на суму 3 167,35 грн у визначений Договором строк.

За приписом частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3 167,35 грн визнається судом обґрунтованою.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 494,91 грн пені, 67,86 грн 3% річних та 157,67 грн інфляційних втрат.

Як встановлено частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати згідно з пунктом 8.4 цього Договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

З огляду на викладене, оскільки невиконання відповідачем зобов`язання з оплати природного газу підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі пункту 7.2 Договору, за неналежне виконання грошового зобов`язання, визнається судом обґрунтованою.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в розмірі 494,91 грн, нарахованої за неналежне виконання зобов`язання щодо оплати за природний газ, суд встановив їх арифметичну правильність, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в розмірі 157,67 грн за неналежне виконання зобов`язання щодо оплати за природний газ, суд встановив їх арифметичну правильність, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Розрахована позивачем сума 3% річних в розмірі 67,86 грн, за неналежне виконання зобов`язання щодо оплати за природний газ, є арифметично правильніою, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 3 167,35 грн основної заборгованості, 494,91 грн пені, 67,86 грн 3% річних та 157,67 грн інфляційних втрат.

Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн, відповідно до положень статті 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний технологічний коледж" (код ЄДРПОУ 02544388, місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ 42399676, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) суму заборгованості в розмірі 3 167,35 грн (три тисячі сто шістдесят сім гривень 35 копійок), суму пені в розмірі 494,91 грн (чотириста дев`яносто чотири гривни 91 копійка), суму 3% річних в розмірі 67,86 грн (шістдесят сім гривень 86 копійок), суму інфляційних втрат в розмірі 157,67 грн (сто п`ятдесят сім гривень 67 копійок) та суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. МОРОЗОВ