Decision № 138835331, 07.08.2026, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 серпня 2026 року № 520/27068/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головних управлінь Пенсійного фонду України в Харківській та Кіровоградській областях щодо не врахування ОСОБА_1 пільгового стажу за період роботи з 25.04.1994 року по 30.08.1995 роки та з 31 березня 2022 по 29 листопада 2022 рік.

- скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії № 204850021133 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Романенко Ірині Володимирівні.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області врахувати, ОСОБА_1 пільговий стаж за період роботи з 25.04.1994 року по 30.08.1995 роки та з 31 березня 2022по 29 листопада 2022 рік та призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача період з 25.04.1994 по 30.08.1995, з 31.03.2022 по 29.11.2022 в КНП ХОР "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня". Стверджує, що при зверненні за призначенням пенсії позивачем були долучені всі необхідні документи, зокрема, трудову книжку та довідки "КНП ХОР "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня". Вважає, що такі обов`язкові умови як необхідний вік та стаж роботи мають застосовуватись в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідачі подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких зазначили, що у спірних правовідносинах діяли згідно чинного законодавства.

Позивач скористалась своїм процесуальним правом та надала до суду відповідь на відзив, в якій додатково аргументувала доводи, викладені в позовній заяві.

Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.

18.06.2025 ОСОБА_1 у віці 56 років звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 204850021133 від 26.06.2025 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що страховий стаж особи становить 37 рік 7 місяців 24 днів. До пільгового стажу не зараховано період з 25.04.1994 по 30.08.1995, згідно довідки №564 від 20.05.2025 та довідки №664 від 12.06.2025, оскільки в наданих довідках не зазначено до якого Списку відноситься дана спеціальність, що є порушенням п.3 Порядку №18-1 від 10.11.2006. Крім того, довідки не відповідають вимогам додатку №5 Порядку №637.

Також, як вбачається з розрахунку стажу позивача, наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області разом з відзивом на позовну заяву, до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 31.03.2022 по 29.11.2022 в КНП ХОР "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня".

Підстав незарахування вказаного періоду оскаржуване рішення та відзиви відповідачів не містять.

Позивач, не погоджуючись з такою відмовою відповідачів та вважаючи її протиправною, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі також - Закон №1788-XII) визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно із пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII (у редакції Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року), на пільгових умовах мали право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, особи зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До внесення змін Законом №213-VIII у статтю 13 Закону №1788-XII було установлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Законом України від 02.03.2015 №213-VIII віковий ценз для жінок з 50 років було збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правил поетапного збільшення показника вікового цензу.

Надалі Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 (надалі також - Закон №2148-VIII), Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV було доповнено розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".

Так, зокрема, згідно п.2 ч. 2 ст.114 Закону №1058-ІV (в редакції Закону від 03.10.2017 №2148-VIII), на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Разом з цим, Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII, у новій редакції був викладений п.2 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

В силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII, наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.

Отже, з 01.10.2017 правила призначення пенсій на пільгових умовах за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII, який діє на час звернення позивача до відповідача.

23.01.2020 Конституційним Судом України прийнято рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII".

Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов`язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначив, що особи, які належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов`язані саме з положеннями Закону №1788 у редакції до внесення змін Законом №213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Конституційний Суд України зазначив, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного Рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного Рішення, підлягають застосуванню стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: ... б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. …".

Проаналізувавши все вищевикладене, зокрема наведене рішення Конституційного Суду України, суд дійшов висновку, що з 23.01.2020 (часу прийняття цього Рішення КСУ) існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.

Вирішуючи питання про те, який закон необхідно застосовувати до спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

При вирішенні цього спору, суд враховує принцип верховенства права, відповідно до якого, згідно із частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), саме людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Оскільки національне законодавство допустило неоднозначне, множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, які звертаються за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком №2, зокрема пункт "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII, суд вважає за необхідне застосувати найбільш сприятливий для позивача підхід.

Тобто, у розглядуваній справі до спірних правовідносин перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні є найбільш сприятливий для позивача, а саме пункт "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, положення якого визнано неконституційними.

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в оскаржуваному рішенні вказало, що до пільгового стажу позивача не зараховано період з 25.04.1994 по 30.08.1995 згідно довідки №564 від 20.05.2025 та довідки №664 від 12.06.2025, оскільки в наданих довідках не зазначено до якого Списку відноситься дана спеціальність, що є порушенням п.3 Порядку №18-1 від 10.11.2006. Крім того, довідки не відповідають вимогам додатку №5 Порядку №637.

Також, як вбачається з матеріалів справи, до пільгового стажу позивача не зараховано період з 31.03.2022 по 29.11.2022, однак зі спірного рішення не вбачається підстав такого незарахування.

Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі також - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.08.1987 позивач у спірний період:

- 25.04.1994 прийнята на роботу до Обласної дитячої клінічної інфекційної лікарні на посаду санітарки у відділення реанімації та інтенсивної терапії, наказ №53-к від 25.04.1994;

- 17.11.1994 переведена на посаду санітарки 6-того інфекційного відділення, наказ №156-к від 17.11.1994;

- 30.08.1995 звільнена з роботи у зв`язку зі вступом до учбового закладу, наказ №101-к від 30.08.1995.

- 01.07.2020 прийнята на посаду молодшої медичної сестри по догляду за хворими відділення інтенсивної терапії, наказ №99 від 30.06.2020;

- 14.04.2023 припинено дію трудового договору, наказ №81 від 14.04.2023.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі також - Порядок № 383).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, застосовуються до пільгової роботи до 16 січня 2003 року; якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03 серпня 2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.

Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, передбачено посади робітників, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних установах, відділеннях, кабінетах, зокрема, молодший медичний персонал (позиція 2260000а, розділ 24 "Установи охорони здоров`я і соціального забезпечення").

У Списку № 2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, зазначено посади робітників, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних установах, відділеннях, кабінетах, зокрема, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині (позиція 24а, розділ 24 "Охорона здоров`я та соціальна допомога").

В довідках КНП ХОР "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня" №564 від 20.05.2025 та №664 від 12.06.2025 зазначено, що позивач в період з 25.04.1994 по 30.08.1995 працювала на посаді санітарки відділення реанімації та інтенсивної терапії та санітарки 6-того інфекційного відділення, в довідках КНП ХОР "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня" №565 від 20.05.2025 та №750 від 01.07.2025 зазначено, що в період з 31.03.2022 по 29.11.2022 перебувала на посаді молодшої медичної сестри по догляду за хворими відділення інтенсивної терапії для дорослих.

Згідно із Класифікатором професій ДК 003-95, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 27.07.1995 №257, за кодом КП 5132 визначено таку професійну назву роботи як молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця та ін.), молодша медична сестра догляду за хворими.

Відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2005 (на зміну ДК 003-95), затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 №375, окремі професійні назви робіт у КП записано з використанням дужок. У дужках, відповідно до прийнятої структури КП, може визначатися, зокрема, споріднена (однотипна) професійна назва роботи, яка може застосовуватися окремо в межах цієї класифікаційної групи, наприклад, в тому числі, молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця та ін.).

За кодом КП 5132 визначено таку професійну назву роботи як молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця та ін.), молодша медична сестра догляду за хворими.

Згідно із Національним класифікатором професій ДК 003:2010 (на зміну ДК 003:2005), затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327, окремі професійні назви робіт у КП записано з використанням дужок. У дужках, відповідно до прийнятої структури КП, може визначатися, зокрема, споріднена (однотипна) професійна назва роботи, яка може застосовуватися окремо в межах цієї класифікаційної групи, наприклад, в тому числі, молодша медична сестра (санітарка, санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця та ін.).

За кодом КП 5132 визначено таку професійну назву роботи як молодша медична сестра (санітарка, санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця та ін.).

Отже, посада санітарки є посадою молодшої медичної сестри.

Таким чином, посада, яку займала позивач у період з 25.04.1994 по 30.08.1995 та з 31.03.2022 по 29.11.2022 (санітарки відділення реанімації та інтенсивної терапії та санітарки 6-того інфекційного відділення, молодшої медичної сестри по догляду за хворими відділення інтенсивної терапії для дорослих) передбачена вказаними вище Списками №2, чинними у цей період роботи позивача.

Суд зазначає, що з 21.08.1992 підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії і виробництва у відповідних Списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Суд зауважує, що незначні недоліки довідки №564 від 20.05.2025 та довідки №664 від 12.06.2025, а саме невідповідність формі згідно Додатку №5 Порядку №637 та відсутність у них покликання на Список №2 в спірному випадку не може бути підставою для незарахування відповідного періоду роботи до пільгового стажу позивача.

Отже, до пільгового стажу роботи позивача за Списком №2 має бути зарахований період роботи позивача з 25.04.1994 по 30.08.1995 та з 31.03.2022 по 29.11.2022 в КНП ХОР "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня".

Суд зауважує, що в силу приписів пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умовами призначення пенсії на пільгових умовах є досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Позивач має стаж роботи, передбачений пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону № 788-ХІІ (в редакції, яка діяла до 01.04.2015), більше 10 років, який здобутий до 01.04.2015. За розрахунком пенсійного органу та згідно оскаржуваного рішення страховий стаж позивача становить 37 років 7 місяців 24 дні.

Вік позивача на дату її звернення за призначенням пенсії становив 56 років, що підтверджується змістом оскаржуваного рішення.

З огляду на встановлені судом обставини, при наявності всіх визначених пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умов для призначення пенсії на пільгових умовах, суд дійшов висновку про те, що позивач не може бути позбавленою гарантованого державою Україна пенсійного забезпечення.

Відтак, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Кіровоградській області протиправно прийнято рішення від 26.06.2025 за №204850021133 про відмову у призначені пенсії за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому вказане рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Головних управлінь Пенсійного фонду України в Харківській та Кіровоградській областях щодо не врахування, позивачеві пільгового стажу за період роботи з 25.04.1994 року по 30.08.1995 роки та з 31 березня 2022по 29 листопада 2022 рік, суд зауважує, що ця вимога не має самостійного характеру та охоплюється попередньою позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення від 26.06.2025 за №204850021133.

Згідно із пунктами 4.1, 4.2 Порядку 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Із вказаного слідує, що після реєстрації Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області заяви позивача, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо зарахування позивачеві до пільгового стажу період роботи з 25.04.1994 по 30.08.1995, з 31.03.2022 по 29.11.2022 та призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Такий висновок відповідає висновку Верховного Суду в постановах від 08.02.2024 в справі №500/1216/23, від 07.05.2024 в справі №460/38580/22.

Таким чином, позовні вимоги, скеровані до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області задоволенню не підлягають.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, наявності в спірному випадку безумовних підстав для призначення пенсії позивачеві, суд доходить висновку, що слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 25.04.1994 по 30.08.1995, з 31.03.2022 по 29.11.2022 та призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до положень ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо скарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7А, м. Кропивницький, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 25001, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 26.06.2025 за №204850021133.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 25.04.1994 по 30.08.1995, з 31.03.2022 по 29.11.2022 в КНП ХОР "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 18.06.2025 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7А, м. Кропивницький, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 25001, код ЄДРПОУ 20632802) сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мороко А.С.